Тег AREA. Top_232


Сайт Л і с к и               Головна      Про сайт     Архів новин     Флора/Монітор     Вебкамера 

Вчитель історії Михайло Рибаков

Понеділок, 26.05.2014    

  Сьогодні - день народження дослідника-краєзнавця, фахівця з історії Києва, автора більше ніж 400 публікацій Михайла Олександровича Рибакова (1929-2009 роки).

   Проте мешканці місцевості ДВРЗ, колишні учні школи №11, перш за все знають Михайла Рибакова як педагога - протягом багатьох років, починаючи з 1951 року, він викладав у цій школі історію та суспільствознавство.

   Ось як пише про свого колишнього вчителя випускник школи №11 Анатолій Довбня:
      ...
      Ученики его, минуту помолчите
      И вспомним, как впервые к нам он в класс пришел

      Черноволосый парень, чуточку кудрявый
      Он был всего лишь ненамного старше нас
      Нам поясняя Конституцию державы
      И погружая в глубь веков в урочный час
      ...

   Крім уроків у лівобережних школах №11 та №136, Михайло Рибаков читав лекції по краєзнавству для різних аудиторій Дніпровського та Дарницького районів, активно сприяв охороні пам'ятників історії та культури, приймав участь у створенні музею історії Дарниці.
   Найбільш відомі книги Рибакова - "Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва" (1997), "Хрещатик відомий і невідомий" (2003) та "Вулиця Архітектора Городецького" (2007) - радують читача глибиною думки та старанністю роботи з історичним матеріалом. Без цих книг не обходиться теперь жодна бібліотека любителя київської старовини.
   Наводимо декілька фото з книг та робіт Михайла Олександровича Рибакова. Перші два фото вулиці Хрещатик - з книги "Хрещатик відомий і невідомий": прокладання по вулиці трамвайної лінії та післявоєнна відбудова Хрещатика. Наступні фото - зі статті "Дарниця". Останні фото - вірші з книги Анатолія Довбні, присвячені пам'яті Михайла Рибакова та інших вчителів 11-ї школи.

   А ось слова Михайла Кальницького, присвячені пам'яті Михайла Рибакова:
   "Согласно известному афоризму, актер умирает, когда умирает его последний зритель. Соответственно можно сказать, что смерть литератора или ученого-исследователя наступает тогда, когда умирает его последний читатель.
   Вот уже 200 лет читают труды «отца киевской историографии» Максима Берлинского. Почти 150 лет кряду настольной книгой для киевоведов остается «Описание Киева» Николая Закревского. Около 100 лет не пропадает интерес к исследованиям киевского историка и искусствоведа Костя Шероцкого.
   К этому ряду можно смело причислить имя Михаила Рыбакова. Благодаря его научному творчеству киевская старина становилась интереснее, богаче, разнообразнее. Нет сомнений: Михаилу Александровичу Рыбакову суждена долгая жизнь в его читателях."


   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Школа" та "Історія Києва".


Вам була корисна ця стаття?

Володимир  26.05.2014 10:13
Фото Михайла Олександровича з властивою йому лагідною посмішкою мимоволі переносить в далекі шкільні часи. Пам’ятаю його саме таким. На жал, Михайло Олександрович не вів уроки у нашому класі, але пам’ятаю як на перервах з ним завжди ходила юрба допитливих учнів, з якими він щось жваво обговорював. Важливо, що тепер ми маємо можливість знайомитися з його дослідженнями.

Можете додати свій коментар
Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів, тільки текст, гіперпосилання недопустимі):