Микільська Слобідка в Києві.
Топоніми, мікротопоніми, історичні місцевості: Напівкнязівська земля, Слобода, Микільське, Червоний Двір. Старовинне село Микільська Слобідка
розташовувалося на лівому березі Дніпра, на місці теперішнього Лівобережного житлового масиву, таким чином сучасний однойменний мікрорайон
знаходиться дещо північніше від свого історичного попередника. Нині Микільська Слобідка межує на півночі з територією садового товариства
"Русанівські сади", на сході – із залізничними коліями, на півдні – із житловим масивом Лівобережний, а на заході прилягає до Русанівської затоки.
Докладніше...
19.09.2024 20:48
Вулиця Єлизавети Шахатуні.
У столиці змінили назви ще 13 міських об’єктів: вісім перейменували у процесі дерусифікації та декомунізації, п’ять – на загальних підставах. Такі
рішення підтримала сьогодні, 19 вересня, на пленарному засіданні Київради більшість депутатів. Зокрема, в Дніпровському районі Києва змінили назву
вулиці Петра Чаадаєва на вулицю Єлизавети Шахатуні. "Країна-агресор десятиліттями нав’язувала свої наративи, які впливали на спотворення нашої
національної свідомості. Зараз спільними зусиллями разом із мешканцями столиці проводимо комплексний процес дерусифікації. У багатовіковому Києві
не має залишитись найменувань, які пов’язані з росією, її радянським та імперським минулим", – наголосили в КМР.
Докладніше...
10.09.2024 20:30
Лівобережний масив у Києві.
"Топоніми, мікротопоніми, історичні місцевості – Передмостова, Мостова, Берегова або Печерська Слобідка, Венеція, Гідропарк. Сучасний Лівобережний масив
включає частини територій, знесених у ХХ столітті Микільської та Передмостової Слобідок. На півночі він межує з Броварським проспектом і наземною частиною
Святошинсько-Броварської лінії метрополітену, на південному заході вздовж Русанівського каналу пролягає межа з мікрорайоном Русанівка, а на сході його
кордони окреслюють залізничні колії, за якими розкинулося Соцмістечко. До визвольної війни 1648–1654 рр. територія, на якій пізніше виникла Передмостова
Слобідка, в адміністративному відношенні підпорядковувалася Київському воєводству, а в період Гетьманщини послідовно входила до складу Київської,
Бориспільської та Гоголівської сотень Київського полку".
Докладніше...
14.08.2024 20:33
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 31.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"1928 року радянська влада затвердила перший п’ятирічний план економічного розвитку країни, так звану п’ятирічку, яка дала старт
прискореній індустріалізації СРСР. На підтримку цього плану ініціативні київські депутати запропонували створити на території
Дарниці курортну зону для пролетарів".
Докладніше...
11.08.2024 09:56
Вокальний квартет «Явір».
8 серпня 1966 року при Київській Державній філармонії створений квартет "Явір". Організований ансамбль з ініціативи Євгена Ігнатова, у складі Миколи
Гуменюка, Володимира Дідуха та Валентина Реуса, які до того часу були учасниками Державної капели бандуристів. "Явір" на той час був чи не першим
ансамблем такого зразка в Україні. Основою його репертуару стали народні пісні, які виконувались акапельно. Емоційність і виразність, акторська
майстерність, досконале нюансування та гармонійне поєднання голосів чудово передавали зміст виконуваних пісень. Як наслідок – популярність
та симпатію у глядачів квартет здобув дуже швидко.
Докладніше...
28.07.2024 19:01
Відео про ДВРЗ озвучене штучним інтелектом?
Нещодавно в мережі Інтернет з'явилось відео з назвою "Київський ДВРЗ: Подорож індустріальним минулим Києва". Із загальних 36-ти хвилин відеозапису
власне місцевості ДВРЗ присвячено менше половини - приблизно з 14-ї по 30-ту хвилину. Зйомка робилась з автомобіля, на автомобільний відеореєстратор.
Саме по собі відео досить докладне й цікаве, у ньому можна побачити не тільки центральну вулицю місцевості - Алматинську, але й менші вулиці -
Рогозівську, Марганецьку, Інженера Бородіна, Олекси Довбуша та інші. На жаль, супровідний текст неприємно дивує (або смішить) глядача буквально з
перших слів. Якщо вірити диктору, то Алматинська - це широка магістраль з шістьма смугами руху, якою курсують тролейбуси. Далі - більше. Виявляється,
теперішня Алматинська до 1963 року начебто носила ім'я Олександра Матросова, а чотири довоєнні однотипні будинки - це все були клуби.
Докладніше...
10.07.2024 16:48
Влітку в Кухмістерській слобідці.
Минулого місяця редакція нашого сайту придбала на інтернет-аукціоні зроблену в середині минулого століття фотографію. Назва та опис лоту: "Фото. Юнак.
Вишиванка. Кухмістерська слобідка. Київ. Березняки". На фото: хлопець в ошатному одязі - картуз, вишита сорочка, акуратні штани з вузьким ремінцем з
пряжкою, начищені до блиску черевики - невимушено позує в холодку за стовбуром великого дерева. Зворотній бік фотографії теж цікавий. Гарним почерком
підписано: "На вічну пам'ять моїй любій бабусі від Вовика. 4.VIII.52 року. Літом в Кухмістерській слобідці". До теми: поселення Кухмістерська слобідка
неодноразово згадувалось на сайті "Ліски". Зокрема, в публікаціях "Кінець слобідкам!" та "З листа 1945 року: "...приедете в Дарницю, то спросите где
Кухмистерська слоботка - вам скажуть".
Докладніше...
29.05.2024 14:09
Київ у картинах: Березняки.
Художники різних епох і стилів по-різному змальовували міські пейзажі Києва. Тарас Шевченко у зарисовках намагався з точністю зображувати побачене в Києві.
Натомість авангардист Богомазов зображував рух, уникаючи детального відтворення побаченого. Чичкан, Яблонська, Криволап і Химич навчалися соцреалізму,
проте намагалися "вистрибнути" з цього жанру. Суспільне Культура пропонує добірку картин із пейзажами Києва. Аркадія Чичкана знають як художника
нонконформіста, який відмовився у своїх роботах малювати соцреалістичні зображення та працював у техніці модернізму. Його картина виконана олійними фарбами
та зображує Березняки в Києві, де сім'я художника отримала квартиру. На картині проглядається типовий спальний район 1970-х років радянської доби.
Докладніше...
26.05.2024 18:58
До Дня Києва: перша полуниця. Спогад з дитинства.
"Прокинулась уранці, а в кімнаті нікого немає. Оглянула всю квартиру - теж нікого. Двері зачинені. Іншого виходу не було, і я залізла на підвіконня,
відкрила велику кватирку і вилізла крізь неї назовні. Потім обережно спустилася на землю. Сіла під вікном грітися на сонечку, яке до нас заглядало
тільки вранці. Не встигла погрітися, як чую: "Дитинко, ти де?". - Я тут, матусю, під вікном! - Давай залазь до кімнати і побачиш, що я принесла, -
відчиняючи для мене вікно. - Ой, яка смакота! - вигукнула я, побачивши на столі у мисочці велику, червону, солодку полуницю. Доки я спала, мама сходила
на невеличкий ринок, який був біля лазні. Робітники з заводу, котрі проживали у прилеглих до Києва селах, привозили до ринку свою городину. Місцеві
мешканці все радо розкуповували".
Докладніше...
13.05.2024 14:21
Гуси-лебеді вже не полетять: на ДВРЗ власники маркета замалювали мозаїки з казковими героями.
У Києві на вулиці Алматинській (місцевість ДВРЗ - прим. ред. "Ліски") знищили мозаїку з казковими героями. Про це повідомив
києвознавець та екскурсовод Кирило Степанець. "Були круті мозаїки в колишній "Кулінарії" на ДВРЗ (Алматинська, 66). Казкові герої,
жодної пропаганди. Змінився власник – замалювали, й тепер тут маркет під "сучасний", – зазначив у дописі киянин. І показав, як наразі
виглядає приміщення без мозаїки.
Докладніше...
09.05.2024 21:28
1937 рік: проєкт гуморегенератного комбінату в Дарниці.
Третя п'ятирічка розвитку народного господарства СРСР (1938-1942 рр.) була оголошена п'ятирічкою хімії. На цій хвилі по всьому Союзу повинні
були з'явитися нові заводи. Зокрема, радянським урядом було прийнято рішення про будівництво двох гуморегенератних комбінатів - одного в Казані,
а другого в Україні, у Києві - в районі Дарниці. Що таке гумовий регенерат? Це матеріал, що отримується в результаті переробки відходів гумового
виробництва, гум, зношених шин та інших виробів. Pегенерат широко застосовується в гумовій промисловості, оскільки він у 3 - 5 разів дешевше каучуку,
а його додавання при виготовленні гум збільшує їхню хімічну стійкість та опір старінню. Київський гуморегенератний комбінат мав складатися з двох великих
підприємств: власне регенератного заводу та заводу гумових виробів. Основний профіль гумового заводу - виготовлення різних гумових деталей для взуттєвої
промисловості.
Докладніше...
07.05.2024 18:34
Як виглядає найстаріший житловий будинок Києва.
Найстаріший житловий будинок у Києві розташований на Контрактовій площі, 7. Зведений 1760 року. У ньому живе 7-е покоління родини Нечаєвих -
відомих у Російській імперії кондитерів. Будинок розміщений у дворах Подолу. Зайти до нього можна тільки через арку на вул. Фролівській.
З правого боку будівля федерації греко-римської боротьби, ліворуч посольство Нідерландів в Україні. Позаду - офіс "Діамант-банку".
Першим власником садиби був дворянин Леонтій Вишневський. Він перебудував дім, перший поверх зробив кам'яний. Завдяки цьому йому вдалося
пережити пожежу на Подолі 1811 року. Тоді вогонь знищив 2 тисячі будинків, 12 церков. У пожежі вистояли лише Контрактовий будинок,
будинки Петра I, Мазепи, Рибальського, Назарія Сухоти та цей дім. Вишневські відбудували садибу.
Докладніше...
23.04.2024 19:25
Київ в об’єктиві шведського фотографа: 1960-ті роки.
В мережі з’явилися архівні фото Києва у 60-ті роки ХХ століття шведського фотографа Георга Одднера. На фото – весняний Київ, переважно дощить,
люди чекають на громадський транспорт. Також фотограф відзняв краєвиди Києва: будівництво житлового масиву Русанівка, пасаж на Хрещатику,
Бессарабський ринок, модернову трамвайну зупинку біля Дарницького універмагу та ін. Шведський фотограф Георг Одднер (1923-2007) насамперед
відомий своїми репортажними знімками різних країн. Також він з успіхом знімав джазових музикантів, працював у жанрі портретної, модної та
рекламної фотографії. У 1955 році вирушив подорожувати Радянським Союзом. Його знімки, опубліковані в журналі Veckojournalen, привернули до
фотографа міжнародну увагу.
Докладніше...
21.04.2024 18:18
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 30.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
У вересні 1925 року керівництво окрвиконкому ухвалило рішення, згідно з яким Кухмістерську та Воскресенську Слобідки було віднесено до категорії
поселень сільського типу, а Микільську Слобідку – до міського. За три місяці, в грудні 1925 року, президія Київського окрвиконкому вирішила зарахувати
до останньої категорії Кухмістерську Слобідку, Стару й Нову Дарницю й підпорядкувати їх виконавчому комітетові Київської округи. Сільради у Позняках і
Воскресенській Слобідці залишилися в підпорядкуванні Броварського райвиконкому, а Передмостова Слобідка остаточно включена до складу Києва.
Докладніше...
05.04.2024 19:12
Швидка допомога в Києві на початку ХХ сторіччя.
Історики оприлюднили архівні знімки та продемонстрували, як виглядала швидка допомога у Києві на початку ХХ століття.
Cвітлини оприлюднили декілька тематичних Facebook-спільнот. Зокрема, тоді в Києві вже функціонувала мобільна швидка допомога.
На виклики до громадян прямували як автомобілі з медичним персоналом, так і кінні візки. Також на вулицях Києва можна було побачити
велосипедиста, який керував мобільною швидкою допомогою. У складі бригад, які пересувалися автомобільним транспортом, було кілька фахівців,
оснащених ношами.
Докладніше...
26.03.2024 18:20
Обрали науковці та митці: історія першого житлового масиву Києва, побудованого на штучному острові.
Русанівка в Києві – це перший житловий масив, який побудували на штучно створеному острові. Красу та комфорт цієї локації, зокрема, одразу ж оцінили
науковці, викладачі й митці, які заселили це місце. Архівні фото тих років, зокрема, у своєму Telegram-каналі опублікував столичний екскурсовод Кирило
Степанець. Серед мешканців столиці це місце також відоме як "Київська Венеція". "Русанівка – перший житловий масив на штучному острові. У 1960 році
розпочалися перші роботи, зокрема поблизу Русанівської затоки відбулося створення штучного піщаного острова. Під час забудови острова основний акцент
в архітектурі було зроблено на комфортному зонуванні територій", – розповів Степанець. Знавець історії Києва додав, що ідея створення такого житлового
масиву полягала в розташуванні житлових комплексів подалі від шуму автотранспорту.
Докладніше...
13.03.2024 19:01
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 29.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Посилення адміністративних зв’язків між Лівобережжям і Правобережжям потребувало якнайшвидшого розв’язання транспортної проблеми.
До відновлення зручного сполучення через Дніпро більшовики наблизилися впритул завдяки проекту професора Київського політехнічного
інституту Є.О. Патона. Він пропонував звести новий міст на залишках Ланцюгового, зробивши його вищим і застосувавши як старі деталі,
так і нові металеві перекриття, виготовлені робітниками київських заводів "Арсенал" і "Більшовик".
Докладніше...
10.03.2024 18:15
Архівні кінохроніки Києва 1920-х років.
Яким був Київ майже сто років тому? Чи можна впізнати сучасне місто на старих кінохроніках 1920-х років? І які будівлі того часу не збереглись
до сьогодні? В опублікованому в Ютубі відео показали архівні кінохроніки Києва періоду з 1927 по 1930 рік. Київ до того, як він став столицею УРСР,
ще мало відрізняється від дореволюційного міста. Побачимо і Контрактовий ярмарок, і міст імені Євгенії Бош на опорах Ланцюгового мосту, і старий
Хрещатик, і поселення на Трухановому острові, затоплене розливом Дніпра. Відео коментує Дмитро Горбатюк - архітектор, дослідник історії і
архітектури Києва.
Докладніше...
04.03.2024 18:39
Депутат від ДВРЗ пропонує створення місцевого реєстру мозаїчних панно.
У Київській міській раді розробляють проєкт рішення щодо врегулювання питання збереження мозаїчних панно на об’єктах міста Києва. Ініціаторами проєкту
рішення виступили депутати Київської міської ради Ярослав Федоренко та Ксенія Семенова. Як повідомив депутат Київської міської ради, голова постійної
комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини Ярослав Федоренко за результатами засідання комісії, у столиці збереглось чимало творів
монументального мистецтва 1950-80-х років, стан яких на сьогодні є вкрай загрозливим. "Велика кількість мозаїчних панно на міських об’єктах перебувають
у поганому стані через невідповідне використання, відсутність ремонтних робіт, занедбаність самих будівель. Також небезпекою є їхнє фізичне знищення
через утеплення стін або, навіть, знесення самих будівель", - наголосив Ярослав Федоренко.
Докладніше...
23.02.2024 19:54
Дарницькому вагоноремонтному заводу 90 років!
Це підприємство дало назву цілому київському мікрорайону, за довгі роки роботи й розвитку освоїло технології ремонту широкої лінійки вантажних
вагонів, успішно впроваджує новації відповідно до вимог сучасності. Ще у 2010-х роках, коли український бізнес мав дефіцит вантажного рухомого
складу, ДВРЗ розпочав власне виробництво вантажних вагонів. Одночасно успішно виконував завдання з ремонту та забезпечував ринок вантажних
перевезень необхідним рухомим складом. На жаль, з моменту початку повномасштабної російсько-української війни завод втратив значну частину
кваліфікованого персоналу. А 5 червня 2022 року завод був сильно пошкоджений внаслідок ракетного обстрілу ворога. Три цехи було вщент знищено.
Але трудовий колектив не розгубився, не розбігся, а згуртувався і за чотири дні поновив роботу заводу в повному обсязі.
Докладніше...
22.02.2024 19:05
Історичне фото набережної Києва.
У мережі з’явилося історичне фото набережної Дніпра з боку мосту Патона у 1959 році. Вже через 50-60 років на цьому місці з’являться кілометрові
затори. Фотокартку опублікував ресурс "Київ автомобільний". Набережне шосе розташоване уздовж Дніпра від Поштової площі до мосту Патона. Загальна
протяжність набережної орієнтовно 5 км. Шлях від Подолу вздовж Дніпра існував вже у Х-ХІІ століттях і являв собою під’їзну дорогу до переправи через
Дніпро на Наводничах-Видубичах. Сучасну назву зафіксовано у 1850 році у зв’язку з реконструкцією шляху від Подолу до Миколаївського ланцюгового мосту
через Дніпро. Наприкінці XIX століття шосе було забудоване дрібними промисловими, торговельними та складськими будівлями. Тут пролягала залізнична
лінія, що з’єднувала Поділ з Дарницею.
Докладніше...
12.02.2024 12:24
Легендарний київський LennyBus вирушив на реставрацію.
Легендарна двоповерхова кав’ярня на колесах "LennyBus", що розміщувалася на вулиці Архітектора Городецького, 11 лютого вирушила на реставрацію.
Перед цим червоний автобус зробив почесне коло центром – виїхав із вулиці Городецького, розвернувся на Європейській площі, проїхався Хрещатиком,
розвернувся біля Бізнес-центру "Арена сіті" і повернувся до Майдану Незалежності. Нагадаємо, договір оренди землі власники автобуса вирішили не
продовжувати через економічні причини, зокрема у зв’язку зі складним фінансовим станом через повномасштабну війну та спад кількості відвідувачів.
Поки триватиме пошук нової локації, більш вигідної економічно для продовження підприємницької діяльності, власники вирішили відправити "LennyBus"
у ремонт. Адже вже давно треба було відремонтувати барну стійку, перекласти підлогу й відправити кавомашину на технічне обслуговування.
Докладніше...
11.02.2024 19:03
Кліп до пісні Тараса Петриненка, зафільмований на берегах Дніпра у старому Києві.
Кліп до пісні Тараса Петриненка "Зорепадом летять роки" розповідає про історичну столицю з її мешканцями. На світлині вище Тарас Петриненко
з однокласниками з Київської середньої спеціалізованої музичної школи імені Лисенка гуляють містом. Ці юнаки створили рок-гурт "Еней". Кирило Стеценко,
Тарас Петриненко, Ігор Шабловський, Микола Кирилін – на фото зліва направо. Співаки виконували пісні на вірші Василя Симоненка та Олександра Олеся.
Через що викликали недовіру комуністичної влади. Якщо у 1970 році музикантів кликали на телеефіри та розповідали про їхню творчість, то вже після 1972
року почали відсувати – як ненадійних. "У 74-му році перед нашим другим концертом в Палаці культури КПІ мене викликає до себе їхня директорка. І каже,
що вона нам заборонить виступати, тому що ми проповідуємо буржуазний націоналізм. Я спитав: — А в чому він виражається? — Ви співаєте про "неньку-Україну",
– згадує Кирило Стеценко.
Докладніше...
09.02.2024 18:17
Лісництва Київського Лівобережжя.
Значну частину теренів Дарницького, Деснянського та частково Дніпровського районів займають прадавні ліси. Природного походження, вони формують
суцільний зелений масив, що простягається від житлових кварталів аж до східних меж міста. Ліси є окрасою Київського Лівобережжя. Тож в межах
Лівобережжя існують 5 лісництв - Білодібровне, Броварське, Дарницьке, Дніпровське та Микільське. Загальна площа лісів - майже 15 тисяч гектарів.
Усі лісництва мають свою цікаву історію, із їх діяльністю пов'язані імена видатних вчених лісівників. Тож завдяки книгам, присвяченим Північному та
Південному Лівобережжю, ми перегорнемо сторінки історії лісництв.
Докладніше...
24.01.2024 19:35
Архівні фото найбільшої автокатастрофи на мосту Патона в Києві.
В 1967 році у Києві сталася трагедія, яка забрала життя 25 людей. На мосту Патона автобус, який віз не менше 30 чоловік, пробив огорожу моста
та впав у Дніпро. Про це у своєму Telegram-каналі розповів київський екскурсовод та дигер Кирило Степанець. Про цю автокатастрофу влада СРСР
мовчала, як і про багато інших, про які ми дізнаємося тільки зараз. Навіть через багато років усієї інформації немає. Дехто каже, що ДТП сталося
24 квітня, дехто називає дату – 25 квітня. В той трагічний день новий автобус марки ЛАЗ-695Е під номером 41, їхав маршрутом "Бровари – Палац Спорту".
Проїхавши Броварський проспект, потім Ленінградську площу, виїхав на міст Патона о 15:20.
Докладніше...
21.01.2024 18:33
Замість керамічного панно 1970-х років – реклама перукарні.
На вулиці Анатолія Солов’яненка в Києві замалювали майолікові плитки. Набори на кожному під’їзді різняться між собою — кожний є унікальною композицією.
Про це повідомляє краєзнавець Антон Короб. "Ще донедавна було чотири панно, але свіжа фарба муралу, що рекламує сусідню перукарню, тепер закриває
традиційні українські декоративні мотиви. Справжнє культурне надбання, зразок використання монументально-декоративного мистецтва у житловій архітектурі
замальоване "митцем", що навіть лишив свій автограф. Чи розуміє невіглас, на що руку підняв? Чи може гроші від духовно вбогих власників перукарні не
пахнуть?", — зазначає Антон Короб.
Докладніше...
16.01.2024 19:30
Таємниці Музичного провулка: відомий краєзнавець розповість цікаві факти про зниклу локацію.
Завтра, 17 січня 2024 року, в Бібліотеці імені Івана Котляревського відбудеться лекція відомого київського краєзнавця та гіда Валерія Лисенка
на тему "Слава, трагедія і таємниця Музичного провулка". Цей невеличкий провулок розташовувався неподалік від перетину вулиць Хрещатика та
Прорізної. Наприкінці ХІХ — початку XX століття, ця невеличка вуличка у серці Києва вважалася справжнім мистецьким куточком нашого міста.
Він сформувався у 1874 році, коли в глибині забудови вулиці Прорізної з’явилася будівля Музичного училища, збудована за проєктом відомого
київського архітектора Олександра Петра Адріана Шілє. Згодом місцевість була упорядкована новими деревами, клумбами та зеленими насадженнями,
а на площі поблизу навчального закладу вже на початку XX століття встановили пам’ятник композитору Михайлові Глінці.
Докладніше...
18.12.2023 18:43
1934 рік: лекції на Вагонбуді про зимове будівництво.
У номері 9-10 журналу "Соціалістичний Київ" за вересень-жовтень 1934 року було надруковано статтю професора І.Киреєнка "Будувати і взимку".
На її початку автор констатує неможливість реалізувати заплановані грандіозні будівництва, якщо будувати лише в теплі пори року. Далі розповідає
про існуючий стан справ із зимовим будівництвом у Радянському Союзі, ремствуючи зокрема на інертність київських будівельників. Київ щодо цього
був винятком. Починаючи з 1930 р. і до цього часу не пощастило, незважаючи на всі спроби, подолати інертність київських будівників. Ні нам,
при цілковитому сприянні трьох науково-дослідних інститутів, ні громадським організаціям (клуб будівників, дім учених, ОМБІТ, НІТО), ні вишівським
організаціям (будівний інститут) не вдалося розворушити київські будівні кола. Не мали успіху і лекції на будовах (Вагонбуд)".
Докладніше...
30.11.2023 20:25
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Броварське лісництво.
Броварське лісництво розташоване на території Деснянського району Києва, в лісі за північною околицею міста Бровари. 1904 року в лісі на північній
околиці міста Бровари було збудовано дерев’яний панський будинок (прізвище власника наразі невідоме). Нині цей будинок — адміністративна споруда
Броварського лісництва, яке існує з кінця ХІХ ст. Будівля є цінною пам`яткою як одна з двох відомих наразі збережених дерев’яних будівель
Київського Лівобережжя, споруджених до 1917 року. 1917 року будівля стає конторою лісництвом, а прилеглі будинки — хутором при ньому.
Докладніше...
23.11.2023 19:36
У Києві відреставрували радянську вивіску ’Молоко’.
Про це повідомили в організації "Має значення", яка займається реставрацією. Вивіска залишалась з радянських часів на фасаді одного з будинків
на проспекті Науки, 43. Однак після реставрації вона буде розміщена на закладі Milk Bar на вулиці Магнітогорській 1-а, адже цей заклад профінансував
половину вартості робіт. Це вже третя радянська вивіска у Києві, яку відреставрував фонд "Має значення". Раніше команда благодійної організації
"Має значення" ініціювала реставрацію старої вивіски автостанції "Поділ", розташованої навпроти Житнього ринку. Також вони відреставрували вивіску
1956 року "Квіти", що розташована на вулиці Костянтинівській, 24.
Докладніше...
03.11.2023 10:11
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 28.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Протягом 1921–1923 років радянський уряд спрямовував наявні ресурси на відбудову промисловості та інфраструктури країни. Приміром, на Київському
Лівобережжі було відремонтовано холодильну установку та скотобійню на Дарниці, відновлено роботу фанерного і лісопильного заводів, а також тривало
відновлення потужностей Дарницького залізничного вузла.
Докладніше...
22.10.2023 21:06
Въезд в Дарницу. Міст через річку Дарниця на Празькій вулиці.
Минулого місяця на фейсбук-сторінці "Київ. Один день - одне фото" опубліковано зображення поштової листівки під назвою
"Дарница. ВъѢзд в Дарницу и мото-трамвай. №5". Один з читачів сторінки киянин Ярослав Щербаков прокоментував старовинну
листівку словами "Вид на Празьку від рогу Азербайджанської в бік вокзалу", додавши посилання на сучасний вигляд зображеної
на листівці місцевості. Цікаво, що на Празькій вулиці досі зберігається матеріальне підтвердження того факту, що точка зйомки,
обрана фотографом у 1910-х роках, співпадає з наведеними Ярославом координатами.
Докладніше...
10.10.2023 19:12
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 8.
В 1968 році начальник заводу О.М. Зайцев за станом здоров’я виходить на пенсію. На його місце в 1968 році призначають начальником заводу
Арсентія Кириловича Сороку. На зустрічі з керівництвом МШС СРСР заводчани висвітили проблеми заводу. Як Главк так і Міністр поставилися уважно
до їхніх потреб. Для забезпечення виконання планових завдань було уточнено показники з ремонту вагонів і показники по праці. Заводу надано додаткове
фінансування на розвиток підприємства. Надійшли кошти на реконструкцію цеху ходових частин, заміни перекриття у вагонному цеху, кошти на будівництво
гуртожитку на 400 місць і саме нагальне - питання житлового фонду. Арсентій Кирилович для багатьох був добре знайомий, бо в далекому Чуваському Канаші
всі дарничани, які були в евакуації, добре знали цього молодого комуніста - слюсаря, потім майстра.
Докладніше...
02.10.2023 18:51
Водопарк та Лісовий масив.
Найближчого вівторка, 3 жовтня 2023 року, відбудеться лекція відомого києвознавця Олександра Михайлика "Водопарк та Лісовий масив".
Олександр Михайлик - автор низки книг, присвячених історії забудови Києва та його відомим архітектурним пам'яткам, зокрема серії "Невідомі
периферії Києва" (у співавторстві з Семеном Широчиним). Творча зустріч з письменником пройде у приміщенні Київської обласної бібліотеки для дітей.
Адреса: Русанівська набережна, 12. Початок заходу о 16 годині. Вхід вільний. Телефон бібліотеки: 380 44-295-0961.
Докладніше...
22.09.2023 19:47
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 27.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"За виконання норм "продрозкладки" селян винагороджували дефіцитними на той час товарами, видавали по 3 фунти солі, 2 фунти гасу,
2 аршини мануфактури на кожного члена сім’ї. Однак ця "премія" виглядала насмішкою, оскільки продукти коштували значно дорожче.
Не дивно, що така революційна економічна політика викликала спротив у середовищі українських селян. Так, у постанові Остерського
повітового продкому, датованій 3 січня 1921 року, зазначалося, що "у деяких місцях повіту трапляються випадки бандитських і куркульських виступів".
Докладніше...
31.08.2023 18:04
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Микільське лісництво.
Микільське лісництво виникло як самостійне 1902 року виділенням із Броварського лісництва. Доти згадувалося у документах як Микільсько-Княжицько-Бортницька
дача Броварського лісництва. До 1923 року входило до складу Остерського повіту Чернігівської губернії. На переїзді біля зупинки електропоїздів "Лісництво"
збереглася цікава споруда — колійна казарма, збудована 1901 року під час будівництва залізниці Дарниця–Полтава. Разом із двома подібними спорудами на
Дарницькому залізничному вузлі та однією на станції "Імені Георгія Кірпи" є одним із небагатьох зразків забудови Київського Лівобережжя, що збереглися
з початку ХХ століття.
Докладніше...
28.08.2023 19:29
Києвознавча лекція від Олександра Михайлика.
Завтра, 29 серпня 2023 року, у Київській обласній бібліотеці для дітей відбудеться чергова унікальна києвознавча лекція від Олександра Михайлика
у рамках проекту Літературний Лівий берег (організатор Иван Степурин). Вхід вільний. Вкрай цікаве спілкування. Гостям у подарунок книги.
Тема зустрічі: Північно-Броварський масив. Початок заходу о 16 годині. Адреса бібліотеки: місто Київ, Русанівська набережна, 12.
Телефон для довідок: 380-44-295-0961.
Докладніше...
13.08.2023 17:22
Волонтери планують відреставрувати вивіску книгарні на ДВРЗ.
На початку липня на Подолі відреставрували вивіску "Квіти" 1956 року. Вивіска є частиною особняка 1913 року, який ще називають будинком Тернавського.
За ініціативою стоять активісти руху "Має значення", які до повномасштабного вторгнення займалися відновленням історичних дверей у Маріуполі.
Редакторка The Village Україна Ірина Виговська поговорила з ініціатором і волонтером проєкту Ярославом Федоровським. - Розкажіть трохи про себе та
своє тяжіння до архітектури та реставрації. Чому ви почали займатися цим? – Мене звати Ярослав Федоровський, я з Маріуполя. Але через війну з 2015 року
не живу там. З 2019 року живу в Києві. Я не архітектор, але цікавлюся історією й архітектурою змалечку. Я знаю, що можу організувати людей, надихнути
ідеєю й разом із ними зробити щось, що житиме довше, ніж ми. Ну і до того ж я люблю гуляти містом, люблю фотографувати, я спостерігаю, як Київ потроху
руйнують, це дуже боляче.
Докладніше...
02.08.2023 20:52
Стадіону ДВРЗ - 70 років.
В неділю, 2 серпня 1953 року, в Україні, як і в інших республіках колишнього СРСР, відзначався Всесоюзний день залізничника. Головною подією цього
свята для мешканців селища Дарницького вагоноремонтного заводу в Києві стало відкриття новозбудованого заводського стадіону. Тисячі глядачів -
працівників ДВРЗ, залізничників станції Дарниця, членів їхніх сімей, інших мешканців заводського селища - прийшли на стадіон у день його відкриття.
Тут відбулися показові змагання спортсменів-залізничників. Свою майстерність показали футболісти, легкоатлети, зокрема гімнасти, боксери, фехтувальники
та представники інших видів спорту. Свято відкриття стадіону вийшло урочистим і яскравим. Завершив його парад фізкультурників спортивного товариства
залізничників "Локомотив". Не можемо не погодитись зі словами диктора за кадром кінохроніки серпня 1953 року: "Новий стадіон - хороший подарунок спортивній
молоді Дарниці!"
Докладніше...
16.07.2023 19:04
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 26.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"У Дарницькій сільраді більшовики організували стягнення додаткового податку збіжжям з 152 домовласників Старої
та Нової Дарниці, а також ще по 10 пудів жита з 61 місцевого мешканця. На місцеві громади було покладено й витрати
на утримання притулку для дітей із голодних районів, організованому в Микільській Слобідці, яким керувала педагог М.В. Хотульова".
Докладніше...
13.07.2023 19:27
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Райдужний масив.
Починаючи з 1978 року і до початку 1980-х більшу частину Воскресенської слобідки зносять для будівництва житлового масиву Райдужний. Масив отримує
назву за однойменним озером, уздовж якого споруджується. Виникає унікальна для Києва ситуація — головним містобудівним чинником житлового масиву стає
озеро, на узбережжя якого, як на головну рекреаційну зону, виходять усі три мікрорайони масиву. Водночас уздовж південного та більшої частини західного
берега озера збереглася забудова Воскресенської слобідки, із західного боку з ним також межують Воскресенські сади.Початкові плани забудови масиву
передбачали знесення приватної забудови на західному боці озера, де мала виникнути спортивна інфраструктура (на місці слобідки) та парково-рекреаційна
зона (на місці садів уздовж залізниці). На озері планували створити штучний острів, а через озеро перекинути кілька пішохідних містків.
Докладніше...
08.07.2023 18:14
Найвідоміші лікарі Києва: Володимир Караваєв.
Роки життя: 8 липня 1811 — 3 березня 1892. Галузь медицини: хірургія, офтальмологія. Лікарі Караваєв та Микола Пирогов познайомилися у Берліні,
де обидва проходили стажування. І це знайомство стало дружбою на все життя, а два друга стали згодом медичними світилами. 29-річного Караваєва
запросили у Київ — для створення медичного факультету Київського університету. Так він став професором нашого університету та першим деканом
медичного факультету. На той час Караваєв був єдиним хірургом не лише Києва, а й усієї губернії. За рік роботи він провів 180 операцій, причому
без жодного смертельного випадку. Одночасно навчав в університеті майбутніх лікарів. Другу у Російській імперії операцію під наркозом провів саме
Караваєв у Києві — через чотири дні після операції, проведеної його вчителем та другом Пироговим у Петербурзі.
Докладніше...
05.07.2023 19:27
У бібліотеці Заболотного розкажуть завтра про Львівську площу.
6 липня 2023 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбудеться краєзнавча лекція Валерія Лисенка
"Львівська площа Києва". Про лектора: Валерій Лисенко – дослідник, краєзнавець, мандрівник, член правління Ліги екскурсоводів Києва, Гільдії
професійних екскурсоводів та гідів–перекладачів, ведучий сайту excurs.kyiv.org, автор приватного інтернет – проєкту "1000-ліття української
культури". Початок лекції о 15 годині. Вхід вільний. Контактна особа: Світлана Шостак. Телефон: 380444560172; e-mail: socio_dnabb@ukr.net.
Адреса бібліотеки: проспект Перемоги, 50, Kyiv, Ukraine.
Докладніше...
25.06.2023 18:44
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Бортничі.
Селище Бортничі лежить у південно-східній частині Київського Лівобережжя, межуючи на заході із заплавними луками, а на сході — з Дарницьким лісом.
Сполучене з рештою Києва вулицею Світлою. "Земля Полукнязівська бортна" вперше згадується 29 липня 1508 року у дозволі Київського воєводи Юрія Монтовта
придбати її Микільському Пустинному монастирю у королівського толмача (перекладача) Солтана Албеєвича. Останній продавав її Пустинно-Микільському монастирю.
Дещо пізніше на цій землі виникло село Бортничі. Назва походить від слова "борть" — дуплисте дерево, в якому гніздилися бджоли. Село вперше згадане в
документах 1581 року серед переліку маєтків Києво-Микільського Пустинного монастиря, а також у документах 1585 та 1598 років. На рукописній мапі Київщини
1640-х позначене як Бортники. Також як Бортники згадане 1641 року в апеляції Теофіли Собєської щодо незаконної осади (фундації) села Петром Могилою.
Докладніше...
21.05.2023 19:30
21 травня 1941 року: Павло Тичина в клубі ДВРЗ.
Вісімдесят два роки тому в клуб Дарницького вагоноремонтного заводу на зустріч з працівниками та іншими мешканцями новозбудованого заводського селища
ДВРЗ прийшов український поет Павло Тичина - дійсний член Академії наук Української РСР, керівник Інституту літератури АН УРСР. Ось як розповідає
про цю подію письменник Павло Загребельний: "21 травня 1941 року в Дарницькому клубі вагоноремонтного заводу відбувся вечір, присвячений творчості
П. Г. Тичини. Серед безлічі запитань пролунало: "Чому у вас було "Панно Інно", а пізніше надруковано "Ніжна Інно"? Згадуємо сьогодні про
творчий вечір 1941 року з тієї причини, що це чи не єдиний відомий на сьогодні факт про одну з подій у довоєнному клубі ДВРЗ за лічені роки його
недовгого існування.
Докладніше...
10.05.2023 20:14
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 25.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Унаслідок Першої світової та громадянської воєн Київщина опинилася у важкому соціально-економічному становищі.
Радянська влада не мала ресурсів для швидкого відновлення нормального життєвого середовища, проте для укріплення
своїх позицій була змушена вживати необхідних заходів, насамперед створенням керованих органів влади."Докладніше...
20.04.2023 19:17
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Воскресенська слобідка.
Воскресенська слобідка існувала на обох берегах давнього озера Радунка, історія назви якого сягає глибокої давнини. Мовознавиця Ірина Желєзняк
припускає, що назва є похідною від власного імені — Рад. Десь неподалік існувала резиденція князя Юрія Долгорукого, що вперше згадана 1111 року
як Радосинь, а 1151 — як Радунь (Родунь). Назву резиденції успадкувало озеро Радунка. Назву ж Радосинь відроджено 2016 року, коли одну з вулиць
селища Троєщина перейменовано на Радосинську. Місцевість Євстафіївська земля, на якій безпосередньо виникла Воскресенська слобідка, відома з
першої третини XVI століття. Вона належала Євстафію (Остафію) Дашкевичу — військовому і державному діячу, який матеріально підтримував козацтво,
що тоді лише формувалося. Землю він подарував церкві Воскресіння Христового на Подолі, спорудженій бл. 1508 року.
Докладніше...
07.04.2023 20:32
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Масив Водопарк.
Масив Водопарк має нетипову для Києва історію: він проіснував лишень 7 років. Перші будинки тут виникли 1966 року, а з 31 жовтня 1973 року
рішенням виконкому Київської міської ради № 1770 житлові масиви Водопарк та Лісовий було офіційно об’єднано в єдиний Лісовий масив. Тому
історія масиву як окремої структури доволі коротка, виокремити його від Лісового масиву місцями важко, але варто. Масив Водопарк виникає на
території, яку з 1870-х до 1930-х років частково займав артилерійський полігон. 1929 року по периметру полігону було висаджено сосновий молодняк,
а 1959 року засаджено й основну територію колишнього полігону. Назва масиву походить від спорудженої ще 1951 року водопровідної насосної
станції "Водопарк", створеної на базі куща артезіанських свердловин. Станція збереглася (Кіото, 7-А) і діє донині та є однією з двох споруд,
давніших за сам масив.
Докладніше...
04.04.2023 16:57
Київські МАФи у 1930-х роках.
"Мальовничо розкинувся столичний Київ на високих дніпровських горбах...", - так починається стаття А.Шафірова
"За високу якість в архітектурі малих форм і зелені" у здвоєному номері 5-6 журналу "Соціалістичний Київ" за 1934 рік.
Далі автор наголошує, що один з основних моментів у розвитку міста - це здійснення плану загального благоустрою,
що натрапляє на своєму шляху на великі труднощі. Які ж саме труднощі має на увазі автор статті? Першою перешкодою,
на думку А.Шафірова, є те, що доводиться бути майже піонерами і враховувати тільки наявний досвід Москви, Ленінграда
та Харкова, оскільки за кордоном "...нема, і, звичайно, не може бути подібної спроби архітектурно-художнього оформлення
міст, здійснюваних з одного центру та підлеглих певній архітектурній ідеї".
Докладніше...
13.03.2023 19:34
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Селище Биківня.
Биківня розміщена вздовж Броварського проспекту на схід від Лісового масиву. Поселення виникло в 1850-х роках. Одна з перших документальних
згадок про Биківню міститься в книзі "Списки населенных мест Российской империи. Черниговская губерния", де наводяться дані про населені
пункти на 1859 рік: "Быковня, хутор казачий при колодце, число дворов 3, число жителей мужского пола 4, женского пола 5". Володимир Приходько
в книзі "ДВРЗ" пояснює походження назви хутора так: "Колись на шляху до Києва існувала болотиста ділянка дороги, яку важко було подолати кіньми.
Тоді замість коней впрягали биків, які там саме для цього утримувались. Від того й пішла Биківня". 1913 року через Биківню Броварським шосе
пішов маршрут бензомоторного трамвая, що сполучав Микільську слобідку та Бровари. 1920 року рух лінією припинився. 1926 року рух було відновлено.
Докладніше...
02.03.2023 18:34
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 24.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
На початок літа війська УНР вели успішні бої проти більшовиків. Військове угруповання Директорії чисельністю у 41 тис. багнетів,
в тому числі й підрозділи Української Галицької армії, розвивали наступ, наближаючись до Києва із заходу. На схід
від Києва Червону армію тіснили ударні частини Добровольчої армії. Над радянськими військами нависла реальна загроза оточення,
але більшовики вирішили оборонятися – довкола Києва будувалися укріпрайони, було оголошено загальну мобілізацію чоловіків
віком від 18 до 40 років.
Докладніше...
28.02.2023 19:10
Кияни пропонують включили модерністський автопарк до переліку об’єктів культурної спадщини.
Киянин Павло Постоєнко зареєстрував петицію, у якій пропонує будівлю автобусного парку №7 на Бориспільській, 15 включити до переліку об’єктів
культурної спадщини. Петиція зареєстрована 16 лютого 2023 року. Станом на 28 лютого вона набрала 1528 підписів. Споруда була побудована у 1973
році і є прикладом радянського модернізму та індустріальної архітектури. Американське видання CNN писало, що автопарк – "найразючіший приклад
радянського модернізму", "прихована реліквія" попередньої доби, яка "раніше вважалася інноваційною будівлею".
Докладніше...
19.02.2023 19:50
Верховний суд підтвердив існування історичних ареалів Києва.
Верховний суд України підтвердив існування історичних ареалів міста Києва. Як повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України,
це рішення має зупинити хаотичну забудову в столиці. Даним рішенням суд підтвердив існування історичних ареалів міста Києва, а отже необхідність
погодження містобудівної документації, отримування дозволів від МКІП на будівельні роботи в їхніх межах. Прим. ред "Ліски": під номером 15
у списку зон охорони пам'яток та історичних ареалів міста значиться історичний центр місцевості ДВРЗ. В цьому ареалі пропонується для постановки
на державний облік група будівель житлового та громадського призначення у кількості 24 об'єкти. Детальніше про ці об'єкти можна прочитати в нашій
замітці від 16 лютого 2016 року.
Докладніше...
14.02.2023 20:29
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Аварійне селище
Селище на місці сучасного Аварійного виникло 1931 року, коли після нищівної повені сюди переселилася частина жителів Микільської слобідки.
У передвоєнний час у східній частині Соцміста було споруджено низку житлових будинків, проте довоєнну житлову забудову селища було майже
повністю знищено восени 1943 року, залишились лише декілька споруд, зокрема ясла та дитсадок. Наприкінці 1940-х років почалась квартальна
забудова селища, яке отримало назву "Аварійне". Житло тут споруджувалось для робітників ДШК та комбінату "Хімволокно", а також для робітників
аварійних служб, зокрема пожежників. За однією з версій, саме це стало причиною виникнення назви селища. Інша версія пов’язує назву з аварійним
характером його виникнення в 1931 році.
Докладніше...
09.02.2023 19:42
Невідоме київське Лівобережжя. Зустріч з Олександром Михайликом та Семеном Широчиним, краєзнавцями.
У п'ятницю, 10 лютого 2323 року, з 13.00 до 15.00 у приміщенні Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого пройде
зустріч з письменниками, краєзнавцями Олександром Михайликом та Семеном Широчиним. Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька, 1.
Історія Києва сповнена цікавих сторінок, але міські околиці часто позбавлені належної історичної уваги, попри те, що є частиною
спільної історії столиці. Письменники видали серію книг "Невідомі периферії Києва". Видання розкривають історію, красу та розуміння
тих місцевостей, де живуть кияни. Серія презентує краєзнавчі дослідження про Святошинський, Голосіївський та Солом’янський райони;
Північне Правобережжя; Новий Печерськ; Північне, Центральне і Південне Лівобережжя.
Докладніше...
04.02.2023 18:17
Сторінками книг про Київське Лівобережжя. Дарницьке лісництво.
Хутір Тростянецький - така історична назва поселення - виник за 4 км на схід від Бортничів як власність Микільського монастиря в середині
XVIII століття, на берегах невеликої лісової річки Демидівка. Одна з перших згадок про хутір "Тростянці" міститься в генеральному описі Лівобережної
України 1765–1769 років. Як хутір Тростянець згаданий 1781 року в "Описах Київського намісництва", тут було 3 хати й пасіка. В "Описі рік, озер, боліт
та гір Київського намісництва" 1785 року згадується і річка — "...Тростянец. Вершину имеет также в бору. Ширина оной — 3 сажени, глубина — один аршин".
1913 року в хуторі Тростянець було засновано нове Дарницьке лісництво (у межах вже існуючого Микільського (Микільської лісової дачі), що мало статус
дослідного господарства. Дослідне лісництво очолив талановитий науковець Зіновій Степанович Голов’янко, відомий на той час розробник ефективних методів
захисту лісів від комах-шкідників.
Докладніше...
22.01.2023 18:18
Історія Києва: масив Березняки.
Успішний приклад застосування гідронамиву для будівництва житлового району Русанівка було вирішено повторити. Березняки — другий у київській
хронології масив, споруджений на намитому ґрунті, та перший, споруджений замість наявних поселень. Він виник на місці двох поселень — Кухмістерської
слобідки, що вперше згадувалася 1720 року та розташовувалася біля узбережжя Дніпра, та хутора Березняк (Березнік, Зательбин Березняк), що лежав на
східному березі озера Тельбин. Уперше масив на Березняках позначено ще на карті 1959 року, причому з поміткою "проєктується". Масив мав бути значно
меншим: форма озера Тельбин не змінювалась, а житлова забудова виникала лише з його західного боку. Забудова йшла вздовж насипу автомагістралі і
не доходила до узбережжя Дніпра. Зберігався і хутір Березняк, чомусь позначений на карті як Кухмістерська слобідка. Проте вже за декілька років плани
змінились — було вирішено зробити гідронамив великої території.
Докладніше...
08.01.2023 17:53
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 23.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
У серпні 1918 року для керівництва містом було створено Управління столичного отамана, чиновники гетьманщини також
затвердили новий адміністративний поділ Києва, згідно з яким місто було поділено вже на 17 районів. Зокрема,
до Слобідського району увійшли частина придніпровських земель Остерського повіту Чернігівської губернії,
острів Долобецький, Предмостова, Печерська, Микільська, Кухмістерська Слобідки, Інтендантське містечко та Стара Дарниця.
Докладніше...
05.01.2023 18:45
Як ділили роботу автори книг з історії Києва.
Як автори, Семен Широчин та Олександр Михайлик, “Невідомі периферії Києва” ділили. Мова піде про те, за що відповідав кожен автор у роботі
над серією книг. Дослідники по-братерськи розділили хронологію: Олександр Михайлик писав про села, хутори, лісництва, а Семен Широчин – про
виникнення цілісної забудови, масове домобудівництво та масиви. Часові полюси теж розділилися на “до” і “після”, де золотою серединою став 1935 рік.
Саме цього року прийняли перший Генеральний план розвитку Києва, який став фундаментом базової ідеї розвитку столиці у майбутньому. Отже, Олександр
писав починаючи з динозаврів і до 1935 року, а Семен від 1935 й до сучасної Незламної. Михайлик і Широчин як Бонні та Клайд крокували разом по
периферіях Києва, але не грабували, а відкривали для поціновувачів історії нові й нові факти про розвиток периферій: від окремих поселень до
цілісних житлових масивів.
Докладніше...
27.11.2022 23:04
Мозаїки Києва другої половини XX століття.
28 листопада 2022 року в рамках проекту "Літературний Лівий берег" відбудеться зустріч з дослідником київського монументального мистецтва Оленою Борисовою.
Місце проведення заходу: Київська обласна бібліотека для дітей. Адреса: місто Київ, Русанівська набережна, буд.12. Зустріч розпочнеться о 15 годині.
Вхід вільний. Телефон бібліотеки: +380(44)295-0961. Довідка "Ліски": Олена Борисова - співавтор книги Ігоря Однопозова "Масове мистецтво не
для всіх" (2021р.); інші співавтори - Олександр Панченко, Юлія Мельник, Ярослав Однопозов. У липні 2021 року разом із Семеном Широчиним читала лекцію,
присвячену монументальним роботам тандему художників Ади Рибачук і Володимира Мельніченка та київському архітектурному контексту тих років; значна
частина лекції присвячена трьом ключовим об’єктам авторства АРВМ у Києві — Центральному автовокзалу, Палацу піонерів і Стіні Пам’яті.
Докладніше...
20.11.2022 20:18
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 22.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
На жаль, керівники революційної України не спромоглися створити сильну армію та дієздатний уряд. Зокрема, у жовтні уряд УНР
оголосив демобілізацію військ, які склали їй присягу, – шинелі скинули майже 300 тисяч бійців. Вже за кілька місяців це фатальне
рішення призведе до катастрофічних поразок у боротьбі за незалежність. Більшовики оголосили війну УНР, а щоб надати собі вигляду
легітимності 25 грудня заявили про створення маріонеткової держави – Української Народної Республіки Рад. Щоб захопити владу в Україні,
більшовицькі ватажки УНРР Є. Бош, В. Затонський, Ю. Коцюбинський, В. Ауссем нібито звернулися по військову допомогу до "старшого брата" –
російських більшовиків.
Докладніше...
27.10.2022 20:33
В этот день родился украинский актер Виктор Шпудейко.
27 октября 1959 года в Ровно родился Владимир Васильевич Шпудейко — украинский стэп-танцовщик, хореограф, педагог, актёр театра и кино. В 1978 году
окончил Киевское хореографическое училище. С 14 лет снимался в кино. Главная роль Федьки в киноленте "Там, вдали, за рекой" (1975) принесла большую
любовь и популярность у зрителей. Роли в кино: 1975 — "Там вдали, за рекой" — Федька Панько (главная роль), 1977 — "Весь мир в глазах твоих" — Виктор
Голиков (главная роль), 1980 — "Долгие дни, короткие недели..." — Чебуланкин, 1980 — "Школа" — Бурдюков, 1981 — "Золотые туфельки" (1-я серия)— зритель
с цветами, 1982 — "Семейное дело", 1982 — "Тайны святого Юра", 1983 — "Черный замок Ольшанский", 1984 — "В лесах под Ковелем" — Миша Глазок, 1984 —
"Лучшие годы", 1984 — "Что у Сеньки было" — связист, 1985 — "Рассказ барабанщика" — молодой Степан Садовский (барабанщик в оркестре, севастополец) и др.
Докладніше...
16.10.2022 19:04
Композитор Штогаренко у Палаці культури ДВРЗ, 1961 рік.
15 жовтня виповнилося 120 років від дня народження українського композитора й педагога Андрія Штогаренка. Народився майбутній композитор
на Катеринославщині, в селищі Нові Кайдаки, в сім’ї робітника-токаря. Сім’я була музикальна, батьки брали участь в аматорських гуртках,
тож Андрій з дитинства зацікавився музикою, з 1912 року вчився в Катеринославському музичному училищі. У 1926 році він організував ансамбль
баяністів — Перший український камерний ансамбль ім.Комсомолу, з яким концертував до 1930 року мало чи не всій Україні. 1930 року ансамбль
запросили до тодішньої столиці — Харкова, і тут А. Штогаренко став студентом Музично-драматичного інституту.
Докладніше...
09.10.2022 20:46
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 21.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Роки кровопролитної війни виснажили Росію, а "Лютнева революція" серйозно похитнула монолітність імперії.
Підкорені Москвою народи отримали шанс вибороти незалежність, але шлях до неї лежав через жорстоку боротьбу,
часто – на декілька фронтів, і не всім пощастило його пройти".
Докладніше...
29.09.2022 20:26
До Дня пам`яті жертв Бабиного Яру.
29–30 вересня вшановуємо 81-і роковини від початку масових розстрілів, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру в 1941 році. Загалом за роки Другої
світової війни у Бабиному Яру було вбито від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників
українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних та соціальних груп,
яких окупанти вважали "зайвими". Ця трагедія стала всесвітнім символом Голокосту. Центральний державний кінофотофоноархів України
ім. Г. С. Пшеничного пропонує до перегляду відеодобірку, створену за кінодокументами з фондів архіву.
Докладніше...
27.09.2022 19:16
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 20.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
З початком Першої світової війни 1914 року територію України було поділено на три військо-адміністративні райони –
два військових і один тиловий. Київську губернію разом із Києвом було включено до тилового району, що й визначило спосіб
життя міста на найближчі роки – воно перетворилося на важливий центр тилового забезпечення російської армії.
Дарницький залізничний вузол, так само як і Київський, на практиці набули стратегічного значення.
Докладніше...
14.09.2022 19:48
Завтра в парку Позняки відбудеться презентація краєзнавчої книги.
У парку "Позняки" відбудеться презентація книги "Невідомі периферії Києва. Південне Лівобережжя" про історію розбудови Дарницького району столиці.
Авторами книжки є відомі краєзнавці та києвознавці, дослідники історії й архітектури столиці Семен Широчин та Олександр Михайлик. Депутат Київської
міської ради Григорій Маленко: "Книга "Невідомі периферії Києва. Південне Лівобережжя" охоплює простір сучасного Дарницького району, розташованого
на південь від залізниці. У роботі над книгою було використано історичні карти та космічні знімки, а також рідкісні архівні фотографії,
багато з яких друкуються вперше. Книга буде цікавою архітекторам, історикам, києвознавцям, лівобережним і правобережним мешканцям столиці".
Презентація відбудеться 15 вересня (початок о 18:30) в парку "Позняки" біля фонтану "Груша".
Докладніше...
21.08.2022 19:41
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 7.
Де в сонячних розсипах все, Підняв корпуси в синє небо Мій рідний завод – ДВРЗ! Радістю для багатьох заводчан було повернення на завод
начальником заводу, Зайцева Олексія Миколайовича, якого забрали до Москви, але він волів повернення і його прохання 27 липня 1951 року,
Б.П. Бещев виконав, призначивши директором заводу. Постановою Ради Міністрів СРСР № 2165 та наказом Міністерства шляхів сполучення
від 27 липня 1951 року, Зайцева О.М. призначають начальником Дарницького вагоноремонтного заводу. Цей рік був невдалим для заводу.
Після 3700 вагонів, відправлених на станцію в 1950 році, завод не додав 1105 вагонів. Прихід О.М. Зайцева віщував новий підйом заводу
на нові вершини слави. Щоб розставити всі точки над "і", були проведені загальні збори всього колективу заводу. У своєму виступі начальник
заводу висловив своє бачення подальшої роботи заводу.
Докладніше...
19.08.2022 17:32
Відомі краєзнавці презентували нові книги про забудову київського Лівобережжя.
Нещодавно, краєзнавці Семен Широчін та Олександр Михайлик взяли участь у проєкті "Літературний Лівий Берег", який проходить в
Бібліотеці для дітей імені Павла Усенка на Березняках, де представили нову серію з трьох книг, виданих за донати волонтерів та меценатів проєкту.
На жаль, один з донаторів, Роман Ткаченко, який мріяв побачити ці книги, загинув на війні… "Нам особливо важливо саме тепер, що книги відбулися.
І це — теж маленька перемога над ворогом. Бо ми не зламалися: ми творимо та випускаємо книги, щоб підтримати моральний дух українців… У кожного
своя "ділянка фронту". У нас це книги", — зазначили краєзнавці.
Докладніше...
04.08.2022 20:45
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 19.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
1903 року в Остерському повіті було створено нову волость – Микільсько-Слобідську, до складу якої увійшли села Вигурівщина, Троєщина,
Позняки, Осокорки, Бортничі, Вишеньки, Гнідин, всі Слобідки та Дарниця. Початок ХХ ст. позначився черговим економічним сплеском, на Київське
Лівобережжя зайшов великий приватний капітал. Лісопильний завод П. Шлензкевича викупив Моісей Апштейн, син одного із найбагатших київських
підприємців купця 1-ї гільдії Тев’є Апштейна. Заснування ще двох деревообробних заводів у Кухмістерській та Микільській Слобідках профінансувало
подружжя – Клара і Борис Поліщуки.
Докладніше...
26.07.2022 13:08
Про полковника Іскру й суддю Кочубея.
26 июля 1708 года близ села Борщаговка под Белой Церковью, ныне Погребищенского района
Винницкой области, по обвинению в ложном доносе на гетмана Мазепу в стремлении к измене
были обезглавлены судья Василий Леонтьевич Кочубей и полковник Иван Искра. Василий
Кочубей и Иван Искра представляли верхушку украинского казачества: Кочубей был
генеральным писарем запорожского войска, Искра - полковником полтавским. Как известно,
они дознались об отношениях гетмана Ивана Мазепы со шведским королем Карлом XII и
решили донести об этом царю Петру I.
Докладніше...
04.07.2022 19:14
Ринок–легенда: до 110-річчя відкриття Бессарабського ринку.
У центрі Києва на Бессарабській площі розташувався один із найкрасивіших і найстаріших ринків – Бессарабський критий ринок. Будівля ринку – це не
тільки цікава архітектурна забудова, але й унікальна локація для містян, зі своєю історією, атмосферою, дивовижними переказами та повір’ями
продавців. Сьогодні навіть складно уявити, що в середині ХІХ століття тут був пустир, який постійно заливався потоками води з навколишніх пагорбів.
Пізніше тут розташовувалися заїжджі двори, проводилися святкові гуляння і встановлювалися циркові павільйони. Минали роки, місто швидко забудовувалося
і місцина навколо Бессарабки фактично опинилася у центрі міста. Виникла потреба звести щось більш красиве і презентабельне, наприклад, театр чи цирк.
Після обговорення різних варіантів зійшлися на думці, що ця місцина ідеальна для торгівлі, а отже, критий ринок буде найкращим рішенням.
Докладніше...
22.06.2022 19:50
Далі від російського: українці обрали нові назви для вулиць Києва.
У застосунку "Київ Цифровий" закінчилося рейтингове електронне голосування щодо перейменувань міських об’єктів, назви яких пов’язані з Російською
Федерацією та її сателітами. Пряма мова секретаря Київради Володимира Бондаренка: "До рейтингового електронного голосування щодо перейменувань
міських об’єктів увійшли 296 об’єктів, які були відібрані експертною комісією. Громадяни України активно брали участь у процесі перейменування
та віддали понад 6,5 мільйонів голосів за нові назви для вулиць, провулків, бульварів, проспектів та площ". До теми: у список перейменувань
увійшли зокрема наступні пари назв - вул.Волховська - Волноваська; вул.Калачівська - Слобожанська; вул.Макаренка - Климента Квітки.
Докладніше...
15.06.2022 17:03
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 18.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
На тлі очевидного економічного і технологічного прогресу соціально-побутові умови, в яких проживала більшість мешканців Російської
імперії, важко було назвати цивілізованими, навіть за мірками того часу. Росія століттями цілеспрямовано нищила освіту і культуру України,
в середині ХІХ століття на її теренах ситуація в цих галузях була найгіршою в імперії. Так, станом на 1869 рік в Остерському повіті з населенням
83 тис. осіб було лише 10 шкіл, з них – 5 земських та 5 парафіяльних.
Докладніше...
26.05.2022 10:33
Архітектор Йосип Каракіс: споруди в Києві.
Публічна бібліотека імені Лесі Українки запрошує відзначити День Києва переглядом розповіді про видатного архітектора Йосипа Каракіса
та його споруди в Києві - до 1540-річчя Києва та 120-річчя від дня народження архітектора. Прямий етер події відбудеться о 15:00 сьогодні,
26 травня 2022 року, на сторінці бібліотеки. Йосип Юлійович Каракіс – український архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з
найбільш плідних київських зодчих, архітектор світового класу. Він проектував Національний історичний музей, перші хмарочоси біля "Арсенальної",
будинки на Липках, Дім офіцерів і ресторан "Динамо", десятки шкіл і багатоповерхівок. Спікером виступить києвознавець Наталія Пирогова.
Модератор Ірина Костюк.
Докладніше...
10.05.2022 08:57
Міст імені Євгенії Бош.
10 травня 1925 року в Києві було відкрито міст імені Євгенії Бош - революціонерки та
учасниці Громадянської війни в Україні, яка покінчила життя самогубством за кілька
місяців до відкриття мосту. Одночасно з відкриттям мосту був відновлений рух бензотрамвая
до Дарниці. 1 червня 1926 року трамвайну лінію на лівобережжя було електрифіковано.
Автор проекту Євген Патон надав його в січні 1924 року. Будівництво йшло 10 місяців.
Міст проіснував до 18 вересня 1941 року, коли його було підірвано радянськими військами
при відступі зі столиці України.
Докладніше...
04.05.2022 19:12
Територію Києво-Печерської лаври відкрили для відвідувачів.
З 4 травня 2022 року охочі мають змогу потрапити на територію Верхньої Лаври. Відвідувачі
зможуть піднятися на Велику лаврську дзвіницю, оглянути екстер’єри унікальних
архітектурних пам’яток ХІ–ХХ століть, у тому числі — Троїцької надбрамної церкви,
Успенського собору, церков Всіх Святих та Прпп. Антонія і Феодосія Печерських
з трапезною палатою, фортифікаційні споруди, а також лапідарій Києво-Печерської
лаври в Митрополичому саду біля Годинникової вежі та відвідати оглядовий майданчик.
Докладніше...
23.02.2022 18:42
ДВРЗ, з днем народження!
Сьогодні, 23 лютого 2022 року заводу ДВРЗ виповнюється 88 років. Так, саме сьогодні філія "Дарницький вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця"
святкує свій День народження. Це не просто вигадана чи приблизна дата, це саме той день, коли у далекому 1934 році було видано Розпорядження
народного комісара шляхів сполучення від 23 лютого 1934 року № 48 "Про будівництво вагоноремонтних заводів на Південно-Західній та Донецькій
залізницях", яке було підписане заступником народного комісара Г.І. Благонравовим. Очолював будівництво заводу (тодішня назва ВАГОНБУД, через
легендарну арку перед заводом) Павло Іванович Суслов. Згодом знаний організатор залізничного транспорту був керівником Одеської залізниці. Він
успішно впорався з поставленим завданням – в надзвичайно стислі строки, за півтора року, було побудовано завод.
Докладніше...
16.02.2022 19:52
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 6.
29 вересня через 736 днів фашистської окупації була звільнена Дарниця. Першими у Дарницю увійшли частини 136 –ї стрілецької дивізії
генерал–майора І.М. Пузікова. Дарницю зі сторони Броварів також звільняли стрілецькі дивізії 163, 71 та 56 окремий танковий корпус.
Величезних руйнувань зазнав за роки війни Дарницький район. Знищені були всі 23 підприємства, залізничний вузол, 19 шкіл, 8 лікарень
і поліклінік, магазини, клуби, лазні, житловий фонд з 4000 будинків. Люди жили майже у 3000 землянках по дві-три сім’ї. Дарницький
вагоноремонтний завод був ще не повністю зруйнований, в багатьох цехах німці залишили станки та обладнання, що не встигли вивезти.
Багато людей мешкали в землянках, бо в будинках жити було не можливо. Німецька авіація, яка в перші дні війни минала заводські цехи,
тепер їх бомбила щодня по декілька разів. Були зруйновані і будинки, заводський клуб, а головне - важливі цехи заводу, зруйнована заводська труба.
Докладніше...
01.02.2022 19:11
Цього дня в Києві відбулась перша телевізійна трансляція.
Київське телебачення бере свій початок із 1 лютого 1939 року. Цього дня у Києві пройшов перший прямий телеефір. Телетрансляцію вели з мініатюрної
студії, обладнаної у приміщенні радіокомітету на розі Хрещатика та вулиці 25 Жовтня — сучасної Інститутської. Передача тривала 40 хвилин,
весь цей час показували портрет партійного діяча Серго Орджонікідзе із різними титрами. Це було швидше експериментальне мовлення. Тодішнє
телебачення було скоріше додатком до радіо, зображення було маленьке, приблизно 3×4 сантиметри, та низької якості. Та й дозволити собі таку
"приставку" до радіоприймача могли далеко не всі. Тому аудиторія перших телетрансляцій у Києві складалася з кількох десятків людей. В ефір київські
телепередачі виходили на хвилях радіомовної станції РВ-9.
Докладніше...
26.01.2022 18:57
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці: частина 17.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Дарниця – ще один важливий центр економічного розвитку Київського Лівобережжя, який утворився завдяки залізниці та пов’язаною з нею інфраструктурою.
На початку 90-х років ХІХ століття цей вид транспорту активно розвивався на всій території Російської імперії, упевнено наздоганяючи європейські
обсяги залізничних перевезень. Наприклад, 1892 року вантажообіг Курсько-Київської залізниці вже становив 13 млн. пудів, а тариф на перевезення
здешевшав з 2 копійок за тонно-кілометр до 1,5. 1895 року розпочався новий проект з будівництва лінії широкої колії магістрального типу з Полтави
до Києва.
Докладніше...
02.01.2022 17:57
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 16.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Позбувшись кріпацьких кайданів, українське суспільство стрімко відроджувалося в умовах відносно вільного
капіталістичного ринку, природна господарська активність киян стимулювала активний розвиток економіки регіону.
Київ із суто адміністративного та військового центру, яким він був ще у середині ХІХ століття, поступово перетворюється
на потужний економічний центр: на його теренах засновуються перші машинобудівні підприємства, процвітає харчова
промисловість, розвивається біржова торгівля. Цьому сприяє будівництво залізничної інфраструктури наприкінці 60-х років.
Докладніше...
15.12.2021 18:03
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 5.
Через тиждень стало зрозуміло, чому німецька авіація обходила стороною завод. Вони йому надавали важливе значення: на великій території можна
було ремонтувати, і використовувати цехи не тільки для вагонів, а й для військової техніки, яка була пошкоджена на фронті. Так було завезено
нове німецьке обладнання для ремонтних робіт вагонів і танків, артилерійського обладнання. Станки були встановлені на місці демонтованих
при евакуації заводу. В селищі залишилося мало працездатного населення, тому робочу силу брали з Дарницького концтабору, на території заводу
облаштували два барака для полонених. Директор заводу німець Кольбе і його оточення відбирали з полонених у першу чергу залізничників,
медичних працівників, токарів і слюсарів. Табір був огороджений колючим дротом і став філією Дарницького табору.
Докладніше...
01.12.2021 19:57
Семен Широчин: прогулянки Києвом. ДВРЗ.
На завтра, 2 грудня 2021 року, на YouTube заплановано прем'єру відеоролика про київську місцевість ДВРЗ - колишнє селище
Дарницького вагоноремонтного заводу. Початок о 18 годині. Це відеофільм з циклу "Семён Широчин: прогулки по Киеву", його запис
зроблено у 2017 році. Оператор - Андрій Горохов, монтаж Артема Беркалова. Прим. ред. "Ліски": Семен Широчин – кандидат
філософських наук, дослідник архітектури Києва, автор багатьох книг та статей про архітектуру Києва радянської доби. Народився
в Києві 16 грудня 1988 року. У 2006 році створив сайт "Київ 1900 – 2000. Київ сьогодні".
Докладніше...
25.11.2021 20:57
Дарницька ТЕЦ мала за проєктом не лише обігрівати, але й охолоджувати.
Дарницьку ТЕЦ було введено в експлуатацію у 1954 році, однак проєкт теплоелектроцентралі розроблявся задовго до цього - у 1934 році.
Необхідність побудови нової, лівобережної ТЕЦ зумовлювалась дефіцитом електроенергії для запланованих до будівництва на лівому березі Києва
підприємств: віскозного, тонкосуконного, льонового, трикотажного, вапнового та гуморегенеративного комбінатів, шерстомийні, ДВРЗ,
м'ясокомбінату, кісткообробного, фанерного та сажевого заводів тощо. В одному з номерів довоєнного журналу "Соціалістичний Київ" інженер
М.Заславський розповів про деякі особливості технічного проєкту майбутньої ТЕЦ. Цікава деталь - дарницька ТЕЦ повинна була виробляти не
лише електричну і теплову енергію, але й спеціальну охолоджувальну рідину, яка по трубопроводах мала надходила до споживачів.
Докладніше...
22.11.2021 19:20
Біля станції метро `Арсенальна` відновлять наземний пішохідний перехід.
16 листопада вийшло розпорядження КМДА про створення наземного переходу на Арсенальній площі. Йдеться про облаштування регульованих наземних
переходів на перехресті вулиць Грушевського, Мазепи та Московської біля станції метро "Арсенальна" та Арсенальної площі — зараз перейти дорогу
в цьому місці можна лише підземним переходом. Також у ході робіт проведуть реконструкцію встановлених там світлофорних об’єктів. Проєкт
"Перехід на Арсенальній" переміг у конкурсі Громадського бюджету Києва 2020 року, отримавши 1508 голосів киян. Очікуване фінансування складає
498 тисяч гривень. Прим. ред. "Ліски": на наступній фотографії - такий вигляд мало місце майбутнього переходу у першій половині 1960-х років.
Дізнатися більше про найближчі від метро "Арсенальна" заводські прохідні - "метровську" та "центральну" можна з публікацій нашого сайту
"У Києві відкрили арсенальський двір" та "Производственные мастерские завода "Арсенал".
Докладніше...
21.11.2021 19:31
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 15.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Поразка Росії у Кримській війні 1853–1856 рр. продемонструвала деструктивність суспільного устрою імперії, що обумовлювалося,
насамперед, збереженням феодальної традиції – кріпацтвом. Скасування цієї рабовласницької практики 1861 року стало
найважливішою подією ХІХ століття, яка потягла за собою низку реформ. 19 лютого 1861 року цар Олександр II підписав Маніфест
про "високомилостиве" дарування кріпакам прав вільних сільських жителів.
Докладніше...
04.11.2021 20:57
Вулицю Курнатовського перейменовано на Остафія Дашкевича.
Київська міська рада перейменувала 12 вулиць та провулків, назви яких були пов'язані з комуністичним режимом. Зокрема, у Дніпровському
районі столиці вулицю Курнатовського перейменовано на вулицю Остафія Дашкевича. Вулиця виникла у 50-ті роки XX століття під назвою Нова.
Наступна назва на честь російського революціонера-більшовика В. К. Курнатовського — з 1957 року. Остафій Дашкевич - український військовий
і державний діяч початку ХVІ століття. Дашкевич є засновником майбутнього мікрорайону Воскресенка або Воскресенської слободи, як вона тоді
звалася. Саме йому належали ці землі, відомі з XVI століття як "земля Євтафієва". Він подарував ці землі Воскресенській церкві, яка знаходилася
на Подолі і також побудована коштом Дашкевича. Звідси й походить назва Воскресенка.
Докладніше...
29.10.2021 19:54
Завтра на Центральном вокзале в Киеве состоится исторический перформанс.
Проект творческого объединения "Ночь в Университете" и Укрзализныци состоится 30 октября 2021 года. В этот день все желающие могут посетить
в 12:15 первую платформу Киевского вокзала, чтобы посмотреть исторический театрализованный перформанс "Отправление первого поезда с Киевского
вокзала, 1870 г." в исполнении актеров творческого объединения. Также в программе — путешествие по окрестностям Киева в ретро-поезде с
сидячими местами по маршруту Киев—Караваевы дачи. Отправление поезда № 897Д — в 12:50, путешествие будет длиться 2.5 часа. Регистрации на
мероприятие нет, условие участия – билет на поезд.
Докладніше...
20.09.2021 20:43
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 4.
З погіршенням становища на фронтах та наступу німецьких військ на Київ, наказом Державного комітету оборони про евакуацію з 1 серпня почалась
остаточна евакуація устаткування заводу. Виїзд з заводу був досить організований, у підготовлені вагони завантажили весь інструмент,
обладнання, сім’ї. Їхали в чисте поле. Група інженерів, яка вже була на місці, готувала з місцевими жителями площадки під розширення цехів,
житло, і за 10 днів всі прибули в Канаш, частина працівників ще раніше за місяць була евакуйована на заводи Свердловська, а мешканці селища
потрапили в Середню Азію - до Казахстану і Таджикистану.
Докладніше...
29.08.2021 19:28
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 14.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
До середини XIX століття комунікація Дніпром як водним шляхом відбувалася переважно на дерев’яних суднах. Стародавні засоби річкової
комунікації отримали технологічних конкурентів 1835 року – першу пароплавну компанію на Дніпрі. Це, на той час прогресивне, підприємство
утворилося в інтересах забезпечення будівництва Київської фортеці та Броварського шосе. Два пароплави, що йому належали, головним чином
займалися підвезенням каменю та інших матеріалів для цих об’єктів. Після завершення будівництва власники пароплавів
переключилися на комерційні перевезення на відтинку Дніпра, розташованому вище порогів.
Докладніше...
25.08.2021 21:35
Багатотиражна газета ДВРЗ (номер 295, вересень 1964 року).
Номер 35 (295) багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу вийшов наприкінці тижня - в суботу, 5 вересня 1964 року. Декілька матеріалів
багатотиражки присвячено події, що відбулась на початку тижня - початку учбового року, а для багатьох дітей - початку свого шкільного життя. Про
одну з таких першокласниць, Свєту Лєднєву, розповідається у статті "Перший раз, в перший клас". "Ще вчора вона в дитячому садку прощалася з ляльками,
а сьогодні сяде за парту", - пише автор статті О.Янов. Під рубрикою "Партійне життя" поміщено звіт про партійні збори у вагоноремонтному цеху, партійна
організація якого - найбільша на заводі. Інструктор фізкультури О.Царенко розповів у замітках "Переможець - команда ЦПВ" та "Кубок у наших спортсменів"
про змагання з футболу на першість заводу між цеховими командами та районні змагання команд первинних організацій ДТСААФ.
Докладніше...
12.08.2021 21:24
В этот день родился Леонид Воробьев - руководитель подпольной группы ДВРЗ.
Рассказывает внучка подпольщика - Жанетта Абибулаева-Воробьева (г.Алматы, Республика
Казахстан): "Дедушка по папиной линии - Леонид Николаевич Воробьев — командир Красной
Армии. В сентябре 1941 года после окружения под Киевом был ранен и попал в плен.
Содержался в лагере для военнопленных в Белой Церкви. В лагерном аду Воробьев ослеп на
один глаз, частично лишился слуха. Но жажда жить и отомстить врагу питала волю, и
Леонид с группой пленных в начале октября 41-го совершил побег и пробрался в Киев
к двоюродному брату".
Докладніше...
22.07.2021 20:22
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 3.
На початок війни у Дарницькому районі проживало біля 75 тисяч мешканців. Це був великий промисловий район з 23–ма промисловими підприємствами,
у тому числі й Дарницький вагоноремонтний завод, на якому працювало майже 5 тисяч працівників. Завод обслуговував і селище, в якому була своя
інфраструктура - зі школою, поліклінікою, лікарнею, лазнею, двома дитячими садками, магазинами, столовою, бібліотекою, клубом, спортивними
майданчиками, лижною базою, поштовим відділенням. Для сполучення з Києвом у 1936 році від станції Дарниця було продовжено трамвайний маршрут до
ДВРЗ та до Поштової площі, а ще через рік до заводського селища було прокладено бруківку. З Броварів через Биковню курсував мототрамвай,
підвозячи працівників заводу, які через ліс прямували до підприємства.
Докладніше...
12.07.2021 19:11
1944 рік: Школа ФЗО на Дарницькому ВРЗ.
29 вересня 1943 року було звільнено Дарницю. Величезних руйнувань зазнав за роки війни Дарницький район. Були знищені майже всі довоєнні
підприємства району. Дарницький вагоноремонтний завод був зруйнований не повністю - у багатьох цехах німці залишили станки та обладнання,
які не встигли вивезти. Поступово завод почав відновлювати роботу окремих об'єктів: підстанції, котельні, компресорної, кисневої станції,
вводилися в експлуатацію основні та допоміжні цехи. У березні 1944 року почали прибувати перші ешелони з дарничанами, які поверталися з евакуації,
проте кваліфікованих працівників катастрофічно не вистачало. З метою їхньої підготовки на території Дарницького вагоноремонтного заводу було
відкрито Школу фабрично-заводського навчання (ФЗО). У перший рік навчання до ФЗО №8 набрали дві групи учнів - на слюсарно-токарну справу
та на зварювальників.
Докладніше...
11.07.2021 10:20
11 июля 1935 года в Челябинске родился Константин Ершов — режиссёр, актёр, сценарист.
В 1958 году окончил филологический факультет Киевского университета, работал декоратором и актёром в театрах Киева. В 1967 году окончил Высшие курсы
сценаристов и режиссёров у Леонида Трауберга (соавтора знаменитой трилогии о Максиме), и тот рекомендовал именно его, когда зашла речь о
постановщиках фильма-фантазии по Гоголю "Вий". Таким образом, эту работу поручили учащимся курсов Константину Ершову и Георгию Кропачеву (правда,
назначили над ними мэтра сказочного кино Александра Птушко). Поставил фильмы: "Вий" (1967), "Поздний ребенок" (1970), "Каждый вечер после работы"
(1974), "Степанова памятка" (1977), "Человек, которому везло" (1978), "Женщины шутят всерьез" (1981), "Грачи" (1982), "Не было бы счастья..." (1983).
Докладніше...
04.07.2021 21:41
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 13.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Чергове переформатування адміністративно-територіального устрою України не забарилося. 1795 року Росія, Австрія та Пруссія
здійснили третій і остаточний поділ Речі Посполитої, після чого ця країна на століття припинила своє існування. Указом
російського царя Павла І від 12 грудня 1796 р. "Про новий поділ держави на губернії і намісництва" лівобережні повіти
Київського намісництва перейшли у підпорядкування новоствореної Малоросійської губернії з центром у Чернігові".
Докладніше...
13.06.2021 20:59
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 12.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"У другій половині ХVIII століття Російська імперія стрімко завершувала поглинання України: 1764 року
цариця Катерина ІІ скасувала посаду гетьмана, 1775 року російська армія зруйнувала Запорозьку Січ.
1781 року російський Сенат ліквідував адміністративно-територіальний полковий устрій в Україні.
Натомість було утворено три намісництва, які поділялися на 11 повітів. На всій території
Гетьманщини почали діяти норми загальноросійського законодавства. У січні наступного року нечисленні
населені пункти Київського Лівобережжя увійшли до складу Київського повіту Київського намісництва".
Докладніше...
24.05.2021 20:53
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 2.
1924 рік став поворотним для залізничного транспорту Радянського Союзу. Залізниці відроджувалися в новій концепції. Розробляється План розбудови
залізничного транспорту з потребами для народного господарства та військовою доктриною, першочерговим будівництвом нових ліній (рокадних ліній
вздовж кордону) на Україні, Білорусії та Далекому Сході. Для обслуговування інфраструктури закладені в План заводи з ремонту та побудови нових
вагонів і паровозів та інших необхідних підприємств. Документ Наркомату шляхів сполучення „Про розвиток залізничного транспорту” став відправною
точкою у відновленні залізниць після Громадянської війни. Для України це був визначний період, бо саме в ньому було закладено будівництво 400
нових будов народного господарства. Серед них були і заводи з будівництва та ремонту залізничних вагонів.
Докладніше...
09.05.2021 16:32
Уривки з книги про історію ДВРЗ. Частина 1.
Книга присвячена трудовому колективу Дарницького вагоноремонтного заводу, який вже 80 років натхненно працює на теренах всієї мережі колії 1520,
ремонтуючи для неї вагони всіх модифікацій в різні періоди її історії. Становлення і розвиток, часи воєнного лихоліття та відновлення,
перебудови і технічного злету, важкого переходу до нових економічних стосунків в Незалежній Україні і знову ж таки зайняття першості на ринку
відновлення спеціалізованих піввагонів для перевезення вантажів. Це, без сумніву, історія трудового колективу заводу, його керівного складу,
який в усі роки виділявся серед споріднених підприємств, займаючи в подальшому керівні посади на залізничному транспорті та інших структурах.
Необхідно відзначити, що на заводі найбільше, ніж де у Києві, династій. Саме їхні діти сьогодні творять нову історію Дарницького вагоноремонтного
заводу.
Докладніше...
29.04.2021 18:41
В этот день в Киеве торжественно открыт памятник Щорсу.
29 апреля 1954 года в Киеве на бульваре Шевченко торжественно открыт памятник Николаю Щорсу — герою гражданской войны. Открытие было приурочено к
трёхсотлетию воссоединения России и Украины. Скульпторы: М. Лысенко, В. Бородай, Н. Суходолов. Архитекторы: А. Заваров и А. Власов.
По инициативе Сталина в 1936 году было готово постановление про установку в Киеве памятника красному командиру — Николаю Александровичу Щорсу,
но некоторые обстоятельства, а потом и Вторая мировая война послужили причиной того, что открытие памятника состоялось только в 1954 году.
Возведен на месте памятника графу Алексею Бобринскому — основателя сахарной промышленности на Украине и железнодорожного транспорта в России,
который был установлен 18 февраля 1872 года (6-го по ст. ст.) на Бибиковском бульваре (ныне бульвар — Тараса Шевченко) и демонтирован в 1926 году.
Докладніше...
18.04.2021 20:54
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 11.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Російська влада неухильно посилювала політику обмеження автономії України. У другій половині XVIII століття
її було остаточно ліквідовано – указом Катерини ІІ від 10 листопада 1764 року скасовано Гетьманщину, а повноправне
управління Україною покладено на Малоросійську колегію на чолі з графом П. Рум’янцевим.
Рішучий прихильник російської імперської політики щодо поглинання України П. Рум’янцев здійснив низку радикальних реформ,
в тому числі й адміністративно-територіальних, спрямованих на послаблення українства".
Докладніше...
12.04.2021 18:29
ДВРЗ: останній будинок у стилі сталінського ампіру.
5 березня 1953 року помер Сталін. Внаслідок цієї події в СРСР почалися зміни, що торкнулись різних сфер суспільно-політичного життя.
Радянська інтелігенція вітала початок хрущовської відлиги. Учні середніх шкіл повернулися до спільного навчання - школи перестали бути
окремо чоловічими і жіночими. Не оминули зміни й радянську архітектуру. 1955-го року вийшла постанова "Об устранении излишеств в
проектировании и строительстве". Згідно з нею, було взято курс на масове житлове будівництво на базі його індустріалізації. Для
архітектури заводського селища ДВРЗ в Києві це означало закінчення післявоєнної епохи сталінського ампіру. Останнім у цьому стилі було
зведено будинок №50 на розі Шосе ДВРЗ та вулиці Макаренка.
Докладніше...
09.03.2021 11:31
Будинок №1 по Шосе ДВРЗ у 1950 році.
Будівництво Дарницького вагоноремонтного заводу в Києві розпочалось навесні 1934 року. Одночасно з будівлями
виробничого та культурно-побутового призначення споруджувалось і житло. Першим капітальним житловим будинком
селища став будинок №1 на центральній вулиці - Шосе ДВРЗ (тепер будинок №105/2 по вулиці Алматинській).
Саме йому присвячена сьогоднішня замітка. Всього до війни в селищі ДВРЗ встигли побудувати більше 20 будинків,
у тому числі дитячий садок, школу та заводський Будинок культури. Під час війни більшість цих будинків були
частково або повністю зруйновані бомбардуваннями - через наближеність до залізниці і до заводу. Бомбові удари
німецької авіації продовжувались і після звільнення Києва. Останні бомби були скинуті на цехи заводу
11 червня 1944 року.
Докладніше...
13.02.2021 17:37
Післявоєнний сквер у селищі ДВРЗ в Києві.
Великий парк "Сосновий", розташований біля Центру культури та мистецтв Дніпровського району, - одна з окрас київської
місцевості ДВРЗ. Помірний рельєф парку, сторічні сосни і просторі галявини цілий рік приваблюють гостей
мікрорайону та місцевих мешканців - як новоселів, так і старожилів.
Проте для старожилів слово "парк" передусім
асоціюється з іншим місцем. Парком корінні мешканці за звичкою називають зелену зону всередині кварталу вулиць
Алматинської, Волховської, Інженера Бородіна та Макаренка. Донедавна вона була занедбаним пустирем, але знала й
кращі часи. Пропонуємо роздивитися сквер на фотографії 1951 року.
Докладніше...
01.02.2021 18:09
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 10.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Після смерті Богдана Хмельницького 1657 року в країні розпочався тридцятирічний період кровопролитних міжусобиць,
відомий під назвою Руїни, який завершився розпадом України на Правобережну та Лівобережну частини. Українські етнічні
території поділили між собою Польща і Московія (за Андрусівським мирним договором від 1667 року). Правобережжя відійшло
до Речі Посполитої, а Лівобережжя та Київ із правобережною територією в одну милю навкруги, – опинилися
під контролем Росії".
Докладніше...
17.01.2021 18:59
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці; частина 9.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"На відміну від інших регіонів України, населення Подніпров’я завжди відрізнялося надзвичайним волелюбством. Тутешні
селяни і міщани вважали себе людьми незалежними і самостійними, не сприймали кріпаччини і врядування поляків. Серед
козацтва взагалі панувала думка, що 1582 року король Стефан Баторій дарував їм привілеї, котрі зрівнювали їх у правах
із шляхтою. Віра у приналежність до вільного люду обумовлювала постійну готовність мешканців Наддніпрянщини боротися
за свою свободу".
Докладніше...
16.01.2021 17:21
Привѣт изъ Дарницы.
У фонді ДНАББ імені В. Г. Заболотного зберігаються близько 7 тисяч примірників унікальних мініатюрних ілюстрацій –
поштові картки або листівки. Серед видових поштових листівок колекції бібліотеки вагоме місце займають листівки
кінця ХІХ – початку ХХ ст. з краєвидами Києва та його околиць, які дають уявлення про те, яким був Київ у давнину.
У фотогалереї наведені наступні листівки: "Киев. Дарница. Въезд в Дарницу и мото-трамвай": [Санкт-Петербург]:
Изд. А. С. Суворина, 1917; "Киев. Дарница" : Киев : Изд. С. А. Х., [1905]; "Киев. Привет из Дарницы" : Киев :
Изд. фот. Д. Маркова, [1908].
Докладніше...
12.01.2021 19:52
1956 рік на Дарницькому ВРЗ.
Перший рік VI п'ятирічки розпочався на Дарницькому вагоноремонтному заводі успішно. У другому кварталі
1955 року завод виборює перше місце в галузі і нагороджується перехідним прапором Міністерства шляхів сполучення СРСР.
Станом на 7 вересня 1955 року завод повністю виконав завдання V п’ятирічного плану. Директором заводу, починаючи з 1951
року, був Олексій Миколайович Зайцев. Народився він у 1907 році в Новгородській області, у великій робітничій сім’ї,
зарані пішов працювати на залізницю, звідки його направили на навчання в Ленінградський інститут інженерів шляхів
сполучення. З 1933 року почав працювати на керівних посадах на заводах з ремонту вагонів і паровозів, згодом у Наркоматі
шляхів сполучення. З 1945 по 1946р. був керівником ДВРЗ. Повна назва посади звучала в ті роки так: начальник Дарницького
ВРЗ - директор - полковник тяги.
Докладніше...
10.01.2021 19:14
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 8.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"З року в рік боротьба українців з поляками посилювалася. Послаблена внутрішніми
війнами країна водночас потерпала від набігів татар, магнати та влада Речі Посполитої
або не мали сил, або не хотіли реагувати на цю загрозу. Так, за період з 1600 по 1647 рік
зафіксовано 70 татарських набігів на Київщину і Брацлавщину. За таких умов українці
мусили самі боронитися від татар і формувати власні збройні загони для захисту від них".
Докладніше...
06.01.2021 15:49
Багатотиражка ДВРЗ: номер 465 за червень 1966 року.
Гортаючи підшивку газети "Дарницький вагоноремонтник", продовжуємо дізнаватись історичні факти з життя як самого заводу,
так і колишнього заводського селища, а тепер однієї з найбільш своєрідних київських місцевостей - ДВРЗ. Міський
піонерський табір "Ялинка" згадується в номері багатотиражки двічі. У замітці "Прапор піднято" йдеться про відкриття в
таборі літнього сезону, а з рубрики "Від виборів до виборів" можна зробити висновок, що рік побудови
цього дитячого закладу відпочинку - 1965-й. На першій сторінці багатотиражки розміщено політичний плакат та
фотографію. Тема обох зображень однакова: вибори до Верховної Ради СРСР. Плакат закликає голосувати за
кандидатів блоку комуністів і безпартійних, на фото - передвиборчий інструктаж агітаторів та секретарів партійних
організацій.
Докладніше...
28.12.2020 18:57
Рятівники міністрів та бідняків: найвідоміші лікарі Києва.
Данило Кирилович Заболотний. Роки життя: 28.12.1866 - 15.12.1929. Галузь: мікробіологія. За біографією Заболотного
потрібно знімати круте кіно, бо сюжет тягне на Оскара. Ще студентом київського університету Заболотний зацікавився
мікробіологією, навчався зокрема у Підвисоцького. Ставив на собі досліди: під наглядом професора пив холерний бульйон
з вібріонами, аби перевірити шляхи поширення інфекції. Про Заболотного-поета згадувала в листах Леся Українка. А ще він
очолив Всеукраїнську академію наук, коли випередив на виборах Михайла Грушевського. І опікувався прийомними дітьми: мав
їх тринадцятеро.
Докладніше...
22.12.2020 18:51
1934 рік: вагоноремонтний збудувати зразково.
"Новий велетень індустрії Києва" - під такою рубрикою на сторінці 23 здвоєного номера (№№1,2) журналу "Соціалістичний Київ"
за 1934 рік було надруковано статтю "Вагоноремонтний збудувати зразково". У статті йдеться зокрема про переваги Дарниці
як місця для побудови заводу в порівнянні з іншими варіантами, у т.ч. Черкасами. Наведено перелік основних на той час
цехів заводу: теплоцентраль, чавуноливарний цех, ковальський, механічний, інструментовий, складальний, ресорний, колісний,
припасувальний, деревообробний. Автор статті - керівник будівництва ДВРЗ Павло Іванович Суслов - вже згадувався на сайті
"Ліски": у публікаціях "Начальник Вагонбуду" та "ДВРЗ: початок будівництва заводу; тимчасові споруди з дерева".
Докладніше...
17.12.2020 15:55
Цього дня народився Микола Дмитрович Стражеско.
Роки життя: 17 грудня 1876 — 27 червня 1952. Галузь: кардіологія. Народився в Одесі, був
нащадком гетьманського роду Конашевичів. Працював не тільки в Одесі, а й у Петербурзі, Парижі, Берліні. Згодом його
запросили читати лекції у Київському університеті. У Києві трапилася романтична зустріч з донькою Образцова Наталією.
Скоро пара одружилася. Поважний до жінок, він взяв участь у створенні у Києві жіночого медичного інституту. Стражеско
мав шалену популярність, про його здібності у діагностиці ходили легенди, а пацієнтами ставали найвідоміші люди епохи:
Марія Заньковецька, Микола Садовський, Владислав Городецький. Консультуватися з Москви приїздили артисти МХАТу Качалов
і Тарасова. Хворий на ревматизм серця Михайло Коцюбинський лікувався у Стражеско.
Докладніше...
04.12.2020 19:07 Оновлено
Ще одна назва Алматинської вулиці.
Вулиця Алматинська знаходиться у Дніпровському районі Києва і пролягає від вулиці Празької до вулиці Літинської.
Сучасну назву вулиця носить з 22 березня 2018 року - цього дня рішенням Київради відбулось уточнення назви. Попередні
назви: Алма-Атинська, Дарницьке шосе, Шосе ДВРЗ. Ще одну назву вулиці можна побачити на німецькому плані 1941 року,
складеному ймовірно перед вторгненням (джерело: стаття "Лівобережна заплава у міжвоєнному Києві 1921-1941 р.р.").
Умовні позначення на плані: завод гуми та покришок (291), фанерний завод Дарниця (322), склади боєприпасів (175-176),
військова радіостанція (181), військові завантажувальні платформи (16), залізнична станція "Дарниця" (14), ДВРЗ –
Дарницький вагоноремонтний завод (234), вантажна станція "Дарниця" (15)".
Докладніше...
29.11.2020 17:29
У КПІ не руйнуватимуть панно задля муралу.
Активісти вмовили керівництво університету "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" не малювати мурал
на стіні 18 корпусу закладу. Про це повідомила мистецтвознавиця Євгенія Моляр у себе на сторінці в Facebook. Вона
повідомила, що вчора відбулася зустріч в КПІ щодо збереження монументального панно Федора Тетянича. За словами
мистецтвознавиці, ні в кого не виникло сумнівів щодо цінності та важливості збереження цього твору. На зустрічі
обговорювали, як зберегти панно і зробити ефективне утеплення, та дійшли згоди про першочергову реставрацію.
Докладніше...
17.11.2020 21:31
Кінохроніка 1980 року: вулиці Літинська й Марганецька, Будинок культури ДВРЗ.
Відеосюжет Республіканського телебачення України (початок 1980 року) в основному присвячено новобудовам селища
Дарницького вагоноремонтного заводу. Починається запис панорамою лісової околиці селища - високі сосни, приватні гаражі
та будинок №1А по вулиці Літинській. Наступний показаний у сюжеті будинок, навколо якого повертає мікроавтобус УАЗ, -
це зведена у 1979 році дев'ятиповерхівка під №26 по вулиці Марганецькій. У другій частині сюжету можна побачити
заводський Будинку культури, балкон якого прикрашено транспарантом "XXVI съезду КПСС - УДАРНЫЙ ТРУД!" Закінчується
відеозапис показом списку художніх колективів, серед яких є "Художественная агиткультбригада", "Студия
художественного слова" та "Пионерский хор".
Докладніше...
13.11.2020 17:04
Цього дня народилася Феодора Пушина.
13 листопада 1923 року в селі Тукмачі (тепер Якшур-Бодьїнського району Удмуртії) в сім'ї робітника народилась Феодора
Андріївна Пушина - військовий фельдшер, Герой Радянського Союзу (1944 рік, посмертно). У 1939 році Феодора Пушина
вступила до фельдшерської школи в Іжевську. В Червону Армію була мобілізована у квітні 1942 року. В листопаді 1943 року
медчастина знаходилася в передмісті Києва - Святошині. Вранці 6 листопада німецькі бомбардувальники завдали удару по
Святошину. Будівля, в якій перебували поранені, загорілася. Командир санітарної роти Копитенков та фельдшер Пушина
кинулися рятувати поранених. З вогню вона винесла тридцять тяжкопоранених і коли кинулася за останнім, почав
руйнуватися будинок. Микола Копитенков виніс Феодору з полум'я, але вона померла в нього на руках від сильних опіків.
Докладніше...
06.11.2020 20:23
Монтують покрівлю: як змінилась четверта башта Київської фортеці.
Від початку вересня тривають протиаварійні роботи на Башті №4, що на вулиці Старонаводницькій, 2 у Печерському районі
столиці. За два місяці будівельники вже розчистили стару покрівлю і каземати, та почали монтаж даху. Накрити будівлю
новим дахом обіцяють до кінця 2020-го. Лише укріпивши вежу, можна буде говорити про її повну реставрацію. Музей
"Київська фортеця" підготував документи до КМДА про виділення коштів на наступні етапи реставрації. Згідно з технічним
висновком, який робили у 2016-ому, на комплексне відновлення Башти фортеці потрібно близько 6 млн. євро. Музей вже
отримував кілька пропозицій щодо майбутнього призначення вежі. Одна з яких — відкрити у стінах фортеці масштабний
акустичний зал.
Докладніше...
25.09.2020 18:09
Цього дня народився дільничний ДВРЗ Михайло Маценко.
Слова диктора за кадром документальної кінохроніки 1972 року: "Поселок Дарницкого вагоноремонтного. В нем проживает
22 тысячи человек. Участковый инспектор милиции - один... Что же главное в работе майора милиции Маценко?" Вичерпну
відповідь на поставлене у відеосюжеті запитання дають цитати з книги Володимира Приходька "ДВРЗ", (розділ
"Самоврядування", стор.59-64): "Окремої уваги заслуговує діяльність формувань з охорони громадського порядку. Сказати,
що вони були ефективними, означатиме занести їх до загального переліку багатьох сотень або тисяч таких формувань,
що діяли всюди і також були ефективними. На ДВРЗ вони були особливими - ними опікувався Михайло Демидович Маценко".
Докладніше...
23.09.2020 23:21
Трамвайне розворотне кільце поблизу Русанівки: відео 2003 року.
Трамвайна мережа Києва зараз поділена на дві окремі частини - правобережну і лівобережну. Проте так було не
завжди. Протягом майже 50 років мережа була єдиною завдяки трамвайній лінії на мосту Патона. Рейки на мосту були
покладені через рік після його побудови, 1 листопада 1954 року, і зняті 9 червня 2004 року. Перетнувши міст Патона,
трамваї прямували у напрямку Ленінградської (тепер Дарницька) площі. У 1970 році на півдорозі до площі, перед
шляхопроводом через залізницю, з боку Русанівки було збудовано розворотне кільце. Тут знаходилась кінцева зупинка
трамвайних маршрутів №34 "Контрактова площа - вулиця Ентузіастів" та №35 "Палац спорту - вулиця Ентузіастів".
На відео - трамвай на петлі вулиці Ентузіастів, 29.05.2003, автор - Kostj Kozlov.
Докладніше...
09.09.2020 20:13
Реставрація Четвертої башти Київської фортеці.
Два роки тому в замітці "Кому належить Наводницька вежа?" ми писали про Четверту вежу Київської фортеці
(вул.Старонаводницька, 2А) - складову частину однієї з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець.
На той час ця майже 200-річна історико-архітектурна пам'ятка національного значення знаходилась у занедбаному
стані і продовжувала руйнуватись далі. Директорка департаменту культури Київської міської держадміністрації Діана
Попова повідомила позавчора про початок реставрації Наводницької башти. Вежа №4 (1833-39) будувалася як оборонна
казарма для кількох армійських рот. Сполучалась оборонною стіною з казармою військових кантоністів (прим.
ред. "Ліски": тепер у цій будівлі знаходиться Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації).
Докладніше...
30.08.2020 18:44
30 серпня 1937 року застрілив себе і свою дружину член Політбюро Панас Любченко.
30 серпня 1937 року на колишній урядовій дачі в парку Нивки, Київ після допиту в НКВС застрілив себе і свою дружину
40-річний Панас Любченко, колишній голова української партії боротьбистів, член Політбюро ЦК КП(б)У, один із активних
провідників політики Москви, відіграв керівну роль у колективізації та конфіскації збіжжя в селян, що призвело до
Голодомору в Україні (1932—1933). Прим. ред. "Ліски": маленьке фото в анонсі замітки взято з публікації нашого сайту
про Панаса Петровича Любченка "Вымаранная фамилия в довоенном киевском журнале".
Докладніше...
19.08.2020 20:24
Київ, 1963 рік: експериментальний будинок з кондиціонерами.
Вулиця Олексіївська у Солом'янському районі міста Києва складається з дитячого садочка та двох десятків житлових
будинків, більшість з яких споруджені у 1950-1960-ті роки. Наприклад, житловий будинок №14 - 1963 року побудови.
На сучасному фото будинку впадають у вічі не тільки майже повністю засклені лоджії, але й зовнішній блок
кондиціонера на одній з них. І якщо скління балконів у 1960-ті роки не віталося (а то й прямо заборонялося),
то зовнішні кондиціонери в цьому будинку точно були б зайвими на той час, адже мешканці їх уже мали -
всередині квартир!
Докладніше...
02.08.2020 21:21
Цього дня в Києві відкрилась дитяча залізниця.
Професійному святу залізничників - Дню залізничника - йде вже друге століття. В Російській імперії святкування
цього дня було запроваджено наказом міністра шляхів сполучення від 28 червня 1896 року і приурочено до 25 червня - дня
народження імператора Миколи I. Радянська влада внесла корективи, і професійне свято працівників залізниць у 1936 році
було перенесене на 30 липня, а в 1940-му на першу неділю серпня. 2 серпня 1953 року, у День залізничника, в Києві у
Сирецькому парку було відкрито дитячу залізницю. Побудовано її силами Південно-Західної залізниці. На момент відкриття
до рухомого складу дитячої залізниці належав паровоз і 5 дерев'яних вагонів. На відео - репортаж з Дитячої київської
залізниці, відзнятий телеканалом ICTV у липні минулого року
Докладніше...
29.06.2020 12:20
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 7.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"У першій половині ХVІ століття в українському суспільстві виокремився новий потужний стан –
козацтво. Молода, буйна сила справила неабиякий вплив на подальший розвиток нашого народу, в
тому числі й Київщини. Одним із перших козацьких ватажків став згаданий раніше шляхтич Євстафій
Дашкевич, який мав значні землеволодіння на Київському Лівобережжі, відомі як "земля
Остафіївська".
Докладніше...
20.06.2020 18:42
В этот день в Киеве родился архитектор Павел Иванович Шлейфер.
В 1840 году окончил вольнослушателем Петербургскую Академию искусств. В 1846—1849 г.г. преподавал рисование в Киевском
институте благородных девиц. В 1847 году неудачно конкурировал с Тарасом Шевченко за должность преподавателя рисования
в Киевском университете. С 1852 года — архитектор Киевского учебного округа. В 1855—1857 г.г. строил лютеранскую кирху
по улице Лютеранской. Павел Шлейфер — автор многочисленных живописных портретов, экспонирующихся в коллекции
Национального художественного музея, среди которых — "Портрет жены". Умер 24 апреля 1879 года в Киеве, похоронен на
Байковом кладбище.
Докладніше...
14.06.2020 21:41
Фото 1950-х років: вхід на стадіон ДВРЗ.
Сучасний вигляд входу на стадіон у місцевості ДВРЗ в Києві відрізняється від того, яким він був при побудові
спортивної споруди у 1954 році. На зображенні 2015 року можна побачити заїзд та вхід на територію стадіону у вигляді
простих металевих воріт та хвіртки з металевих грат. На наступному фото видно, що після побудови стадіону огорожа біля
входу та сам вхід повторювали конфігурацію овалу бігових доріжок навколо футбольного поля. Тобто, вхідні ворота не
були паралельними, як тепер, Алматинській вулиці, а розташовувались під кутом до неї. На фото зафіксовано момент
будівництва огорожі вздовж стадіону, а саме - викладення з цегли стовпчиків та підмурку під майбутніми металевими
гратами. Приблизний час цієї фотографії: у проміжку від 1955 до 1959 року.
Докладніше...
01.06.2020 11:44
Дитсадок на ДВРЗ - відеозапис 1980 року.
Сьогодні, 1 червня, відзначають Міжнародний день захисту дітей. Це одне з найстаріших міжнародних свят. В Україні
святу виповнюється 22 роки, а в світі його відзначають вже 61 рік - з метою захисту малюків планети від насильства,
голоду, неможливості отримання освіти, медобслуговування та інших бід. У кожній країні діти складають приблизно
20-25% населення. На відео - граються діти середньої групи одного з дитячих садочків Дарницького вагоноремонтного
заводу (місцевість ДВРЗ в Києві). Запис зроблено взимку 1980 року.
Докладніше...
31.05.2020 19:34
Виставка архівних фотодокументів до Дня Києва.
Стародавнє місто Київ має багату історію. Знайомлячись з містом, завжди звертаємо увагу на велику кількість пам’ятників,
як нових, так і тих, які пам’ятають старожили, та вже не знає молодь. Однак історія пам’ятає… До Дня Києва Центральний
державний кінофотофоноархів України імені Г.С.Пшеничного пропонує ознайомитись з виставкою фотодокументів "Пам’ятники,
які пам’ятає місто". Пам’ятник Миколі І знаходився навпроти Київського університету. Ще у 1872 році тодішній київський
міський голова Павло Демидов висловив пропозицію збудувати у Києві пам’ятник імператору Миколі І, і в 1896 році з нагоди
100-річчя від дня народження імператора пам’ятник був встановлений, а в 1920 році – знесений більшовиками. З 1939 року
на його місці стоїть відомий пам’ятник Тарасу Шевченку, відкритий з нагоди 125-річчя від дня народження Кобзаря.
Докладніше...
29.05.2020 18:41
Уривок з книги `ДВРЗ`: танцювальний майданчик.
Неподалік від Будинку культури, на пагорбі, де зараз церква, височів танцювальний майданчик, обгороджений дерев'яним
рідким штахетником, щоб і танцюючих було добре видно, і щоб ніхто крізь нього не міг проникнути на майданчик без квитка.
Але, мабуть, при спорудженні огорожі не все врахували, бо дехто гнучкіший все ж таки якось туди проникав. Скульптурний
ансамбль поблизу Будинку культури вирізнявся більшою значущістю втіленої в ньому ідеї. Під фонтаном стояли не тільки
футболісти, а й представники інших видів спорту, і, здається, були вони різних національностей, тоді їх об'єднувала
дружба в спільній сім'ї братніх народів СРСР.
Докладніше...
27.05.2020 11:53
Проект першої в Києві станції обслужування авто.
У номері за 1937 рік журналу "Соціалістичний Київ" вміщено статтю архітектора І.Загорулька "Станція обслужування авто".
"В одному тільки Києві - столиці України - є щось 5000 автомашин", - констатує автор публікації, і продовжує далі:
поряд з великими організаціями, які мають свої автобази з ремонтними майстернями і профілакторіями, в Києві є багато
установ, організацій і приватних осіб, в яких є автомашини, і які при цьому не мають можливості їх належним чином
утримувати. Для забезпечення правильного обслужування і експлуатації автотранспорту треба організувати, як у Америці,
так звані "сервіс-стейшен" (станції обслужування), де автомобіліст і пасажир завжди знаходять і пальне, і мастило,
і необхідну допомогу.
Докладніше...
17.05.2020 10:13
Тельбин чи Тельбін - як правильно?
Справжня окраса житлового масиву Березняки, що у Дніпровському районі столиці - розташоване в центрі масиву добре
впорядковане велике мальовниче озеро. Це частина колишнього великого дніпровського меандру, який починався з озера
Святище, та на північ від сіл Осокорки та Позняки, біля острова Верби, вливався до Дніпра. І українською, і російською
мовами написання назви озера однакове - "Тельбин", проте вимова різна: росіяни пом'якшують другий склад слова,
вимовляючи "Тельбін", українці ж вимовляють обидва склади твердо - "Тельбин". Виданий у 2003 році топонімічний
довідник однозначно фіксує назву озера на Березняках як "Тельбин". Слід зауважити, що останніми роками
запозичений з російської "м'який" варіант назви поступово витісняє з української мови притаманний їй "твердий".
Докладніше...
13.05.2020 19:44
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 6.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Польська експансія. 1569 року згідно з Люблінською угодою Велике князівство Литовське об’єдналося з Королівством
Польським у єдину федеративну державу – Річ Посполиту. У межах цього державного новоутворення українські землі було
поділено на Руське, Белзьке, Подільське, Волинське, Київське та Брацлавське воєводства. Для трьох останніх воєводств
на деякий час було збережено дію Литовського статуту й офіційний статус руської мови. Позитивний наслідок акту –
Люблінська унія спричинила пришвидшену інтеграцію центральних українських земель і місцевої знаті до
західноєвропейської політико-соціальної спільноти.
Докладніше...
11.05.2020 15:23
Дарничанка.
Вчора був день народження Фейгіна Ліберта Ізраїлевича (1925-2005) – українського художника, графіка, гравера,
ілюстратора, літографа. Народився в Києві. Навчався в художній школі під керівництвом професора Штейнберга, згодом
у Київському державному художньому інституті. Працював в області станкової графіки. Твори Фейгіна представлені у
більше ніж 30 музеях світу, у тому числі в Національному художньому музеї України. Нижче - ліногравюра Ліберта Фейгіна
"Дарничанка" із серії "Наш современник" (1964 рік).
Докладніше...
08.05.2020 17:31
Будівництво лікарні на ДВРЗ, друга половина 1950-х років.
Нещодавно Київська міська клінічна лікарня №11 відзначила 60-річчя. Побудовано її у 1959 (за іншими джерелами у
1956) році силами працівників Дарницького вагоноремонтного заводу. Вузлова лікарня №2 - таку назву отримав
новозбудований заклад - надавала послуги не тільки залізничникам, але й місцевому населенню. До відкриття лікарні
єдиним медичним закладом селища був оздоровчий пункт Дарницького ВРЗ, розташований біля заводської прохідної. У 2000
році рішенням Київської міської Ради лікарню прийнято в комунальну власність міста. У фотогалереї сайту "Ліски" -
будівля поліклініки при КМКЛ №11. Фото другої половини 1950-х, 2012 та 2017 років.
Докладніше...
03.05.2020 21:46
Зовнішнє оформлення Палацу культури ДВРЗ у 1950-ті роки.
Радянські будівельники часто прикрашали зовнішні стіни споруд різноманітними написами на кшталт "Слава труду!",
картинами або мозаїками виробничого чи ідеологічного змісту. Побудований у 1954 році Палац культури Дарницького
вагоноремонтного заводу відзначається з цієї точки зору стриманістю. До ідеологічного навантаження зовнішнього
оформлення Палацу культури можна віднести хіба що невиразний своїм змістом і формами картуш, що вінчає фронтон, два
картуші з цитатами класиків марксизму-ленінізму, та увінчаний зіркою шпиль на підвищенні у задній частині будівлі.
Перелічені елементи зовнішнього оздоблення у теперішній час відсутні, проте їх можна роздивитися на першій
світлині фотогалереї, зробленій у другій половині 1950-х років.
Докладніше...
30.04.2020 20:34
Зустріч із дитинством.
У холі лікарні на різних диванах сиділи дві жінки, байдужі одна до одної, бо були зайняті своїми проблемами. Вийшла
чергова медсестра і одна з присутніх звернулася до неї: - Будь ласка, передайте Просєковій із шостої палати, що до неї
прийшли ...Ні, не впізнала я тоді жінку, і мій погляд не зачепився за кучеряве її волосся. А коли вона сама підійшла і
назвалася, то були і обійми, і поцілунки, і сльози, і безліч запитань: чому? де? коли? як? Потім, лежачи в палаті,
пригадалося дитинство, бо воно, хоча й швидко нас покидає, та зостається в пам’яті людей на все життя. …З кучерявою
дівчинкою ми просиділи не один рік за однією партою, бо ж і жили в одному будинку, в одному під’їзді, на одній площадці
– вона у першій квартирі, а я у третій.
Докладніше...
24.04.2020 17:53
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 5.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
З менш відомих документів ми можемо скласти достовірне уявлення про життєустрій тодішніх мешканців Київської Русі,
зокрема й про адміністративно-господарський устрій князівства. Наприклад, земельна власність поділялася на так звані
"служби" або "дворища" (ділянки землі), кожна з яких складалася з 10 литовських волок (199 десятин). Кожен власник
"служби" повинен був виставляти одного воїна до князевого війська. Людей, які володіли землею на таких умовах,
називали зем’янами, або «панами».
Докладніше...
22.04.2020 17:31
Два фото будинку 101Б з інтервалом у 15 років.
Карантин змушує киян проводити більшість часу в квартирах, займаючись різними домашніми справами. Одне з таких занять -
це розбір та упорядкування сімейних архівів, у тому числі й фотографій. У фотогалереї сайту "Ліски" - надіслане
нашою читачкою фото будинку №101Б по вулиці Алматинській. Фото зроблене 2002 року, у часи, коли столицею керував
Олександр Омельченко. Будинок свіжопофарбований, у ході ремонту було замінено дерев'яні двері обох під'їздів на
металеві, а старі газові плити в квартирах мешканців - на нові. Що іще відомо про цей будинок? Двоповерхова споруда з
великим підвалом налічує 12 квартир. Будинок здано в експлуатацію у 1949 році. За прийнятою тоді у заводському селищі
ДВРЗ нумерацією (будинкам присвоювались послідовні номери по мірі їхньої побудови) він отримав номер 29, а зведений
поруч будинок - номер 30.
Докладніше...
18.04.2020 16:01
Название озера Тельбин обусловлено его формой?
Озеро Тельбин - это в Киеве, на Березняках. Название надёжной этимологии не имеет. Пытались привязать его к немецким
фамилиям типа Тельман или Термен - с учётом того, что вокруг озера в старые времена была расположена Кухмистерская
слобода. Но этому противится сам строй слова: в нём чётко виден корень "тельб", а фамилии с таким корнем почему-то
как-то не попадаются. Вторая этимологическая попытка связывала название озера с украинским словом "тельбух, тельбухи"
(требуха) - якобы в озеро требуху от разделанных туш сбрасывали. На самом деле название озера обусловлено его формой:
оно похоже на оттиск (след) конского копыта - копытообразное.
Докладніше...
15.04.2020 19:05
Serge Lifar de Kiev.
115 років тому у Києві народився "бог танцю" СЕРЖ ЛИФАР (15 квітня 1905, Київ — 15 грудня 1986, Лозанна, Швейцарія) —
один із найвидатніших танцівників та хореографів XX століття, засновник Академії танцю при "Гранд Опера" в Парижі,
ректор Інституту хореографії та Університету танцю Парижа, почесний президент Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. Він не
просто танцював - він жив на сцені. Кожен його рух був відточеним і витонченим витвором мистецтва, втіленням
божественної краси та грації. Вже за життя його називали богом танцю, всі найбільші сцени світу чекали на нього,
різні країни вважають його "своїм", а він завжди вперто називав себе киянином. Саме це - "Серж Лифар з Києва" -
викарбувано на його надмогильній плиті.
Докладніше...
14.04.2020 20:07
Проекти молодих архітекторів: Березняки.
У вересневому номері журналу "Строительство и архитектура" за 1962 рік надруковано статтю
під рубрикою "Проекты молодых архитекторов". Серед інших проектів у статті згадується й проект
житлового масиву Березняки в Києві, розроблений групою архітекторів: О. Заваров, С.Шпільт, В.Гречина,
Т.Довженко, Кульчицький. Процитуємо уривок публікації: "Планировку ...отличает продуманная компоновка жилых
домов в удобные, повторяющиеся в различных вариантах группы, а групп - в микрорайоны, расположенные вокруг
общественного центра и районного парка. Проект массива Березняки особенно привлекателен, так как авторы умело
вписали архитектурный ансамбль в прекрасный пейзаж".Докладніше...
13.04.2020 20:05
ЧМЭ2-215 в уютном тупичке ДВРЗ.
Так називається відеозапис, опублікований днями на сервісі YouTube. Місце зйомки - Київ, Дарницький вагоноремонтний
завод (ДВРЗ), а "герой" відеосюжету 2012 року - маневровий локомотив ЧМЭ2 (чехословацький маневровий тепловоз з
електричною передачею, тип 2). Такі тепловози випускались на заводах ČKD і надходили на залізниці Радянського Союзу
з 1959 року. Того ж 1959 року в СРСР освоїли виробництво власного маневрового локомотива ТГМ3 (тепловоз з
гідромеханічною передачею, маневровий, тип 3). Саме його можна побачити на наступному відео. Це кадри кінохроніки,
відзняті влітку 1972 року на під'їзних коліях ДВРЗ. Випускались тепловози ТГМ3 до 1967 року.
Докладніше...
11.04.2020 11:47
Книгарня на ДВРЗ у 1974 році.
Запрошуємо читачів здійснити коротку віртуальну прогулянку вулицею Алматинською, що в київській місцевості ДВРЗ.
Розпочавши її від вулиці Рогозівської світлинами 2010-2011 років, закінчимо кадрами кінохроніки за березень
1974 року, відзнятими у книгарні на розі вулиці Макаренка. Шанувальників книги зустрічала там Зіновія Олександрівна
Слісаренко. Доля цієї жінки з 1934 року була пов'язана з Дарницьким вагоноремонтним заводом. Після виходу на пенсію
працювала шкільним бібліотекарем. Тогочасні школярі й досі згадують, як слухали, затамувавши подих, її захоплюючі
розповіді - не тільки книжкові історії, але й історії з життя. І в книгарні бабусю Зіну, як називали її і старі й
молоді, поважали за чуйність, душевну щедрість та скромність.
Докладніше...
06.04.2020 19:13
Багатотиражка ДВРЗ: номер 270 (березень 1964 року).
Першу сторінку випуску газети "Дарницький вагоноремонтник" присвячено боротьбі за виробничу культуру та чистоту у
заводських цехах. Йшлося, зокрема, про постійний бруд у цеху розбірки вагонів. Пояснюється він як об'єктивними
причинами - специфікою цього найбільш необладнаного механізмами цеху, де переважає ручна праця, так і байдужістю
самих працівників. Які кидають свої верстати, ледь стрілка годинника торкнеться цифри 16, замість того щоб дочекатися
другої зміни і передати їй обладнання у повному порядку. Із тексту замітки "Гумові манжети" можна дізнатися про
раціоналізаторську пропозицію механіка цеху правки вагонів І.Ляховського, який вперше запропонував замінити дорогі
шкіряні манжети для гідропневматичних пристроїв на гумові.
Докладніше...
05.04.2020 14:34
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 4.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
"Адміністративно-територіальний устрій Київської Русі на території України зберігався протягом майже 500 років.
Він не зазнав змін ані під час монголо-татарської навали, ані в перші століття панування Великого князівства
Литовського (ВКЛ). Зміни настали у XІV столітті, коли військово-політична могутність Золотої Орди почала поступово
занепадати. Скориставшись з ослаблення монголо-татарської влади Велике князівство Литовське розпочало експансію
на схід".
Докладніше...
29.03.2020 18:59
1974 рік: трамвай прибуває на зупинку у місцевості ДВРЗ.
На короткому відео - прибуття трамваю на зупинку у місцевості ДВРЗ (колишнє селище Дарницького вагоноремонтного заводу). Трамвай одновагонний,
моделі "Татра", бортовий номер 5100, маршрут №32 "Червона площа - ДВРЗ". Відкрито його у 1959 році, довжина маршруту -
31,5 км, час у дорозі - 1 год. 43 хв. Відомо, що в 1974 році маршрут обслуговувався трамвайним депо імені Красіна.
Крім 32-го, на ДВРЗ курсував у ті роки також трамвай №33 "вул.Миропільська - ДВРЗ". Вздовж вулиці Дарницьке шосе
були наступні трамвайні зупинки: ДВРЗ, вул.Макаренка, Школа, вул.Машиністівська, База "Укроптбакалії".
Докладніше...
20.03.2020 15:25
Мій завод - моя гордість.
Із замітки "Заводський гудок на ДВРЗ" можна переконатись, наскільки змінився вигляд прохідної Дарницького
вагоноремонтного заводу за останнє десятиріччя - від 2010 до 2020 року. Ще більші зміни спостерігаються
у порівнянні з 1972 роком - саме тоді зроблені наступні світлини. Це був другий рік 9-ї радянської п'ятирічки.
На ДВРЗ виконали великий обсяг робіт з метою реконструкції виробництва. За умови двозмінної роботи потужності
вагоноремонтного заводу перевищили 16 тисяч вагонів на рік. Тож цілком виправдане і гасло над прохідною
"Мой завод - моя гордость!", і велика кількість працівників, що поспішають на робочі місця о 7.10 ранку. Серед
них багато молоді, і читачі можуть спробувати впізнати себе чи своїх знайомих.
Докладніше...
11.03.2020 11:37
Заводський гудок на ДВРЗ.
Протягом кожного робочого дня у київській місцевості ДВРЗ можна почути заводський гудок. Його джерело знаходиться на території
Дарницького вагоноремонтного заводу, в енергосиловому цеху (поблизу кінцевої зупинки трамваїв). Найкраще чути гудок в історичному
центрі місцевості - кварталі вулиць Алматинської, Макаренка, Марганецької та Волховської. Сигнал регулює роботу першої заводської
зміни і лунає 4 рази на день - початок зміни (7.00), межі обідньої перерви (11.30, 12.30), а також закінчення зміни (16.00).
Був час, коли гудок ДВРЗ мовчав. В останні роки радянської влади керівництво вирішило, що гудок не потрібен, адже
всі працівники заводу мають годинники. Крім того, гучний звук буцімто заважав відпочинку мешканців навколишніх будинків. Проте у 1990-х
роках цю заводську традицію було відновлено.
Докладніше...
04.03.2020 17:59
До 150-ї річниці від дня народження академіка Євгена Оскаровича Патона.
Мости – це завжди великі і невтомні трудяги, у яких немає ні свят, ні вихідних. Вони працюють цілодобово, за будь-якої погоди і
пори року. Багато їх залишив у спадок нащадкам Євген Оскарович Патон. До 150-ї річниці від дня народження академіка,
фундатора і першого керівника Інституту електрозварювання Академії наук України Є. О. Патона Центральний державний
кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного пропонує переглянути відеоролик та добірку фотодокументів із фондів архіву.
На фото - директор Інституту електрозварювання АН УРСР Є. О. Патон із сином Борисом оглядає зруйнований міст через річку Дніпро.
Київ, кінець 1940-х років.
Докладніше...
25.02.2020 11:56
Шостий клуб ДВРЗ.
Ретроспективний огляд клубів місцевості ДВРЗ в Києві буде неповним, якщо не згадати в ньому ще один клуб.
Називали його просто - "клуб на Машинистовской". Читачі сайту "Ліски" розповіли, що західна частина селища, починаючи
приблизно від вулиці Довбуша (у тому числі й вулиця Машиністовська), формально не відносилася до Дарницького вагоноремонтного
заводу, а знаходилася у віданні Дарницького депо. Тож термін "клуб ДВРЗ" у даній замітці вживається не в розумінні
"заводський", а як "клуб місцевості ДВРЗ". Будівля колишнього клубу - будинок №36А по вулиці Алматинській - існує й тепер,
але зараз це звичайний гуртожиток. Споруджено його, як і сусідній будинок №36, до війни.
Силуети обох будинків добре видні на зображенні з кадру німецької фотоплівки, відзнятої 6 листопада 1943 року.
Докладніше...
10.02.2020 16:00
З листа 1945 року: "...приедете в Дарницю, то спросите где Кухмистерська слоботка - вам скажуть".
На території сучасного київського житлового масиву Березняки раніше були розташовані два окремі поселення - село Кухмістерська
слобода (ближче до Дніпра) і хутір Березник (за озером Тельбин). З часом місцеві мешканці стали поширювати назву "Кухмістерська
слобода" і на друге, заозерне поселення. Так зробив, зокрема, автор відправленого у 1945 році листа, зазначивши у зворотній адресі
як Кухмістерську слобідку, так і вулицю Шевченка - незважаючи на те, що вулиця Шевченка фактично знаходилась на хуторі Березник.
Що ще цікавого у листі-трикутнику? З одного боку, у зворотній адресі автор зазначає: "г.Киев, Дарницкий р-н", проте в самому
тексті пише інакше: "...я от Киева живу 3 кил." Прізвище відправника листа - Колоша - відноситься до найпоширеніших у списку
корінних прізвищ на колишній території Березняків.
Докладніше...
01.02.2020 20:17
ДВРЗ: від клубу до Центру культури та мистецтв.
"С открытием в 1954 г. нового заводского Дворца культуры термин "клуб ДВРЗ" ушел в историю", - зауважив
читач нашої замітки "Післявоєнний суботник на горі Базарка в місцевості ДВРЗ". Cпробуємо прослідкувати, як саме
змінювались з роками і назви, і місцезнаходження клубів, палаців та будинків культури у місцевості ДВРЗ. Влітку
1934 року на будівництві "вагонного заводу в Дарниці" працювали до 1500 чоловік. Таку велику
кількість людей треба було не тільки забезпечити проживанням і харчуванням, але й створити належні умови для
їхнього культурного дозвілля. Тож не дивно, що в списку перших тимчасових дерев'яних будівель був і літній
концертний майданчик для будівельників і робітників заводу.
Докладніше...
26.01.2020 20:18
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 3.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
В Іпатіївському літописі від 1146 року йдеться про перевоз, розташований неподалік впадіння
Десни у Дніпро. У ньому, зокрема, згадується, як під час битви Ізяслава з Ольговичами один із них –
Святослав, «бежа на устье Десны за Днепр», після чого переможці «идоша до них до Вышегорода, и до
Днепра, до устья Десны, и до перевоза до Киевского, секуще я».
Докладніше...
17.01.2020 17:27
Ще два фото фонтану на ДВРЗ.
"В 2012 році ще шматок бетонної руки валявся навпроти храму" - так прокоментував читач Андрій минулорічну замітку
сайту "Ліски" під назвою "Скульптури київської місцевості ДВРЗ". Читачка Тетяна підтвердила, що дійсно, у 2012 році навпроти
місцевого храму зберігалися залишки фундаменту фонтану. Пропонуємо переконатись у правильності обох коментарів, публікуючи
наступну світлину. На фоні будівництва храму святого великомученика і цілителя Пантелеймона добре видно грунтову
основу колишнього фонтану, оточену заасфальтованою доріжкою і всіяну залишками бетонних конструкцій скульптурної композиції.
Фото зроблене 26 червня 2010 року. Завдяки великому гаслу "Да здравствует 40 лет УССР", розташованому на даху Палацу культури
ДВРЗ, можна визначити дату й другої фотографії.
Докладніше...
12.01.2020 21:46
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 2.
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з
нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Згідно із загальновідомою легендою, Київ заснував полянський князь Кий із братами Щеком і Хоривом та
сестрою Либідь. Літопис «Повість врем’яних літ», складений у XI–XII століттях, та інші давні писемні джерела
датують заснування міста другою половиною V – першою половиною VI століть. У XX столітті було встановлено
офіційну дату заснування Києва – 482 рік. Літописні дані збігаються й із дослідженнями та висновками сучасних
істориків і археологів. Вчені, зокрема, вважають, що саме цей період став відліковим моментом у безперервному
півторатисячолітньому розвитку Києва.
Докладніше...
05.01.2020 21:30
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 1.
До бібліотек Дніпровського району міста Києва у червні минулого року було передано примірники
історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром". Книга вийшла в світ з нагоди 50-річчя заснування району.
Пропонуємо ближче ознайомитись з історією утворення та розвитку Дніпровського району столиці. До уваги читачів -
уривки з книги. "Воскресенка, Березняки, Русанівка, Русанівські сади, Микільська Слобідка, Кухмістерська Слобідка,
Стара Дарниця, Мостова Слобідка, Червоний дім, Куликово, Малинівка, Биківнянський ліс, Горбачиха, Ліски, Пляхова,
Зательбин і озеро Тельбин, Труханів, Долобецький і Венеційський острови та Чорторий. Ці колоритні імена місцевостей
і мікрорайонів нинішнього Дніпровського району столиці – щедрий спадок древнього Києва та його околиць."
Докладніше...
28.12.2019 22:08
З історії ДВРЗ: лазня і центральна площа.
В житті минулих поколінь лазні були не тільки засобами приємного дозвілля, а й життєво важливими і тому вкрай
необхідними об’єктами. У різні часи в Києві нараховувалось до півсотні подібних закладів, регулярним відвідуванням
яких можна було підтримувати стандарти особистої гігієни. Тепер майже всі ці лазні покинуті або зруйновані,
але пам'ять про них збереглася. На першому фото, датованому орієнтовно кінцем 1950-х років, можна побачити
збудовану в 1949 році лазню селища ДВРЗ. Щоб зробити другий знімок, фотограф повернувся ліворуч - у напрямку
Будинку культури. Цікаво, що й на цій фотографії присутній той самий чоловік у капелюсі, який прямує з лазні додому.
За ним - велика клумба на центральній площі ДВРЗ, саме навколо цієї клумби розвертався в ті часи рейсовий автобус.
Докладніше...
13.12.2019 17:20
Цитадель на Лаврській чекає на орендарів.
Про початок реставрації колишньої казарми військово-сирітського відділення на вулиці Лаврській у Києві сайт "Ліски" писав
у минулому році. У фотогалереї - вигляд будівлі перед початком робіт та після їхнього закінчення. Станом на сьогоднішній день
будівельні та оздоблювальні роботи на об'єкті повністю завершені. Теперішні власники будинку планують використовувати його як
офісний центр під назвою ZITADELLE. Ймовірно, назва офісу пояснюється тим, що його фасад фактично виходить на вулицю Цитадельну.
Загальна площа будинку - 3800 кв. м, він має 4 поверхи, два ліфти, історичний фасад, сучасні алюмінієві двокамерні вікна,
стіни з червоної цегли, сучасну систему опалення, паркувальний простір на 35 машиномісць.
Докладніше...
17.11.2019 18:36
Про пагорби та улоговини місцевості ДВРЗ.
У весняній замітці нашого сайту про пагорб Базарку цілком справедливо відмічено, що "...гірка в місцевості ДВРЗ
лише одна...". Разом з тим, слід зауважити, що рівнинність була притаманна нашому мікрорайону не завжди. Тож грунтовний
коментар читача Юрія Н. стосовно замітки не тільки спростував висловлене в ній припущення, але й навів на роздуми
стосовно антропогенної трансформації рельєфу місцевості ДВРЗ від 1934 року - початку будівництва підприємства і
заводського селища - до теперішніх часів. Так, на опублікованій раніше карті 1932 року на території нинішнього мікрорайону
ДВРЗ можна побачити значну кількість як улоговин, так і пагорбів, обриси яких позначені плавними горизонталями -
лініями однакової висоти над рівнем моря. Горизонталі є й на карті 1934 року "Генеральный план рабочего поселка
ДВРЗ".
Докладніше...
10.11.2019 14:29
Невідома раніше подробиця відомого фото ДВРЗ.
Автор книги про київський мікрорайон ДВРЗ Володимир Приходько так описав у ній архітектурні особливості
місцевості у 1950 роки: "...ДВРЗ своїми хатами, хлівами з коровами, козами та свинями все ж таки більше
нагадувало село. Мешканці дво- та триповерхових будинків також мали у дворі сараї з якоюсь худобою...".
Сараї у дворах з'явилися ще перед Другою світовою війною, одночасно з побудовою багатоквартирних будинків.
Їх можна побачити на одній з перших фотографій місцевості ДВРЗ. На фото сараї обведені колом білого кольору.
За цікаву подробицю дякуємо Юрію Н. - активному читачу нашого сайту. Наводимо уривок його коментаря:
"На переднем плане перед 8-м домом - дровяной сарай, первый из ряда двух или трех сараев, в которых держали
дрова, свиней и мотоциклы жильцы 8-го и 30-го* (сегодня это Алма-Атинская 101-Б)".
Докладніше...
15.10.2019 20:45
Шматочок старовини у печерському дворі.
В затишному дворику одного з житлових будинків на столичному Печерську можна побачити старовинну водорозбірну
колонку, яка випадково збереглася до наших часів. Вірніше, зберігся лише чавунний корпус (правильна його інженерна
назва - колона), а важіль і трубу, з якої бігла вода, з колонки давно демонтовано. Напис свідчить, що колонка
використовувалась у радянські часи, і виготовлено її на Могилів-Подільському металообробному заводі у період
з 1960 до 1965 року. Підніжжя водорозбірної колонки, вимощене з цеглин, цікавіше за саму колонку. Справа в тому,
що цеглини відносяться до більш давнього часу, оскільки мають характерне маркування у вигляді заводського клейма.
Докладніше...
06.10.2019 11:49
Кінець слобідкам!
Під таким девізом планувалась забудова лівобережного Києва перед Другою світовою війною. Малися на увазі
Передмостна слобідка - район сучасної станції метро Лівобережна, а також Кухмістерська слобідка - теперішній
житловий масив Березняки. Обидва поселення складались на той час із приватних садиб. Майже щороку і самі
будинки, і присадибні ділянки біля них потерпали від розливу дніпровських вод. Слобідки, через регулярне
затоплення, називали малярійними оазами, оскільки місцеві болота були сприятливим середовищем для
розмноження комарів - переносників збудників малярії та інших інфекційних хвороб. Ліквідація малярійних оаз поряд
з Києвом - одна з причин запланованої перебудови київського Лівобережжя. Іншою причиною називали ліквідацію
серед місцевого населення бідності, яка пояснювалась самою історією виникнення слобідок.
Докладніше...
25.09.2019 11:29
Що розмістять у колишньому цеху 1801 року побудови?
Територія київського заводу "Арсенал" завжди була закритою. Заводський квартал і тепер обмежений з усіх боків будівлями цехів -
або більш сучасних, як на Кловському узвозі, або старовинних, як на вулиці Московській. Внутрішній двір підприємства бачать тільки
його працівники, що потрапляють всередину через заводські прохідні. За радянських часів прохідних було чотири. Через три
з них - "кловську" (найменша, розташована зліва від нинішнього офісу Укртрансгазу), "метровську" (навпроти станції
метро Арсенальна) та "центральну" (Московська вулиця) - проходили люди, четверта (навпроти вулиці Гусовського) була вантажною.
Згодом кловську і метровську прохідні закрили.
Докладніше...
20.09.2019 16:51
У Києві ремонтують історичний стадіон.
"Руїни стадіону Арсенал у самому центрі Києва" - так називалась опублікована декілька років тому замітка нашого сайту.
Йшлося в ній про занепад колишнього заводського стадіону. "А колись же тут "Динамо" грало, і навіть "Айнтрахт" приїжджав у
59-му!", - згадав нещодавно славетну історію стадіону головний редактор тижневика "Футбол" Артем Франков. Якщо вірити зображенню
афіші, то спортивний журналіст помилився з місцем проведення цього міжнародного товариського матчу, і 6 серпня 1959 року
українські та німецькі футболісти грали на стадіоні імені Хрущова (нині Національний спортивний комплекс "Олімпійський").
Що стосується занепаду, то з минулого місяця на стадіоні "Арсенал" ведуться підготовчі роботи з облаштування парку з об'єктами
спортивної інфраструктури.
Докладніше...
12.09.2019 17:08
Говорить Київ! Радіостанція РВ-9 на хвилі 539,6 метра.
Однією з яскравих сторінок історії міста Броварів є робота тут радіостанції Південно-Західного фронту. Початок передач,
які транслювалися на окуповану німецькими військами територію України, було покладено в серпні 1941 року. Перед мікрофоном
радіостанції виступив відомий український письменник Микола Бажан. З радіостанцією, яка знаходилася у Броварах, пов’язаний і
такий факт. У вересні 1941 року в районі станції Бобрик окрім військових частин стримував наступ німців і загін
ополченців-залізничників з бронепоїзда, яким командували Л.В.Василевський та комісар С.П.Голованьов – колишній секретар
партійного комітету Київського залізничного вузла. 13 вересня 1941 року Голованьов виступив по радіо з Броварів і розповів
про спорудження бронепоїзда робітниками Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ).
Докладніше...
01.09.2019 19:14
Багатотиражка ДВРЗ: номер 3226 (січень 2015 року).
Багатотиражна газета Дарницького вагоноремонтного заводу друкувалась під різними назвами. Перший номер газети
під назвою "Трибуна стахановця" вийшов 15 серпня 1935 року. Її редактором був Іван Митрофанович Ковальов.
Спочатку газета друкувалась через день і мала власну поліграфічну базу. Згодом стала виходити рідше. Останній
передвоєнний номер газети (598) датується 25 червня 1941 року. З 1946 по 1956 рік багатотиражка мала назву
"Вагонник", редактором був працівник заводу В.З. Серченя. Заводську газету готували тоді люди різних
спеціальностей, яких об'єднували знання заводського життя і любов до друкованого слова. Після ювілейного
випуску 2014 року вийшло ще 32 номери газети "Дарницький вагоноремонтник" з періодичністю 1 раз на місяць.
У сьогоднішній замітці - огляд номеру 3226 від 30 січня 2015 року.
Докладніше...
27.08.2019 19:52
Школярі ДВРЗ з маршалом Будьонним.
Завдяки допомозі старожилів місцевості ДВРЗ маємо можливість детальніше розкрити обставини візиту в цю
київську місцевість маршала Будьонного. Нагадаємо, що Семен Михайлович Будьонний відвідав Будинок культури
Дарницького вагоноремонтного заводу для участі в урочистих зборах, присвячених XXX-річчю створення ДТСААФ СРСР.
В ході мітингу учні місцевої школи подарували воєначальнику букет квітів. Вислухавши вітальні слова піонерів
та прийнявши квіти, Будьонний запросив школярів у президію зборів. Маршал по-дорослому привітався з хлопчиком,
потиснувши йому руку. На жаль, ім'я піонера поки що залишається невідомим, проте ми сподіваємось, що хтось із
місцевих мешканців старшого покоління зможе впізнати хлопчика як свого однокласника, сусіда, чи товариша
по дитячих іграх. Ім'я дівчинки відоме - це Галина М., якій було на той час 10 або 11 років.
Докладніше...
09.08.2019 10:35
У Могилянці знайдено старовинного любовного листа.
Під час ремонту одного з корпусів Національного університету "Києво-Могилянська академія" було знайдено
любовного листа. Про відкриття на своїй сторінці на Facebook повідомив президент Могилянки Андрій Мелешевич.
За його словами, на даний момент проводяться реставраційні роботи Староакадемічного корпусу, в якому знаходять
багато речей, що датуються XVIII-XIX століттями. Зі зворотнього боку листа написано: "Священническій чинъ и
монашескій и весь причетъ церковный да помянетъ господь Богъ во царствии своемъ". У коментарях зазначається,
що це одна зі стандартних формул, які виголошуються під час літургії. Папір був у ті часи рідкістю, тому кожен
клаптик його використовували повторно. Скоріше за все, так трапилось і з цією запискою.
Докладніше...
30.07.2019 08:14
Фото 1936 року: школа на ДВРЗ.
1 вересня 1936 року двері для учнів відкрила перша в київській місцевості ДВРЗ школа - теперішня школа №11
Дніпровського району столиці. У фотогалереї - проект актового залу школи, а также вигляд фасаду будівлі.
Підпис під першим фото такий: "Проект актового залу однокомплектної школи (школи за цим типом будуються в
Дарниці - дарницьким вагоноремонтним заводом, на Сталінці та ін." На початку XX століття "комплектами" називали
класи по 50 дітей, відповідно й проектовані будівлі шкіл розраховувалися на навчання 1, 2, 3 та 4 комплектів учнів.
Однокомплектні школи зазвичай працювали в селах, де набиралося мало дітей. У передвоєнний час однокомплектними називали
школи на 400 учнів.
Докладніше...
08.07.2019 20:35
Київський журнал 1933 року: річка Либідь забруднює місто.
"Проблема Либеді - давня для Києва справа", - пише Г.Фрумін в розділі "Припинити наступ струмків і обсувів"
статті "Питання шляхового та гідротехнічного господарства міста". Далі автор продовжує: "Її паліятивне
впорядкування полягає в поглибленні русла, бетонуванні берегів та встановленні системи очищення; радикальне
рішення - це, звичайно, цілковито закрити Либедь в залізо-бетонні рури. Між іншим, є думка, що на протязі
від Лисої гори до Дніпра її можна використати як риборозплідник".
Докладніше...
05.06.2019 21:12
Вулиця Волховська в 1950-ті та 1960-ті роки.
Всі наведені в замітці фотографії Волховської вулиці, що в київській місцевості ДВРЗ, зроблені на початку вулиці -
від перехрестя з вулицею Алматинською. Перше фото датоване 1951 роком, і це означає, що зображена на ньому вулиця називається
"621-а Нова" - саме таку назву мала Волховська до 1953 року. Що впадає у вічі на цьому фото? Насамперед - незвично велика
кількість людей, які в обідній час або прямують у своїх справах, або прогулюються, або й просто стоять на вулиці.
Звертає на себе увагу повна відсутність дерев на початку вулиці. Ще - велика кількість у повітрі радіо- та електричних
дротів, протягнутих упоперек вулиці. Друге фото зроблене через декілька років. Фотограф так само стояв на
перехресті, але тепер уже не 621-ї Нової і Шосе ДВРЗ, а Волховської і Дарницького шосе.
Докладніше...
29.05.2019 21:56
Кінорежисер Довженко проти архітектора Каракіса.
Український радянський архітектор Йосип Юлійович Каракіс (29 травня 1902 — 23 лютого 1988) - автор десятків
будівель, які стали згодом пам'ятками архітектури, а також цілого ряду типових проектів. Одних тільки шкіл за
його проектами побудовано більше 4500, і їхнє будівництво продовжується й досі. На
груповій фотографії з журналу "Соціалістичний Київ" за червень 1937 року - Йосип Каракіс у складі Правління Спілки радянських архітекторів
України. Не дивлячись на обрання в члени Правління, в ході самого з'їзду Йосипа Каракіса будо піддано нищівній
критиці з боку почесного гостя з Москви, кінорежисера Олександра Довженка.
Докладніше...
28.05.2019 20:41
На Березняках знищують панно на дитячій поліклініці.
Зовсім недавно Дніпровський район міста Києва відсвяткував своє 50-річчя. Цитата з сайту Дніпровської РДА:
"..очільник Дніпровського району Петро Онофрійчук... висловив велику вдячність всім дніпровчанам, які своєю
щоденною наполегливою працею, активною життєвою позицією творять історію району". На жаль, один з дніпровських
мікрорайонів - Березняки - відзначається у ці святкові дні не "творенням історії району", а варварським її
знищенням. Утеплювачі будівлі дитячої поліклініки безжалісно руйнують барвисте майолікове панно, з любов'ю до
дітей створене при будівництві поліклініки.
Докладніше...
27.05.2019 20:42
Михайло Рибаков та його учні.
Вчора, 26 травня, був день народження відомого киянина, педагога і літератора Михайла Олександровича
Рибакова (1929-2009 роки). Жив і працював шановний учнями, читачами й колегами краєзнавець і фахівець з
історії Києва здебільшого в "доінтернетні" часи. Можливо, саме через цю обставину в Мережі зберігається всього
одна його фотографія - невеличкий портрет, що переходить з однієї публікації в іншу, і джерело якого
залишається невідомим. Додамо ще одне фото Михайла Олександровича, цього разу в оточенні учнів-старшокласників.
Підписане воно так: "Преподаватель истории и руководитель музея М.А.Рыбаков с активом музея.
День Победы. 1980 год".Докладніше...
24.05.2019 10:39
В озері Тельбин купатися можна, а в Лісовому - ні.
Київська міська держадміністрація опублікувала перелік пляжів, рекомендованих для купання та для відпочинку без купання.
На житловому масиві Березняки є два пляжі - на озері Тельбин і на Дніпровській набережній. В озері купатися можна,
а в Дніпрі - ні. Мешканці місцевості ДВРЗ відпочивають біля озера Лісового та біля ставка в районі Паровозного провулку.
Офіційно ставок вважається технічною водоймою, неофіційна місцева назва - Калдьопка. Купатися не можна
ні в Лісовому, ні в Калдьопці. Стосовно походження назви "Калдьопка" маємо власну версію.
Докладніше...
14.05.2019 21:29
Начальник Вагонбуду.
Павло Суслов, який згадувався в нашій замітці як один з авторів публікацій журналу "Соціалістичний Київ"
за 1934 рік, не був співробітником цього видання, більше того - взагалі не був журналістом. Проте писати
про будівництво Дарницького вагоноремонтного заводу мав повне право, адже керував
цим будівництвом саме він. У мережі Інтернет вдається знайти єдину фотографію Павла Івановича, на якій він
одягнутий у формений кітель, з нагородою на грудях. Орденом Трудового Червоного Прапора його нагороджено
4 квітня 1936 року Постановою ЦВК СРСР "О награждении работников железнодорожного транспорта".
Докладніше...
11.05.2019 18:03
Мадонна з навантаженням.
Всього декілька років простояла на новозбудованому тоді столичному житловому масиві Березняки композиція "Материнство" скульптора Бориса Степановича Довганя.
Автори книги "Киевское левобережье: от Соцгорода до Березняков" пишуть: "В начале 1980-х годов в журнале
"Перець" вышла разгромная статья "Мадонна під навантаженням" авторства В.Чепиги. В те времена на подобные выпады
в прессе отвечали молниеносно, и вскоре монумент исчез в неизвестном направлении". Хто ж такий В.Чепіга,
і який саме "розгромний" текст він написав? Наводимо копію публікації в номері журналу "Перець" за січень 1981 року.
Докладніше...
23.04.2019 22:11
Колишній світлофор біля башти Івана Кущника.
Інтенсивність дорожнього руху в Києві дедалі зростає, відповідно збільшується й кількість пристроїв
для регулювання руху - світлофорів. Станом на 27 березня 2019 року в столиці налічувалося 674 світлофори,
у попередньому році їх було 669. Разом з тим, є в Києві й такі місця, де світлофори не встановлюють,
а навпаки - знімають. У 1980-х роках рух транспорту і пішоходів на перехресті вулиць Лаврської
(на той час - Січневого повстання) і Цитадельної регулювався світлофором, зараз же на цьому місці
знаходиться нерегульований пішохідний перехід. З якої ж причини світлофори на перехресті були визнані
непотрібними, і їх зняли?
Докладніше...
19.04.2019 20:59
Скульптури київської місцевості ДВРЗ.
У попередні часи на території ДВРЗ - колишнього селища Дарницького вагоноремонтного заводу - можна було побачити
декілька скульптурних пам'ятників. Частина з них була присвячена конкретним особам, решта була узагальненим
зображенням людей. Найвідоміша скульптура селища - це встановлений у 1959 році пам'ятник Леніну. Фігура
вождя світового пролетаріату з книгою в руці стояла на площі перед заводоуправлінням і була демонтована в
лютому 2014 року. Менше відомий ще один пам'ятник Леніну (цього разу - без книги), який ще в 1980-х роках
знаходився в яблуневому саду біля школи №11.
Докладніше...
09.04.2019 15:10
Післявоєнний суботник на горі Базарка* в місцевості ДВРЗ.
Квітень - традиційна з радянських часів пора весняних суботників для впорядкування після зими зелених зон у містах та селищах України. На фотографії
післявоєнних років можна побачити проведення весняних робіт з благоустрою київської місцевості ДВРЗ. Зображені на
світлині люди працюють імовірно на території парку поряд з клубом ДВРЗ - теперішнім Центром культури та мистецтв Дніпровського
району столиці. Їхній одяг дозволяє датувати знімок приблизно другою половиною 1950-х років. Чоловік з правого боку фото
(можливо, керівник робіт) одягнутий у шинель та кашкет військового зразка - такий одяг був звичним ще довгий час після закінчення
Другої світової війни. Хлопці у форменому одязі - це учні створеної у 1946 році школи ФЗО (фабрично-заводського навчання) №29
при Дарницькому вагоноремонтному заводі.
Докладніше...
26.03.2019 17:17
Стадіон ДВРЗ у шістдесяті роки: трибуни.
Після війни, як і в довоєнні роки, для спорудження спортивних споруд у Києві широко використовувався такий доступний і недорогий
будівельний матеріал як дерево. На стадіонах з дерева робили табло для показу рахунку матчів, роздягальні для спортсменів, лавки й навіси для глядачів. На фото - крита дерев'яна трибуна на побудованому в 1954 році стадіоні
Дарницького вагоноремонтного заводу. Ось як розповідає про неї автор книги "ДВРЗ" Володимир Приходько: "Хто приходив на стадіон
з батьками, сидів на трибунах. Поважні гості, керівники Заводу, а може, й району, влаштовувалися на критій дерев’яній трибуні,
під якою розміщувалися й переодягальні для спортсменів, звідки вони урочисто вибігали на поле".
Докладніше...
10.03.2019 21:42
Вымаранная фамилия в довоенном киевском журнале.
Многие слышали о заретушированных или вырезанных лицах на коллективных фотографиях и вымаранных фамилиях в
печатных текстах сталинских десятилетий советской власти. Таким образом из истории "исчезали" неугодные власти публичные
люди, считавшиеся с какого-то момента "врагами народа". Пример такого "вмешательства в прошлое" можно увидеть
в одном из номеров журнала "Соціалістичний Київ" за 1936 год. В содержании номера чёрной тушью закрашено
название статьи, размещенной на 12-й странице издания. Открыв журнал на указанной странице, видим текст,
название которого вымарано из содержания - это приветственная речь председателя Совнаркома УССР Панаса Петровича Любченко.
Докладніше...
27.02.2019 19:58
Хід будівництва ДВРЗ у 1934 році: деревообробний цех.
Здвоєний номер журналу "Соціалістичний Київ" за листопад-грудень 1934 року продовжив розповідь про
хід будівництва та заплановані потужності майбутнього заводу: "У IV кварталі 1935 року повинна бути пущена
перша черга Дарницького вагоноремонтного заводу, яка випускатиме з ремонту 6000 вагонів на рік. Щоб мати певне
уявлення про цей новий велетень, досить сказати, що в цілому він розрахований на ремонт 12000 вантажних вагонів,
2000 пасажирських на рік і виготовлення запасних частин для ремонту вагонів на колії. Кількість робітників
першої черги становитиме 6000, а всього заводу 12000 чол. Все будівництво, разом із житлопобутовим,
коштує 90 млн. крб. Будівництво на заводі йде на повний хід".
Докладніше...
16.02.2019 21:15
Довоєнні будинки ДВРЗ: житловий будинок на 20 квартир.
Будівництво Дарницького вагоноремонтного заводу розпочалось у 1934 році. Одночасно зі спорудженням
промислових будівель - цехів, складів та підсобних приміщень - зводились житлові й побутові будинки
для будівельників та працівників заводу. На аерофотознімку 1943 року можна побачити, що житлових
багатоквартирних будинків до війни встигли побудувати близько 20-ти. Один з них - це будинок №103/1
по вулиці Алматинській, збудований за проектом архітектора Б.Пріцкера. Автор довоєнної фотографії - М.Галущенко,
її оригінал зберігається в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного.
Докладніше...
20.01.2019 15:33
Нина Николаевна Грин в воспоминаниях Петра Буинцева.
Из рассказа Виктора Павленко, одного из участников тайного перезахоронения вдовы писателя Александра Грина:
"...в один з осінніх днів поїхав у Старий Крим. Зайшов у двір будинку письменника. Двері були відчинені,
й на кроки з хати вийшов Петро Микитович Буїнцев". Многолетний узник сталинских лагерей Буинцев Петр
Никитич родился в 1915 году в Пензенской области. Арестован в 1936 году, освобождён в 1956. Вопреки предписанию
оставаться в Красноярском крае, уехал в Украину. В конце 1960-х проживал в Старом Крыму и Коктебеле.
Именно к этому периоду времени относятся воспоминания Буинцева о Нине Николаевне Грин.
Докладніше...
03.01.2019 11:25
Стала известной дата открытия первых яслей ДВРЗ.
В каталоге Центрального государственного кинофотофоноархива Украины имени Г. С. Пшеничного фотография
окончания строительства детского сада в Киеве (ныне - №700) значится как "Будинок дитячих ясел Дарницького
вагоноремонтного заводу в м. Києві. 1937 р.", без указания даты съемки. В нашей предыдущей публикации
высказано предположение, что фотоснимок датирован ноябрём. Окончательному уточнению даты открытия первого
в местности ДВРЗ детского сада помогла заметка "Нові ясла" в ноябрьском номере журнала "Соціалістичний Київ"
за 1937 год.
Докладніше...
29.12.2018 11:00
Відшукання курортних місць по Дніпру.
Таку назву мала замітка в здвоєному (№№1,2) випуску журналу "Соціалістичний Київ" за 1933 рік. У тексті
розповідається про підсумки експедиції під головуванням одного з керівників Київського курортного управління
(Курупр) доктора Кричевського. Інші учасники - вчені Корчак-Чепурківський та т.Нічкевич, а також
завідуючий малярійною станцією т.Ліфшиць. В ході експедиції за маршрутом від Києва до Канева були відмічені
перспективні місця для поєднаного з лікуванням відпочинку: Конча-Заспа (горішній беріг), Злодіївка (інсоляція
для лікування кісткового туберкульозу), Монастирьок біля Ржищева, Канів.
Докладніше...
15.12.2018 10:48
ДВРЗ: початок будівництва заводу; тимчасові споруди з дерева.
"Перед Дарницею шосе повертає ліворуч, гладенький укатаний шлях губиться в лісі. Густий сосновий бір
живою стіною оточує дорогу", - так описали місце побудови Дарницького вагоноремонтного заводу
архітектор Б.Пріцкер та інженер І.Гіммельфарб, автори однієї із статей журналу "Соціалістичний Київ".
Станом на літо 1934 року на будівництві працювали 1500 чоловік. У першу чергу майданчик було розчищено
від лісу. Враховуючи доступність такого матеріалу як дерево, були споруджені тимчасові дерев'яні будівлі -
лісопильний завод, декілька гуртожитків на 80-100 чоловік кожний, їдальню, склади, підсобні приміщення.
Докладніше...
03.12.2018 07:52
Зелений готель на вулиці Московській.
На розі будинку №30 по вулиці Московській у Києві можна побачити меморіальну дошку з написом: "На цьому місці
в XIX столітті стояв "Зелений готель", в якому зупинявся видатний український літератор, педагог Євген Гребінка".
Протягом кількох десятиліть готель, враховуючи його зручне місцезнаходження поблизу центру міста, був
популярним серед заможних гостей Києва. У травні 1825 року в ньому зупинявся Олександр Грибоєдов - автор комедії
"Горе от ума". Не раз проживав тут і Тарас Шевченко, який згадав готель у повісті "Близнецы". За деякими
даними, Тарас Шевченко та Євген Гребінка бували в "Зеленому готелі" й разом.
Докладніше...
27.11.2018 16:01
Михайло Рибаков про фортецю, яка ніколи не стріляла.
Досліднику і краєзнавцю Михайлу Олександровичу Рибакову, про якого сайт "Ліски" згадував, як про вчителя київської
школи №11 (місцевість ДВРЗ), належать понад 400 публікацій - 9 книг, кілька брошур, майже 200 журнальних
публікацій, близько 60 статей тощо. Пропонуємо прочитати уривок з надрукованої в 1997 році книги Михайла
Рибакова "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва". В тексті згадуються: військовий діяч XIX століття
Едуард Тотлебен, арсенальські майстерні, окремі вежі Київської фортеці, низка цікавих фактів з історії Києва.
Докладніше...
23.11.2018 09:44
110 років з дня народження Миколи Носова.
23 листопада 1908 року в Києві народився радянський письменник, автор знаменитої трилогії "Незнайко"
Микола Миколайович Носов. Писав російською мовою. Дитинство провів в Ірпені. Потім родина мешкала на
вулицях Глибочицькій, Борщагівській та Маріїнсько-Благовіщенській (тепер Саксаганського, в будинку №86).
З 1915 по 1923 роки навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка (згодом 9-а гімназія, трудова школа).
Докладніше...
04.11.2018 10:13
З Днем залізничника!
Працівники залізниць України відзначають своє професійне свято 4 листопада. У цей день 1861 року на залізничний
вокзал міста Львів прибув перший пасажирський поїзд "Ярослав" сполученням Відень - Львів. За радянських часів
день залізничника святкували першої неділі серпня. До 1980-х років свято називалося "Всесоюзный день
железнодорожника". Саме такий напис на адміністративній будівлі Дарницького вагоноремонтного заводу можна
побачити на фотографіях працівників ДВРЗ (1966 рік). На передньому плані другої світлини - електрозварювальник
Йосип Столбецький, зліва від нього - начальник енергосилового цеху Олександра Куюта.
Докладніше...
31.10.2018 17:27
Ковальський цех ДВРЗ у 1936 році.
Дата заснування Дарницького вагоноремонтного заводу в Києві - 23 лютого 1934 року. Перший 2-х вісний вагон було
відремонтовано 9 вересня наступного року. На фотографії, зробленій у 1936 році, можна побачити будівлю
одного з заготівельних цехів заводу - ковальського. Фото підписане так: "Внешний вид кузнечного цеха Дарницкого вагоноремонтного
завода". Ковальський цех ДВРЗ знаходиться в самому серці підприємства, поблизу адміністративної
будівлі. На воротах приміщення є гарна кована вивіска з написом "Ковальский цех".
Докладніше...
15.09.2018 08:20
На Березняки повернеться скульптура часів заснування масиву.
У 1978 (за іншими даними - 1975) році на вулиці Бучми, що на лівобережному житловому масиві
Березняки в Києві, встановлено скульптурну композицію "Материнство" авторства Бориса Степановича Довганя.
Оригінальний твір паркового мистецтва простояв на своєму місці всього декілька років. Знайшлися критики,
які поставили під сумнів художню цінність скульптури, і її було демонтовано. Нещодавно ентузіасти розшукали
скульптуру. У наступному році її планують повернути на Березняки, але вже не на бульвар Бучми,
а на Дніпровську набережну.
Докладніше...
01.09.2018 12:27
Производственные мастерские завода Арсенал.
Здание на углу территории завода "Арсенал" в Киеве (ул.Московская, 2) построено в 1850—1854 годах как главное
здание арсенальских мастерских в связи с расширением предприятия. Мастерские являлись также частью крепостной
ограды между башней N6 и казармами, и соединялось с ними крепостной стеной с бойницами. В настоящее время
сохранился фрагмент стены со стороны площади. Корпус здания кирпичный, первоначально являлся двухэтажным
(см. фото - "Рабочие идут на завод Арсенал"). В 1960-х годах надстроены еще 2 этажа.
Докладніше...
26.08.2018 13:18
Багатотиражка ДВРЗ: номер 464 (червень 1966 року).
На першій сторінці газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) розповідається про заводські, селищні та
загальнодержавні події - виконання заводського плану за травень 1966 року, економію використаних для
виробництва металу та електроенергії, підготовку до виборів до Верховної Ради СРСР. Так, кадровий робітник
енергосилового цеху Дмитро Павлович Биков (начальник цеху - Олександра Іванівна Куюта), виконуючи партійне
доручення, як агітатор відвідав близько 80 сімей заводських працівників. Прим. ред. "Ліски": не виключено,
що автор замітки "Переможці змагання", нормувальник цеху ходових частин В.Серченя пов'язаний з Валентиною Серченею -
героїнею замітки "Девушка с посёлка ДВРЗ - на обложке советского журнала".
Докладніше...
10.08.2018 14:19
У Києві ремонтують будинок початку XIX століття.
У відповідності з указом імператора Павла I "Об учреждении императорского военно-сиротского дома и отделений оного
при гарнизонных полках" від 23 грудня 1798 року в Росії було створено мережу навчальних закладів. До них
приймались переважно діти, чиї батьки "скончали дни, служа Отечеству", або ж продовжували службу, але були
"состояния скудного". В містах Російської імперії були організовані відповідні відділення з кількістю вихованців
від 50 до 1500 чоловік; у Києві створено відділення на 600 дітей. Навчальний заклад розміщувався в казармах,
побудованих для відділення Воєнно-Сирітського Дому на вулиці Цитадельній, 3 (Києво-Печерська фортеця).
Докладніше...
29.07.2018 12:28
В киевском музее весов хранится образец продукции ДВРЗ.
Главной задачей построенного в 1935 году в Киеве Дарницкого вагоноремонтного завода (ДВРЗ) является ремонт и
модернизация грузовых вагонов, а основной продукцией предприятия являются различные модели грузовых
полувагонов. В советское время завод изготавливал и некоторые другие изделия, в частности - гири, весы и иные
измерительные приборы. В фотогалерее нашего сайта - бытовые весы с маркировкой "ВРЗ". Весы хранятся в Музее
весов в Киеве, открывшемся в октябре 2014 года. Экспонат можно увидеть на постоянно действующей выставке музея
в ГП "Укрметртестстандарт" по адресу: ул. Метрологическая, д.4.
Докладніше...
17.06.2018 20:44
Маршал Будённый на ДВРЗ: легенда и факты.
Каждая историческая местность в Киеве имеет свои легенды - более давние или более свежие, более достоверные
или наоборот, основанные на допущениях и ошибках. Не является исключением и киевский микрорайон ДВРЗ, бывший
поселок Дарницкого вагоноремонтного завода. Одним из легендарных событий ДВРЗ стало посещение местного Дома
культуры маршалом СССР Семеном Михайловичем Будённым. Визит Буденного упоминается в многочисленных печатных и
интернет-публикациях. Как правило, авторы публикаций утверждают, что советский военачальник посетил Дом культуры
ДВРЗ в 1954 году, в год его постройки. Более того - якобы лично открыл ДК ДВРЗ, перерезав символическую ленточку.
Попытаемся проверить данное утверждение.
Докладніше...
15.06.2018 22:17
Кому належить Наводницька вежа?
Четверта вежа Київської фортеці (вул. Старонаводницька, 2А) є складовою частиною однієї з
найбільших у світі кам'яно-земляних фортець, яка збереглася до наших днів. Зараз ця майже 200-річна пам'ятка
знаходиться в занедбаному стані та продовжує руйнуватися далі. Кому ж належить дана будівля і земельна ділянка
під нею? Згідно з відповіддю Департаменту земельних ресурсів КМДА, ділянка обліковується за Управлінням майном
Печерського району Києва, і рішення Київської міської ради стосовно її передачі іншим юридичним чи фізичним
особам не приймалося.
Докладніше...
20.05.2018 11:52
Ясени Тотлебена біля метро Арсенальна.
Сьогодні сповнилося 200 років від дня народження Едуарда Івановича Тотлебена, російського військового діяча німецького походження.
В Україні з іменем Тотлебена пов'язано декілька пам'яток загальнодержавного та місцевого значення.
У Києві воєнний інженер розробив проект удосконалення Київської фортеці, в місті Севастополь встановлено
пам'ятник видатному діячу, в місті Керч збереглися залишки спроектованих ним фортифікаційних
споруд. Рішенням Київської міської ради до списку ботанічних пам'яток природи місцевого значення внесено "Дуб Тотлебена" на Лисій горі, а також
три "Ясени Тотлебена" біля заводу Арсенал на вулиці Московській.
Докладніше...
06.03.2018 22:32
Фото 60-х років: трамвайна зупинка біля школи 103.
Зимове фото переносить нас у 60-ті роки минулого століття. Трамвай підходить до зупинки, де на нього чекають
чоловіки в довгих зимових пальтах і жінка з дитиною. Дитина одягнута в шубку з піднятим коміром,
зав'язаним шарфом, як тоді було прийнято. Інша група людей іде, розмовляючи між собою, вздовж огорожі.
Такий вигляд мала трамвайна зупинка "Вулиця Довбуша" на Дарницькому шосе (тепер - Алма-Атинська вулиця),
біля школи №103, взимку 1964-65 років. На решті фотографій - сучасний вигляд трамвайної зупинки, яка так само
називається "Вулиця Довбуша" і так само розташована біля 103-ї школи.
Докладніше...
05.02.2018 21:57
Мешканець Березняків публікує відеоісторію житлового масиву.
Будівництво житлового масиву Березняки на лівому березі Києва розпочалося в 1967 році, а в 1968-му
будинки вже прийняли новоселів. На минулому тижні один з дописувачів фейсбук-групи "Наш дім - Березняки" Alex Roslov
почав публікувати відеохроніку будівництва Березняків. Відеоролики створені ним на основі кінохроніки, яка
зберігається в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г. С. Пшеничного. На сьогоднішній день
можна подивитись перші чотири частини відеоісторії Березняків.
Докладніше...
30.01.2018 16:37
История киевских домов культуры: ДК ДВРЗ.
Этот дворец культуры построен в 1954 году архитектором Соколовским по проекту ДК Железнодорожников в Славянске
архитектора Варакина. Важно заметить, что дворцы не являются точными копиями. Общего в них – планировка,
конструктивное и объёмно-пространственное решение. Дизайн каждого здания решён индивидуально. Первоначально
здание было увенчано шпилем со звездой и с двух сторон обрамлено полукруглым забором с воротами, ведущими в парк.
Забор, по традиции 1950-х, состоял из кирпичных столбов и литых чугунных решёток с декоративными элементами. Ныне
эти элементы утрачены, однако сам ДК сохранился очень достойно.
Докладніше...
14.01.2018 10:15
Фото 1937 года: ясли ДВРЗ.
Детский сад №700, расположенный в местности ДВРЗ в Киеве, в позапрошлом месяце отметил своё 80-летие.
Предлагаем посмотреть, какой вид имело здание перед сдачей в эксплуатацию в 1937 году. Садик почти
готов к приёму детей, хотя на крыше продолжаются строительные работы. Припорошённая снегом земля указывает
на приблизительную дату фотографии - ноябрь. Называлось тогда детское учреждение так: "Детские ясли
Дарницкого вагоноремонтного завода". Интересна история этой фотографии.
Докладніше...
08.01.2018 22:20
Словарь киевоведа от Петра Семилетова.
В прошлом месяце исследователь истории Киева Петр Семилетов опубликовал подготовленный им
словарь киевоведа - упорядоченный по алфавиту справочник местных названий города. В предисловии автор
указывает, что справочник является неполным, но тем не менее полезным, т.к. позволяет быстро найти
интересующую читателя статью. Словарь состоит из двух разделов, посвященных левобережной и правобережной
частям Киева. Фрагмент текста справочника: "Лиски (Лески) – некогда это было урочище, часть заболоченной поймы речки
Дарницы, к западу от нынешнего ДВРЗ, а также одноименный хутор из десятка домов на север от современной улицы
Новаторов".
Докладніше...
28.11.2017 17:06
Багатотиражка ДВРЗ за грудень 1966 року.
Номер 46 (488) газети Дарницького вагоноремонтного заводу вийшов з друку 3-го грудня,
майже напередодні свята "День Конституції СРСР", тому редакційні замітки присвячені саме йому. В одній із заміток
наводяться цифри, які повинні були свідчити про всенародний характер влади у державі. Так, на виборах 1965 року у
місцеві ради було обрано більше двох мільйонів депутатів, з них 28,8% - робітники, а 33,3% - колгоспники. Актив рад
усіх рівнів налічував більше як 23 мільйони чоловік. Автор статті "Депутатки" Ф.Владимиров розповів про працівниць
заводу Тетяну Павлівну Сидельник (деревообробний цех) та її дочку Світлану (економіст планового віділу), яких на
зборах заводського колективу було висунуто в кандидати до місцевих Рад депутатів трудящих.
Докладніше...
23.10.2017 10:39
Сьогодні - день народження Ніни Грін, дружини письменника Олександра Гріна.
"Нине Николаевне Грин подносит и посвящает Автор" - такі слова наводяться у кожному виданні повісті
"Алые паруса". Ніна Миронова народилася 23 жовтня 1894 року в Нарві. У 1918 році працювала машиністкою в газеті "Петроградское эхо", де вперше й побачила письменника. Друга зустріч
відбулася через три роки, і 7 березня 1921 року вони побралися. Разом провели трохи більше 11-ти років,
які стали для Олександра Гріна найщасливішими і найбільш творчими роками.
Докладніше...
30.09.2017 09:19
У Києві пройшли громадські слухання стосовно перейменування кінотеатру.
Згідно з опублікованим раніше оголошенням, у вівторок, 19 вересня 2017 року у кінотеатрі "Ленінград" (Дніпро)
відбулися громадські слухання. На них були присутні представники трудового колективу кінотеатру, громадськості,
а також представник держадміністрації Дніпровського району міста Києва. Головувала на слуханнях
начальник відділу забезпечення роботи кінотеатрів Олена Бабій, секретарем було обрано головного адміністратора
Жанну Василенко. Під час слухань вирішено перейменувати кінотеатр на "Дніпро", про що було складено відповідний
протокол.
Докладніше...
07.09.2017 11:32
О судьбе бывших кладбищ на территории современных Березняков.
Наша заметка "Карта місцевості ДВРЗ до початку будівництва заводу" была написана на основе карты РККА,
датированной 1932 годом. Часть заметки посвящена не местности ДВРЗ, а другой части левобережного Киева -
Березнякам: "Цікаво подивитись і на довоєнну конфігурацію озера Тельбин біля хутора Березник (теперішній
житловий масив Березняки) - озеро простягалося на обидва боки від нинішнього проспекту Воз'єднання (а Нижній
Тельбин займав територію заводу "Буревісник"). З карти видно, що між озером та залізничними коліями було до війни
невелике кладовище. Під час намиву Березняків та при зміні конфігурації Тельбина кладовище, мабуть, потрапило
або під воду, або під товстий шар піску..."Докладніше...
05.09.2017 20:35
Ветерани-залізничники просять добудувати меморіал біля Дарницького вокзалу.
З проханням посприяти у вирішенні питань, пов'язаних із будівництвом Меморіалу загиблим залізничникам та
воїнам звернувся до директора Департаменту культури КМДА Діни Попової депутат Київради Роман Марченко.
Підставою для депутатського листа стало звернення Миколи Павлюка - керівника Громадської організації
"Ветерани війни і праці Дарницького залізничного вузла". "Під час війни Дарницький вузол бомбили багато разів", -
розповідає Микола Павлюк. "Але саме 8 квітня 1944 року, через півроку після звільнення Києва, був найжорстокіший
наліт німецько-фашистської авіації. Під час нальоту загинуло декілька тисяч людей. Загинула зокрема вся друга
зміна місцевих залізничників, а також 100 залізничників з Алтаю, які прибули ремонтувати колії. Багатьох
похоронили у вирві від бомби, яка стала для них братською могилою".
Докладніше...
27.08.2017 21:05
Дніпровський вояж - 6.
Сьогодні у нашій віртуальній подорожі, яку проводимо на 118-му автобусному маршруті, заключна частина – шоста
зупинка – КИЇВСЬКА ВЕНЕЦІЯ. Таку ліричну назву їй задумав Микита Хрущов – це була його мрія, але здійснити її,
втілити у життя йому не вдалося, як і не вдалося до 80-х років минулого століття тодішній системі створити
безготівкове світле майбутнє для всього людства… Та все ж вона постала – Русанівська житлова краса - вона
розгорнулася на 130-ти гектарах між Микільською Слобідкою та Березняками – один із самих комфортних житлових
масивів нашого міста. Це оаза із зелені, води та чистого повітря - острів-масив, бо тут немає промислових
підприємств і ніякі шкідливі викиди не заважають мешканцям житлового комплексу дихати на повні груди.
Докладніше...
13.08.2017 22:22
Дніпровський вояж - 5.
Автобусний віртуальний тур 118-им маршрутом продовжуємо і перед нами постає «МАСИВ БЕРЕЗНЯКИ - наша п’ята
зупинка. Великий житловий масив Березняки будували не на пустому місці. Він виріс на землях Кухмістерської
слобідки та хутора Зательбін Березняк, які мають, як і все Лівобережжя, давню історію. Ще у 1720 році слобідка
згадується у грамоті царя Петра І як приватність Києво-Печерської лаври. Слово кухмістер, мабуть, походить від
німецького Kuchenmeister, що означає кухар і від якого походить топонім Кухмістерська. В кінці ХУІІІ століття
тут мешкало всього 94 людини у 25 хатинах. Слобідку і хутір Зательбін Березняк поділяло озеро Тельбін
(слово можна писати і через літеру «і», і через «и» - А.П.). Колись на східному березі озера був великий
березовий гай, який і дав назву хутору, а потім і великому житловому масиву.
Докладніше...
30.07.2017 21:35
Дніпровський вояж - 4.
Продовжуємо нашу віртуальну подорож на автобусному маршруті № 118. Це вже четверта зупинка, яка складеться
також з двох частин. Сьогодні нас очікують зупинки «Комфорт Таун» та «Вулиця Тампере». «Comfort Town»
перекладається як «КОМФОРТНЕ МІСТО». Це житловий комплекс, спорудження якого почалося з 2009 року. Площа на
сьогодні вже досягла 40,7 гектарів. Проект ЖК було розроблено в Архітектурному бюро «Архіматика», який став
переможцем Національної премії «Найкраща новобудова економ-класу». А що було на цій місцині до початку будівництва
«Комфортного Міста»? Історія її давня! У 1909 році тут розпочало свою діяльність підприємство по виготовленню
фанери та тари. Відкрили його брати-бізнесмени Гебель. Підприємство займало площу між хуторами Позняки,
Зательбін Березняк та дачною Новою Дарницею.
Докладніше...
19.07.2017 22:15
Дніпровський вояж - 3.
Нашу мандрівку продовжуємо на 118-му автобусному маршруті, хоча спека змушує всіх бігти до великої води. До води
ми ще повернемося у наших подорожах. А сьогодні звернімося до минулої практики і зупинку «Павло Усенко»
та «Дарницький Універмаг» з’єднаємо і в нас третя екскурсія називатиметься «ДАРНИЦЬКА ПЛОЩА».
З неї і почнемо. Подивимося на деякі речі і будинки під історичним кутом зору. Площа не дуже старенька – всього
100 років, бо зродилася на початку ХХ століття між перехрестям Наводницького шосе та старої Дарницької і
Бориспільської доріг. Розташована площа між проспектами Соборності, Миру, та Юрія Гагаріна; між вулицями
Будівельників, Івана Сергієнка, Володимира Сосюри, Празькою та Харківським шосе.
Докладніше...
09.07.2017 22:57
Дніпровський вояж - 2.
Продовжуємо нашу маленьку подорож. Закінчився травень, який залишив в собі яскраве цвітіння різних дерев,
а особливо каштанів. Та я зафіксувала цю красу і на фотознімках ми можемо її побачити.
А зараз дерева одягнулися у повноцінне смарагдове листя і на деяких вже проклюнулися колючі кожушки майбутніх плодів –
каштанів. Це буде восени. А за вікном нашого автобусу вирує ЛІТО – найкраща пора року! Квітують і дерева,
і кущі, і трави і, навіть, Небеса! Бо тополиний пух летить аж до сонця! І ми з цікавістю рушаємо у нашу
наступну віртуальну екскурсію! Зупинку другу - «Червоноткацька» та третю - «БВР» - ми поєднаємо і зробимо одну -
«СОЦМІСТО». Ця коротка назва складається з двох слів - Соціалістичне місто. Коли воно виникло? З чого почалося?
Докладніше...
29.06.2017 09:19
День рождения поэта-песенника Александра Вратарёва.
29 июня 1936 года в Виннице родился украинский поэт и драматург Александр Львович Вратарёв. В 1966 году окончил Киевский
инженерно-строительный институт. Автор нескольких сотен популярных песен, среди которых: "Четвертая весна",
"Леди Гамильтон", "Цирк возвращается", "Журавлина молитва", "Шансонетка", "Королева карнавала", "Музика рідного
дому", "Кохати час", "Лелеки, вертайтесь назад". Свой первый поэтический сборник выпустил лишь в 2006 году, в
частности из-за этого некоторые песни Вратарёва приписывались другим авторам, либо считались песнями безымянных
авторов. На видео - одна из таких песен. Автор музыки романса "Натали (Дуэль)" - украинский композитор Леонид
Вербицкий, слова Александра Вратарёва.
Докладніше...
03.06.2017 08:53
Історія і сучасність будинку N1 на ДВРЗ.
З кінця травня мешканці київської місцевості ДВРЗ звертають увагу на ремонт будинку №105/2 по вулиці
Алма-Атинській. Що відомо про цей будинок? Це перший житловий будинок селища Дарницького
вагоноремонтного заводу, рік його побудови - 1934. З довоєнних часів зовнішній вигляд будинку
залишився майже незмінним, що приваблює численні знімальні групи. Зараз у будинку проводять ремонтні роботи,
зокрема, утеплення стін нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі.
Докладніше...
29.04.2017 17:34
Забута трагедія на мосту Патона.
У вівторок, 25 квітня, минуло 50 років від того дня, коли на мосту Патона сталася наймасштабніша за всю його
історію автомобільна аварія. Сайт "Ліски" писав про неї: "...на знімку видні тимчасові дерев'яні перила,
якими замінили чавунну огорожу, пробиту внаслідок падіння в річку Дніпро київського рейсового автобуса маршруту
№41 (Палац спорту - м.Бровари). Автобус повертався з Броварів, його марка: ЛАЗ-695Е, держномер: 93-36 КИГ".
"...Последствия происшествия: 27 чел. были вынуты из автобуса мёртвыми [включая водителя и кондуктора], а 5-ти
человекам была оказана медицинская помощь." Наводимо відео з сайту "Автовод" про обставини та причини аварії
25 квітня 1967 року. Описана аварія - не єдине падіння транспорту з моста Патона: "Второе падение - 1969-1970
годы: служебный ЛАЗ завода "Коммунист" также упал в Днепр. 1970-е годы: туристический автобус "Икарус-люкс"
завис передними колёсами над краем моста, но не упал".
Докладніше...
26.04.2017 21:22
Перейменування у Києві: вулиця Толстого.
З 1 березня 2017 року у Києві проходить обговорення щодо перейменування вулиці Льва Толстого в
Голосіївському, Солом’янському та Шевченківському районах міста Києва на вулицю Євгена Чикаленка.
У голосуванні поки що переважають противники перейменування (див. картинку); останній день голосування -
30 квітня 2017 року. Вулиця виникла в 1850-ті роки під назвою Шулявська, оскільки пролягала в
бік місцевості Шулявка. З 1891 року отримала назву Караваєвська — на честь видатного хірурга Володимира
Караваєва, у зв'язку з 50-річчям його діяльності в Київському університеті. З 1920 року — вулиця Толстого.
Докладніше...
08.04.2017 22:13
Заводська багатотиражка N273 за квітень 1964 року.
Перша сторінка багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) від 4 квітня 1964 року в основному
присвячена розповіді про комсомольсько-молодіжну зміну цеху ходових частин, яку очолював майстер Олексій Мороз.
"Зміна майстра Мороза - одна з кращих у цеху по дисципліні, працює ритмічно", - каже заступник начальника цеху
т.Тарашевський. "Зміну називають комсомольсько-молодіжною, хоча в колективі є і старші за віком товариші. Але хіба
не з комсомольським запалом працює крановщиця Тамара Нікітенко! Вона не тільки відмінна виробничниця, а й веде
велику громадську роботу, як депутат Київської Ради".
Докладніше...
29.03.2017 17:05
История одной фотографии.
Увидел в ФБ просьбу в помощи идентифицировать по фотографии архитектора одного домика на ДВРЗ. Ну и начал шариться
интереса ради... В принципе, почти сразу сразу некоторыми людьми было высказано предположение, что архитектор -
В.А. Веснин. Он и типовыми зданиями тех лет занимался, и буква А в инициалах чётко видна. Но, чуток пошарившись
в Сети, я нашёл серию и даже конкретный проект данного дома и дату постройки: 1948 год. Серия 1-201, проект 1-201-13
(до 1950). Ну а дальше уже совсем просто: выяснилось, что в Киеве всего два подобных дома. Потом выяснил:
Архитектурно-проектная мастерская им. Академика В. А. Веснина; архитекторы: Маслих С. А., Яфа О. А.
Докладніше...
28.03.2017 21:56
На Березняках открыты мемориальные доски Маргарите Криницыной и Бориславу Брондукову.
Вчера на доме №8 по улице Бучмы (жилой массив Березняки) открыли мемориальные доски народным артистам Украины
Маргарите Криницыной и Бориславу Брондукову. Актёры поселились в этом доме одновременно - в 1970 году. Брондуков
проживал здесь до 1985 года, а Криницына - по 2005 год. На открытие мемориальной доски прилетела из Москвы
дочь Маргариты Криницыной, сценарист Алла Сурина-Криницына. Присутствовали на мероприятии вдова Борислава
Брондукова Екатерина и их сыновья - Константин и Богдан.
Докладніше...
22.03.2017 10:40
Киянам соромно за владу. А владі - ні.
Невідомі вандали пошкодили пам'ятник Миколі Щорсу на бульварі Шевченка в Києві, вже декілька місяців
запнутий полотнищем. Будівельне риштування і полотнище у кольорах українського прапора - це максимум,
на що спромоглася майже за рік київська міська влада. У подальших питаннях вона демонструє нерішучість і
безпорадність. "Або демонтуйте його нарешті, або відкрийте для огляду та забезпечте надійну охорону!", -
вважають кияни. Для порівняння наводимо відеозапис демонтажу пам'ятника Леніну перед прохідною Дарницького
вагоноремонтного заводу (ДВРЗ). Його демонтовано оперативно, і, очевидно, без жодних розробок проектів
демонтажу.
Докладніше...
26.02.2017 22:17
З історії Дарниці. Хутір Ліски.
У замітці від 15 лютого приватні будинки на задньому плані фотографії озера Дарниця віднесені
імовірно до вулиці Алма-Атинської. Разом з тим, це могли бути й розташовані на березі озера
будинки хутора Ліски. Що відомо про цей хутір? Місцевість Ліски — поселення у Дніпровському районі
міста Києва, яке межує на заході зі Старою Дарницею. Простягається вздовж вулиць Алма-Атинської,
Профспілкової, Калачівської та Вільнюської. Місцевість виникла на початку ХХ століття як хутір.
Станом на червень 1951 року на хуторі Ліски проживали 1107 мешканців, з них у приватному секторі -
884 чоловіки, приватних будинків було 130, а будинків РЖУ - 5.
Докладніше...
15.02.2017 22:08
З історії Дарниці. Озеро Дарниця.
Багатий матеріал для дослідження історії Дарниці містить рукописна карта, датована приблизно 1640 роком.
Незважаючи на те, що зовні схожа на примітивний план, вона проте повністю відповідає рівню тогочасної
картографії. На ній ми бачимо перше зображення озера Дарниця. Як вказують виміри, отримані з використанням карти,
виготовленої у ХІХ ст. на підставі точних геодезичних зйомок, – це була значна за розміром водойма, щонайменше
завдовжки 1,2 км і завширшки в окремих місцях 0,9 км, що впиралася берегом у Бориспільський шлях
(нині – це вул. Празька) та була оточена з трьох боків болотом. Загата й млин на два колеса, що позначений
на місці витоку річки з озера, – це давній історичний центр Дарниці. Місце його розташування
(на перетині вул. Празької та бульв. Я. Гашека) точно визначив М.О. Рибаков.
Докладніше...
07.02.2017 20:59
7 февраля 1845 года в Киеве была открыта обсерватория.
Сначала планировалось разместить университетскую обсерваторию в помещении главного корпуса университета, однако
позже решили построить для неё отдельное здание на окраине города, чтобы вечернее освещение улиц не мешало
наблюдениям за звездами. Задача была доверена Викентию Беретти, по чьему проекту она и была построена в
1841—1845 годах в отдалённой от центра местности, называющейся Кудрявец (ныне здесь находится улица
Обсерваторная). Обсерватория официально открыта 7 февраля 1845 года. Главное здание обсерватории построено
в упрощенном стиле позднего классицизма, имеет форму восьмигранной башни. Главный вход в обсерваторию направлен
на юг. С западной стороны здания находится зал с открытой террасой, на которую выставлялись
переносные астрономические инструменты.
Докладніше...
18.01.2017 11:47
Соцмісто: точка відліку.
У повоєнні часи забудова Лівобережжя столиці почалася із території, прилеглої до промислової зони
Дарницького шовкового комбінату та заводу "Київхімволокно". За пролетарською традицією це перше
поселення назвали Соцмістом. Будівництво Соцміста перетворилося на справжній інтернаціональний проект.
До роботи долучилися не лише радянські люди, а й німці. У архітектурі котеджів можна визначити типовий
німецький стиль довоєнної пори - так звані райєн-хаус (рядовий дім) або допель-фамілієнхаус (дім на
дві сім'ї). Деякі з них мали вхід до квартири з вулиці. Відрізнялись вони від типової радянської забудови
ліпниною у оздобленні квартир та яскравими кольорами фасадів. Через це квартал жартома прозвали німецьким,
а його мешканців - німцями.
Докладніше...
19.12.2016 09:47
Сегодня - день рождения украинского баяниста Николая Ризоля.
19 декабря 1919 года в Днепропетровске в семье рабочего-гармониста родился Николай Иванович Ризоль — баянист,
педагог, композитор. Лауреат Всесоюзного конкурса исполнителей на народных инструментах
(1939 год). В 1939 году организовал, стал художественным руководителем и участником Квартета баянистов Киевской
филармонии, ставшего за период своей деятельности высокопрофессиональным художественным коллективом.
В 2012 году в Киеве на фасаде дома на Русановской набережной, 8, где в 1969-2007 годах жил выдающийся украинский
баянист Ризоль Николай Иванович, была открыта мемориальная доска.
Докладніше...
16.12.2016 16:39
Вулицю Алма-Атинську скоро перейменують?
Комісія Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила проект рішення
"Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної
назви у місті Києві". Згідно з проектом, пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються
написання власних назв: вул. Алма-Атинська — вул. Алматинська; вул. Кустанайська — вул. Костанайська;
пров. Кустанайський — пров. Костанайський. Для Алма-Атинської вулиці це буде вже третє перейменування.
Вулиця виникла в 40-і роки XX століття під назвою Шосе ДВРЗ, в 1961 році отримала назву Дарницьке шосе.
Сучасну назву вулиця носить з 1973 року, на честь столиці Казахстану міста Алма-Ата.
Докладніше...
04.12.2016 19:27
Урочище Волчья гора в Киеве станет парком имени Нестерова?
На довоенных картах из нашей заметки от 15 октября 2016 года имеются надписи "Дарницкие лагеря" и
"Артиллерийская вышка", относящиеся к местности в районе нынешней линии метро от станции "Дарница"
до станции "Черниговская". Артиллерийский полигон, начинавшийся от Броварского шоссе, занимал большую
территорию между Никольской, Воскресенской слободками и Выгуровщиной на западе и хутором Быковня на востоке -
по периметру около 15 километров. На севере полигон граничил с Лесным кладбищем. Местность имеет и более
давнюю историю как часть древнего урочища Волчья гора. 24 ноября 2016 года на заседании градостроительной
комиссии Киеврады депутаты согласовали создание парка-памятки в Днепровском районе столицы - вдоль улицы
Попудренко и Броварского проспекта.
Докладніше...
13.11.2016 22:16
Заводська багатотиражка за листопад 1964 року.
Здвоєний номер 43-44 (№ 303-304) газети "Дарницький вагоноремонтник" за 5 листопада 1964 року
присвячено 47-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. У багатотиражці розміщено святкові
рапорти колективів, замітки про кращих працівників, раціоналізаторів, громадських контролерів.
Крім повідомлень на виробничі теми, у газеті опубліковано замітку про новосілля, проілюстровану
фотографією новобудови для працівників заводу по вулиці Дарницьке шосе. На останній сторінці
йдеться про дозвілля працівників заводу та членів їхніх сімей. Замітка "Спортивні висоти"
розповідає про спортивне життя заводчан, а стаття "Запалав "Голубий вогник" - про створення на заводі
молодіжного клубу. Серед почесних гостей на відкритті клубу заходу був зокрема учасник 49-денного
дрейфу у Тихому океані Анатолій Крючковський.
Докладніше...
26.10.2016 17:13
Сікорський як філософ.
Читачка нашого сайту, яка відвідала виставку "Наш Сікорський", поділилася світлинами та враженнями.
Зокрема, відмітила, що "...Ігор Іванович був не тільки геніальним авіаконструктором, а ще
й видатним філософом. Ось деякі його афоризми та поради: "Правда в політиці - вибіркова, правда в
інженерії - обов'язкова"; "Діяльність особистості залишається іскрою, що рухає людство вперед";
"Світ, який контролюється бездуховними людьми, порівнюється з некерованим літаком".
Докладніше...
15.10.2016 22:54
Карта місцевості ДВРЗ до початку будівництва заводу.
"На місці нинішнього мікрорайону ДВРЗ стояв ліс", - писав автор книги "ДВРЗ" Володимир Приходько у першому
розділі - "Витоки". "... найближчим поселенням до нього була Стара Дарниця, відома ще з кінця дев'ятнадцятого
століття як селище залізничників. Тоді там уже вирувало життя: розбудовувалася залізниця, діяла залізнична
станція та паровозне депо". Характерну напівкруглу будівлю старого локомотивного депо залізничної станції
Дарниця з поворотним кругом можна побачити в одному з квадратів військової карти РККА, датованої 1932 роком -
за два роки до початку будівництва Дарницького вагоноремонтного заводу.
Докладніше...
14.10.2016 21:23
Мамина вишня в саду.
14 октября 1943 года в селе Землянки, ныне Глобинский район Полтавской области, в крестьянской семье
родилась Раиса Афанасьевна Кириченко — известная украинская певица. Однажды в село на Полтавщине приехал
с концертом хор Кременчугского автозавода, и его руководитель — Павел Оченаш, услышав пение телятницы
Раисы Корж, пригласил ее в свой коллектив. Работала на Кременчугском автозаводе, одновременно заочно
училась и окончила десятилетку. С 1962 года Раиса пела в ансамбле «Веселка» Полтавской филармонии. Там и
познакомилась со своим будущим мужем, баянистом Николаем Кириченко. У Раисы Кириченко не было второстепенных
песен. Каждая становилась популярной и входила в каждый дом. «Чураївна», «Козачка», «Стремено», «Жіноча доля»,
«Мамина вишня» — эти песни известны и любимы не только в Украине.
Докладніше...
09.10.2016 15:53
Пам'ятаємо! Володимир Єрохін, колишній старший тренер клубу ДВРЗ.
Коли 1953 року Єрохін з’явився у київському “Динамо”, то хтось з гравців одразу прозвав його “солдатом”
за високий зріст, струнку статуру й військову виправку. Народився Володимир у Москві 10 квітня 1930 року,
а у футбол почав грати вже 1942 року у дитячій команді московського “Електрика”, в якій вже в перші післявоєнні
роки (1946-47) був у основному складі. Та вже наступного року він пішов служити в армію й потрапив до прикордонних
військ у Закарпатті. Грав до 1965 року включно, у 1963 році ввійшов до списку “33-х найкращих” в УРСР під №2.
Потім Володимир Микитович очолював клубні команди Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ), де на посаді
старшого тренера перебував рівно 25 років.
Докладніше...
03.10.2016 17:42
Райдержадміністрації Києва не знають авторів мозаїк на будинках.
Користувач сайту «Доступ до правди» у травні 2016 року надіслав запит до трьох районних адміністрацій Києва,
щоб дізнатися авторів мозаїчних панно на будинках. Шевченківська РДА повідомила, що відомостей про автора мозаїчного
панно на Богдана Хмельницького, 26 немає. Утім, надала історичну довідку про будинок. На двох останніх фотографіях -
мозаїчні панно, розташовані у Дніпровському районі Києва, на житловому масиві Березняки. Це мозаїки на будівлях
дитячої поліклініки (проспект Павла Тичини, будинок №12) та колишнього кінотеатру "Десна" - вулиця Івана
Миколайчука (раніше - Серафимовича), будинок №3.
Докладніше...
26.09.2016 14:27
Днепровский район Киева: родина смерча и Милы Йовович.
Деловой ресурс ubr.ua и газета «Вести» продолжают спецпроект «Районы Киева». Днепровский район в следующем году
будет в эпицентре событий как место проведения песенного конкурса Евровидение-2017. Под него город готовит новый
проект набережной на Никольской слободке. Кроме того, городские власти запланировали целую революцию в Гидропарке —
парк аттракционов, под проект которого ищут западных инвесторов. При этом сам район, где 20% населения — это дети,
остро испытывает недостаток в школах и детсадах.
Докладніше...
21.09.2016 16:01
Пам'ятник Щорсу запнули від вандалів полотнищем.
У відповідності з Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського)
тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" вирішується питання виключення з
публічного простору пам’ятника Щорсу, що на бульварі Шевченка в Києві. Комунальне підприємство "Київблагоустрій"
розробляє проект демонтажу. Після отримання необхідних документів та погоджень розпочнеться перенесення пам’ятника
до новостворюваного Музею тоталітаризму. У фотогалереї сайту "Ліски" - оточений будівельним риштуванням та запнутий
полотнищем пам'ятник радянському військовому діячеві Миколі Олександровичу Щорсу. На останньому фото галереї:
такий вигляд мав пам'ятник 6 червня 2009 року.
Докладніше...
17.08.2016 09:28
В Киев приезжает сын Анатолия Кузнецова.
18 августа 1929 года в Киеве родился Анатолий Васильевич Кузнецов — писатель, автор романа "Бабий Яр". В детстве
Анатолий жил в киевском районе Куренёвка вместе с матерью-учительницей, дедом и бабкой (пенсионерами). С началом
немецкой оккупации Киева оказался свидетелем событий, происходивших вокруг Бабьего Яра. Тайно записывал свои
впечатления, в результате получился автобиографический текст, описывающий жизнь в Киеве во время оккупации.
В пятницу, 19 августа 2016 года, в 19-30 в помещении международного центра современного искуства PinchukArtCentre
состоится встреча с сыном писателя, журналистом Алексеем Кузнецовым. Вход на мероприятие свободный, однако
требуется предварительная регистрация.
Докладніше...
22.07.2016 20:36
22 июля - день рождения Януша Корчака.
Будущий писатель и педагог родился в Варшаве в еврейской семье 22 июля 1878 года.
Поступил на медицинский факультет Варшавского университета, в марте 1905 года получил диплом.
В качестве военного врача принимал участие в Русско-японской войне. В 1911 году Корчак оставил
профессию врача и основал в Варшаве «Дом сирот» для еврейских детей, которым руководил до конца жизни.
Во время Первой мировой войны 1914-1918 гг. служил в дивизионном полевом госпитале российской армии.
Всего лишь три года легендарный Корчак жил в Киеве — с 1915-го по 1918-й. Именно
в нашем городе он написал одну из своих выдающихся книг — «Как любить ребенка».
Докладніше...
23.06.2016 08:26
Сьогодні у Києві прощатимуться з "голосом" столичного метро М.Петренком.
Позавчора, 21 червня 2016 року пішов з життя директор Київського академічного театру ляльок, "голос" київського
метро Микола Петренко. Прощання з шановним актором відбудеться у Київському академічному театрі
ляльок сьогодні з 11.00 до 13.00. Микола Петренко народився в 1958 році, у 1981-му закінчив Київський університет
театру, кіно і телебачення ім. В. К. Карпенка-Карого. Київський академічний театр ляльок очолив у 1986 році.
Голосом актора у вагонах київського метрополітену озвучено оголошення про станції та зупинки.
Докладніше...
01.06.2016 22:33
Мотиви перейменувань київських вулиць.
Останнє перейменування вулиць у Києві, яке зачепило більше 100 назв, має виключно ідеологічну основу, і зроблене
з метою виконання закону про декомунізацію. В історії Києва були й більш масштабні перейменування, викликані
різними причинами, у тому числі суто раціональними - з метою упорядкування та усунення дублюючих назв.
Так, на початку 1930-х років, у зв'язку з очікуваним перенесенням столиці з Харкова, планувалося перейменувати
майже 300 київських вулиць. Фактично до війни встигли перейменувати половину з запланованого. У фотогалереї -
рішення про перейменування вулиць по Кіровському району від 19 березня 1940 року. У таблиці перейменувань
окремою графою наведені причини для кожного випадку. Наприклад, вулицю Євгенії Бош було перейменовано
у Дніпровський спуск, тому що "Євг. Бош боролася проти партії Леніна-Сталіна".
Докладніше...
18.04.2016 22:00
Поезія Олени Теліги мовами народів світу.
У вівторок, 19 квітня 2016 року о 17:00 у приміщенні Національної спілки письменників України
(вул. Банкова, 2) відбудеться поетично-мистецький вечір "Поезія Олени Теліги мовами народів світу".
У вечорі візьмуть участь актриса Оксана Ковч, композитор і перекладач Василь Білоцерківський, заслужений
артист України Тарас Яницький, головний редактор всеукраїнської газети "Dziennik Kijowski" Станіслав Пантелюк,
відомий перекладач, дипломат Сергій Борщевський, літературознавець, письменниця Тетяна Майборода,
латвійський режисер Яніс Балодіс, студенти Київського національного лінгвістичного університету
та Київського національного університету культури і мистецтв.
Докладніше...
17.04.2016 21:05
К 100-летию Юлии Первовой - близкой подруги Нины Грин.
В жизни замечательного русского писателя Александра Грина, наиболее известными произведениями которого
являются повести "Алые паруса" и "Бегущая по волнам", есть по меньшей мере один эпизод, связанный с Киевом.
Осенью 1903 года будущий писатель занимался в нашем городе революционной работой. Длилась это работа около месяца,
и никаких документальных следов, кроме воспоминаний соратников, не оставила. Тем не менее, в Киеве на улице Ивана
Кудри всё же есть дом, связанный с именем писателя. На нём установлена мемориальная доска с текстом:
"У цьому будинку в 1964 - 1970 р.р. у квартирі Ю.А. Первової неодноразово зупинялася, жила і працювала
Ніна Миколаївна Грін - дружина письменника Олександра Гріна. Їй присвячена його феєрія "Алые паруса".
Докладніше...
09.04.2016 22:54
Пам`ятник першому відремонтованому на ДВРЗ вагону.
Начальник відділу сертифікації продукції Дарницького вагоноремонтного заводу Олександр Федорович Гаврилюк
розповів газеті "Магістраль" про пам'ятник першому вагону, відремонтованому на заводі у березні 1935 року.
Залізничний вагон 1928 року випуску було реставровано та урочисто відкрито у день 80-річчя підприємства.
Реставрацією займалися ветерани праці Микола Дячук, Петро Мельниченко та Василь Дворник, які перед
початком робіт вивчили чимало історичної літератури. Допомагали їм працівники першого конвеєра,
які демонтували старий дах вагона, його бокові й торцеві стіни. Слюсарі з ремонту рухомого складу,
газорізальники, зварники та покрівельники закріпили листи заліза на даху, відремонтували двері,
обшили кузов дошками.
Докладніше...
06.04.2016 22:26
Вулиця Інженера Бородіна у місцевості ДВРЗ.
Уважні читачі помітили на карті із вчорашньої замітки, що колишня вулиця Сергія Лазо називається тепер
інакше: "вулиця Інженера Бородіна". Олександр Парфенійович Бородін народився 28 вересня 1848 року
у Драгунському штабі біля Новгорода, у сім'ї військових. Його батько походив з дворян Катеринославської
губернії (тепер - Дніпропетровська область). Увесь час роботи в Києві він залишався людиною скромною,
був простим і дбайливим до своїх підлеглих, зробив ряд поліпшень для їхньої праці і побуту, підвищення
життєвого і культурного рівня. Залишаючи Південно-Західні залізниці, Бородін пожертвував
довічну пенсію з метою покращення існуючих на лінії бібліотек, а також будівництва нових.
Докладніше...
06.03.2016 15:10
Названия улиц в Киеве - сначала имя, или фамилия?
В связи с принятием решений о переименовании улиц Киева возникли проблемы не только финансового
- нет средств на изготовление новых табличек - но и филологического характера. А именно:
в нескольких документах, одинаково обязательных для исполнения, одни и те же улицы названы
по-разному - в одних имя указано перед фамилией, а в других - наоборот. Например, в списке переименований,
утвержденном решением Киевского городского совета №944/1808 от 3 сентября 2015 года, имя указано
перед фамилией: "улица Юрия Коцюбинского", "переулок Чеслава Белинского". Однако в тексте официального
справочника "Улицы города Киева", утвержденного решением Киевского горсовета от 22.01.2015 года,
приведен обратный порядок: "Пулюя Ивана улица", "Белинского Чеслава улица".
Докладніше...
01.03.2016 09:35
На якій вулиці жив Миколайчук? На вулиці Миколайчука?
15 червня 2016 року видатному кінорежисеру і драматургу, заслуженому артисту УРСР Івану Васильовичу Миколайчуку
виповнилося б 75 років. Останні шістнадцять років - з 1971 по 1987 - він жив і працював у будинку №5 по
вулиці Серафимовича на житловому масиві Березняки в Києві. В рамках урочистостей з нагоди 75-річчя
актора цю вулицю перейменують на вулицю імені Івана Миколайчука. Про це у своїй програмі "Про культуру" в ефірі Українського радіо повідомив
міністр культури Вячеслав Кириленко. "Розпочнемо будівництво пам'ятника йому там же, у скверику поруч з
будинком", - розповів чиновник.
Докладніше...
19.02.2016 21:02
Киевовед Стефан Машкевич приглашает на творческую встречу.
В субботу, 20 февраля 2016 года, в 15:30 Стефан Машкевич - ученый, доктор физико-математических наук,
писатель, исследователь истории Киева - приглашает киевлян на творческую встречу. Название встречи -
"Киев в пространстве и времени", состоится она в Гриновской гостиной библиотеки №15 Голосеевского района Киева.
Адрес библиотеки: г.Киев, ул.Набережно-Корчеватская, 92. Телефон: (044)259-3755. Стефан Владимирович Машкевич
по образованию физик-теоретик. Автор десятков научных работ по физике и физической химии, нескольких книг,
ряда публикаций в научных сборниках, газетах "Зеркало недели", "Киевский телеграф"; участник телевизионных
передач цикла "Iсторiї мiста".
Докладніше...
16.02.2016 21:08
Історичний ареал №15 у Києві.
Триває обговорення нового Генерального плану столиці, складовою частиною якого є історико-архітектурний
опорний план з визначенням зон охорони пам'яток та історичних ареалів міста. Всього таких ареалів - 16, під
номером 15 значиться історичний центр місцевості ДВРЗ. Історичний ареал «ДВРЗ» – територія, забудована
в 1930-ті роки відповідно до генерального плану Києва 1935 року як частина нового промислового підприємства
столиці – Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ). Житловий комплекс складався з три-чотириповерхових
будинків, стиль яких характеризується як "сталінська класика". В цьому ареалі пропонується для постановки
на державний облік група будівель житлового та громадського призначення у кількості 24 об'єкти.
Докладніше...
12.02.2016 20:43
12 февраля - день рождения советского певца Евгения Кибкало.
Евгений Гаврилович Кибкало — певец с неповторимым бархатным голосом, удивительным по чистоте,
с потрясающими низами и яркими верхними нотами, родился в Киеве 12 февраля 1932 года. Раннее детство Евгения
прошло в селе, в бедной семье. В 1940-е годы он поступил в спецшколу военно-воздушных сил в Днепропетровске.
Во время учёбы стал заниматься в оперной студии при Дворце Ильича. В 1951 году его забрал в Москву
преподаватель Московской консерватории Иван Назаренко, приехавший в Украину за талантами. Голос молодого певца
был настолько неповторимым, что его пригласили в 1963 году на стажировку в Милан,
в известнейший театр "Ла Скала".
Докладніше...
09.02.2016 23:03
Перепись населения 9 февраля 1897 года.
9 февраля 1897 года проведена первая Всеобщая перепись населения Российской империи.
Инициатором её проведения выступил русский географ и статистик П.П.Семёнов-Тян-Шанский.
Согласно переписи, население Киева составило 247 700 человек. Ежегодно на заработки в Киев приходило
около 7 тысяч человек, прибывало также от 50 до 80 тысяч богомольцев. В 1923 году была проведена перепись
населения в городах и поселках городского типа. В Киеве проживало на то время 400 714 человек,
из них 185 492 мужчин и 215 222 женщины. Самыми многочисленными социальными группами были рабочие и служащие -
соответственно 45 677 и 39 755 человек. Затем шли хозяева-одиночки: 21 134 человека.
Самая малочисленная группа - хозяева с наёмными рабочими: 597 человек.
Докладніше...
04.02.2016 20:39
Заплічні речі в київському метро.
Оголошення, які звучать на ескалаторах київського метрополітену, змінюються досить рідко. Через те будь-які
новинки відразу помічаються пасажирами. У сьогоднішньому оголошенні довелося почути незвичне слопосполучення
"заплічні речі" (пасажирів просять брати їх у руки, заходячи до вагонів). Словник підказує, що на увазі
маються рюкзаки - заплічні мішки для речей. Слідом за проханням стосовно заплічних речей в оголошенні просять
пасажирів не спиратися на поручні біля дверей, а проходити далі у вагони. Що стосується мови оголошень,
то в статті Вікіпедії про київський метрополітен цій темі присвячено окремий абзац.
Докладніше...
24.01.2016 19:57 Доповнено коментарем читача.
Нужны ли святцы? Календарь на 1925 год.
В издательстве ЦК КП(б)У "Коммунист" вышел в своё время календарь-справочник "Весь Киев" на 1925 год.
Из почти 140 страниц издания календарные сведения занимают примерно четверть объема, а в оставшейся части
помещена разнообразная информация о жизни Киева и жизни советской республики в целом.
Выходные дни в календаре 1925 года состояли из дней отдыха, неприсутственных и воскресных дней.
Обращает на себя внимание необычное начало недели - с воскресенья. Интересно также, что в 1925 году
Рождество в Украине отмечалось до Нового года, а не после, как отмечается сейчас. В календаре не отмечен
день Троицы, зато следующий за Троицей понедельник - Духов день - являлся днем отдыха.
Докладніше...
17.01.2016 16:45
Заводська багатотиражка за січень 1966 року.
У рубриці "Кращі люди заводу" газети "Дарницький вагоноремонтник" №446 від 22 січня 1966 року розповідалось
про бригаду Миколи Рубанка. Колектив складався з п'яти чоловік, серед яких - старожил цеху Іван Качан,
недавні випускники залізничного училища Микола Рубанко, Микола Хоменко, Віктор Бігун та наймолодший член
бригади Михайло Лахно. Із замітки "Після прем'єри" можна дізнатися про нову виставу "Волки в городе",
яку поставили на сцені заводського Будинку культури самодіяльні артисти під керівництвом режисерів
Є.Богданович та В.Фещенка. У виставі буди задіяні як ветерани драматичного колективу Р.Царенко та М.Чуєнко,
так і новачки Є.Маслєннікова та В.Жабицька. Завершує номер багатотиражки Дарницького вагоноремонтного заводу
фотографія маленьких глядачів, які дивляться виставу під час шкільних канікул.
Докладніше...
10.01.2016 14:57
Переименование улиц в дореволюционном Киеве.
Одна из прошлых заметок нашего сайта основана на объявлениях газеты "Кієвлянінъ", выходившей в Киеве
с 1864 по 1919 год. Кроме объявлений, в газете "Киевлянин" имелись и другие рубрики, в том числе
"Местные известия". В №54 газеты от 23 февраля 1917 года в рубрике "Местные известия" упоминается вопрос о
переименовании улицы Кловской, вынесенный на сессию Киевской городской думы по инициативе жителей
улицы. В ходатайстве было указано и желаемое ими новое название улицы - Ольгинская. Дальше
цитируем заявление гласного думы И.И.Щитковского, посчитавшего нужным высказать по этому поводу своё мнение.
Докладніше...
29.12.2015 14:32
Вчера был день рождения Олега Каравайчука - автора музыки к 200 фильмам.
Иногда бывает так, что выходя из кинозала, мы не помним, была в фильме музыка или нет. В таком случае можно с
уверенностью утверждать, что она там была. Если бы её не было, мы непременно заметили бы. Композитор, автор
музыки ко многим кинофильмам и спектаклям Олег Николаевич Каравайчук родился 28 декабря 1927 года в Киеве в
семье скрипача, которого арестовали, когда Олегу было два года. С самого раннего детства писал музыку.
Окончил музыкальное училище по классу фортепиано при Ленинградской консерватории. С 1953 года работает в кино,
среди лучших его работ — музыка к фильмам "Мама вышла замуж", "Монолог" и "Город мастеров".
Докладніше...
27.12.2015 21:49
Бібліотека на ДВРЗ відсвяткувала ювілей.
На початку грудня бібліотека №158, яка розташована в Центрі культури та мистецтв Дніпровського
району, відзначила своє 80-річчя. Свято пройшло у вигляді зустрічі з читачами, які поділилися спогадами
про колишні часи бібліотеки та враженнями про її теперішню роботу. Член національної спілки журналістів України,
випускник 11-ї школи Анатолій Васильович Довбня подарував присутнім присвячену ювілею поетичну збірку, яку так
і назвав - "Бібліотека в Будинку культури". Зі свого боку, бібліотекарі та їхні районні керівники
подякували читачам за привітання та розповіли про плани розвитку бібліотек Дніпровського району.
Пропонуємо прочитати уривки з передмови до книги Анатолія Довбні.
Докладніше...
20.12.2015 18:07 Оновлено!
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 8.
А в серпні 1964 року ми з Євгеном подали заяву на реєстрацію нашого шлюбу. І яким же було моє здивування,
коли мій майбутній чоловік, вперше переступивши поріг нашої квартири, з’явився у формі старшого лейтенанта
військово-повітряних сил. І вдруге він мене приємно здивував, сказавши, що ми їдемо за кордон – в Угорщину.
Тож, у той день новоспечений офіцер у парадному синьому строї, який підкреслював його блакитні очі,
з букетом квітів попросив у мами дозволу на наше одруження. Мама згодилася і перехрестила нас на щастя,
на долю, на довгі роки щасливого подружнього життя. Вона подумки згадала свою молодість, коли виходила
заміж теж за офіцера, та не судилося скласти з ним щасливої долі.
Докладніше...
13.12.2015 16:41
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 7.
І ось настала весна 1964 року. Я закінчила десятий клас робітничої школи. Залишився ще один рік – одинадцятий.
Була субота, 24 травня. До мене зайшла приятелька, яка мешкала поруч із моїм домом – струнка, красива дівчина:
білявка з довгим хвилястим волоссям, яке підкреслювало світло-блакитні очі. Вона теж працювала і вчилася у ШРМ,
тож іноді просила, щоб я допомогла їй розв’язати задачку чи написати твір. В той день вона запросила мене
відвідати танцювальний вечір. Я не ходила на такі вечори, бо вони мене не приваблювали. Хоч я вже залишила
танцювальний гурток, бо ж працювала і вчилася й сумувала по тому дівочому колективу і по тих танцях,
та танці на міських майданчиках мене не захоплювали.
Докладніше...
10.12.2015 20:14
В лісі біля ДВРЗ пропонували влаштувати музей тоталітаризму.
Усі демонтовані відповідно до закону про декомунізацію об’єкти мають бути збережені. "Не важливо, кому вони
були присвячені, їх однозначно потрібно зберегти, як артефакти свого часу", – зазначив відомий києвознавець
Михайло Кальницький. Після того, як Міністерство культури розгляне рекомендації експертної ради,
пам’ятники та меморіальні дошки мають бути демонтовані і передані до музею, як об’єкти, що мають історичну
цінність. Серед місць, які розглядалися експертами для розташування музею тоталітарного режиму, були такі,
як: територія заповідника Биківнянські могили, Музей історії Києва, один з павільйонів ВДНГ,
Музей косий капонір, територія парку НПП «Голосіївський», Труханів острів.
Докладніше...
06.12.2015 17:48
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 6.
Знову повернуся до тих доріжок, які мені простелила доля. …Документи із технікуму забрала і тут постало питання:
«Що робити далі?». Перебрала інші учбові заклади і на жодному не зупинилася. Та якось під час перегляду
«Вечірки» на очі потрапило оголошення: «Запрошуються на роботу швачки-мотористки».
«Це для мене підходить» – подумала я і на другий же день опинилася на вулиці Героїв революції
(зараз Трьохсвятительська, 4-Б), де розташувався швейний цех фабрики «Спортодяг».
Паралельно я вступила до школи робітничої молоді, де заняття були змінні, як і робота – у дві зміни.
Докладніше...
29.11.2015 20:12
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 5.
…1948 рік. Київ. В Україні «під час війни зруйновано тисячі населених пунктів, знищено понад 40 млн. м2 житла –
50% довоєнного фонду. Це змушувало мільйони людей тривалий час жити у напівзруйнованих будинках, бараках,
напівпідвальних приміщеннях, землянках». Наша сім’я півроку жила у такій землянці у зимовий період.
Потім батько отримав кімнату в сімейному гуртожитку. Та в ту одну кімнату було поселено дві сім’ї.
Помешкання поділили простирадлом. На другій половині оселилася жінка з десятирічним сином. На нашій половині
знаходилася металева плита на ніжках. Вона слугувала для обігріву кімнати і можна було на ній готувати їжу.
Розтоплювали плиту тирсою – дерев’яною стружкою, яку робітникам видавали на заводі.
Докладніше...
23.11.2015 21:12
Демонтаж меморіальних дощок у Києві.
На початку листопада Експертна Рада з питань комуністичної символіки при Київській міській раді
склала попередній перелік меморіальних дощок, які слід демонтувати відповідно до положень закону, який
зазвичай називають "Про декомунізацію". До цього списку увійшли 79 дощок; для кожної з них зазначено
зміст і подальшу долю після демонтажу. Наприклад, стосовно дошки на вулиці Шовковичній написано таке:
"Анотаційна дошка Лібкнехту Карлу, вул. Шовковична, 36/7. Діяч німецького й міжнародного робочого руху,
один із засновників Комуністичної партії Німеччини. Не мав жодного відношення до України та Києва зокрема.
Висновок: демонтувати. Заходи після демонтажу: вирішує балансоутримувач".
Докладніше...
22.11.2015 20:08
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 4.
Тепер перейду до «таємних» сторінок свого життя. Буду сповідуватися перед читачем у своїх «гріхах».
Народилася я вже після війни у центрі міста, на пагорбах Печерська, а жила на лівому березі великого,
чарівного, рідного Дніпра, бо в моєму житті були і Дунай, і Даугава, і Кама, на які заносила доля у молоді роки.
Та заглиблюся більше у свій дитячий світ, бо, як кажуть психологи, «все наше подальше життя залежить від того,
як пройшло наше дитинство». А дитинство починається зі школи і тут хочу розмістити Гімн мого рідного закладу,
яким починається і закінчується навчальний рік. Написав його випускник цієї школи 1956 року Анатолій Довбня.
Докладніше...
15.11.2015 16:03
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 3.
Нас зустрічає ошатна будівля, оточена парком із майже столітніми соснами – Центр культури
та мистецтв Дніпровського району міста Києва. Додам трохи історичної довідки про цей заклад.
«У 1949 р. перший директор Мегеда К. Є. заклав капсулу будівництва – один карбованець.
Перший поверх Будинку культури побудували полонені фашисти. Взагалі ж будівництво тривало протягом
п’яти років методом народної будівлі (робітники ДВРЗ у вільний від основної роботи час приходили
працювати разом із будівельниками). У травні 1954 року Маршал Семен Михайлович Будьонний перерізав
стрічку і осередок культурно-мистецького життя розпочав свою діяльність, яка триває і донині...
Докладніше...
08.11.2015 11:17
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої. Частина 2.
...А зараз навпроти цього будинку стоїть пам’ятник, на якому поіменно вибито прізвища робітників заводу,
загиблих у Другій світовій війні. На день Дев’ятого травня тут палає вогонь пам’яті і проходять урочисті збори.
Далі за маршрутом минаємо стадіон, на якому взимку у шкільні роки гасали на ковзанах, а до стадіону трохи нижче
тулиться невеличка споруда – спортивний зал. Ще коли я не ходила до школи, у цьому приміщенні був кінозал,
а у мої шкільні роки у нас тут проходили уроки фізкультури. Стадіон було відкрито у серпні 1954 року
на День залізничника. В той святковий день на зеленому полі грали команда «ДВРЗ» та команда Київського
«Динамо».
Докладніше...
01.11.2015 22:12
Моя Алма-Атинська. Уривки з книги Інни Росєвої.
У видавництві ТОВ "Юрка Любченка" нещодавно вийшла книга киянки Інни Росєвої під назвою "Проза і поезія".
Розповідається в ній про Київ, і про життя в Києві - як воно виглядало спочатку очима дитини, а згодом
юної дівчини та дорослої жінки. Один з розділів книги називається "Моя Алма-Атинська". З люб'язного
дозволу авторки публікуємо цей розділ невеликими частинами. Уже з назви зрозуміло, що йдеться в ньому про місцевість ДВРЗ,
та про центральну вулицю цього колишнього заводського селища, яка до 1973 року мала назву Дарницьке шосе.
Докладніше...
28.10.2015 09:09
Грін наш. Творчий вечір у бібліотеці №15 Голосіївського району Києва.
Так називався попередній захід цієї бібліотеки, який відбувся 5 вересня, сьогодні ж ми розповімо про творчу
зустріч минулої суботи, 24 жовтня 2015 року. Вона була присвячена дню народження дружини Олександра Гріна -
Ніни Миколаївни Грін. Слова ж "Грін наш" можна віднести до будь-якого заходу Грінівської вітальні, вони
позитивні та не несуть у собі жодної агресії. Навпаки, і слова, і самі бібліотечні зустрічі сприяють об'єднанню
людей доброї волі наперекір будь-яким новозведеним кордонам. Гостями вітальні були цього разу Олександр Верхман,
Людмила Бєлогорська та Ігор Жук. Про перебіг подій творчого вечора можна дізнатися, переглянувши відеозвіт.
Докладніше...
23.10.2015 18:26
Сегодня - день рождения Ассоль!
Повесть Александра Грина "Алые паруса" посвящена жене писателя.
"Нине Николаевне Грин подносит и посвящает Автор" - такие слова неизменно сопровождают каждое издание повести.
Знакомство их произошло в начале 1918 года, а вторая встреча состоялась через три года.
В течение отведённых Грину одиннадцати последующих лет они уже не расставались, и оба считали свою
встречу подарком судьбы.
Нина Николаевна умерла 27 сентября 1970 года в Киеве, находясь у своей подруги Юлии Первовой в
квартире по улице Ивана Кудри. На доме №41/22 по улице Ивана Кудри в столице Украины установлена мемориальная доска.
Каждую весну и каждую осень ее украшает букет цветов. Не всегда он изысканный и дорогой. Но всегда в нём
есть алые цветы.
Докладніше...
12.10.2015 16:37
Детство 'на раёне'.
Мое детство началось в районе Старой Дарницы, а в конце 80-х родители получили двухкомнатную квартиру на ДВРЗ.
Название района еще не вызывало отторжения, бандитизм за время совка немного придушили, раздражать этот микрорайон
мог только из-за отдаления от центра. Ну, так Старая Дарница тоже не центр. В моем дворе было много детей,
так что хоть я и не ходила в садик, социализация проходила активно. По вечерам на детской площадке начиналось
настоящее месиво – детей было не меньше полсотни. Я учила плохие слова, играла в «выбивного», хотя мама
запрещала, училась ездить на двухколесном велосипеде «Зайчик», дралась, сбивала коленки. В общем,
до школы у меня было не детство, а сказка.
Докладніше...
05.10.2015 10:00
Фото Березняків та Русанівки 1918 року.
Близько місяця тому на київських сторінках інтернету з'явилася цікава фотографія. Наявні описи стверджують,
що зроблена вона в 1918 році німцями з повітряної кулі. Можливо, що куля була запущена з території іподрому
на Печерську, який використовувався на початку минулого століття і як аеродром. Це лівий нижній кут фотографії -
майданчик, схожий на футбольне поле. По центру нижньої частини фотографії видно квадрат Мистецького Арсеналу
та дзвіницю Києво-Печерської Лаври. Нас же більше цікавить правий верхній кут, на якому можна побачити
територію майбутніх Березняків.
Докладніше...
03.10.2015 12:03
Історія розсудила. Радянська газета від липня 1964 року.
"Історія розсудить", - такий вираз вживають іноді, якщо суперечка на глобальні теми
заходить у глухий кут. Значну частину першої шпальти газети Дарницького вагоноремонтного заводу
від 25 липня 1964 року займає звіт про заводський мітинг. Присвячений він був солідарності з
боротьбою корейського народу за виведення американських військ із Південної Кореї.
Стосовно ситуації в розділеній досі Кореї можна сказати, що історія вже розсудила. Як живуть тепер корейці
у підтриманій Радянським Союзом Північній Кореї, і як в "окупованій" американцями Південній - всі ми добре знаємо.
Докладніше...
22.09.2015 15:33
Памятник возле метро Кловская в Киеве.
Вчера утром на улице Мечникова возле станции метро Кловская можно было увидеть небольшую церемонию -
группа школьников в сопровождении учительницы возлагала цветы к монументу, а затем фотографировалась
на фоне памятника. Монумент представляет собой стелу из чугуна и бетона в виде расколотого пополам сердца.
Две половинки сердца символизируют два послания человечеству. Гладкая часть напоминает об истории
и о жертвах терроризма, другая же сплошь покрыта библейской заповедью "Не убий", написанной на 70 языках мира.
В центре композиции находится самый большой в мире камертон, символизирующий своим звуком набат памяти.
Докладніше...
19.09.2015 07:20
Стенограма спогадів Діни Проничевої.
"Близько полудня 19 вересня 1941р. на центральних вулицях Києва з’явилася моторизована
розвідка 6-ї німецької армії. Слідом за нею в місто вдерлася орда
гітлерівських убивць і грабіжників. Над стародавнім Києвом опустилася чорна
25-місячна ніч фашистської окупації", - так починається передмова до спогадів людей, які чудом
врятувалися тоді від смерті. Пропонуємо прочитати стенограму спогадів Д. М. Проничевої про знищення
єврейського населення в Бабиному Яру м.Києва. Стенограма записана 24 квітня 1946 року.
Зберігається в ЦДАЖ Р УРСР, ф. 4620, оп. З, спр. 281.
Докладніше...
09.09.2015 23:25
Улица имени Гули Королёвой в Киеве.
Приятно, когда в городе появляются новые улицы - значит, город развивается и растёт. Тревожно, когда улицы
и переулки переименовываются, потому что не всегда понятно - к лучшему это, или нет? И грустно, когда улицы
исчезают - неважно, по каким причинам. Грустно, потому что с каждой улицей всегда связаны какие-то воспоминания.
В районе станции метро "Завод Большевик" в Киеве с 1961 года до середины 1980-х существовала улица имени
героини Великой Отечественной войны Гули Королёвой. Улица возникла в начале XX века в местности Казённые
дачи и называлась 1-я Дачная. В 1955 году была переименована в Смоленский проезд. В середине 1980-х годов
улица Гули Королёвой была ликвидирована в связи со строительством универсама.
Докладніше...
16.08.2015 23:09
Депутат Київради: муніципальний театр 'Київ' паралізовано.
В листі, адресованому голові КМДА Віталію Кличку, депутат Київської міської ради Павло Бригинець
просить не допустити передачі приміщення колишнього кінотеатру "Краків" в оренду ТОВ "Культурний центр Русанівка".
Зі змісту листа стає відомим, що фактичним розпорядником приміщення на сьогоднішній день є
Муніципальний театр "Київ", який має мільйонні борги, не веде господарської діяльності і живе зі здачі
колишнього кінотеатру в суборенду. На фото - вигляд кінотеатру невдовзі після відкриття,
джерело - сайт, присвячений письменнику Віктору Некрасову.
Докладніше...
13.08.2015 16:20
13 августа 1982 года в Киеве открыт памятник Гоголю.
33 года тому назад, в честь 1500-летия столицы в Киеве открыт памятник
писателю Николаю Васильевичу Гоголю (1809-1852). Скульптор А.П.Скобликов; архитекторы К.А.Сидоров и И.Н.Иванов.
Памятник установлен на левобережном жилом массиве Русановка, на Русановской набережной. Композиция — бронзовая
фигура писателя (2,95 м) на полированном гранитном постаменте (5,5 м). Гоголь побывал в Киеве трижды:
в 1827 г. — во время весенних каникул остановился на Подоле у В. М. Белозерского, в 1835-м — провел несколько
дней у М. А. Максимовича на Печерске, в 1848 г. — возвращаясь из-за границы, останавливался у А. С. Данилевского.
Он любил город и мечтал поселиться в нем навсегда, особенно когда открылся университет во главе с его другом —
ректором М. А. Максимовичем.
Докладніше...
05.08.2015 22:25
Випускниця 11-ї школи (ДВРЗ) актриса Іраїда Цареградська.
5 серпня народилась Іраїда Федорівна Цареградська, випускниця київської школи №11. В 1960 році вона закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені І.Карпенко-Карого.
Зіграла в фільмах "Безталанна" (1966 рік, Укртелефільм), "Для домашнього вогнища" (1970, Укртелефільм),
"Ретро" (1982, Укртелефільм). І тепер Іраїда Цареградська - провідний майстер сцени
Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. В березні 2015 року Іраїда Федорівна
нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.
Докладніше...
03.08.2015 20:36
Сегодня - день рождения Владимира Верменича.
3 августа 1925 года в селе Борисы, ныне Глобинского района Полтавской области, родился Владимир
Николаевич Верменич — украинский советский композитор, хоровой дирижер, педагог. Заслуженный деятель искусств
Украинской ССР (1976). Член Союза композиторов УССР. Владимир Верменич - автор музыки более чем 200 песен,
среди которых: "Чорнобривці" (слова Н.Сингаевского). Одна из песен Владимира Верменича -
"Спогад" (Co komu do tego) - на слова Лины Костенко упоминалась в нашей заметке, посвященной дню рождения
поэтессы.
Докладніше...
03.08.2015 09:54
На Березняках створено групу підтримки парку Віктора Цоя.
15 серпня минає 25 років від дня смерті легендарного співака, лідера групи "Кіно" Віктора Цоя -
у цей день в 1990 році він загинув в автомобільній аварії під Ригою. Творчість музиканта пов'язана
з Києвом - у 1986 році біля озера Тельбин на Березняках знімався фільм "Кінець канікул" за участю співака
і музикантів з рок-групи "Кіно". Біля Тельбина досі збереглося "дерево Цоя", поруч з яким він співав
у фільмі. Тепер на цьому місці може з’явитися парк імені Віктора Цоя – зі сценою для шанувальників його творчості
та молодих виконавців, стадіоном і спортивними об’єктами.
Мешканцями Березняків створено фейсбук-групу на підтримку проекту. На сьогоднішній день
у групі 37 учасників, які діляться ідеями стосовно майбутнього парку, а також шукають інші можливості
допомогти в реалізації проекту.
Докладніше...
01.08.2015 13:07
Мода в повоєнній Україні.
У публікації від
19 липня ми згадали Київський Дім моделей, який у 1953 році завоював нагороди
міжнародного конкурсу на кращу модель верхнього одягу (конкурс відбувся в Празі). На жаль,
в інтернеті не знайшлося зображень моделей київських художників, представлених тоді в Чехословаччині.
Натомість знайшлася цікава стаття Мирослава Мельника під назвою "Мода в Совєцькій Україні".
Пропонуємо уривки та фотографії зі статті пана Мирослава. На відміну від подіумів та конкурсів,
в реальному житті простих радянських людей і після закінчення війни продовжували панувати більш практичні
зразки одягу, в тому числі робочий одяг і військова форма. У наступній галереї - фотографії мешканців
київського мікрорайону ДВРЗ, зроблені в 1950-і роки.
Докладніше...
28.07.2015 09:42
День Крещения Руси-Украины.
Сегодня в Киеве отмечают День Крещения Руси-Украины и 1000-летие от дня успения князя Владимира Великого.
По информации пресс-службы УПЦ Киевского Патриархата, торжественный молебен на Владимирской горке
начнется в 13:00. Утром в 10:00 во Владимирском соборе состоится Божественная литургия. Богослужение возглавит
Патриарх Киевский и всей Руси-Украины Филарет. В фотогалерее сайта "Лиски" - прочане, приехавшие рано
утром на автобусах к Киево-Печерской Лавре, а также прижизненный портрет крестившего Киевскую Русь
князя Владимира Великого, сохранившийся на стенах Софийского собора в Киеве.
Докладніше...
19.07.2015 11:39
Дарницький вагоноремонтник. Липень 1964 року.
"Ленінська комсомольська естафета" - так названо замітку на другій сторінці номера 27 (287)
багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу від 11 липня 1964 року. Автор замітки
електрозварник А.Салоїд розповів у ній про роботу комсомольсько-молодіжної зміни цеху ходових частин,
комсомольців ремонтно-будівельного та енергосилового цехів. В замітці під рубрикою "Новини тижня" -
розповідь про вечір на тему "Люби своє місто". Його було організовано в Будинку культури ДВРЗ
силами працівників Історичного музею Києва, а за кілька днів до проведення вечора в залах БК
було проведено виставку цікавих історичних музейних фотодокументів.
Докладніше...
05.07.2015 23:10
Чергове перейменування київських вулиць.
25 червня 2015 року розпочалося електронне обговорення та збір пропозицій від громадськості Києва стосовно
15-ти проектів рішень Київської міської ради про перейменування столичних вулиць.
Перейменування ініційовано відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та
націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»,
при цьому враховано рішення комісії з питань найменувань. У Дніпровському районі вулиця Чудновського може
бути перейменована на вулицю Григорія Чупринки.
Докладніше...
16.06.2015 08:14
Книга про Дніпровський район.
В минулому році на честь 45-річчя Дніпровського району міста Києва вийшла друком книга про його історію
і сьогодення. До редакційної колегії ввійшли районні керівники різних років - Олександр Семенович Шевчук,
Сергій Олексійович Кравченко та Анатолій Микитович Павленко. У книзі багато розповідей про історичні
місцевості Дніпровського району, проілюстрованих архівними та сучасними фото. Читачам буде цікаво
дізнатися, наприклад, про те, що Тарас Шевченко разом із російським художником Михайлом Сажиним неодноразово
бували на етюдах у районі нинішньої станції метро Лівобережна. Екземляри видання передані на підприємства,
наукові та навчальні заклади, а також до бібліотек Дніпровського району. Тож запитуйте книгу
і вивчайте район, у якому проживаєте!
Докладніше...
14.06.2015 11:27
Вестибюль Будинку культури ДВРЗ.
Клуб Дарницького вагоноремонтного заводу (тепер - Центр культури та мистецтв Дніпровського району Києва) після
відкриття в 1954 році пережив, разом з усією країною, різні етапи розвитку. Змінився зовнішній вигляд
будівлі та оформлення приміщень. У першій фотогалереї - вигляд клубу ДВРЗ невдовзі після закінчення будівництва.
Звертаємо увагу читачів на деталі, які тепер відсутні. По центру головного фасаду, на даху будівлі знаходилось
ліпне оздоблення у вигляді ліри (чи герба), яке включало зірку та інші елементи - тепер його немає.
З обох боків центрального входу стояли гарні вуличні світильники - тепер їх замінено на простіші.
Барельєфи-медальйони містили в собі написи (цитати класиків марксизму-ленінізму?) - зараз ці написи стерті.
Докладніше...
29.05.2015 19:24
Писатель Александр Каневский: "...в моей биографии было много грустного,
которое всех очень веселило".
29 мая 1933 года в Киеве родился Александр Семенович Каневский — прозаик и сценарист, драматург, юморист,
сатирик. Двадцать лет Александр Каневский в соавторстве с Робертом Виккерсом писал интермедии для легендарного
дуэта юмористов Тарапуньки и Штепселя — Юрия Тимошенко и Ефима Березина, с которым состоял в родстве:
дочь Ефима Иосифовича стала женой младшего брата Каневского Леонида - майора Томина из культового
сериала «Следствие ведут ЗнаТоКи».
Докладніше...
28.05.2015 07:16
Обладатель голоса уникальной красоты.
28 мая 1952 года в Киеве родился Александр Николаевич Василенко — украинский певец (бас-баритон).
Народный артист Украины. В 1969 году окончил Киевскую среднюю школу №87. Работал слесарем на Заводе реле и автоматики.
В 1972 году поступил в Ленинградский институт водного транспорта. Однажды утром, учась на третьем курсе,
проснулся с ясным ощущением того, что без пения жить не сможет, поэтому решил учиться этому профессионально.
В 1975 году попытался поступить в народную консерватории, однако ему вынесли приговор: «Неинтересный голос,
обычный тембр и напрасный труд их развивать!».
Докладніше...
20.04.2015 20:51
А без Подола Киев невозможен....
20 апреля 1977 года в Киеве исполнитель авторской песни Григорий Бальбер и его гость певец
Аркадий Северный записали Киевский концерт (известный как "Бессарабка" и "Привет Киеву").
Бальбер - автор слов широко известной песни "А без Подола Киев невозможен..." Одним из исполнителей
этой песни является Заслуженный артист Украины, актер театра и кино Алексей Горбунов, родившийся на Старой
Дарнице и проживавший на Русановке. На записи - Алексей Горбунов и группа "Грусть пилота" исполняют песню
"А без Подола Киев невозможен..."
Докладніше...
15.04.2015 20:02
Экскурсовод в зеленой жилетке.
Экскурсия "Поселок ДВРЗ" состоится в ближайшую субботу. ДВРЗ – это уникальный обособленный поселок,
расположенный на опушке Быковнянского леса. Здесь сформировалася свой архитектурный ансамбль,
который не менялся десятилетиями и заметно отличается от остальной части Киева.
Небольшие двухэтажные домики возводились преимущественно в довоенные и первые
послевоенные годы. В это же время в каких то 5-6 километрах вглубь леса происходили печальные события -
тайно хоронили жертв политических репреcсий. Об этих, а также о других исторических событиях мы
расскажем в процессе нашей увлекательной экскурсии. Дата: 18 апреля 2015 года (суббота);
начало: 12-00. Место встречи: платформа станции метро "Лесная". Цена экскурсии: 30 грн.
Экскурсовод будет в зеленой жилетке, синих джинсах и с черной сумкой на плече.
Докладніше...
02.04.2015 09:02
Экскурсия на древнюю Троещину.
Вниманию любителей истории Киева
предлагается увлекательная прогулка по окрестностям древней Троещины.
Да, вам не привиделось – именно древней! Выкиньте из головы старые ассоциации: рынок, "ровные пацанчики",
семечки и т.д. Мы расскажем и покажем вам другую Троещину! Ведь Троещина - это не только “район адидаса из Китая”,
а прежде всего летописное городище времен Киевской Руси. Мы посетим легендарный остров Муромец, на котором
разбивали свою стоянку легендарные древние богатыри Илья Муромец, Алеша Попович и Добрыня Никитич.
Здесь, в живописном устье Десны мы остановимся на пикник. Нас ждёт интересный маршрут и завораживающие
рассказы. Наша экскурсия изменит ваш взгляд на Троещину. Отныне и навсегда.
Докладніше...
29.03.2015 20:08
Дарницький вагоноремонтник. Березень 1964 року.
51 рік тому, 28 березня 1964 року теж була субота - як зазначено на першій сторінці багатотиражної газети
Дарницького вагоноремонтного заводу "Дарницький вагоноремонтник". І зима того року теж затрималась до кінця
березня, так само як і в нинішньому році. Якими ж виробничими та культурними подіями було наповнене життя
мешканців селища ДВРЗ в 1964 році? Про це можна дізнатися, погортавши пожовклі від часу аркуші заводської газети.
На її першій сторінці - розповідь про робітничі збори, присвячені стану виробничої культури на заводі.
Збори були цього разу незвичайними. В спеціальній шафі можна було побачити молотки, гаєчні ключі та інші
інструменти, настільки занедбані своїми власниками, що працювати ними мало бути не лише соромно, але й
небезпечно. Любительська кіностудія підготувала кінофільм "Говорять цехи заводу".
Докладніше...
25.03.2015 15:20
Экскурсия Феофания - Церковщина.
Экскурсовод Валерий Лысенко приглашает прогуляться по заповедным местам Киева. По ходу экскурсии-прогулки
мы посетим два живописных пригородных монастыря, полюбуемся весенними первоцветами, бросим взгляд на фрагмент
сталинской стройки №1, на автодром Пирогово и на бескрайние дали за Днепром. Возможно, также посетим пещеры
Церковщины. Желающие смогут пройти аж до Кончи-Заспы мимо чудесного лесного озера Ведро.
Продолжительность экскурсии: 4 - 5 часов. Положительный заряд эмоций на неделю вперёд гарантируется.
Не забудьте взять с собой бутерброды и удобную обувь. Сбор 28 марта (суббота) в 11:00 на станции метро
"Ипподром" (по центру платформы).
Докладніше...
12.03.2015 18:42
Сенной рынок в Киеве: ломать - не строить.
В январе 2005 года киевский мэр Александр Омельченко совершил один из своих многочисленных "подвигов" –
дал разрешение на капитальный ремонт Сенного рынка по ул.Воровского.
Рабочие сначала демонтировали купол рынка, а 12 сентября вообще взорвали здание. Всё это было сделано для того, чтобы на освободившемся от рынка участке
построить многофункциональный комплекс с жилым домом и паркингом. В настоящее время руины Сенного рынка
напоминают декорации фильмов о войне: от шедевра советской архитектуры остались полуразрушенные стены,
куски бетона и ржавая арматура. По мнению архитектора Георгия Духовичного, здание Сенного рынка следовало не
разрушать, а перепрофилировать в общественно-выставочный комплекс: "Там был великолепный зал, рабочие помещения,
подземный уровень…". Сейчас же, глядя на руины в центре города, и киевляне, и гости недоумевают:
"Кому мешал Сенной рынок"?
Докладніше...
08.03.2015 17:26
Киевоведы предлагают завершить выходные экскурсией "Набережная киевского левобережья".
В программе завтрашней экскурсии – рассказ об истории киевского левобережья и дачных посёлков,
неожиданные виды Днепра. Прогулку начнём на Никольской слободке. Сто лет назад там стояла Николаевская церковь,
в которой 25 апреля 1910 года венчались молодые поэты Николай Гумилёв и Анна Горенко-Ахматова.
Протяжённость экскурсии: 10 км, длительность: 4 часа, сбор: на метро «Левобережная» у входа в гостиницу «Турист»,
завершение: у станции метро «Славутич». Организаторы рекомендуют взять с собой бутерброды, термос и сидушку -
будет небольшой пикник. Начало экскурсии в 12 часов, стоимость 80 грн., желательна предварительная запись.
Докладніше...
08.03.2015 09:59
Второй день рождения киевлянина Анатолия Крючковского.
7 марта 1960 года закончился 49-дневный дрейф в океане на самоходной барже Т-36 четверых
военнослужащих инженерно-строительных войск Советской Армии — младшего сержанта Асхата Зиганшина и
рядовых Филиппа Поплавского, Анатолия Крючковского и Ивана Федотова. Анатолий Федорович Крючковский —
киевлянин, который около четырех десятков лет работает заместителем главного механика на заводе
«Ленинская кузница». 17 января 1960 года в заливе острова Итуруп разыгрался сильный ураган;
в 9 утра по местному времени ветром, достигавшим скорости 60 м/с, была сорвана со швартовки самоходная
баржа Т-36. Как только ветер несколько стих, солдаты прочесали берег. Обнаруженные обломки бочонка для
питьевой воды, сметённого с палубы волной, дали основание считать, что баржа была потоплена ураганом.
Поисковые работы были остановлены.
Докладніше...
23.02.2015 08:01
23 февраля в Киеве родился основатель супрематизма.
Казимир Северинович Малевич - художник-авангардист, основатель супрематизма, направления в абстрактном
искусстве, родился 23 февраля 1879 года. Дом, в котором родился художник, не сохранился,
находился он по бывшей улице Бульонской, 13 (нынешняя Боженко). В 1896 году семья Малевичей обосновалась
в Курске. Осенью 1930 года Малевич был арестован НКВД как "германский шпион". В тюрьме он пробыл
до декабря 1930 года. Под арестом на долгие годы в СССР оказались его картины.
Самое знаменитое живописное произведение Малевича - "Чёрный квадрат" (1915), которое явилось своеобразным
живописным манифестом супрематизма. Мистическим дополнением к картине служат "Чёрный круг" и "Чёрный крест".
Докладніше...
22.02.2015 18:18
Декоративна огорожа біля Будинку культури ДВРЗ.
Будівництво колишнього Будинку культури Дарницького вагоноремонтного заводу (тепер - Центр культури та
мистецтв Дніпровського району) було розпочато в 1949 році. Його перший директор К.Є. Мегеда заклав
капсулу будівництва - один карбованець. Перший поверх будівлі звели німецькі військовополонені, які
проживали в одному з двох довоєнних будинків у кінці Алма-Атинської вулиці (в другому будинку проживали
їхні конвоїри). Важливим елементом зовнішнього вигляду Будинку культури ДВРЗ була огорожа, яка складалась із
цегляних стовпів, з'єднаних металевими гратами, прикрашеними орнаментом. Кутові стовпчики
були оформлені у вигляді декоративних віконець. Частиною огорожі з лівого боку від
Будинку культури була монументальна Дошка пошани, а перед огорожею були влаштовані квітники.
Докладніше...
22.02.2015 13:43
Автор iз Паришкова.
22 февраля 1953 года родился украинский скульптор Владимир Иванович Щур.
Член Национального Союза художников Украины. Основные работы: «Студенты», «Довженко и Демуцкий», «Казаки»,
«Паниковский», «Проня Прокоповна и Голохвастов», «Рафаэль», «Меркурий», «Греческий воин», «Ги де Мопассан и
Пышка», «Елена Телига», «Леонид Быков», «Городецкий» и др.
Работы Владимира Щура имеют один особенный автограф. Владимир Иванович ставит "фирменное клеймо",
которое гласит, что "автор iз Паришкова". В этом селе, в Барышевском районе, всего в семидесяти
километрах от Киева родился Щур. Очень хочется, чтобы такой автограф появлялся снова и снова -
вместе с новыми персонажами.
Докладніше...
15.02.2015 12:02
Дарницький вагоноремонтник. Лютий 1966 року.
Про що писала багатотиражна газета Дарницького вагоноремонтного заводу майже 50 років тому?
Перша сторінка практично повністю присвячена виробничим справам.
Вчителька школи №11 Г.Ордина анонсувала традиційну зустріч випускників - у першу суботу лютого.
Назвала випускників школи Севастянову, Котову, Бондарчук, Войтюк, Круглякову, Гавриленко, Наливайко,
які закінчили десятирічку з золотими медалями і тепер працюють в різних галузях народного господарства.
На другій сторінці газети - розповідь про героїв, які боролися в аджимушкайських каменоломнях,
замітка на допомогу редакторам стінних газет, фото електрозварника цеху РКЦ Валентина
Леонтьєвича Олексієнка та інша інформація. В репліці "За довідками - в комітет комсомолу" йшлося про
диспут на тему "В чому краса людини?", який не відбувся в заводському Будинку культури через те,
що на нього ніхто не прийшов.
Докладніше...
13.02.2015 12:48
Фильм "За двумя зайцами" в Киевском календаре.
Сразу две даты "Киевского календаря" связаны на текущей неделе с историей украинского кинематографа,
киностудией им.Довженко и художественным фильмом "За двумя зайцами", снятым в 1961 году.
13 февраля 1909 года в Казатине родился Виктор Михайлович Иванов — режиссер, сценарист.
Работал на Свердловской, Вильнюсской, Каунасской киностудиях. С 1950 года — режиссер-постановщик Киевской
киностудии имени А.Довженко. 10 февраля 1935 года в селе Погребы Броварского района Киевской области родилась
Таисия Иосифовна Литвиненко — актриса театра и кино, режиссер-постановщик театра, педагог.
Народная артистка Украинской ССР.
Докладніше...
08.02.2015 21:21
8 февраля - день рождения Дианы Петриненко.
8 февраля 1930 года в селе Белоусовка Полтавской (ныне Черкасской) области, родилась Диана Игнатьевна Петриненко
(девичья фамилия — Паливода) — певица (лирико-колоратурное сопрано) и педагог. Народная артистка СССР (1975).
Лауреат Государственной премии Украины имени Т.Г.Шевченко (1972). Лауреат Всемирного фестиваля молодежи и студентов в Вене (1959).
Живет певица в селе Халепье Обуховского района Киевской области - на полпути к городу Ржищев. Дом построен по
проекту известного архитектора Анатолия Добровольского.
Докладніше...
04.02.2015 09:55
Сегодня - день рождения скульптора Галины Кальченко.
4 февраля 1926 года в городе Борзна, ныне Черниговской области, родилась Галина Никифоровна Кальченко — украинский
советский скульптор. Галина Кальченко создавала преимущественно портреты деятелей украинской культуры —
писателей, художников, композиторов. Лучшие ее работы — это памятники Лесе Украинке в городах Киеве и Ялте,
композитору Леонтовичу в Тульчине на Винниччине, Гулаку-Артемовскому в Городище Черкасской области,
Котляревскому и Марии Заньковецкой в Киеве, бюст Михаилу Кузьмичу Янгелю на его родине в городе
Железногорск-Илимский Иркутской области и др.
Докладніше...
27.01.2015 09:38
27 января - день рождения Ильи Эренбурга.
27 января 1891 года в Киеве родился Илья Григорьевич Эренбург — писатель, поэт, переводчик, публицист и
общественный деятель. Не так уж много лет прожил писатель в родном городе.
Однако киевские годы принесли ему самые светлые детские и юношеские воспоминания.
В одной из статей он заметил: "Я родился в Киеве на горбатой улице. Ее тогда звали Институтской.
Неистребима привязанность человека к тому месту, где он родился". В Киеве писатель стал мужем красавицы киевлянки, художницы Любови Козинцевой.
Их взаимная любовь прошла через десятилетия. Последнее крупное произведение Ильи Эренбурга —
автобиографическое повествование "Люди, годы, жизнь". В этой книге есть такие строки: "Моя жизнь протекала в
двух городах — в Москве и в Париже. Но я никогда не мог забыть, что Киев — моя родина".
Докладніше...
16.01.2015 19:23
Михайло Кальницький читатиме лекції про архітектуру Києва.
Київський Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова запрошує всіх бажаючих на лекторій
"Етапи київського зодчества. Архітектурні стилі та напрямки XVII-XX ст.", який розпочнеться
в неділю, 18 січня 2015 року. Лекції читатиме відомий києвознавець Михайло Кальницький.
План циклу: "Багатолике київське бароко"; "Класицизм - втіха бюрократів і естетів";
"Так звана "еклектика"; "Гримаси київського модерну"; "Конструктивізм - репресований стиль";
"Зигзаги передвоєнної київської архітектури"; "Симфонія оновленого Хрещатика";
"Успіхи архітектурного лихоліття (1950-ті - 80-ті роки). Початок першої недільної лекції - о 16 годині.
Вартість вхідного квитка на лекцію складає 55 грн. Попередній запис за електронною поштою:
bulgakov.book.club@gmail.com.
Докладніше...
13.01.2015 07:49
Очередное заседание клуба киевоведов.
На 20-м заседании клуба "Кияни" обсуждались послевоенные артели, тайна смерти Олега Даля,
а также история ДВРЗ. Член клуба Виталий Баканов затронул тему послевоенных артелей, о которых мало
упоминается в прессе того времени. Доклад Игоря Однопозова касался судьбы советского актёра театра и кино Олега Даля, который при загадочных
обстоятельствах умер в гостинице «Студийная» в Киеве (сегодня, это гостиница «Ника») по ул.Довженко, 16.
А гость клуба Владимир Приходько, житель района, где расположен ДВРЗ, и автор одноименной книги рассказал,
что это место – первый массив советской застройки и первый соцгород в Киеве. В докладе Владимира Сергеевича
прозвучал и ранее неизвестный присутствующим факт, что именно жители ДВРЗ первыми в Киеве
узнали о расстрелах 1937 года в лесу возле Быковни.
Докладніше...
20.12.2014 06:11
Дві новини з музею Тичини.
10 грудня 2014 року на сайті Європейського музейного форуму було оприлюднено список, до якого ввійшли
42 європейські музеї-номінанти на звання найкращого музею у 2015 році. Вперше за всі роки до фіналу
Європейського Музейного Форуму увійшов український музей – музей Павла Тичини.
17 грудня 2014 року відбувся останній у цьому році моноспектакль в меморіальному Музеї Тичини у виконанні
Заслуженого артиста України Євгена Нищука "Сріблясті голуби у небесах".
Євген Нищук був, як завжди, неперевершено щирим, відвертим, філософським. Взагалі - сьогодні він був особливим.
Цьому сприяла груднево-осіння мрячка за вікном, меланхолійний настрій глядачів, музичний супровід
Арсена Яковенка та майстерність актора і тонке відчуття ним душі Павла Тичини.
Докладніше...
17.12.2014 10:00
Автор книги "ДВРЗ" рассказал об истории её написания.
Владимир Приходько, автор книги о местности ДВРЗ на восточной окраине Киева - бывшем посёлке Дарницкого
вагоноремонтного завода - в очередной раз представил свою монографию, на этот раз довольно взыскательной и
хорошо знающей предмет аудитории - читателям-железнодорожникам. Предлагаем ознакомиться с фрагментами
его воспоминаний об истории создания книги, о посёлке ДВРЗ, и, конечно же, о самом Дарницком вагоноремонтном заводе.
В небольшой фотогалерее - субботник на мосту ДВРЗ, библиотека №158, а также изображение первой страницы номера
многотиражной газеты "Дарницкий вагоноремонтник" от 22 января 1966 года с фотографией
отца Владимира Приходько. Напомним также, что книга "ДВРЗ" с лёгкой руки сайта "Лиски"
уже больше двух лет находится в книжном фонде местной библиотеки.
Докладніше...
12.12.2014 12:20
Сегодня исполняется 86 лет со дня рождения Леонида Быкова.
Советский актер, режиссер и сценарист Леонид Федорович Быков родился 12 декабря 1928 года в селе Знаменское
Славянского района Донецкой области. Дебют Быкова в кино состоялся в 1953 году в фильме "Судьба Марины",
а всего на его счету более 20 ролей и 5 режиссерских работ. С 1975 по 1979 год Леонид Быков жил в Киеве
недалеко от станции метро Левобережная, на углу улиц Туманяна и Флоренции, в доме №8. Дом этот стоит на месте
бывшего озера Святи́ще, которое было поглощено Русановским каналом. Ранее это был юг Никольской слободки
и приподнятый северный берег Святища. Похоронен актер в Киеве, на Байковом кладбище. На этом же участке могила
Ивана Миколайчука, а через дорогу от них - Проня Прокоповна, Броня... Все эти прекрасные актеры остались
в нашей памяти благодаря своим душевным фильмам.
Докладніше...
07.12.2014 19:28
Памяти киевских трамваев.
Вчера, 6 декабря 2014 года на конечной остановке трамваев "ДВРЗ" киевлянин Андрей Харьковой
сделал несколько фотоснимков трамвайных вагонов, выложив затем снимки на
сайт, посвященный истории транспорта. Каждое фото на этом сайте снабжено описанием, а также ссылками на
предыдущие фото этого же транспорта. В описании одного из вчерашних фото значится: Tatra T3SU №5459 — маршрут 33,
Вулиця Алма-Атинська. Дата: 6 декабря 2014 г., суббота. Депо/Парк: Дарницкое трамвайное депо;
Построен: 1978; Заводской №:166901; Примечание: до 10.2008 — Трамвайное депо имени
Шевченко. Ссылка на предыдущее фото: Борщаговская ул., [Майкл Таплин, 12.09.1978]. Предлагаем посмотреть
небольшой фильм, посвященный киевскому трамваю - второму в Европе и первому в Российской империи.
В фильме - фото и видео ликвидированных трамвайных линий нашего города.
Докладніше...
30.11.2014 11:22
Кіевлянинъ: упрощеніе правописанія русскаго языка.
Во втором номере газеты "Кіевлянинъ" за 1917 год, кроме
многочисленных объявлений, имеются также перепечатки статей из центральных российских газет,
а также другие петроградские и московские новости. В их числе - сообщение
о состоявшемся в Москве съезде преподавателей русского языка и словесности.
На съезде обсуждался вопрос об упрощении правописания русского языка. Как указывали
докладчики, для этого имеется множество причин. Приводили при этом примеры:
"...русский ребенок должен усвоить 36 букв, тогда как его маленький итальянский союзник
знает всего 26 букв, а французский ребенок - 22 буквы." Переходя к балласту в русской орфографии,
этот же докладчик, выступавший от имени родительских комитетов, рекомендует изъять из употребления "и",
заменив её на "і" - букву, употребляемую во всех прочих языках.
Докладніше...
09.11.2014 14:55
История Киева: газета "Киевлянин" в 1917 году.
В недавней заметке мы писали, каким мог бы стать Киев при советской власти. Сегодня же расскажем о том,
каким был Киев в последние месяцы перед февральской и октябрьской революциями 1917 года. Помогут нам
в этом архивы газеты "Кієвлянінъ". Шел третий год мировой войны. Юго-Западный край Российской империи вместе со всей страной терпел
бедствия и лишения. Холодная погода в сентябре 1916 года обнажила проблему нехватки в городе
топлива в связи невыполнением железной дорогой установленных норм подвоза. К середине сентября подвоз дров
совершенно прекратился. В этой связи объявление об аренде большой квартиры в Киеве
взамен на партию дров выглядит вполне логичным.
Докладніше...
07.11.2014 12:23
97-я годовщина Великой Октябрьской социалистической революции: Киев, который мы не увидели.
В 1936 году на месте разрушенного Михайловского собора начали строить Дом коммунистического правительства. Этот
проект, по сути, стал началом массовой застройки Киева в предвоенные годы. Новое время диктовало новые идеи.
Зодчие с воодушевлением взялись за проектирование зданий, причем один проект был масштабнее другого.
Часть архитекторов предлагали снести Софийскую колокольню и здание нынешнего УВД по улице Владимирской, чтобы
на освободившейся площади могли развернуться парады с участием танков.
Докладніше...
31.10.2014 20:56
Історія Києва: заводські багатотиражки.
"На честь 47 роковин Великого Жовтня" - під таким гаслом вийшов у світ номер 297 (37) багатотиражної газети
Дарницького вагоноремонтного заводу від 19 вересня 1964 року. На засіданні завкому профспілки були підбиті
підсумки змагання між цехами за минулий місяць. Найкраще виконав умови соціалістичного змагання
цех ходових частин. На звороті газети - велика стаття про комсомольське життя заводу. Серед перелічених у
статті комсомольських справ - проведені молоддю ДВРЗ суботники та недільники по наведенню чистоти й
порядку на території заводу, на Ленінградській площі та в інших місцях мікрорайону. Крім того -
комсомольські будови, зокрема участь у будівництві Бортницької зрошувальної системи.
Докладніше...
26.10.2014 22:25
Історія Києва: заводські багатотиражки.
Короткий зміст матеріалів заводської багатотиражки "Дарницький вагоноремонтник" від 12 вересня 1964 року,
винесений на першу шпальту газети: "Ремонтно-будівельний на підйомі", "Ветеран Валентин Тарасович Бауло",
"Гідно несе високе звання", "Приклад комуніста", "Правила експлуатації існують для всіх",
"Ветерани самодіяльної сцени", "Листи до редакції". З решти матеріалів заводської багатотиражки 50-річної давнини можна дізнатись про те, як відпочивав
у Криму робітник цеху правки вагонів на прізвище Юр, які проблеми виникли на трамвайній зупинці "Завод ДВРЗ",
а також побачити ліс на фотоетюді модельника ливарного цеху М.Глазка.
Докладніше...
19.10.2014 16:00
Перейменування вулиць: Шліхтера на Віфлеємську
На початку жовтня 2014 року комісія Київради з питань найменувань повідомила про
намір перейменувати 14 вулиць Києва, які носять імена радянських діячів. До Дніпровського району столиці
відносяться три вулиці зі згаданого списку - це вулиця Петра Запорожця,
вулиця Академіка Шліхтера та бульвар Олексія Давидова.
У фотогалереї сайту "Ліски" - сучасний вигляд вулиці Шліхтера,
вигляд місцевості до виникнення вулиці та фотокопії рішення Виконкому Київміськради №146 від 26
січня 1961 року про перейменування Нової вулиці (Гравійної) на вулицю Академіка Шліхтера. Цікаво, що
рішення №146 підписане Олексієм Давидовим, прізвище якого тепер і саме потрапило під каток перейменувань.
Докладніше...
04.10.2014 21:40
Київський історик - про Київський зоопарк.
Мабуть, у кожного письменника є принаймі один твір, дуже несхожий на решту. Письменник-гуморист несподівано
для своїх читачів пише сумну повість, драматург - вірша для дітей. А відомий краєзнавець,
колишній вчитель школи №11 (місцевість ДВРЗ) Михайло Рибаков, автор більше ніж 400 публікацій про історію
міста Києва, написав книгу про тварин, а саме - про київський зоопарк.
Через уривки документів, фотографії, історичні факти і навіть поетичні рядки в книзі викладені основні
етапи розвитку зоопарку в Києві - від перших аматорських звіринців (1867 рік) - до теперішніх днів.
Докладніше...
23.09.2014
Що будують біля колишньої Автостради?
Скоро змінить свій вигляд ще один куточок Києва - площа Героїв Великої Вітчизняної війни. Площа сформована
відносно недавно - в 1950-х роках, до 1975 року мала назву Наводницька площа. Проїжджаючи бульваром Дружби
Народів, кияни бачать тепер на майданчику, яким площа з'єднується з вулицею Старонаводницькою, розпочате
в минулому році будівництво. Що стосується бульвару Дружби Народів, то бульваром він перестав бути приблизно
в 1966 році. Це якщо вірити датам двох історичних знімків - на знімку 1965 року зелені насадження посередині
вулиці ще є, а на знімку 1967 року - їх вже немає. І остання невеличка фотогалерея - це саме будівництво
на площі Героїв ВВВ. Як видно з інформаційного щита, воно розпочате в жовтні 2013 року, а закінчення робіт
підготовчого періоду заплановане на грудень 2014 року.
Докладніше...
20.09.2014
День фармацевтичного працівника України.
Сьогодні, в третю суботу вересня - День фармацевтичного працівника України. Це професійне свято
встановлене Указом Президента України № 1128/99 від 07.09.1999 року. На фармацевтичному ринку України здійснюють
діяльність десятки тисяч суб’єктів господарювання, в тому числі більше 9 тисяч аптек, приблизно 5 тисяч аптечних
пунктів, 6 тисяч аптечних кіосків та майже 7 тисяч лікувально-профілактичних закладів. В 2014 році День
фармацевтичного працівника України припадає на 20 вересня. Пропонуємо читачам віртуальну екскурсію до
Аптеки-музею в м.Києві. Дивлячись ззовні, важко здогадатись, що невеликий одноповерховий будинок біля воріт
Флорівського монастиря зберігає в собі не лише цікаві старовинні експонати, а й дивовижну атмосферу
аптеки 18-19 століть. Аптека-музей - у новій фотогалереї сайту "Ліски".
Докладніше...
13.09.2014
Кинорежиссер Анатолий Кирик - наш земляк с ДВРЗ.
Каждый год во вторую субботу сентября отмечается День украинского кино - профессиональный
праздник работников кинематографа. И хотя в настоящее время в Украине снимается очень мало фильмов,
украинская киношкола славится такими именами, как Александр Довженко, Иван Кавалеридзе, Марк Донской,
Сергей Параджанов, Леонид Быков, Леонид Осыка, Иван Миколайчук и другие. Добавим к перечисленным также
имя украинского советского кинорежиссера Анатолия Филипповича Кирика, жителя киевской местности ДВРЗ,
выпускника школы №11, живущего и сейчас на одной из улиц родного микрорайона. На фото 1948 года -
Толя Кирик среди своих одноклассников. В числе фильмов, над которыми работал режиссер Кирик, -
художественный фильм "Акваланги на дне", короткометражный фильм "Стальное колечко", а также
ряд мультипликационных фильмов.
Докладніше...
11.09.2014
Старі фото лівобережного Києва: міст Патона, майбутні Березняки.
На задньому плані наступного фото лівобережного Києва - місцевість, що згодом стала житловим масивом
Березняки. Можна побачити дерева та кущі, дахи приватних будинків, пісок та невеличкі затоки Дніпра. Знімок
зроблено з тротуару мосту імені Патона, дата фотографії - кінець весни 1967 року.
Вважаємо дату саме такою, тому що на знімку видні тимчасові дерев'яні перила, якими замінили чавунну
огорожу, пробиту внаслідок падіння в річку Дніпро рейсового автобуса маршруту №41 (Палац спорту - м.Бровари).
На фото внизу: автобус марки ЛАЗ-695Е на Південному вокзалі в місті Полтаві, знімок зроблено 2 серпня 2007 року.
До речі, мешканці київської місцевості ДВРЗ побачать на задньому плані полтавського фото знайому деталь - водонапірну
вежу, схожу на вежу Дарницького вагоноремонтного заводу біля кінцевої трамвайної зупинки "ДВРЗ".
Докладніше...
08.09.2014
Старі фото лівобережного Києва: Ленінградська площа?
Лівобережні житлові масиви столиці України, на відміну від центральної частини міста, не можуть похвалитися
численними опублікованими історичними фотографіями. Причина не тільки в тому, що там нічого було фотографувати, а й
у відсутності орієнтирів, які б давали тепер однозначну прив'язку до навколишньої місцевості.
Наприклад, на наступному фото 1957 року буцімто зображена місцевість, на якій розташована тепер Ленінградська площа,
а якщо конкретніше, то майбутня вулиця Сосюри. Щоправда, викликає сумнів наявність темного масиву на горизонті,
дуже схожого на високий правий берег Дніпра. Але цією плямою може бути й зелена зона на протилежному березі
річки Дарниця, вздовж якої проходить залізниця від мосту до станції Дарниця. Як гадаєте, шановні читачі?
Докладніше...
20.08.2014
Історія Києва: заводські багатотиражки.
Один з липневих випусків (№468) багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) за
1966 рік вийшов під девізом: "50-Річчю Жовтня - гідну зустріч. На першій сторінці надруковано замітку
про нагородження нормувальника ливарного цеху Олександра Дмитровича Сокирка медаллю "За бойові заслуги".
В замітці "Комуніст Віктор Тріскач і його товариші" йдеться про обслуговування нової
заводської телефонної станції на 400 номерів. В кінці номера - тижневий список культурних заходів у заводському
Будинку культури. В числі заходів - показ хронікально-документальних фільмів, виступ дитячої художньої
самодіяльності, а також художні фільми радянського та зарубіжного виробництва. Серед них - "Життя холостяка"
за мотивами роману Оноре де Бальзака, "Карлтон Браун - дипломат" (Англія), "Потомок Чінгіс-хана"
(СРСР, 1928 рік), "Дівчина з джунглів" (НДР).
Докладніше...
06.08.2014
Озеро Тельбин. Кінець 1950-х років.
На місці теперішнього житлового масиву Березняки раніше було село з однойменною назвою, його мешканцям
при забудові надали квартири в нових будинках. Озеро Тельбин, розташоване тепер по центру житлового масиву,
раніше було вдвічі більшим за площею (сучасна площа складає лише 40% від первісної) і заходило з північного боку на
територію сучасної Русанівки, а з південного сягало території заводу Буревісник.
Пропонуємо переглянути фотогалерею, на знімках видно, що озеро було популярним для купання
у всі часи, причому не лише для місцевих, але й для приїжджих. З озера Тельбин було добре видно правий берег
Дніпра, зокрема дзвіницю Києво-Печерської лаври. А міст Патона було видно від озера ще в 1970-х
роках. На задньому плані знімку з веслувальниками на човні з саморобним парусом - вагони пасажирського поїзда та
будівля колишньої зупиночної платформи Лівий Берег, тепер перебудовані платформи перенесені правіше - ближче
до Дніпра.
Докладніше...
28.07.2014
День хрещення Київської Русі.
З 2008 року, враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку
ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури,
Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату,
Української автокефальної православної церкви та громадськості, указом президента України Віктора Ющенка
№668/2008 від 25 липня 2008 року День хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України.
Відзначається це свято 28 липня, у день пам’яті князя Володимира - хрестителя Київської Русі.
Докладніше...
12.07.2014
День фотографа в київському зоопарку.
Сьогодні, 12 липня 2014 року Київський зоопарк відзначав День фотографа. Усі бажаючі могли взяти участь у
фотоконкурсі "Тварини-довгожителі зоопарку" - їх сьогодні налічується більше 20 екземплярів. Серед цих
тварин - самка гіпопотама Бреста, якій вже виповнилося 55 років (тривалість життя цих тварин у природньому
середовищі – до 50- років), 40-річний горила Тоні (у природі тривалість життя не більше 35 років),
екзотичний птах-гігант 55-річний казуар Казік (у природі тривалість життя не більше 40 років).
В нашій фотогалереї: чорно-білі фото зоопарку середини минулого століття. Серед знімків - фото трамвайної
зупинки "Зоопарк" (парк Політехнічного інституту), зйомки фільму на території зоопарку, а також фото
тварин, в тому числі - гіпопотама (бегемота).
Докладніше...
11.07.2014
Девушка с посёлка ДВРЗ - на обложке журнала.
Попасть на обложку популярного журнала мечтает, наверное, каждая девушка. Профессиональные фотографы
на современных цифровых аппаратах делают сотни пробных снимков известных и начинающих фотомоделей,
чтобы отобрать из них несколько самых удачных. Не исключено, что доработав их перед публикацией в специальных
компьютерных программах. Но во все времена и сами мастера, и их почитатели особо ценили не постановочные,
а реальные фото - удачно подсмотренные моменты окружающей жизни. Один из таких моментов работы киевского
фотографа Николая Козловского помещен на обложку советского журнала 1964 года. "Побачення" - так называется
весенний фотоэтюд, запечатлевший встречу молодых людей. Улыбающаяся девушка на фото - жительница микрорайона
ДВРЗ Валентина Серченя.
Докладніше...
02.07.2014
Історія Києва: заводські багатотиражки.
Значна частина номера 466 багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) від 18 червня 1966 року
присвячена виконанню заводського плану. "Всі сили на виконання піврічного плану!" - так називається центральна стаття
номера. В ній висловлюється тривога у зв'язку зі значним відставанням від запланованого графіку виконання робіт.
В замітці під назвою "Блискучі перемоги" йдеться не про спорт, а про політику - про підсумки
виборів до Верховної Ради СРСР. На одній з фотографій - учні 2"Б" класу школи
№11, які разом з учителькою Н.Піонтковською відвідали з екскурсією музей "Визволителям міста Києва" в селі
Ново-Петрівці Вишгородського району Київської області. В ході екскурсії школярі побували також і на
Київському морі. А про те, щоб поїздка була цікавою та безпечною, подбав шофер автобусу Володимир Федорович Присяжний.
Докладніше...
01.07.2014
Музей історії Києва вводить єдиний квиток.
З 1 липня 2014 року Музей історії міста Києва вводить єдиний вхідний квиток до постійно діючої експозиції
та на тимчасові виставки (40 грн. - повний квиток, 20 грн. - пільговий).
Вводиться також сімейний вхідний квиток на стаціонарну виставку для групи відвідувачів з 4-х осіб
(двоє дорослих і 2 школярів або 1 дорослий та 3 школярів) та багатодітних сімей, вартість його - 50 грн.
Докладніше...
25.06.2014
Уроженка Одессы Анна Ахматова: "и я страну ту не полюбила и язык…"
Позавчера, 23 июня 2014 года исполнилось 125 лет со дня рождения русской поэтессы, переводчика и литературного
критика Анны Андреевны Ахматовой (фамилия при рождении - Горенко). Анна Горенко родилась в пригороде Одессы в
семье отставного флотского инженера-механика. Училась на Высших женских курсах в Киеве, а затем на юридическом
факультете Киевского университета. К сожалению, последний киевский период жизни Ахматовой выдался для нее очень
тяжелым - Анна плохо питалась и часто болела. "У меня в Киеве была очень тяжелая жизнь, и я страну ту не
полюбила, и язык…", - напишет позже Анна Ахматова в своем дневнике. В Киеве, в свой последний гимназический год,
Ахматова впервые осознает себя поэтом, в киевский период ею было написано много стихотворений. В Киеве она
впервые выходит замуж.
Докладніше...
16.06.2014
Иван Миколайчук жил на Березняках.
15 июня 1941 года родился знаменитый украинский актер Иван Васильевич Миколайчук. Звездой кино Ивана Миколайчука
сделал Сергей Параджанов, сняв его в культовом фильме "Тени забытых предков".
Время съемок "Теней забытых предков" для молодого артиста стало и медовым месяцем с его любимой Маричкой.
Они прожили вместе 25 счастливых лет. Даже сейчас, когда Ивана Миколайчука уже давно нет в живых,
Мария Евгеньевна не называет себя вдовой. "Я — жена Ивана. И все та же Маричка, которую он любил…"
Докладніше...
14.06.2014
Башенки ПВО на киевских домах.
Один из наиболее колоритных домов в киевской местности ДВРЗ - дом №97/1 по улице Алма-Атинской, до
1973 года носившей название "Дарницкое шоссе". Это угловой дом 1955 года постройки.
И первое, и второе обстоятельство имеют значение для дальнейшего рассказа.
Кроме колонн, вычурных надстроек над парадными и лепных орнаментов особый шарм дому придает маленькая башенка,
расположенная по его центру. Несмотря на подчеркнутую элегантность, башенка имеет вполне утилитарное
назначение - это стационарный наблюдательный пост ВНОС (Воздушное наблюдение, оповещение и связь).
В настоящее время ни пост ВНОС дома №97/1 в бывшем поселке Дарницкого вагоноремонтного завода, ни
воздушная сирена не работают. Тем не менее, предлагаем послушать, как она звучала в 1950-60-е годы
прошлого века во время учений гражданской обороны.
Докладніше...
12.06.2014
Презентація книги "Евгений Кузьмин. Киев, которого не знают".
12 червня 2014р. о 17 годині в виставковому залі Музею історії міста Києва (вул.Б.Хмельницького, 7)
Державний комітет телебачення і радіомовлення України, видавництво “Либідь”, Департамент культури КМДА та
Музей історії Києва проводять презентацію нової книги “Евгений Кузьмин. Киев, которого не знают”. В цей же день
відвідувачі музею зможуть придбати книгу Ольги Друг "Вулицями старого Києва" за ціною видавництва.
Презентація цієї книги відбулась у Музеї історії міста Києва 30 травня цього року.
Докладніше...
29.05.2014
Як не треба одягатись. Поради 1964 року.
В номері 287 від 11 липня 1964 року багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник", яка виходила
на Дарницькому вагоноремонтному заводі (ДВРЗ), наведено декілька порад художника Київського будинку моделей О.Гіро.
Назва замітки: "Як не треба одягатись". Не дивлячись на те, що порадам київського художника-модельєра вже майже 50 років, його висновки актуальні й тепер:
"Обов'язкових для всіх правил тут немає. Кожна людина має свої риси і повинна зважати на них. А смак можна
виховати поступово". Крім копії газетної замітки, пропонуємо ознайомитись із карикатурою з сатиричного журналу
"Крокодил" - комплекту листівок за 1956 рік.
Докладніше...
26.05.2014
Вчитель історії Михайло Рибаков.
Сьогодні - день народження дослідника-краєзнавця, фахівця з історії Києва, автора
більше ніж 400 публікацій Михайла Олександровича Рибакова (1929-2009 роки). Проте мешканці місцевості ДВРЗ,
колишні учні школи №11, перш за все знають Михайла Рибакова як педагога - протягом багатьох років,
починаючи з 1951 року, він викладав у цій школі історію та суспільствознавство. Ось як пише про свого
колишнього вчителя випускник школи №11 Анатолій Довбня:
Вот и покинул нас любимый наш учитель, Историк - навсегда в историю ушел, Ученики его, минуту помолчите,
И вспомним, как впервые к нам он в класс пришел...Докладніше...
20.05.2014
Довоєнні поштові листівки.
Завдяки читачам, наша колекція сканованих фотокопій старовинних документів з домашніх архівів
мешканців мікрорайону ДВРЗ поcтійно поповнюється. Наводимо цього разу зображення двох довоєнних поштових
листівок. Перша листівка надрукована в 1934 році, а підписана й відправлена з Новосибірська до Києва в 1936 році.
На другій листівці немає вихідних даних друкарні, а текст на звороті, написаний зворушливим дитячим почерком
з численними помилками, ми вирішили не публікувати :)
Докладніше...
18.05.2014
Представники ДВРЗ на мітингу біля Дарницького вокзалу
Напередодні Дня Перемоги поряд з південним вестибюлем приміського вокзалу Дарниця,
біля спорудженого в минулому році пам'ятника зібрались ветерани-залізничники. На мітингу,
присвяченому пам'яті загиблих у Другій світовій війні, виступили Почесний голова ради
ветеранів Дарницького залізничного вузла Федір Федорович Сьомін та ветеран війни Костянтин Іванович Старостенков,
який більше 40 років пропрацював на Дарницькому вагоноремонтному заводі. Про необхідність збереження пам'яті
про трагедію війни говорила Людмила Георгіївна Зайцева, колишня завідуюча музеєм ДВРЗ.
Докладніше...
17.05.2014
Акварелі Зернецького.
В Музеї історії міста Києва (вул. Б.Хмельницкого, 7) до 21 травня 2014 року працюватиме виставка
акварелей "З любов’ю до рідного краю". Виставка включає 60 кращих робіт Аркадія Федоровича
Зернецького (1932-1968 роки) - київського художника, члена Спілки архітекторів України. Зусиллями сина Федора –
колекціонера, архітектора, києвознавця колекція батькових робіт була упорядкована та оформлена,
стараннями сім’ї було влаштовано ряд виставок.
Докладніше...
17.05.2014
Палацу культури ДВРЗ - 60 років!
Будівля Центру культури та мистецтв Дніпровського району м.Києва - колишній Палац культури
Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) - була урочисто відкрита у травні 1954 року. Опис
сучасника, архітектора Лєбедєва: "... двоповерховий будинок налічує понад 50 приміщень.
Головні приміщення - це зал для глядачів на 720 місць, лекційний зал на 140 місць і спортзал.
У будинку розміщені також бібліотека, кімнати для гуртків, кабінет громадських організацій,
буфет і різні підсобні приміщення." Сьогодні, 17 травня 2014 року, на честь 60-річчя Палацу культури ДВРЗ,
в ньому відбудеться святковий концерт. Початок концерту о 17 годині, вхід вільний.
Докладніше...
07.05.2014
Веселый "Рассвет" или юмор по-киевски.
У Музеї історії міста Києва (вул. Б.Хмельницького, 7) до 10 травня 2014 року продовжено роботу виставки поштових
листівок початку ХХ століття "Веселый "Рассвет" или юмор по-киевски".
Автор проекту, київський колекціонер Сергій Сурнін, презентує колекцію поштівок початку ХХ століття, випущених
київським видавництвом «Рассвет» у період 1911-1913 років. Виставка розрахована на широке коло відвідувачів та
особливо зацікавить поціновувачів історії, київської старовини, мистецтва та гумору.
Докладніше...
05.05.2014
Чотири назви лісового озера на ДВРЗ.
На травневі свята багато киян відпочивають на природі - біля води, або в лісі. Серед улюблених місць відпочинку -
озеро в лісі поблизу мікрорайону ДВРЗ, найчастіше його так і називають - "Лісове". Ще дві назви
озера - "Берізка" та "Веселка". Під такими назвами згадують озеро і рибалки, і грибники, і звичайні любителі природи.
Мало хто знає, що була раніше й четверта (вірніше - перша!) назва озера - "Биківнянське".
Ще менше джерел інформації повідомляють, що озеро Лісове - штучного походження, при цьому помилково відносячи
його створення до 1954 року. Яка ж справжня історія створення озера "Лісового"?
"...було болото, яке майже на наших очах перетворили в озеро. Відбувалося це протягом 1956-1957 років. Дивилися, як вправно
земснаряд заглиблювався в багнюку. Що з цього вийде? Спочатку з'явився невеличкий майданчик зі сліпучо-білим
піском - майбутній пляж, потім озеро, велике й глибоке, з каламутною водою, яка трохи згодом стала
джерельно-чистою."
Докладніше...
16.04.2014 Дополнено 17.04.2014
История Дарницкой ТЭЦ.
"Відбулось урочисте зібрання з нагоди 60-ї річниці заснування ТОВ "Євро-реконструкція" - такая строка появилась
вчера на киевских новостных сайтах. О чем она говорит киевлянам? Практически ни о чем, за исключением
сомнений в том, что в 1954 году в Киеве существовали ТОВ - "товариства з обмеженою відповідальністю".
Но можно ведь назвать новость и по-другому: "Дарницкой ТЭЦ исполнилось 60 лет!" Все это время
теплоэлектроцентраль исправно вырабатывала электричество, обогревала дома и поставляла горячую воду в квартиры
сотен тысяч киевлян. Кроме того - это единственный в Киеве крупный энергетический объект, не входящий в состав
Киевэнерго. А также - архитектурная доминанта левобережного Киева.
Докладніше...
11.04.2014
День цивільного захисту.
В понеділок, 14 квітня 2014 року в загальноосвітніх навчальних закладах Дніпровського району
пройде "День цивільного захисту". Цивільний захист - це система заходів з підготовки до захисту
населення, матеріальних і культурних цінностей на території України від небезпеки, що виникає
під час проведення військових дій або природних катаклізмів.
На фото (1960-і роки) - управляючі будинками селища Дарницького вагоноремонтного заводу О.Ф.Проценко
та М.М.Ларіонова під час навчань з цивільної оборони. Фото з книги "ДВРЗ", автор книги - випускник школи №11,
кандидат економічних наук Володимир Приходько.
Докладніше...
09.04.2014
Мосту ДВРЗ - 55 років! Чи достоїть до 60-ти?
Виїзд з київського мікрорайону ДВРЗ (його назва походить від розташованого там Дарницького вагоноремонтного
заводу) проходить через міст - шляхопровід над під'їзними залізничними коліями. Залізобетонний міст складається
з трьох прольотів, які спираються з обох боків на земляний насип, а посередині підперті двома рядами
залізобетонних колонн. Питання: "На яку інтенсивність руху та на яке граничне навантаження розрахований
шляхопровід? Коли востаннє робилось технічне обстеження його стану? Чи заплановано реконструкцію цього шляхопроводу?".
Відповідь на інформаційний запит очікується 17 квітня, слідкуйте за публікаціями сайту!
Також пропонуємо переглянути фотогалерею мосту ДВРЗ.
Докладніше...
30.03.2014
Літературно-краєзнавча зустріч у бібліотеці №158.
В тяжкий для України теперішній час мало хто згадав про Всесвітній день поезії, який за ініціативою ЮНЕСКО
відзначається щороку 21 березня. Проте так співпало, що невдовзі після Дня поезії в бібліотеці №158,
розташованій у Центрі культури та мистецтв Дніпровського району, відбулась літературно-поетична
краєзнавча зустріч. Її гостем був випускник місцевої 11-ї школи, поет і журналіст Анатолій Довбня.
Поетично-краєзнавча зустріч не була схожа на нудний монолог, як це іноді буває.
Наприкінці зустрічі автор книги "ДВРЗ" Володимир Приходько підбив її підсумок, зазначивши: "До сьогоднішньої
зустрічі я гадав, що знаю про мікрорайон все, або майже все. А тепер бачу, що є цілі пласти цікавих подій і
визначних людських доль, які треба вивчати й вивчати! Дякуємо бібліотекарям за професійну організацію зустрічі,
увагу до читачів та гостинність!"
Докладніше...
29.03.2014
Дарницький вагоноремонтник - 2014.
В минулому місяці Дарницький вагоноремонтний завод (ДВРЗ) відмічав 80-річчя. Днем
заснування заводу вважається 23 лютого 1934 року - цього дня видано Розпорядження №48
Наркомату шляхів сполучення СРСР. В березні 1934 року розпочалось будівництво, на якому
були задіяні декілька тисяч робітників. Одночасно з заводом будувалось і житло як
у заводському селищі (нині - мікрорайон ДВРЗ), так і з південного боку залізниці -
в місцевості Нова Дарниця. В серпні 1935 року завод випустив перші 5 вагонів, які
ремонтувались в ще недобудованих цехах. В цьому ж місяці вийшов перший номер заводської
газети, яка називалась тоді "Трибуна стахановця". В 2014 році керівництвом заводу і
профспілковим комітетом вирішено відновити випуск багатотиражної газети
"Дарницький вагоноремонтник". Перший номер відновленої газети - у фотогалереї сайту "Ліски".
Докладніше...
18.03.2014
Градирні Дарницької ТЕЦ.
Перша черга Дарницької теплоелектроцентралі (вул.Червоногвардійська, 20, м.Київ) була введена в експлуатацію в 1954 році, а після
введення другої черги (1965 рік) тепло ТЕЦ почало надходити на опалення розташованого неподалік,
на протилежному березі річки Дарниця, селища Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ). В 1966 році до
теплотраси були підключені перші чотири будинки селища, але решта будинків, у тому числі школа №11, лікарня
і Будинок культури ще довгий час обігрівались пічним опаленням (або заводською котельнею).
Місцеві мешканці давно звикли до вигляду ТЕЦ, періодичних виробничих шумів від неї і навіть навчились визначати
рівень її завантаження за кількістю працюючих димарів та градирень. Пропонуємо переглянути коротке відео
працюючої градирні Дарницької ТЕЦ.
Докладніше...
17.02.2014
Чи був бензотрамвай на ДВРЗ?
Одну з найбільш відомих довоєнних фотографій Дарницького шосе (теперішня Алма-Атинська вулиця) ми вже
наводили в публікаціях від 9 січня та 14 липня минулого року.
У першій з них згадувався і бензотрамвай, який зв'язував до війни правобережну частину Києва з його лівобережними поселеннями,
включаючи містечко Бровари. У 1935-м № 14 продовжили до Старої Дарниці і запустили маршрут № 25 — «Поштова пл. —
Микільська Слобідка». У 1936 році знову сталися зміни: запустили маршрут № 24 — «Стара Дарниця — ДВРЗ».
Бензотрамвай закрили в 1941 році у зв'язку з початком війни. Після війни бензотрамвай вже не оновлювали.
Докладніше...
11.01.2014
До 80-річчя ДВРЗ. "Сяйте, ленінські зірки!"
- під такою назвою в одному з номерів багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник" за 1966 рік була
опублікована стаття директора київської школи №11 (мікрорайон ДВРЗ) В.Багинської. Висловлені в статті думки актуальні й тепер.
В 1965 році, готуючись до 30-річчя школи, піонерська дружина вирішила краще вивчити її історію, зайнявшись
самостійною дослідницькою роботою. Особливу увагу юні історики звернули на перші, довоєнні учнівські випуски.
Серед результатів проведеної роботи - здобуті відомості про подвиг Антоніни Єленцової, яка після закінчення
школи стала вчителькою. А під час війни була активною учасницею підпільної групи на ДВРЗ.
Піонерський загін 4-а класу вирішив боротись за присвоєння йому імені іншого випускника школи - А.Лупашка.
Завдяки наполегливим пошукам юних слідопитів 5-б класу стало відомо ще одне ім'я вихованця школи -
Августа Адона.
Докладніше...
09.01.2014
Кияни скаржаться на Євромайдан.
Автор звернення С. пише: "Добрый день. Присоединяюсь к возмущению большинства киевлян, вызванному полнейшим бездействием Киевских властей
в отношении свалки, устроенной в результате так называемых ”массовых протестов” в центре Киева.
Предлагаю применить несколько ”радикальных средств”, другие на эти ”массы” просто не подействуют...
1) Отрубить все основные места сосредоточения ”масс” от отопления, горячей и холодной воды, электроэнергии и
интернета. 2) Предоставить и оборудовать место под ”Майдан”, для проведения ”массовых протестов”, где-нибудь в
районе спорткомплекса ”Чайка” (на месте, где Папа Римский проводил богослужения), Корчеватого или другой местности за
городской чертой".
Докладніше...
05.01.2014
До 80-річчя ДВРЗ. Новий 1967 рік на заводі.
Теперішні новорічні свята починаються від католицького різдва і продовжуються до різдва православного.
За радянських часів про різдво офіційно не згадували, проте святкували Новий рік з неменшим розмахом. Пропонуємо
ознайомитись з новорічними номерами багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник" від 31 грудня 1966 року.
В газеті багато інформації про культурні заходи в Будинку культури ДВРЗ, серед
яких і урочисті збори, присвячені 10-річчю багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник". Інші заходи -
шахово-шашковий турнір на першість школи №11, концерт дитячої самодіяльності в цеху ходових частин,
кінофільми "Иностранка", "Пятнадцатилетний капитан", "Поющая пудреница", "кольорові мультиплікати", а також
автобусна екскурсія на тему "Київ новорічний". Сучасним читачам буде цікавою замітка "Ми радіємо
вашим успіхам, дорогий Кім Бен Чен".
Докладніше...
27.12.2013
Концерти в колишньому Палаці культури ДВРЗ.
В Центрі культури та мистецтв Дніпровського району (вул.Алма-Атинська, 109, ДВРЗ) щотижня проходять
різноманітні культурні заходи. Так, з нагоди святкування дня Святого Миколая 18 грудня 2013 року відбувся
концерт. Маленьких глядачів та їхніх батьків поздоровили зі святом депутат Київської міської ради (фракція Партії
регіонів) Павло Тесленко, директор Центру культури Світлана Миколаївна Яковчук, а також учасники місцевих творчих
колективів - хору "Дубрава" та вокального гурту "Смайл проджект" (керівники Ярослав Петрик та Аліна Ворошиловська).
Шкода, що не виступає тепер на сцені зведений хор всіх цехів Дарницького вагоноремонтного заводу -
дивіться фото. На звороті фотографії написано: "Смотр художественной самодеятельности. Хор под управлением
Д.Козачкова, концертмейстер Гора Е.К. 1961 год."
Докладніше...
22.12.2013
Руїни стадіону Арсенал у центрі Києва.
На Печерську, елітному та найдорожчому районі Києва, за якихось 200 метрів від станції метро "Арсенальна"
знаходяться всіма забуті й покинуті напризволяще руїни стадіону заводу "Арсенал". Та й сам завод не дуже
відрізняється від руїн. Зайшовши туди, виникає відчуття, наче знаходишся десь у чорнобильській
зоні відчуження. Невже у міської влади немає коштів хоча б на елементарне прибирання цієї території
від куп сміття та на очистку від рослинності, якою все густо заросло за останні 20 років?
Докладніше...
03.12.2013
Три картини Тамари Шевчук.
Молода художниця Тамара Шевчук намалювала ще три вуличні картини, на яких зображені
виснажені від голоду люди, а також колоски. Графіті створені на пам'ять про жертви Голодомору,
розповіла їх автор. "У нас почали забувати про те, як помирали люди. Насправді в Україні немає жодної сім'ї,
яка не постраждала б у тій біді", - говорить Тамара. Про іншу картину художниці, намальовану нею
біля зупинки "Укроптбакалія" на ДВРЗ, ми розповідали в новинах від 21 та 14 жовтня 2013 року.
Докладніше...
27.11.2013
Завтра в Центрі культури - День відкритих дверей.
Завтра, 28 листопада 2013 року в Центрі культури та мистецтв Дніпровського району (вул.Алма-Атинська, 109, ДВРЗ)
відбудеться День відкритих дверей. Завершиться він концертною програмою "Місто майстрів", початок якої
заплановано на 18 годину. А протягом дня можна буде оглянути будівлю та ознайомитись із можливостями, які надає
Центр культури дітям та дорослим - численними ансамблями, студіями, клубами, групами та гуртками.
Тепер, на відміну від перших років функціонування, немає в центрі культури спортивного залу, а колишній
лекційний зал використовується як мала сцена. А якими ж були теми лекцій у далекому 1957 році, можна побачити на
оцифрованій копії абонементу, наданого редакції сайту "Ліски" місцевими мешканцями.
Докладніше...
26.11.2013
Ювілей Анатолія Довбні.
Сьогодні випускнику 1956 року київської школи №11 (житловий масив ДВРЗ), автору слів шкільного гімну, полковнику міліції
у відставці Анатолію Васильовичу Довбні виповнюється 75 років! Вітаємо ювіляра! Нещодавно в Навчально-науковому
інституті права та психології Національної академії внутрішніх справ України відбулась презентація книги
Ради ветеранів "Говорять діти воєнного лихоліття". Ввійшли до книги й вірші Анатолія Довбні.
На фото - студенти НАВСУ слухають вірші поета.
Докладніше...
25.11.2013
Вшанування пам'яті жертв політичних репресій у Дніпровському районі.
В суботу, 23 листопада 2013 року, за дорученням голови Дніпровської районної в місті Києві держадміністрації
Сергія Кравченка його заступник Анатолій Павленко разом з директором Національного історико-меморіального заповідника
"Биківнянські могили" Мариною Громовою та представниками громадськості району вшанували пам’ять жертв
політичних репресій покладанням квітів та хвилиною мовчання.
Докладніше...
21.11.2013
Доповнено 22.11.2013 Київські проекти 1960-х: трамвай через ліс ДВРЗ?
В центрі першої сторінки номера 306 за 1964 рік багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу
(ДВРЗ) - замітка під назвою "139 новоселів".
Друга сторінка багатотиражки "Дарницький вагоноремонтник" присвячена заводським звітно-виборним партійним зборам.
Вони відбулись 12 листопада в Будинку культури ДВРЗ. З доповіддю на зборах виступив секретар парткому заводу
т.Сломонов. У замітці про партійні збори згадується Дарницький шовковий комбінат - у словосполученні
"Станція метро ДШК": Вже тепер прийшов час потурбуватися про продовження трамвайної лінії через ліс
до станції метро "ДШК" продовженістю 3 км.Докладніше...
11.11.2013
Київські демонстрації в часи СРСР.
Після недавньої публікації сайту про святкування Великої Жовтневої соціалістичної революції наші читачі
передали до редакції власні фотознімки київських демонстрацій радянських часів, а також поділилися спогадами
про них. Щоправда, отримані знімки стосуються травневих, а не осінніх демонстрацій. Однак і ця обставина
пояснюється просто - на травневі демонстрації кияни (і взагалі громадяни СРСР) ходили значно охочіше.
На першому знімку - колона працівників київського комбінату "Хімволокно" на першотравневій демонстрації.
Докладніше...
10.11.2013
Історія Києва - через танець.
Театри мініатюр - кабаре - з'явились у Києві в кінці XIX сторіччя, проіснували вони до 1921 року. Театр
історичного танцю "Al’entrada" пропонує у вівторок, 12 листопада 2013 року, зануритись в атмосферу
до- та післяреволюційного Києва. Інтерактивна лекція "Київ театральний: київські театри мініатюр
кінця ХІХ – початку ХХ ст." відбудеться в Музеї історії міста Києва (вул.Б.Хмельницького, 7),
початок заходу о 18-30, вхід вільний.
Докладніше...
07.11.2013
День Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Багато років, починаючи з 1917р., громадяни Радянського Союзу, в тому числі й Української Радянської Соціалістичної Республіки,
відзначали 7 листопада свято - День Великої Жовтневої соціалістичної революції. Це було одне з найголовніших свят
країни, з двома вихідними днями - 7 та 8 листопада.
В Україні тепер це звичайний буденний день, відзначають його лише комуністи та їхні прибічники. В столиці
Дню Жовтневої революції передує день визволення Києва, який святкують 6 листопада. На фото - покладення квітів
до пам'ятників на площі Слави та в Маріїнському парку.
Докладніше...
05.11.2013
Пам'ятний захід на Дарницькому вокзалі.
Як ми повідомляли раніше, завтра, 6 листопада 2013 року о 8:30 на вокзалі станції Дарниця
(м.Київ, вул.Привокзальна, 3) залізничники вшанують пам’ять своїх колег, які загинули в роки Великої
Вітчизняної війни. Пам’ятний захід приурочено до 70-ї річниці визволення Києва. У ньому візьмуть участь
начальник Південно-Західної залізниці Олексій Кривопішин, ветерани Великої Вітчизняної війни,
працівники залізничної галузі.
Докладніше...
05.11.2013
Бібліотечні конкурси. Рік 1959-й, рік 2013-й.
Колективи невеликої бібліотеки Будинку культури Дарницького вагоноремонтного заводу (тепер - бібліотека
№158 Дніпровського району м.Києва) в усі часи відзначались високим професійним рівнем та творчим підходом до
своєї роботи. За це їх завжди любили й поважали читачі, за це вони отримували заслужені перемоги на професійних
конкурсах. На газетному знімку 1959 року - працівниця бібліотеки ДВРЗ Антоніна Єрьоменко і технік
паровозного депо В.Федорук готуються до диспуту. Там же зазначено, що бібліотека завоювала 2 місце у
Всесоюзному огляді культурно-освітніх закладів.
Докладніше...
02.11.2013
Музей історії Києва запрошує на фотовиставку.
З 2 по 24 листопада 2013 року в Музеї історії міста Києва (вул.Богдана Хмельницького, 7, ст.метро Театральна)
працює виставка - мультимедійний проект до 70-річчя звільнення Києва від нацистської окупації.
Її експонати дають змогу кожному скласти власне неупереджене ставлення до суперечливих та болючих проблем минулого,
відчути глибину трагедії народу та міста, що опинилися в епіцентрі війни між двома наймогутнішими тоталітарними
імперіями ХХ сторіччя.
Докладніше...
31.10.2013
Четырнадцать месяцев подполья ДВРЗ.
Самая мощная подпольная организация в Дарницком районе Киева как по числу участников, так и по размаху работы
была создана в январе 1942 года на Дарницком вагоноремонтном заводе (ДВРЗ). Руководителем ее был командир
Красной Армии Леонид Николаевич Воробьев, хотя до сих пор в некоторых источниках эту роль отводят партизанскому
командиру Якову Кузнецу. Восстановила справедливость в отношении истинной роли Леонида Воробьева в организации
дарницкого подполья киевский поисковик Вера Финансова, проживающая в Старой Дарнице. Она разыскала живых
участников тех событий, записала их воспоминания и нашла им документальное подтверждение в материалах
Киевского партархива.
Докладніше...
24.10.2013
Школа танцев Соломона Шкляра.
В центре Киева на ул.Красноармейской застройщик собирается снести три исторических здания, чтобы возвести на их
месте 16-этажный комплекс с паркингом. По задумке, под снос пойдут дома 6, 8 и 10 по ул.Красноармейской...
Парикмахер Соломон Исаакович Шкляр жил на Большой Васильковской, 10, в доме, принадлежавшем Генриху
Генриховичу Пфалеру. Наводя лоск на кавалеров с помощью ножниц и
расчески, зоркий Соломон обратил внимание, во-первых, на угловатые манеры киевлян среднего сословия, а во-вторых,
на то, что у многих из тех, кому уже по возрасту было неловко слоняться по тому же Бибиковскому, просто негде
познакомиться с барышней для серьезных взаимоотношений. И Шкляр открыл школу танцев по тому же адресу, что и жил,
на Большой Васильковской, 10!
Докладніше...
21.10.2013
Українське графіті - очима росіян.
Декілька днів тому ми
повідомили про київське графіті на честь Української повстанської армії. А ось як відреагувало на малюнок
інтернет-видання "Новый регион 2" - див. відеоролик.
До теми: В понеділок, 21 жовтня 2013 року, о 19 год. у
Музеї книги і друкарства України в Києві (вул.Лаврська, 9), відбудеться
показ документальної драми «Двадцятилітні», присвячений річниці УПА. Вистава покаже події 70-річної
давнини в новому світлі. Це історії реальних людей, спогади безпосередніх учасників тих подій, дослівно
передані глядачу професійними акторами.
Докладніше...
20.10.2013
До 70-річчя визволення Києва: новий пам'ятник на станції Дарниця.
На київській залізничній станції Дарниця, поряд з південним вестибюлем приміського вокзалу (вихід на вулицю
Привокзальну) споруджено новий пам'ятник - макет невеличкого паровоза.
Урочисте відкриття планується на день визволення Києва від фашистських загарбників, 70-річчя якого
ми відзначатимемо 6 листопада 2013 року. До речі, цей день планується оголосити вихідним для киян. Точніше, умовно
вихідним - з відпрацюванням в інший день. Про 6 листопада 1943 року ми писали в одній із серпневих публікацій -
з використанням даних німецької аерофотозйомки району ДВРЗ.
Докладніше...
14.10.2013
До Дня Української повстанської армії - графі́ті про УПА.
У четвер, 10 жовтня одну з бетонних стін у київській місцевості ДВРЗ (колишньому селищі Дарницького вагоноремонтного заводу)
розмалювала художниця - майстер графі́ті. На малюнку зображено озброєних чоловіків у військовій формі,
а також жінок і дітей в українських вишиванках. Люди стоять шеренгою, на фоні багаття. З обох боків шеренги вогняні
язики поступово переходять у жовто-блакитні смуги національного українського прапора. Угорі напис:
"Не згасне полум'я слави... Дивізія Галичина!!!"
Докладніше...
13.10.2013
Раритети Дарницького залізничного вузла.
В «Ретро-клуб» газеты «Магістраль» заглянул Георгий Эйтутис — руководитель службы реформирования Юго-Западной
железной дороги, а в прошлом директор Киевского электровагоноремонтного завода. Наш гость является одним из
участников создания музея. Дарницкий узел подарил музею наиболее яркие его экспонаты. Чего только стоит старый
станционный колокол, случайно найденный при земляных работах в Дарнице во время строительства нового вокзального комплекса.
Колоколу придали первозданный блеск, и теперь он издает замечательный густой звон, как в старину.
Раритет подвесили на кованой стойке, желающие могут взяться за веревку и ударить тяжелым языком по золотистой
меди.
Докладніше...
07.10.2013
Рік Антона Макаренка: краще пізно, ніж ніколи.
26 вересня 2013 року секретаріатом Верховної Ради України
зареєстровано проект постанови про оголошення 2013 року Роком Антона Макаренка.
Про Антона Макаренка, та про вулицю Макаренка на ДВРЗ наш сайт писав у березні, в день народження видатного
педагога.
Докладніше...
30.09.2013
Клавіатура книжкових полиць.
Сьогодні - Всеукраїнський день бібліотек, одне з 50-ти професійних свят, встановлених в Україні.
Цей день особливий не лише для працівників бібліотек, а й для мільйонів читачів, ставлення яких до
книги багато в чому залежить саме від бібліотекарів.
Дійсно, книга - це лише інструмент, здатний відтворити багатоголосу симфонію життя. Або залишитись
німою ненатиснутою клавішею в ряду таких самих - чорних, білих та кольорових...
Колектив бібліотеки зображений на знімку: це завідуюча бібліотекою Ніна Антонівна Мегеда,
працівниця читального залу Антоніна Миколаївна Єрьоменко (на передньому плані) та працівниця абонементу
Дора Варламівна Зирянова (в центрі).
Докладніше...
15.09.2013
Планъ Дарницы.
На відкритті цьогорічного львівського форуму видавців міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський,
відзначаючи видатну роль бібліотек у розвитку культури, сказав: "Папіруси стародавнього Єгипту живуть досі.
Папір Середньовіччя вимагає консервації (збереження) кожні 500 років, папір з ХІХ століття – уже кожні 100 років,
дискети витримують максимум 10 років, а фіскальні документи ледве витримують тиждень".
Погоджуючись у головному, не можна погодитись із скептичним ставленням до електронних носіїв інформації.
На сьогоднішній день оцифровування оригінальних документів - єдиний інструмент їх збереження для нащадків, а також
забезпечення широкого доступу до них.
Докладніше...
07.09.2013
Безгосподарність - сумна прикмета сучасності.
Україна - бідна держава, такий висновок підтверджується об'єктивним показником - величиною ВВП на
душу населення ($7 500). За цим показником ми поступаємось сусідній Білорусії ($15 900) та
недалекій Болгарії ($14 500), він порівняний з Намібією ($7 900) та перевищує Молдавію ($3 500).
Бідність - "не порок", якщо її сусідами є не безгосподарність та нерозумна амбіційність, а навпаки -
працьовитість, скромність та ощадливість. На жаль, на кожному кроці ми бачимо зворотні приклади.
Ось такий вигляд мав будинок №8 по вулиці Машиністовській на ДВРЗ ще зовсім недавно -
в жовтні 2009 року.
Докладніше...
01.09.2013
Дарницькому залізничному вузлу - 85 років.
Рішенням Раднаркому України від 12.10.1923 року була значно розширена територія Києва. До складу міста ввійшли
колишні приміські території, які почали забудовуватись приватними та кооперативними будинками. Прискореному
будівництву сприяла нова економічна політика держави (НЕП). Зокрема, стало можливим отримання грошового кредиту для
індивідуального та кооперативного будівництва. Крім житла, будувались і промислові підприємства.
В 1928 році створено Дарницьке залізничне депо, яке разом зі станцією Дарниця
(функціонує з 1899 року) склало Дарницький залізничний вузол. Позаминулої середи, 21 серпня 2013 року, більше ста
ветеранів-залізничників зустрілись на станції Дарниця, щоб відзначити ювілей залізничного вузла, побачитись з
колишніми колегами по роботі та проїхати навколо Києва на ретро-поїзді.
Докладніше...
28.08.2013
Доповнено 29.08.2013р. Збори учнів та батьків у ліцеї транспорту.
За декілька днів - початок нового учбового року, особливо хвилюючий для першокласників та першокурсників.
Київський професійний ліцей транспорту, що на вулиці
Машиністівській (місцеві мешканці кажуть - Машинисто́вская) на ДВРЗ запрошує на збори.
О 10 годині 29 серпня 2013 р. в актовій залі відбудуться збори учнів І курсу. А о 17 год. - збори батьків
першокурсників.
Докладніше...
26.08.2013
Фільм про річку Дарниця.
На веб-сайті "Киевоград" опубліковано фільм про київську малу річку Дарниця. Як зазначено в анотації,
над фільмом працювали Кирило Степанець, Микола Арестов та Петро Семилєтов. Про себе
автори проекту пишуть: "Никакой у нас организации. Снимаем не в стол, а для распространения как общественное
достояние. Сотрудничать с проектом Киевоград очень просто — проект предназначен для публикации в свободном доступе
краеведческих материалов. Просто хранилище общедоступных материалов. Если есть чем поделиться — делитесь."Докладніше...
26.08.2013
Історія Києва. Заводські багатотиражки.
Продовжуємо огляд номерів за 1964 рік багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу. В наступному році
відзначатиметься 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, а в 1964 році колектив заводу, як і вся країна,
відмічав 150-річчя Великого Кобзаря. Було підведено підсумки огляду колективів художньої самодіяльності заводських
підрозділів. Перше місце зайняв вагоноремонтний цех, його нагороджено грошовою премією - 200 крб.
Серед переможців - електромонтер вагоноремонтного цеху т.Проценко, телефоністка Шарлай, старший бухгалтер
Р.Царенко (є на фото з публікації про гуртки Центру культури на мистецтв Дніпровського району).
Докладніше...
21.08.2013
Доповнено 22.08.2013р. Творчі колективи та гуртки Центру культури.
Закінчуються літні канікули, і дітей знову чекають не тільки школи, а й різноманітні позашкільні заняття в спортивних
секціях, гуртках та творчих колективах. Центр культури та мистецтв Дніпровського району (вул.Алма-Атинська, 109, ДВРЗ)
гостинно запрошує до численних ансамблів, студій, театрів, клубів та груп.
Один з колективів - це ансамбль танцю народів світу "Дніпровські зорі", створений у 2010 році. Його керівник -
Дмитро Підвисоцький. У програмі ансамблю: танці народів світу та сучасні танці. Є декілька груп: малюки (4-5 років),
середня група (6-7 років), та старша (8-11 років).
Докладніше...
17.08.2013
ДВРЗ в день звільнення Києва.
Ніч з 5 на 6 листопада 1943 року була вирішальною в битві за Київ. Із заходу, по Брест-Литовському шосе
пробились танкісти капітана Чумаченка. В 0 годин 30 хвилин червоний прапор був піднятий над будівлями
ЦК КП(б)У (площа Калініна). До 4 годин ранку опір противника в Києві було зламано, о 5 годині ранку
6 листопада 1943 року генерал Ватутін доповів Верховному Головнокомандуючому Сталіну, що Київ
повністю звільнено від німецько-фашистських загарбників. В цей же день Москва салютувала героям битви за
Київ і за Дніпро. Було сонячно, хоч напередодні були тумани та дощі. Після обіду, близько 15 години, німецький літак
пролетів на невеликій висоті над лівобережною частиною Києва, здійснивши аерофотозйомку Дарниці. Після закінчення війни
відзняті фотоматеріали потрапили до архівів союзників, де протягом 10 років зберігались під грифом "Секретно".
Докладніше...
16.08.2013
У Києві відкрили стіну Цоя.
Вчора в Києві відкрили стіну пам'яті музиканта, лідера групи "Кіно" Віктора Цоя. Стіна знаходиться за готелем "Дніпро",
у дворі будинку №4А по вул.Грушевського. Двадцять три роки тому, 15 серпня 1990 року Віктор Цой розбився в Прибалтиці,
заснувши за кермом автомобіля. У Києві напис "Цой жив" довгий час був на стіні будинку №11 по вул.Серафимовича
(Березняки). Зараз його, на жаль, зафарбовано. Саме на житловому масиві Березняки, на березі озера Тельбин, знімались епізоди
першого фільму з участю Цоя - "Кінець канікул".
Докладніше...
12.08.2013
15 серпня відкриють стіну Цоя.
В минулому місяці
ми повідомляли про заплановане відкриття в Києві стіни пам'яті лідера групи "Кіно" музиканта Віктора Цоя.
Стало відомо, що захід розпочнеться о 18-30 . Стіну відкриють концертом українських музикантів,
які виконають пісні Цоя, а також авторські пісні. В програмі концерту: Даша Суворова, Джанго, O.Torvald,
Riffmaster, Bahroma, Dиверсанты, Десь Там Сам і Большая Перемена.
Докладніше...
12.08.2013
Історія Києва. Заводські багатотиражки.
Як і в номері 265 від 8 лютого 1964 року, друга сторінка №285 багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ)
також підготовлена
Науково-технічним товариством (НТО) заводу. У великій статті "Завод готовится к ремонту шестиосных вагонов"
розповідається про створення нового відділення ремонту та монтажу колісних пар з роликовими буксами.
До створення підрозділу, оснащеного сучасною технікою, доклали рук інженери, технологи та конструктори т.т.Колосков,
Хохуля, Проценко, Афанасьєв, Хандрос, Латманізов та інші. На першій сторінці газети - замітка про успіх драмгуртківців,
які поставили виставу "Нерівний бій". На громадських засадах підготовку самодіяльних акторів очолив
Віталій Барсученко, а головні ролі виконали Раїса Царенко, слюсар І.Єфремов та інші.
Докладніше...
06.08.2013
Історія Києва. Заводські багатотиражки.
Продовжуємо публікацію фотокопій архівних номерів заводської багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник".
Газети цікаві не стільки внутрішньозаводськими новинами, скільки розповідями про життя киян
у 60-і роки минулого століття на прикладі мешканців селища Дарницького вагоноремонтного заводу - ДВРЗ.
В рубриці "Нам відповідають" розміщена відповідь помічника начальника заводу тов.Хрисанфова на критичну публікацію
в одному з попередніх номерів газети. Завершуємо огляд багатотиражної газети композицією старого та нового зображень одного з куточків селища
ДВРЗ. Фото 1964 року зроблене електрозварником цеху правки вагонів Л. Мельником, а фото 2013 року - зроблене вчора.
Докладніше...
04.08.2013
Сьогодні - День залізничника.
В першу неділю серпня працівники української залізниці святкують професійне свято - День залізничника.
Всеукраїнська транспортна газета "Магістраль" надрукувала статтю, в якій розповідається про Миколу Петровича Якубовського -
одного з начальників залізничної станції Дарниця під час другої світової війни. Згадується в публікації й жахливе
бомбардування станції Дарниця 8 квітня 1944 року - одне з 2662-х бомбардувань за час війни. В наступному році
виповнюється 70 років з дня тієї трагедії. Пропонуємо скорочений варіант статті.
Докладніше...
01.08.2013
Доповнено 02.08.2013р. Зелена зона на Лазо: від занепаду до розквіту?
В минулому місяці сайт "Дніпровець" писав про ініціативу депутата Київської міської ради Павла Тесленка, який підготував проект рішення
"Про надання статусу скверу земельній ділянці на вул.Сергія Лазо у Дніпровському районі м.Києва".
В подальшому, після надання бажаного статусу, набагато легше буде вирішувати питання благоустрою
вже "законного" скверу. Сподіваємось, що всі необхідні рішення будуть прийняті, і навколишні мешканці дочекаються благоустрою
зеленої зони біля своїх будинків. По правді кажучи, вони можуть вже й тепер не лише чекати обіцяного
благоустрою, а й самі долучитись до наведення порядку в майбутньому сквері. У всякому разі, хоча б не засмічувати
його ще сильніше.
Докладніше...
28.07.2013
Люки ДВРЗ - від 1940 до 2005 року.
Місцевість ДВРЗ цікава своїм різноманіттям. Тут можна побачити ліс, озера та ставки, сучасні тісно розташовані
будинки, а також більш старі - з клаптиками лісу між ними. А ще - приватні будинки, зведені в різні роки
господарями з різними статками. Але тема сьогоднішньої фотогалереї - не будинки, а люки між будинками.
Не претендуючи на повноту, наводимо їхні фото. Перші чотири - це фото найстаровинніших люків, які знаходяться
в історичному центрі ДВРЗ - кварталі, обмеженому вулицями Алма-Атинською, Макаренка, Лазо та Волховською.
На решті фотографій - інші люки ДВРЗ. Тут і каналізаційні ("К"), і газового господарства ("Г"), і Київської
міської телефонної мережі ("КГТС", "Т"), і Київської області, і багато інших.
Докладніше...
26.07.2013
Схід і Захід - разом! Виставка донецької іграшки в Києві.
Якщо ви не були в Державному музеї іграшки, неодмінно відвідайте його! Екскурсія буде
цікавою як дітям будь-якого віку, так і дорослим. У трьох невеличких залах розміщені сотні іграшок
різних років, окремий зал виділено для народних іграшок. Деякі експонати викликають незмінний дитячий інтерес,
інші - цікаві дорослим. А починаючи з квітня 2013 року і орієнтовно до 1 жовтня в першому залі розміщується виставка,
присвячена 40-річчю Донецької фабрики іграшок.
Докладніше...
22.07.2013
У Києві буде стіна Віктора Цоя - на вулиці Грушевського. А чому не на озері Тельбин?
В столиці України, за адресою: вул.Грушевського, 4А незабаром з'явиться стіна пам'яті лідера групи "Кіно" Віктора Цоя.
Її відкриття планується на день смерті музиканта - 15 серпня 1990 року Цой розбився на автомобільній трасі
під Ригою, заснувши за кермом. З Києвом Віктора Цоя пов'язують кінозйомки 1986 року. Епізоди його першого
фільму "Кінець канікул" знімались, зокрема, на Березняках - на березі озера Тельбин. Є в фільмі й кадри,
відзняті на даху одного з будинків по вул.Леонтовича - група "Кіно" співає на фоні Ботанічного саду.
Докладніше...
21.07.2013
Проект післявоєнної відбудови ДВРЗ (1947 рік).
"Жилпоселок Дарницкого вагоноремонтного завода, начатый строительством в 1934 году, во время Великой
Отечественной войны был почти полностью разрушен. Поселок расположен в северо-восточной части Дарницкого
района г.Киева вдоль территории ВРЗ. Между поселком и заводом расположена защитная зона - зеленый массив
шириной от 100 до 400 м... На кварталах первой очереди строительства восстановлены следующие здания:
на квартале №26 двухэтажное здание детских яслей; в полосе защитной зоны - большой барак (восстановлен
под временный клуб)".
Докладніше...
14.07.2013 Доповнено читачами
Історія в фотографіях. Історія в віршах.
Хто хоч трохи цікавився історією ДВРЗ - колишнього селища Дарницького вагоноремонтного заводу - не міг проминути
довоєнну фотографію, на якій видно будинки вздовж тодішнього Дарницького шосе (нині Алма-Атинська вулиця),
трамвай (до війни ходив по лівій стороні вулиці), та чийсь легковий автомобіль.
Та чи дійсно "чийсь"? Легкових автомобілів у тридцяті роки було небагато, тим більше на околицях.
Можна з певністю сказати, що фотограф довгенько чекав, доки в кадрі не з'являться одночасно і трамвай, і автомобіль.
З такою ж певністю можна припустити, що цей автомобіль було закріплено за директором Дарницького вагоноремонтного
заводу.
Докладніше...
09.07.2013
Забвенью не подлежит. Мемориальная доска памяти киевских подпольщиков.
На территории ГП «Дарницкий вагоноремонтный завод» (ДВРЗ) открыли мемориальную доску, посвященную памяти погибших
врачей-подпольщиков — Константину Соколову, Виктору Трифонову и Александру Калганову.
Директор ГП «Дарницкий ВРЗ» Сергей Сонин: "...в нашем районе еще остались дома, где находились явочные квартиры
подпольщиков Дарницкого железнодорожного узла, и если хозяева не будут возражать, думаю, имеет смысл установить
там мемориальные доски. Надеемся, в этом важном и нужном деле нас поддержит и руководство Юго-Западной железной
дороги — вместе мы не дадим забыть нашим детям и внукам о подвигах, которые совершили железнодорожники."Докладніше...
04.07.2013
ДВРЗ - 100 років? Ще одне значення абревіатури.
На одному з інтернет-аукціонів продається наручний годинник з написом на циферблаті: "ДВРЗ - 100 лет".
Між тим, добре відомо, що Дарницький вагоноремонтний завод у Києві (ДВРЗ) приступив до роботи не раніше літа 1935 року.
Викладена з цегли дата "1935" досі прикрашає фронтон одного з перших заводських цехів. Назва "ДВРЗ" перейшла й на селище залізничників Дарницького депо Південно-Західної залізниці, яке згодом стало
типовим заводським селищем. Та й саму місцевість на сході Києва стали називати "ДВРЗ". Крім того, абревіатура
"ДВРЗ" прижилась і як назва Київського обласного
збірного пункту призовників. Жодному з перелічених об'єктів не виповнилося 100 років. Що ж мали
на увазі дизайнери годинника "ДВРЗ - 100 лет"?
Докладніше...
24.06.2013
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №283.
Номер 283 багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник" розповідає про Ленінську естафету. 12 липня 1964 року
виповнилось 40 років з того дня, коли комсомол прийняв ім'я Володимира Ілліча Леніна.
Йдеться в газеті й про зустріч заводських шефів - Конструкторського відділу ДВРЗ - з учнями 5 класу
школи №103 (класний керівник - Людмила Іванівна Гороховська). Працівникам та читачам бібліотеки №158 буде цікаво
дізнатись про боржників бібліотеки 1950-60 років, які затримали вдома книги, деякі з них - на багато років.
Докладніше...
21.06.2013
Он родился за день до войны...
21 июня исполняется 72 года со дня рождения актера и писателя Валерия Золотухина, лучшего друга
Владимира Высоцкого, душевного и доброго человека с присущими ему сильными и слабыми сторонами.
Родился Валерий в селе Быстрый Исток Алтайского края. Название села символично, ведь именно
к истокам своей жизни мы все стремимся на закате дней. Как человек, был открытым, приветливым и улыбчивым,
простым в общении и совсем не "звездным". Никогда не отказывал почитателям его таланта в просьбе
сфотографироваться с ним, имеются снимки Золотухина вместе с жителями ДВРЗ. Фотографии сделаны на съемках
эпизодов фильма "При загадочных обстоятельствах", которые проходили в Центре культуры ДВРЗ в конце
июня 2010 года.
Докладніше...
17.06.2013 Доповнено читачем
Будівлі ДВРЗ: будинок заводської еліти.
Коментуючи одну з новин нашого сайту, читач Володимир доповнив її інформацією про будівлі ДВРЗ: "Навпроти стадіону стоїть найбільший
тоді на ДВРЗ, зведений 1956 року для нової Заводської еліти, чотириповерховий будинок з упорядкованим огородженим двором".
Мова йде про будинок №107/2, розташований на розі Алма-Атинської та Рогозівської вулиць. Навпроти будинку знаходиться Дитячо-юнацька спортивна
школи №21 , яка працює на базі стадіону "Дніпровець-ДВРЗ", та сам стадіон. До речі, старожили пригадують, що раніше на місці стадіону була
чимала улоговина. При спорудженні стадіону її буцімто засипали грунтом, щоб підняти футбольне поле до рівня навколишньої місцевості.
Докладніше...
12.06.2013 Доповнено читачем 13.06.2013
У Києві близько 400 громадських туалетів. На ДВРЗ - жодного?
В одній із заміток багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник" від 30 травня 1964 року йшлося про скаргу
мешканців будинку №89Б по Дарницькому шосе (тепер вул.Алма-Атинська). У той час будинок знаходився на балансі Дарницького
вагоноремонтного заводу (ДВРЗ), тому й скаржились мешканці в комунальний відділ та в адміністрацію заводу. Суть
їхніх скарг - малоприємне сусідство туалетного приміщення, через що неможливо було відкрити вікна зі східного
боку будинку. Редакція сайту "Ліски" розшукала мешканців будинку, які проживають у ньому від заселення -
з 1962 року. Зараз вони вже не скаржаться на туалет. Більше того, мешканці не пригадують навіть самого факту сусідства з
туалетом.
Докладніше...
10.06.2013
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №281.
На першій сторінці номера 281 багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) від 30 травня 1964
року - редакційна замітка про газозварника ремонтно-механічного цеху (РМЦ) Миколу Книженка. Замітка вийшла під
рубрикою "Маяк економії", а йдеться в ній про економний підхід Миколи до будь-якої виконуваної ним роботи.
На другій сторінці опубліковано колективну скаргу мешканців будинку №89Б по Дарницькому шосе (з 1973 року - вулиця
Алма-Атинська) пенсіонера Степаненка, старшого інженера Безкоровайного та бухгалтера Щербакової. А скаржились
мешканці на туалетне приміщення, через сусідство з яким неможливо відчинити вікна зі східного боку будинку.
Нижче наводимо тексти заміток та сучасні фото будинку №89Б по вулиці Алма-Атинській. Тепер будинок межує не з
туалетом, а з трьома новозбудованими житловими будинками.
Докладніше...
28.05.2013
Забытый советский Киев.
Авторы сайта "Лиски" часто обращаются к книге "ДВРЗ" автора Владимира Приходько - своего рода энциклопедии
одноименного микрорайона на востоке Киева, бывшего поселка Дарницкого вагоноремонтного завода.
Книга дает возможность прослеживать судьбы ее героев, проводить исторические параллели при обсуждениях природы,
архитектуры, общественного транспорта микрорайона, быта и повседневной жизни его жителей. В свою очередь, редакция
сайта старается способствовать тому, чтобы эта интересная и ценная книга находила своего читателя.
Причем как традиционного - подарив ее экземпляр местной библиотеке, так и более продвинутого - распространяя информацию
об издании в сети интернет. Есть и другие книги, рассказывающие о довоенном и послевоенном Киеве. Одна из них -
фотопутеводитель "Забытый советский Киев", рассказывающий о кинотеатрах, танцевальных залах, домах культуры, рынках,
гостиницах и ресторанах послевоенного Киева. Ее автор - Игорь Однопозов. Презентация книги состоялась
27 апреля 2013 года на заседании библиофильского клуба "Суббота у Бегемота".
Докладніше...
10.05.2013
Мітинг-реквієм біля пам'ятного знаку на ДВРЗ.
Біля Пам'ятного знаку на честь робітників ДВРЗ, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, вчора відбувся
урочистий мітинг. Його учасниками стали місцеві мешканці, в тому числі багато молоді та школярів. Для
безпеки людей вулицю Алма-Атинську, на якій розташовано пам'ятник, було перекрито для руху транспорту.
Як завжди на подібних заходах, святковий настрій його учасникам створював оркестр духових інструментів Центру
культури та мистецтв Дніпровського району.
Організатори запросили на мітинг ветеранів війни, яких у Дніпровському районі залишилось декілька
десятків чоловік. А зовсім недавно, як сказав один із промовців, їх налічувалось більше чотирьохсот.
У своїй промові ветеран висловив тривогу - що буде після того, як учасників війни не залишиться зовсім?
Чи не забудуть їхнього подвигу? У виступах-відповідях оратори запевнили присутніх, що про подвиг їхніх батьків та дідів пам'ятатимуть,
і в свою чергу передаватимуть священну пам'ять дітям та внукам. Після промов та вручення ветеранам квітів
відбувся концерт. Пропонуємо передивитись фотогалерею та відеофрагменти мітингу й концерту.
Докладніше...
05.05.2013
Спортивні заходи в Дніпровському районі до Дня Перемоги.
У Дніпровському районі столиці в травні 2013 року відбудеться низка спортивно-масових та фізкультурно-оздоровчих
заходів, присвячених Дню Перемоги. Так, 6 травня в спортзалі СК "Рубін" (вул. Серафимовича, 11, початок об 11.00)
проходитиме відкрита першість Дніпровського району з боксу серед школярів та молоді. Також 6 травня, о 14.00
у парку культури та відпочинку "Гідропарк" відбудеться відкрита першість Дніпровського району з кросу та плавання
серед членів спортивного клубу зимового плавання та загартування "Нептун".
На стадіоні "Дніпровець" (ДВРЗ, вул.Алма-Атинська, 60) 8 травня о 14.00 відбудеться легкоатлетична естафета з
мініфутболу (8Х50м) серед збірних команд середніх загальноосвітніх шкіл Дніпровського району.
Головна спортивна подія дня - традиційна товариська зустріч з футболу між командами ветеранів "Динамо" (Київ)
та "Локомотив" (ДВРЗ) - відбудеться 8 травня о 17.00 на цьому ж стадіоні. Матч присвячено Дню вшанування
пам’яті тренерів Єрохіна В.М. та Царенка О.С.
Докладніше...
30.04.2013
Розпорядження Дніпровської РДА про відзначення 68-ї річниці Перемоги.
Дніпровська районна в м.Києві держадміністрація Розпорядженням №180 від 12 квітня 2013 року затвердила
план заходів з відзначення 68-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні у Дніпровському районі.
Згідно з цим планом, 9 травня 2013 року з 9-00 до 12-00 відбудеться мітинг-реквієм біля Пам'ятного знаку
на честь робітників ДВРЗ, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
У цей же день, з 11-ї години на площі біля Центру культури та мистецтв Дніпровського району
(вул.Алма-Атинська, 109) розпочнеться концертна програма під назвою "Свято, опалене війною".
Там же протягом усього дня, від 9-00 до 21-00, буде організована виїзна святкова торгівля.
Пропонуємо передивитись невеликий відеоролик, відзнятий 9 травня минулого року біля Пам'ятного знаку на ДВРЗ.
Докладніше...
19.04.2013
Трамваї на ДВРЗ. Що змінилось за 40 років?
За час існування київського трамвая кількість його маршрутів постійно змінювалась. Одні маршрути переставали існувати,
натомість відкривались інші. Причому закриття трамвайних ліній майже завжди сприймалось негативно. Ось що писали
Ільф та Петров у книзі "Одноэтажная Америка" (1936 рік):
Нью-йоркскую геометрию нарушает извилистый Бродвей, пересекающий город вкось и протянувшийся на несколько
десятков километров. Основные косяки пешеходов и автомобилей движутся по широким авеню. Под ними проложены
черные и сырые, как угольные шахты, четырехколейные туннели собвея. Над ними гремит железом «элевейтед» (надземка).
Тут есть все виды транспорта – и несколько старомодные двухэтажные автобусы и трамваи.
Вероятно, в Киеве, уничтожившем трамвайное движение на главной улице, очень удивились бы, узнав,
что трамвай ходит даже по Бродвею – самой оживленной улице в мире.Докладніше...
17.04.2013
Київ, 2004 рік. Демонтаж трамвайних рейок на пр.Гагаріна.
І цієї зими, коли мешканці київської місцевості ДВРЗ відчували перебої в роботі транспорту, і раніше доводилося
чути пропозиції про зняття прокладених там трамвайних колій з метою розширення дороги. А замість трамвая -
прокласти тролейбусні маршрути. Що означає трамвай для мешканців ДВРЗ, можна прочитати в статті від 9 січня 2013 року.
Пропонуємо передивитись фотогалерею зняття трамвайних колій недалеко від ДВРЗ, на пр.Гагаріна. Події
відбувались у вересні-жовтні 2004 року. Планом реконструкції проспекту Гагаріна передбачалось не тільки
демонтувати рейки, а й побудувати тролейбусну лінію від Ленінградської площі до станції метро "Чернігівська".
Для перевезення пасажирів на цьому маршруті планувалась закупівля 10 тролейбусів,
щоб забезпечити 5-6 хвилинний інтервал їхнього руху.
Докладніше...
10.04.2013
Очистка та ревіталізація річки Дарниця.
Декілька днів тому читачка сайту "Ліски" Оксана в коментарях
до статті про малу київську річку Дарниця написала наступне: "Хочу поднять вопрос по поводу подтопления
в старом городе Броваров. То что происходит сейчас, является последствием захламления речки.
По рассказам старожилов, как раз в этом месте берет начало река Дарница."
До коментаря Оксана додала посилання на фото затопленої місцевості (див. нижче) та публікацію
"Обозревателя": "В Броварах Киевской области наблюдается сложная ситуация с подтоплениями –
здесь частично или полностью подтоплены 8 домов и 40 придомовых территорий. Как сообщает пресс-служба
ГосЧС Украины, поднятие уровня воды в Броварах обусловлено значительной отметкой уровня грунтовых вод
и захламленностью дренажных каналов."
Дійсно, засмічення русла річки Дарниця напряму впливає на кількість води, яку вона може прийняти. Цей факт
відмітили й працівники ДСНС (колишнього МінНС) України, назвавши річку дренажним каналом.
Наводимо фото сучасного стану русла річки Дарниця в тому місці, де планується будівництво нової дороги до
київського житлового масиву ДВРЗ - продовження вулиці Олекси Довбуша. Засмічена не тільки сама річка,
а й її береги. А в інших місцях її (як і іншу київську малу річку - легендарну Либідь) взагалі
заганяють у підземний колектор.
Докладніше...
02.04.2013
Мы называли ее мамой.
Начало марта для Александры Ивановны Куюты было обычно радостным периодом жизни. Приход весны, день рождения и
праздник 8-го Марта! Она родилась 5 марта 1923 года в селе Иржавец Ичнянского района Черниговской области
в семье педагогов. Любимые учениками родители Шуры: отец Иван Григорьевич, учитель биологии (преподавал и ботанику),
и мама Юлия Митрофановна, учительница украинского языка и литературы, прекрасно воспитали свою дочь.
Среднюю школу Шура закончила в г. Бахмаче, куда переехали ее родители, а в 1941 году начала свою самостоятельную
жизнь, поступив в Московский институт инженеров железнодорожного транспорта (МИИЖДТ). Началась война,
и все студенты сразу после вступительных экзаменов были отправлены рыть противотанковые рвы под Смоленском,
а затем - окопы под Москвой. Наконец, День Победы! Для страны начались годы восстановления. Шура заканчивает институт и в сентябре 1945 г.
по распределению приезжает в г.Киев на Дарницкий вагоноремонтный завод. Работает инженером в отделе главного
энергетика, затем мастером электросилового цеха, старшим мастером и, начиная с апреля 1956 года, начальником
этого цеха.
Докладніше...
19.03.2013
Зустріч ентузіастів-краєзнавців.
У неділю, 17 березня 2013 року, в бібліотеці №158 пройшла зустріч за участю: кандидата економічних наук, письменника, автора книги "ДВРЗ" Володимира
Приходька, поета і перекладача Бориса Токарчука, колишньої завідуючої заводським музеєм Людмили Зайцевої,
редактора сайту "Ліски" Сергія Соколова, та читачів - мешканців району, колишніх працівників заводу.
Тема зустрічі - краєзнавство, а саме - удосконалення та розширення існуючої експозиції музею ДВРЗ, а також
організація пошуку в мікрорайоні предметів, які становлять історико-культурну цінність.
У результаті обговорення вирішено звернутись до читачів бібліотеки та інших місцевих мешканців з проханням
допомогти зі збором історичних матеріалів - фотографій, поштових листівок, газет, предметів побуту
30-х - 60-х років минулого століття.
Докладніше...
13.03.2013 Доповнено
"А здорово уже весной пахнет!" Сьогодні - 125 років від народження Антона Макаренка.
Антон Семенович Макаренко народився 13 березня 1888 року в місті Білопілля Харківської губернії
(тепер - районний центр Сумської області). У 16 років вступив на однорічні педагогічні курси підготовки
викладачів початкової школи. У 1905 році (у 17 років) приступив до роботи - викладав російську мову, малювання і креслення.
З 1920 року працював у колоніях для безпритульних і неповнолітніх правопорушників - Полтавській трудовій колонії
ім.Горького, Курязькій колонії Харківської області (існує й нині, див. фото) та Харківській
трудовій комуні ім.Дзержинського. Деякий час виконував обов'язки консультанта на громадських засадах в Броварській колонії
Київської області. Антон Макаренко був членом Спілки письменників України, найвідоміші його твори - "Педагогічна поема",
"Книга для батьків" і "Прапори на баштах". На київському житловому масиві ДВРЗ з 1953 року існують вулиця Макаренка (колишня 619-а Нова вулиця)
та провулок Макаренка (колишня 618-а Нова вулиця). Вулиця Макаренка пролягає від вулиці Алма-Атинської до вулиці Вільхової.
Провулок Макаренка проходить паралельно, починається від Марганецької і пролягає до Новоросійської вулиці.
Докладніше...
08.03.2013
Виставка "1913 годъ. Изъ Кіевской жизни". Фотозвіт сайту "Ліски".
З 4 березня в Музеї історії міста Києва за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7 (ст. метро "Театральна") проходить
виставка «1913 годъ. Изъ Кіевской жизни». Презентує київську старовину
Музей Шереметьєвих. У ході музейного проекту кияни та гості столиці мають можливість ознайомитися
з експонатами, які передають атмосферу Києва кінця ХІХ-го - початку ХХ століть. Увазі відвідувачів представлені:
фотокартки киян, друковані видання, одяг городян, мундири чиновників різних класів, – усе це допомагає краще
відчути та зрозуміти тогочасне життя. Крім того, гості музею можуть побачити інтер’єри приміщень, гербовий посуд
із дворянських сервізів, посадовий знак Київського Міського голови Дьякова, фотокартки, зроблені під час
відвідування царською родиною Києва, та багато іншого.
Виставка триватиме до 20 березня 2013 року, усі охочі можуть побачити експозицію у Музейно-виставковому
центрі Музею історії міста Києва. Еспозиція розміщена у двох залах (направо та наліво від входу) першого поверху
музею. Вартість вхідного квитка - 15 грн., квитка на право фотографувати - ще 10 грн.
Довідки за телефоном: (044)520-28-27.
Докладніше...
07.03.2013
Они подарили мне жизнь.
1998 год. Маме 88 лет. Частые бессонные ночи изнуряют её. Как-то просыпаюсь ночью и слышу, как вздыхает. Значит,
опять не спит. После маминой смерти я нашёл старые письма и дневниковые записи о разных периодах её жизни.
Читаю записи с заголовком «Рождение сына»: «В Испании шла гражданская война — народ восстал против режима Франко.
Нашей дочке Зое пошел 6-й год, и знакомые часто спрашивали: «Почему у вас нет второго ребёнка?»
«Вот когда в Испании победят фашизм, тогда буду думать о втором ребёнке. Ведь если там победит Франко,
у нас тоже будет война», — отвечала я. 22 июня 1941 года, когда гитлеровская Германия напала на СССР, я находилась
на 5-м месяце беременности. Уже была куплена клубника на варенье… Я даже сварила его, хотя во время воздушной
тревоги приходилось прерывать варку и бежать в лес, вплотную подходивший к домам нашего посёлка ДВРЗ в Киеве.
Докладніше...
06.03.2013
Список видатних мешканців Дніпровського району.
Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація запрошує підприємства, організації та установи, ЗМІ,
громадськість взяти участь у формуванні інформаційної бази про людей, чиєю працею, особистими успіхами,
досягненнями зростав авторитет Дніпровського району столиці.
Просимо інформацію про видатних осіб Дніпровського району м. Києва (автобіографічні довідки та фото)
надсилати на електронну скриньку - tolianio@gmail.com.
Матеріали про видатних дніпровчан будуть розміщені на офіційному веб-сайті Дніпровської районної в місті
Києві державної адміністрації.
Контактна особа – головний спеціаліст організаційного відділу апарату райдержадміністрації Октисюк А.М.,
тел.226-28-22.
Докладніше...
13.02.2013
Старі фото ДВРЗ як антикваріат.
Київська компанія "ІнтерАртСервіс3000" займається організацією виставок та аукціонів
образотворчого і прикладного мистецтва, а також предметів, які становлять історико-культурну цінність
(антикваріату). Компанія пропонує подарункові книги, переплетені натуральними матеріалами, деякі з них можуть прикрашатись
розписаними вручну емалями, оброблятись золотом, серебром та мозаїкою. В антикваріаті спеціалізується на папері: карти, плани міст, листівки, гравюри, старовинні книги, рідкісні фото, плакати, афіші
та інша продукція, яка становить високу колекційну цінність. З плином часу до переліку антикваріату потрапляють
предмети дедалі ближчого минулого. Приємно, що вже надійшла черга довоєнних та повоєнних років, до яких
відноситься побудова селища Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ), та датується історія Старої й Нової
Дарниць.
Докладніше...
12.02.2013
У день всіх закоханих - екскурсія на ретропоїзді!
У День святого Валентина Південно-Західна залізниця запрошує всіх закоханих здійснити цікаву оглядову подорож навколо
столиці на ретропоїзді.
14 лютого екскурсійний поїзд відправлятиметься з першої платформи вокзалу станції Київ-Пасажирський
о 15 год. 41 хв. та впродовж майже двох годин курсуватиме у складі вагона та вагона-ресторану навколо Києва.
Нагадуємо, що після закінчення екскурсійної подорожі, маючи на руках проїзний квиток, пасажири ретропоїзда
зможуть відвідати виставковий майданчик, присвячений історії рухомого складу, який розташовано на 14-й колії
ст.Київ-Пасажирський. Додаткову інформацію щодо курсування ретро-поїзда можна отримати за тел. +38(044)503-7005.
Докладніше...
09.02.2013
Фільм про історію каналізації.
На лівому березі Києва, неподалік від Ленінградської площі,
розташований Музей каналізації Києва. Музей охоплює більш ніж столітню історію розвитку каналізаційної системи
нашого міста: починаючи з 1879 року, і до сьогодення. Виставка представлена численними експонатами каналізаційного
господарства Києва: сучасні та старовинні труби, зокрема дерев’яна, якій близько 200 років, зразки колекторів,
засувок та насосів, люки різних періодів, макети насосних станцій та спецтехніки, а також різноманітні інструменти
і засоби прочистки мереж. Вхід безкоштовний, екскурсію проводить аудіогід, музей працює лише за попередніми замовленнями.
Нещодавно творча група ПАТ "АК "Київводоканал" на основі розширеної аудіо-екскурсії Київським музеєм каналізації підготовила
науково-популярний фільм «Витоки цивілізації».
Докладніше...
06.02.2013
Комсомольці Дніпровського району поздоровили ветерана Сталінградської битви.
2 лютого виповнилось 70 років від дня перемоги в Сталінградській битві, яка продовжувалась більше, ніж півроку, та стала
вирішальним моментом у Великій Вітчизняній війні. Битва тривала з 17 липня 1942 по 2 лютого 1943 року, від цього дня
розпочалось звільнення Радянського Союзу від німецьких окупантів.
В річницю закінчення битви комсомольці Дніпровського району на чолі з першим секретарем
Дніпровського РК ЛКСМУ Олександром Костенком поздоровили з цією подією ветерана Великої Вітчизняної війни,
учасника Сталінградської битви Клавдія Миколайовича Тацькова (ДВРЗ).
Докладніше...
23.01.2013
Будівлі ДВРЗ: Центр культури та мистецтв.
Будівля Центру культури та мистецтв Дніпровського району м.Києва - колишній Палац культури ДВРЗ -
була урочисто відкрита в травні 1954 року, а влітку цього ж року шостий номер журналу "Архітектура і будівництво" надрукував статтю
кандидата архітектури Лєбедєва "Архітектура Палацу культури ДВРЗ". Автор статті в цілому схвально оцінив втілення
проекту архітектора С. Соколовського, однак без зауважень не обійшлося. "Поряд з незаперечними позитивними рисами
планіровочно-просторового рішення залу в ньому є й істотні хиби. Авторові, наприклад, не вдалось належно розв'язати
питання акустики. Це викликало необхідність ввести драпіровки, що порушило композиційну і стильову цілісність інтер'єра залу"
- пише він. Далі Лєбедєв детально описує лекційний та спортивний зали, інші приміщення Палацу культури. Всього
двоповерховий будинок налічує понад 50 приміщень. Головні приміщення - це зал для глядачів на 720 місць, лекційний зал на 140
місць і спортзал. У будинку розміщені також бібліотека, кімнати для гуртків, кабінет громадських організацій,
буфет і різні підсобні приміщення.
Докладніше...
14.01.2013
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №305.
Перша сторінка номера 305 (45) багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ)
від 14 листопада 1964 року починається цитатою з доповіді товариша Леоніда Ілліча Брежнєва на урочистому
засіданні на честь 47-х роковин (! - ред.) Великої Жовтневої соціалістичної революції.
"Цифри зростання заводу" - так називається замітка, в якій порівнюються результати роботи за 1964 рік з
результатами за 1958 рік. Нагадаємо, що 1964 рік - це шостий рік семирічки (1959-1965р.р.),
прийнятої замість перерваної XXI-м з'їздом КПРС за ініціативою М.С.Хрущова шостої п'ятирічки (1956-1960 роки).
Виконання семирічного плану - з підвищеними завданнями - повинно було стати першою сходинкою в побудові комунізму
до 1980 року. Після зміщення Хрущова в жовтні 1964 року семирічку визнали авантюрою й повернулись до
звичного п'ятирічного планування.
Про випускника залізничного училища Івана Пашкова йдеться в статті автора А.Карпмана під назвою
"Мій сучасник Іван Пашков". На звороті газети - спогади колишнього керівника підпільної організації ДВРЗ Леоніда Воробйова.
Він розповідає про одного з учасників дарницького підпілля лікаря Олександра Григоровича Калганова.
Докладніше...
09.01.2013
Трамвай на ДВРЗ - більше, ніж трамвай.
Час від часу київські ЗМІ складають рейтинги районів та житлових масивів столиці, враховуючи при цьому різні
аспекти міського життя - наявність шкіл та дитячих садочків, закладів торгівлі й відпочинку, медичних установ
та підприємств побутового обслуговування. Мешканці однієї з околиць Києва - ДВРЗ - вже давно звикли до сумнівної
слави криміногенної місцевості, а нещодавно мікрорайон назвали ще й аутсайдером за зручністю пересування
транспортом. Дійсно, робота місцевого транспорту викликає справедливі нарікання пасажирів —
трамваї то буксують на мосту, то взагалі сходять з рейок. Разом з тим, саме трамвай і досі несе основний тягар
перевезень, як і на початку заснування селища. Пропонуємо читачам уривки з книги Володимира Приходька “ДВРЗ”,
присвячені історії місцевого громадського транспорту.
Докладніше...
04.01.2013
Бронепоїзд "Иосиф Сталин".
Про бронепоїзди, зокрема побудовані в Києві під час оборони міста, ми раніше вже писали. Нагадаємо,
що перший з них, зібраний на Київському паровозоремонтному заводі, отримав назву "Літер А". Другий
бронепоїзд, збудований робітниками заводу "Більшовик" та Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ),
назвали "Літер Б". Стосовно назви третього, теж побудованого на "Більшовику" та ДВРЗ, є розбіжності.
Одні джерела наводять його назву як "Літер В - Дарничанин", інші - "Дарницький партизан". Передруковуємо
ще дві статті з газети "Рабочее слово", присвячені історії бронепоїздів.
Сталеві фортеці були не тільки зброєю, але й улюбленим транспортом глав держав. Ми продовжуємо серію публікацій,
присвячену історії бронепоїздів. Сьогоднішня наша розповідь - про VІР-бронепоїзди.
Докладніше...
31.12.2012
Осінні зустрічі. Володимир Приходько та Людмила Зайцева.
Перед Новим роком всі ми прагнемо підвести підсумки. Дотримуючись
традиції, сайт "Ліски" розпочинає цикл заміток під загальною назвою "Осінні зустрічі". Героїв заміток об'єднує вплив на їхні долі
з боку ДВРЗ через народження, проживання чи роботу в цій місцевості. З іншого боку, завдяки неординарності та активності цих особистостей, нерідко має місце й зворотній вплив.
Зустріч колишньої працівниці Дарницького вагоноремонтного заводу, завідуючої заводським музеєм Людмили Зайцевої та випускника школи №11,
кандидата економічних наук, автора книги "ДВРЗ" Володимира Приходька відбулась з ініціативи нашого сайту. Передусім учасники зустрічі ознайомились з
бібліотечною виставкою - переможцем конкурсу "Чудовий, дивний, неймовірний" в номінації "Найкраща краєзнавча виставка" (див. фотогалерею). Цікаво, що більшість
експонатів виставки подаровані читачами бібліотеки №158, інша частина виявлена в запасниках самої бібліотеки чи Центру культури та мистецтв Дніпровського
району. Учасники зустрічі висловили побажання, щоб експонати залишились доступними для мешканців ДВРЗ і після закінчення роботи виставки.
Теми подальшої розмови стосувались як минулих часів, так і сьогодення. Зайцева та Приходько згадали роботу над книгою "ДВРЗ", один з примірників якої
зберігається в музеї Дарницького вагоноремонтного заводу. Ще декілька примірників книги були власноручно підписані автором та подаровані учасникам зустрічі.
Докладніше...
25.12.2012 Оновлено 28.12.2012
Вітаємо з ювілеєм Віру Фінансову!
22 грудня 2012 року, в день зустрічі ветеранів ДВРЗ, виповнилось 90 років мешканці Старої Дарниці
(Дніпровський район м.Києва) Вірі Фінансовій - учасниці війни, ентузіасту ветеранського руху,
авторці декількох книг, присвячених історії нашої Батьківщини. І хоч вона й не змогла прийти на свято,
без привітань не залишилась - її провідали та поздоровили друзі, серед яких була й колишня працівниця та
завідуюча музеєм Дарницького вагоноремонтного заводу Людмила Зайцева.
Віра Миколаївна Фінансова народилась
22 грудня 1922 року в с.Зміївка Ртищівського району Саратовської області (Російська Федерація) в сім'ї священика.
В 1932 році батька було репресовано та заслано в Мордовські табори, де він і загинув. Дитинство та юність
п'ятьох його дітей прошли у вигнанні - в Середній Азії та Сибіру. З часом сім'я переїхала в Сталінград.
Докладніше...
18.12.2012
Юрьевчане, победившие фашизм. Часть 2.
Історія про підпільника Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) Петра Васильовича Лєвкова,
розказана на сайті російського міста Юр'євець, може мати продовження, якщо знайдуться бажаючі зайнятись пошуковими
роботами. Справа в тому, що Петро Лєвков згадується в книзі дарничанки Віри Фінансової "Этот день мы приближали".
Розділ про нього закінчується закликом "Где теперь сыновья и внуки Левкова? Отзовитесь!"
Схоже, що автору книги на момент її написання було невідомо про те, що Лєвков до війни проживав у місті Юр'євець.
З іншого боку, в юр'євецькій замітці про Лєвкова бракує багатьох подробиць, відомих у Києві. Встановивши
зв'язок між Києвом та Юр'євцем, можна спробувати розшукати дітей та внуків Лєвкова. А при можливості запросити їх
до Києва - міста, за свободу якого віддав життя юр'євчанин Петро Васильович Лєвков.
Докладніше...
17.12.2012
Скарбниця раритетів.
Для дарницьких вагоноремонтників музей історії заводу — надзвичайно особливий куточок на підприємстві.
Ветерани і молодь заводу, гості дарничан із задоволенням і зацікавленістю відвідують це зібрання унікальних
експонатів, що документально свідчать про славну, але доволі непросту, 75-річну історію трудового шляху колективу
ДВРЗ. Так співпало, що в день, коли я переступив поріг заводської святині, вагоноремонтники проводили зустріч молоді
з ветеранами, і вона розпочиналася саме з екскурсії в музей…
Нині кожного відвідувача тут гостинно зустрічає Людмила Зайцева. Вона є музейним хранителем, екскурсоводом,
і в той же час — найактивнішим збирачем залізничних раритетів, свідчень, документів…
А інакше й бути не могло, адже Людмила Георгіївна віддала рідному заводу 47 трудових років. Як випускниця
Ленінградського залізничного інституту й інженер-механік вагонного господарства за освітою, вона багато років
трудилася в цеху підготовки вагонів ДВРЗ. Потім вела раціоналізаторську роботу на заводі, а пізніше успішно
справлялася з обов’язками заступника головного технолога.
Докладніше...
10.12.2012
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №265.
Особливість номера газети від 8 лютого 1964 року №5(265) - фактична його двомовність: перша сторінка зверстана
українською мовою, а друга - російською (за винятком однієї замітки). Вийшло так через те, що друга сторінка майже
повністю присвячена опису технічних подробиць функціонування заводського обладнання, а технічна мова в СРСР була виключно російською.
Зокрема, на сторінці описаний перехід ливарного цеху на коксо-газову вагранку, що збільшило її продуктивність, одночасно
зменшивши споживання коксу і води та скоротивши час виплавки чавуну. Про перехід розповів майстер ливарного цеху Шульгін.
В іншій статті, проілюстрованій малюнками, розповідається про переваги шестивісних вантажних вагонів над чотиривісними. Автор статті -
кандидат технічних наук, доцент Коротєєв.
А єдина на сторінці замітка українською мовою - оголошення дирекції школи №11 про зустріч випускників, яка мала відбутись
15 лютого 1964 року в приміщенні школи.
Докладніше...
08.12.2012
На ДВРЗ знову чути паровозні гудки.
Незабаром новорічні свята. Гості та жителі столиці України мають можливість отримати свіжі враження від екскурсійної поїздки у ретропоїзді.
Проаналізувавши популярність курсування ретропоїзда навколо Києва влітку,
залізничники Південно-Західної магістралі вирішили відновити його рух і в грудні.
У цікаву оглядову подорож ретропоїзд Столичної магістралі запрошує всіх бажаючих щосуботи о 14 год. 31 хв. До складу ретропоїзда включено вагон та
вагон-ресторан. Звертаємо увагу відвідувачів, що по закінченню поїздки, маючи на руках квиток на екскурсійний рейс, можна відвідати виставковий майданчик,
присвячений історії рухомого складу. Він розташований на 14-й колії ст.Київ-Пасажирський.
Докладніше...
05.12.2012
Юрьевчане, победившие фашизм.
Петра Васильевича Левкова считают своим героем-земляком два города — Юрьевец и Киев.
Войну Левков встретил уже немолодым человеком. Родился он в 1898 году в бедной многодетной семье рабочего льнофабрики.
Первая пятилетка увлекла его на сибирскую новостройку — Левков участвовал в сооружении Верхнеудинского паровозовагоноремонтного завода.
Оттуда в 1934 году его переводят на строительство Дарницкого вагоноремонтного завода в Киеве.
Здесь и застала его война. Жена с детьми успела эвакуироваться, а сам Левков, работавший тогда главным бухгалтером, оказался на оккупированной территории.
У немцев не вызывал подозрения пожилой тщедушный человек, которого они приняли на работу счетоводом. А между тем Левков был одним из помощников
руководителя организации Воробьева. В марте 1943 года предатель выдал группу. Большинство успело уйти в партизанский отряд. 12 патриотов после
зверских допросов были расстреляны.
Докладніше...
03.12.2012
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №473.
Практично весь номер 31(473) заводської газети "Дарницький вагоноремонтник" від 11 серпня 1966 року
заповнений фотографіями працівників Дарницького вагоноремонтного заводу, нагороджених орденами і медалями СРСР
за досягнуті успіхи у виконанні семирічного плану перевезень. Список нагороджених робітників, інженерно-технічних
працівників та службовців залізниці затверджено Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1966 року.
В статті "Правофлангові" багатотиражної газети докладніше розповідається про історію
успіху та про нагороджених працівників, три замітки присвячені боротьбі з хуліганами, прогульниками та п'яницями,
ще одна - святу фізкультурників.
Докладніше...
02.12.2012
Книгу про ДВРЗ можна придбати й через інтернет.
З 29 листопада 2012 року книгу Володимира Приходька "ДВРЗ" можна придбати не тільки в книжкових магазинах.
Інтернет-магазин "Магазинчик", який спеціалізується на історичних виданнях, фотоальбомах і путівниках по Києву
та Україні, додав книгу про ДВРЗ у список нових надходжень. Вона потрапила в рубрику "Історія Києва/Спогади про Київ".
Ріст популярності видання спростовує думку, що книга може представляти інтерес лише для вузького кола читачів - насамперед
мешканців місцевості ДВРЗ. Насправді ж вона корисна всім, хто цікавиться післявоєнною історією Києва.
Ціна книги - 75 грн.
Крім зазначеної книжково-журнальної продукції, інтернет-магазин займається реалізацією сувенірів та організацією
туристичних екскурсій. Більшість екскурсій - по Києву, пропонуються також поїздки в Чорнобиль.
Докладніше...
26.11.2012
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №271.
Номер 11(271) заводської газети "Дарницький вагоноремонтник" від 21 березня 1964 року в основному присвячений боротьбі працівників
заводу за високий рівень виробничої культури. В замітках газети поміщені звіти учасників рейдових бригад, які перевіряли
чистоту й порядок у цехах, інших виробничих та допоміжних приміщеннях заводу.
У вагоноремонтному цеху рейдова бригада проводила перевірку разом із трикутником цеху (забуте тепер слово "трикутник" означало колись
групу керівників, яка складалась із начальника підрозділу, парторга і профорга). Поряд з новою технікою рейдовики виявили поламану підлогу,
брудне обладнання, товстий шар пилюки, непридатні шафи для інструменту та одягу робітників.
Брудно і в цехах ходових частин та ливарному, в останньому ще й холодно, бо на дверях відсутні теплові завіси.
В ремонтно-комплектувальному цеху - погано очищений від бруду токарний верстат №808 (токарі т.т. Карпенко та Томаєв),
а токарний верстат №1066 взагалі ні за ким не закріплений.
Докладніше...
25.11.2012
Пам'яті жертв Голодомору.
24 листопада 2012 року учасники ходи з нагоди дня пам'яті Голодомору 1923-1933р.р., представники опозиційних партій
та іноземні посли вшанували пам'ять загиблих в роки голоду в Києві.
Більше 2 тисяч людей взяли участь у ході від станції метро Арсенальна до Меморіалу жертвам Голодомору, який знаходиться в парку Слави,
поряд із музеєм Великої Вітчизняної війни. Учасники ходи тримали в руках прапори України і йшли без партійної символіки.
За участю глави Української православної церкви Київського патріархату Філарета та представників Української греко-католицької церкви відбувся
молебень пам'яті за загиблими.
О 16.00 присутні вшанували пам'ять жертв Голодомору хвилиною мовчання.
Захід організований Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років в Україні.
Докладніше...
21.11.2012
Архітектура сталінського ампіру: ДВРЗ, Соцмісто.
Скоро в Україну прийде зима - сьогодні вночі в Чернігівській області вже випав перший сніг. Синоптики обіцяють,
що цьогорічна зима буде такою ж теплою, як і 18 з останніх 20 зим. Тож киянам слід морально готуватись до
мокрої снігової каші на дорогах і тротуарах.
З таких міркувань буде доречним перегляд відзнятого переважно взимку відеоролика (слайд-шоу) архітектора Олега Прокопенка.
Назва ролика: "Архітектура сталінського ампіру: ДВРЗ, Соцмісто".
Мова йде про поширення практики "ущілювальної" забудови тепер уже й на лівобережну частину Києва. Нові висотні
будинки втискуються поміж існуючими на місце зелених зон, дитячих майданчиків, або малоповерхових будинків.
І якщо будинки ДВРЗ зі слайд-шоу ще можна побачити "вживу", то в Соцмістечку, за словами автора замітки
"Исчезнувший Киев: Соцгород или Немецкий квартал": "На данный момент (конец 2012 года),
от городка осталось около 10% построек".
Докладніше...
19.11.2012
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №282.
В номері №22(282) газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) від 6 червня 1964 року йшлося про
результати роботи в травні. Зокрема, план по валовій продукції було виконано на 108%,
по товарній продукції - на 108,8%, по ремонту вагонів - на 100%. Відремонтовано на лінію 158 колісних пар,
скільки й передбачалось планом.
Розповідалось у газеті також про відпочинок працівників заводу - вони їздили в Трипілля, ходили в
панорамний кінотеатр, у цирк, влаштовували вечори розваг.
Керівник дитячого садка №18 І.Ануфрієва в замітці "Їх другий дім" повідомила про те, як проводять час у садочку
діти, доки їхні батьки працюють на виробництві.
На фотографіях, розміщених на шпальтах газети, можна побачити роботу народного книжкового магазину
комсомольської організації ДВРЗ. Громадський директор магазину - кладовщиця ливарного цеху Галина Чертата,
допомагала їй медичний працівник Любов Кириченко.
На іншому фото - скверик космонавтів, облаштований на місці колишнього пустиря. Схоже, що один із
стендів присвячений першому українському космонавту Павлу Поповичу ("Космонавт №4").
Можливо, старожили ДВРЗ пам'ятають, де саме був розташований скверик космонавтів? Докладніше...
12.11.2012
Газета "Дарницький вагоноремонтник", №264.
За часів соціалізму на Дарницькому вагоноремонтному заводі (м.Київ), як і на тисячах інших заводів та фабрик
Радянського Союзу, друкувалась багатотиражна газета. Як правило, в таких газетах висвітлювалось не тільки
внутрішнє життя підприємства, а й загальнодержавні (наприклад, вибори до органів влади) та значні місцеві події.
Багатотиражна газета "Дарницький вагоноремонтник" виходила з 1956 року. Спочатку її головний редактор працював
на громадських засадах, а згодом ця посада стала самостійною штатною одиницею.
Пропонуємо ознайомитись з №4(284) газети ДВРЗ від 1 лютого 1964 року.
Докладніше...
30.10.2012
Будівлі ДВРЗ: будинок з годинником.
"Бакалея", "Переезд", "Довбуша", "Макаренко", "Возле бани" - такі зупинки роблять маршрутки на ДВРЗ, ці
назви зрозумілі і водіям, і пасажирам, причому байдуже, якою мовою їх кажуть. Між тим, давно вже немає
оптової бази "Бакалія", немає й бані. Проте сама будівля бані добре збереглась, хоча й поміняла господаря - тепер
у цьому дбайливо відреставрованому будинку знаходиться офіс приватної компанії.
Менше пощастило будинку навпроти бані - "будинку з годинником". Це перший, зведений наприкінці 1934 року,
житловий будинок. І номер у нього також був перший, будинки нумерували за порядком їх спорудження"
- пише в книзі "ДВРЗ" Володимир Приходько.
Докладніше...
26.10.2012
Бібліотека №158.
Головним осередком громадського життя в місцевості ДВРЗ цілком заслужено вважається Центр культури та мистецтв
Дніпровського району (ЦКтМ, колишній клуб заводу ДВРЗ). В ньому регулярно проводяться культурно-мистецькі заходи, в тому числі районного та міського
масштабів.
У свою чергу, бібліотека №158 - це своєрідний центр клубу, а її діяльність виходить далеко за рамки формальної функції видачі/прийому книжок.
В читальному залі бібліотеки можна зустріти як вчителів місцевих шкіл №11 та №103, так і допитливих учнів, а також письменників, поетів і перекладачів,
журналістів, театральних режисерів та інших представників творчої інтелігенції.
Докладніше...
16.10.2012
Історія Дарницького вокзалу. Зруйнування післявоєнної будівлі.
Дарницькому залізничному вокзалу хронічно не щастить: його першу будівлю, зведену в 1899 році, було зруйновано
бомбардуваннями під час війни, наново збудований повоєнний вокзал зруйнували навмисно, самі, третя ж будівля вже майже 10 років
світить арматурою довгобуду. А якби Дарниця не стала вузловою залізничною станцією, залишившись невеликою
зупинкою в дачній місцевісті, може й досі була б цілою перша будівля, як і збудовані на початку XX століття залізничні
вокзали в Бородянці, Бучі та Ірпені тієї ж Південно-Західної залізниці.
Фотогалерея - зруйнування в 2003 році будівлі Дарницького вокзалу 1953 року побудови.
Докладніше...
01.10.2012
Дарницький вокзал на початку XX століття.
Від читача сайту "Ліски" пана Вячеслава надійшов лист з двома фотографіями станції Дарниця -
новозбудованої будівлі (з поштової листівки початку минулого століття), та зруйнованої - часів Другої світової війни.
Із вдячністю публікуємо першу з фотографій, додавши до неї історичний контекст.
Залізнична станція Дарниця входить до складу Південно-Західної залізниці, створеної в червні 1870 року
шляхом об'єднання Києво-Брестської, Одеської і Брестсько-Граєвської залізниць. Це була перша в Росії велика
залізниця довжиною 2167 кілометрів, що становило тоді 10% від усієї залізничної мережі країни.
Офіційно рух Південно-Західною залізницею було відкрито 7 червня (26 травня) 1870 року.Докладніше...
27.09.2012
Друге життя парку "Сосновий".
Ще в минулому місяці веб-сайт "Дніпровець" повідомив
про завершення реконструкції парку "Сосновий" на житловому масиві ДВРЗ, біля Центру культури та мистецтв
Дніпровського району. В ході реконструкції було встановлено 25 лав для сидіння, 60 урн, облаштовано
дитячий та спортивний майданчики, виконано комплексний благоустрій газонів (з посівом трави), встановлено металеві
декоративні огорожі, змонтовано нову лінію освітлення.
У вищій частині парку вже декілька років ведеться будівництво церкви. Цікаво, що раніше практично на місці храму
був розташований танцювальний майданчик. Нижче можна побачити його фотографії, взяті з книги Володимира
Приходька "ДВРЗ".
Докладніше...
23.09.2012 Закінчує роботу фотовиставка "Наш ДВРЗ".
Як повідомляє веб-сайт газети "Дніпровець", наступного тижня закінчує роботу фотовиставка "Наш рідний ДВРЗ". Виставка проходить у
просторому вестибюлі Центру культури та мистецтв Дніпровського району (колишньому клубі Дарницького вагоноремонтного заводу)
На ній представлені більш ніж 50 фотографій із зображеннями різних куточків своєрідної місцевості на сході Києва -
навколишнього лісу, скверів, вулиць, окремих будинків, місцевих пам'яток, стадіону, і звичайно - мешканців ДВРЗ.
Автор фотографій - житель ДВРЗ Сергій Попов. Допомогу в організації виставки надав місцевий депутат Київської міської ради
Павло Тесленко.
Докладніше...
19.09.2012
Завод ДВРЗ в окупованому Києві.
Німці і місцеві поліцаї ловили молодь і відправляли на каторжні роботи до рейху.
Один мій знайомий влаштувався працювати на Київський ДВРЗ; робітників якого до Німеччини не забирали.
Порадив і мені. Поїхав я у листопаді 1942 року до Києва. Прийняли у цех неповнолітніх учнем слюсаря.
Начальником цеху був німець, лейтенант Еніш. Поселили мене у барак, в якому вже жили робітники. Один спав
зліва на металевому ліжку, праворуч були розташовані триповерхові дерев’яні нари. Постіль – солом’яні матрац
і подушка. В бараку була кухня, де ми готували пшонин суп. Ще й на заводі давали баланду.
Кожної неділі ми їздили додому, де брали трохи картоплі та шматок хліба, який треба було розділити
на шість робочих днів.
Докладніше...
Результати пошуку за тегом: "Історія Києва"
26.09.2024 19:42
19.09.2024 20:48
10.09.2024 20:30
14.08.2024 20:33
11.08.2024 09:56
28.07.2024 19:01
10.07.2024 16:48
29.05.2024 14:09
26.05.2024 18:58
13.05.2024 14:21
09.05.2024 21:28
07.05.2024 18:34
23.04.2024 19:25
21.04.2024 18:18
05.04.2024 19:12
26.03.2024 18:20
13.03.2024 19:01
10.03.2024 18:15
04.03.2024 18:39
23.02.2024 19:54
22.02.2024 19:05
12.02.2024 12:24
11.02.2024 19:03
09.02.2024 18:17
24.01.2024 19:35
21.01.2024 18:33
16.01.2024 19:30
18.12.2023 18:43
30.11.2023 20:25
23.11.2023 19:36
03.11.2023 10:11
22.10.2023 21:06
10.10.2023 19:12
02.10.2023 18:51
22.09.2023 19:47
31.08.2023 18:04
28.08.2023 19:29
13.08.2023 17:22
02.08.2023 20:52
16.07.2023 19:04
13.07.2023 19:27
08.07.2023 18:14
05.07.2023 19:27
25.06.2023 18:44
21.05.2023 19:30
10.05.2023 20:14
20.04.2023 19:17
07.04.2023 20:32
04.04.2023 16:57
13.03.2023 19:34
02.03.2023 18:34
28.02.2023 19:10
19.02.2023 19:50
14.02.2023 20:29
09.02.2023 19:42
04.02.2023 18:17
22.01.2023 18:18
08.01.2023 17:53
05.01.2023 18:45
27.11.2022 23:04
20.11.2022 20:18
27.10.2022 20:33
16.10.2022 19:04
09.10.2022 20:46
29.09.2022 20:26
27.09.2022 19:16
14.09.2022 19:48
21.08.2022 19:41
19.08.2022 17:32
04.08.2022 20:45
26.07.2022 13:08
04.07.2022 19:14
22.06.2022 19:50
15.06.2022 17:03
26.05.2022 10:33
10.05.2022 08:57
04.05.2022 19:12
23.02.2022 18:42
16.02.2022 19:52
01.02.2022 19:11
26.01.2022 18:57
02.01.2022 17:57
15.12.2021 18:03
01.12.2021 19:57
25.11.2021 20:57
22.11.2021 19:20
21.11.2021 19:31
04.11.2021 20:57
29.10.2021 19:54
20.09.2021 20:43
29.08.2021 19:28
25.08.2021 21:35
12.08.2021 21:24
22.07.2021 20:22
12.07.2021 19:11
11.07.2021 10:20
04.07.2021 21:41
13.06.2021 20:59
24.05.2021 20:53
09.05.2021 16:32
29.04.2021 18:41
18.04.2021 20:54
12.04.2021 18:29
09.03.2021 11:31
13.02.2021 17:37
01.02.2021 18:09
17.01.2021 18:59
16.01.2021 17:21
12.01.2021 19:52
10.01.2021 19:14
06.01.2021 15:49
28.12.2020 18:57
22.12.2020 18:51
17.12.2020 15:55
04.12.2020 19:07 Оновлено
29.11.2020 17:29
17.11.2020 21:31
13.11.2020 17:04
06.11.2020 20:23
25.09.2020 18:09
23.09.2020 23:21
09.09.2020 20:13
30.08.2020 18:44
19.08.2020 20:24
02.08.2020 21:21
29.06.2020 12:20
20.06.2020 18:42
14.06.2020 21:41
01.06.2020 11:44
31.05.2020 19:34
29.05.2020 18:41
27.05.2020 11:53
17.05.2020 10:13
13.05.2020 19:44
11.05.2020 15:23
08.05.2020 17:31
03.05.2020 21:46
30.04.2020 20:34
24.04.2020 17:53
22.04.2020 17:31
18.04.2020 16:01
15.04.2020 19:05
14.04.2020 20:07
13.04.2020 20:05
11.04.2020 11:47
06.04.2020 19:13
05.04.2020 14:34
29.03.2020 18:59
20.03.2020 15:25
11.03.2020 11:37
04.03.2020 17:59
25.02.2020 11:56
10.02.2020 16:00
01.02.2020 20:17
26.01.2020 20:18
17.01.2020 17:27
12.01.2020 21:46
05.01.2020 21:30
28.12.2019 22:08
13.12.2019 17:20
17.11.2019 18:36
10.11.2019 14:29
15.10.2019 20:45
06.10.2019 11:49
25.09.2019 11:29
20.09.2019 16:51
12.09.2019 17:08
01.09.2019 19:14
27.08.2019 19:52
09.08.2019 10:35
30.07.2019 08:14
08.07.2019 20:35
05.06.2019 21:12
29.05.2019 21:56
28.05.2019 20:41
27.05.2019 20:42
24.05.2019 10:39
14.05.2019 21:29
11.05.2019 18:03
23.04.2019 22:11
19.04.2019 20:59
09.04.2019 15:10
26.03.2019 17:17
10.03.2019 21:42
27.02.2019 19:58
16.02.2019 21:15
20.01.2019 15:33
03.01.2019 11:25
29.12.2018 11:00
15.12.2018 10:48
03.12.2018 07:52
27.11.2018 16:01
23.11.2018 09:44
04.11.2018 10:13
31.10.2018 17:27
15.09.2018 08:20
01.09.2018 12:27
26.08.2018 13:18
10.08.2018 14:19
29.07.2018 12:28
17.06.2018 20:44
15.06.2018 22:17
20.05.2018 11:52
06.03.2018 22:32
05.02.2018 21:57
30.01.2018 16:37
14.01.2018 10:15
08.01.2018 22:20
28.11.2017 17:06
23.10.2017 10:39
30.09.2017 09:19
07.09.2017 11:32
05.09.2017 20:35
27.08.2017 21:05
13.08.2017 22:22
30.07.2017 21:35
19.07.2017 22:15
09.07.2017 22:57
29.06.2017 09:19
03.06.2017 08:53
29.04.2017 17:34
26.04.2017 21:22
08.04.2017 22:13
29.03.2017 17:05
28.03.2017 21:56
22.03.2017 10:40
26.02.2017 22:17
15.02.2017 22:08
07.02.2017 20:59
18.01.2017 11:47
19.12.2016 09:47
16.12.2016 16:39
04.12.2016 19:27
13.11.2016 22:16
26.10.2016 17:13
15.10.2016 22:54
14.10.2016 21:23
09.10.2016 15:53
03.10.2016 17:42
26.09.2016 14:27
21.09.2016 16:01
17.08.2016 09:28
22.07.2016 20:36
23.06.2016 08:26
01.06.2016 22:33
18.04.2016 22:00
17.04.2016 21:05
09.04.2016 22:54
06.04.2016 22:26
06.03.2016 15:10
01.03.2016 09:35
19.02.2016 21:02
16.02.2016 21:08
12.02.2016 20:43
09.02.2016 23:03
04.02.2016 20:39
24.01.2016 19:57 Доповнено коментарем читача.
17.01.2016 16:45
10.01.2016 14:57
29.12.2015 14:32
27.12.2015 21:49
20.12.2015 18:07 Оновлено!
13.12.2015 16:41
10.12.2015 20:14
06.12.2015 17:48
29.11.2015 20:12
23.11.2015 21:12
22.11.2015 20:08
15.11.2015 16:03
08.11.2015 11:17
01.11.2015 22:12
28.10.2015 09:09
23.10.2015 18:26
12.10.2015 16:37
05.10.2015 10:00
03.10.2015 12:03
22.09.2015 15:33
19.09.2015 07:20
09.09.2015 23:25
16.08.2015 23:09
13.08.2015 16:20
05.08.2015 22:25
03.08.2015 20:36
03.08.2015 09:54
01.08.2015 13:07
28.07.2015 09:42
19.07.2015 11:39
05.07.2015 23:10
16.06.2015 08:14
14.06.2015 11:27
29.05.2015 19:24
28.05.2015 07:16
20.04.2015 20:51
15.04.2015 20:02
02.04.2015 09:02
29.03.2015 20:08
25.03.2015 15:20
12.03.2015 18:42
08.03.2015 17:26
08.03.2015 09:59
23.02.2015 08:01
22.02.2015 18:18
22.02.2015 13:43
15.02.2015 12:02
13.02.2015 12:48
08.02.2015 21:21
04.02.2015 09:55
27.01.2015 09:38
16.01.2015 19:23
13.01.2015 07:49
20.12.2014 06:11
17.12.2014 10:00
12.12.2014 12:20
07.12.2014 19:28
30.11.2014 11:22
09.11.2014 14:55
07.11.2014 12:23
31.10.2014 20:56
26.10.2014 22:25
19.10.2014 16:00
04.10.2014 21:40
23.09.2014
20.09.2014
13.09.2014
11.09.2014
08.09.2014
20.08.2014
06.08.2014
28.07.2014
12.07.2014
11.07.2014
02.07.2014
01.07.2014
25.06.2014
16.06.2014
14.06.2014
12.06.2014
29.05.2014
26.05.2014
20.05.2014
18.05.2014
17.05.2014
17.05.2014
07.05.2014
05.05.2014
16.04.2014 Дополнено 17.04.2014
11.04.2014
09.04.2014
30.03.2014
29.03.2014
18.03.2014
17.02.2014
11.01.2014
09.01.2014
05.01.2014
27.12.2013
22.12.2013
03.12.2013
27.11.2013
26.11.2013
25.11.2013
21.11.2013
11.11.2013
10.11.2013
07.11.2013
05.11.2013
05.11.2013
02.11.2013
31.10.2013
24.10.2013
21.10.2013
20.10.2013
14.10.2013
13.10.2013
07.10.2013
30.09.2013
15.09.2013
07.09.2013
01.09.2013
28.08.2013
26.08.2013
26.08.2013
21.08.2013
17.08.2013
16.08.2013
12.08.2013
12.08.2013
06.08.2013
04.08.2013
01.08.2013
28.07.2013
26.07.2013
22.07.2013
21.07.2013
14.07.2013 Доповнено читачами
09.07.2013
04.07.2013
24.06.2013
21.06.2013
17.06.2013 Доповнено читачем
12.06.2013 Доповнено читачем 13.06.2013
10.06.2013
28.05.2013
10.05.2013
05.05.2013
30.04.2013
19.04.2013
17.04.2013
10.04.2013
02.04.2013
19.03.2013
13.03.2013 Доповнено
08.03.2013
07.03.2013
06.03.2013
13.02.2013
12.02.2013
09.02.2013
06.02.2013
23.01.2013
14.01.2013
09.01.2013
04.01.2013
31.12.2012
25.12.2012 Оновлено 28.12.2012
18.12.2012
17.12.2012
10.12.2012
08.12.2012
05.12.2012
03.12.2012
02.12.2012
26.11.2012
25.11.2012
21.11.2012
19.11.2012
12.11.2012
30.10.2012
26.10.2012
16.10.2012
01.10.2012
27.09.2012
23.09.2012
Закінчує роботу фотовиставка "Наш ДВРЗ".
Як повідомляє веб-сайт газети "Дніпровець", наступного тижня закінчує роботу фотовиставка "Наш рідний ДВРЗ". Виставка проходить у
просторому вестибюлі Центру культури та мистецтв Дніпровського району (колишньому клубі Дарницького вагоноремонтного заводу)
На ній представлені більш ніж 50 фотографій із зображеннями різних куточків своєрідної місцевості на сході Києва -
навколишнього лісу, скверів, вулиць, окремих будинків, місцевих пам'яток, стадіону, і звичайно - мешканців ДВРЗ.
Автор фотографій - житель ДВРЗ Сергій Попов. Допомогу в організації виставки надав місцевий депутат Київської міської ради
Павло Тесленко.
Докладніше...
19.09.2012
05.09.2012