18.07.2020 10:10

   60 років від дня народження Сергія Буковського.   18 липня 2020 року виповнюється 60 років від дня народження відомого українського режисера-документаліста, народного артиста України, призера престижних міжнародних кінофестивалів Сергія Буковського, який більше 10 років працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів, знявши за 35-річну кар’єру в кіно близько 40 документальних фільмів. До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного пропонує ознайомитись з фільмографією митця та переглянути фрагмент документального телефільму "Пейзаж, портрет, натюрморт" з архівної колекції фонду. Докладніше...

  10.06.2020 14:53

   Цього дня народився Петро Юхимович Вескляров - дід Панас.   10 червня 1911 року в місті Тальне, тепер Черкаської області, народився Петро Юхимович Вескляров — актор театру і кіно, телеведучий. Заслужений артист УРСР (1973). Член Спілки кінематографістів України (1962). Відомий телеведучий передачі "На добраніч, діти" (дід Панас). Працював у Черкаському та Волинському музично-драматичних театрах, на Київській кіностудії. Знімався у фільмах: "Іванна" (1960), "Олекса Довбуш" (1960), "Лісова пісня" (1961), "Гадюка" (1966), "Циган" (1967), "Падающий иней" (1969) та ін. Протягом 1964—1986 р.р. вів на Українському телебаченні передачу "На добраніч, діти". Докладніше...

  05.06.2020 15:51

   Очі волошкові.   Сьогодні виповнилося б 100 років відомому композитору, автору національних шлягерів "Марiчка", "Очi волошковi" Степану Сабадашу. Пісенну музику Степан Олексійович почав писати з 1951 року, а основною темою його творчості були патріотичні, ліричні та жартівливі пісні. Найбільш відомі його твори – "Пісня про Лук’яна Кобилицю", "Вареники", "Пісня з полонини", "Пісня про трембіту". Пісня "Марічка" була відзначена на обласному конкурсі самодіяльних композиторів пісні "Чернівецький вальс". Перу майстра належить обробка багатьох українських народних пісень. Докладніше...

  22.05.2020 10:16

   22 травня - день перепоховання Тараса Шевченка у Каневі.   Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...». Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, після отримання дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й перепоховано на Чернечій горі біля Канева. Докладніше...

  28.04.2020 13:10

   Цього дня народився винахідник, педагог та громадський діяч Олександр Верхман.   Олександр Аркадійович Верхман народився 28 квітня 1937 року в місті Шепетівка Хмельницької області. За освітою він інженер, проте читачам нашого сайту відомий передусім як виконувач духівниці Ніни Миколаївни Грін - дружини письменника Олександра Гріна. Участь у небезпечному нелегальному перепохованні Ніни Грін, за яке в радянські часи можна було дістати реальний строк ув’язнення, не була випадковим епізодом у житті Олександра Верхмана. У 1960-70 роки він познайомився з художниками та літераторами, представниками київської інтелігенції, людьми передових поглядів, які пізніше стали відомі як "шістдесятники". Разом з ними розповсюджував заборонені в СРСР видання, брав участь у кампаніях захисту політичних в'язнів. Докладніше...

  25.04.2020 10:22

   Фермер відновив 240-річний козацький храм.   У селі Мала Ростівка Вінницької області керівник фермерського господарства Микола Мотузюк відновлює козацький храм. Спільно з родиною пан Микола відновлює храм уже понад п’ять років. Щоб повністю завершити реконструкцію храму, ще треба виконати частину робіт всередині та облаштувати навколишню територію. Прикметно, що козацьку церкву відновили такою, якою вона була після спорудження у 1776 році. Для цього використали матеріал дуба. Зберегли всі елементи, що залишилися у храмі зі старих часів на стінах, як всередині, так і зовні. Стіни зроблені з дуба, а ось дах – із сосни. Соснові дошки не встояли, дубові зруби збереглися. Запис про спорудження церкви у Малій Ростівці є у книзі "Сказание о населенных местностях Киевской губернии" (1864 рік). Докладніше...

  20.04.2020 10:28

   Цього дня народився автор пісні "Це остання неділя".   Польський піаніст, диригент і композитор Єжи Петерсбурський (Jerzy Petersburski) народився 20 квітня 1895 року у Варшаві в сім'ї співака Якуба Петерсбурського та піаністки Пауліни Мелодисти. З чотирьох років мати почала навчати хлопчика грі на піаніно. Після закінчення гімназії Єжи навчався у Варшавській консерваторії та Віденській Академії Музики. Повернувшись до Варшави, вступив добровольцем до авіаполку. Брав участь у польсько-радянській війні. Після військової служби співпрацював з музичним театром і кабаре як піаніст, композитор та аранжувальник. Згодом організував джазовий оркестр. У 1935 році Єжи Петерсбурський написав музику до пісні "Це остання неділя" ("To ostatnia niedziela"). Автор тексту цього відомого польського шлягера передвоєнного часу - Зенон Фрідвальд. Докладніше...

  03.04.2020 15:30

   День народження українського гумориста Степана Олійника.   3 квітня 1908 року в селі Пасисели (тепер Балтський район Одеської області) народився український поет Степан Іванович Олійник. Закінчив літературний факультет Одеського педагогічного інституту (1934). Учасник Другої світової війни. Лауреат Державної премії СРСР (1950). Віршам Степана Олійника притаманні актуальність тематики, сатирична гострота, політична направленість, соковитий український гумор. Гумореска Олійника "Пес Барбос і повчальний крос" отримала друге народження у фільмі режисера Леоніда Гайдая "Пес Барбос и необычный кросс". Саме в ньому глядачі вперше побачили на екрані знамениту трійцю кіноакторів "Нікулін — Віцин — Моргунов". Докладніше...

  21.03.2020 17:51

   Google присвятив дудл 125-річчю Утьосова.   Пошуковий сервіс Google присвятив сьогодні свій тематичний малюнок радянському артисту естради, співаку Леоніду Утьосову (справжнє ім'я Лазар Вайсбейн). Народився він у 1895 році в Одесі, у багатодітній родині. Навчався в комерційному училищі, брав уроки музики. З 1912 року виступав у Кременчуцькому театрі мініатюр; тоді ж узяв собі псевдонім Леонід Утьосов. З 1913 року працював в одеських театрах. У фотогалереї - будинок-музей видатного співака в Одесі, в будинку №11 по провулку Утьосова (колишня назва провулку - Треугольный). В еспозиції музею можна побачити особисті речі Леоніда Осиповича, архівні документи та фотографії, круглі металеві коробки з кіноплівкою, а також грамплатівки. Докладніше...

  12.02.2020 16:39

   Кінофотофоноархів України отримав цінні історичні документи.   На зберігання до ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного надійшли фотографії, передані Київською митницею Державної митної служби України. Дані фотодокументи є цінним джерелом у дослідженні подій Другої світової війни. 301 фотографію намагався вивезти з України громадянин Німеччини. Фотографії можна умовно поділити на декілька груп. Перша - 25 фото з подіями заключного етапу Другої світової війни, друга - 16 фото із зображенням страти нацистських злочинців в Миколаєві і Києві 1945-1946 років. Автором другої групи фотографій, судячи зі штампів, був відомий гранд фотографії 1930-1950-х років - військовий фотограф ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи - "Спецфонд МВД УССР" і "Погашено", або "Снято с учета". Докладніше...

  06.02.2020 16:50

   Цього дня піднято прапор на українській антарктичній станції.   6 лютого 1996 року британську антарктичну станцію "Фарадей" передано українським полярникам. Станція була придбана Україною за символічну ціну в 1 фунт стерлінгів у Британії. На її базі створено українську станцію "Академік Вернадський". Цього дня відбулося перше підняття українського прапору на станції. Російська Федерація у спадщину від Радянського Союзу отримала дев'ять антарктичних станцій - п'ять постійних і чотири сезонних. А братами виявились англійці, які з шести своїх одну за символічну плату передали українцям (на фото - станція "Фарадей" у 1949 році). Докладніше...

  24.01.2020 11:48

   Художник Костянтин Богаєвський.   Сьогодні – день пам’яті художника Костянти́на Богає́вського, одного із п’яти учнів Івана Айвазовського. Народився художник-«кіммерієць» Костянтин Богаєвський у м. Феодосія 24 січня 1872 р. в родині дрібного службовця і жив у Карантині. Одне з найсильніших вражень дитинства – олеографія, що зображувала діючий вулкан Везувій, кажуть, тоді геологічне минуле Кіммерії прокинулося у його генах. Перші навички ремесла опановував у Адольфа Феслера, потім займався малюванням у майстерні Івана Айвазовського. У Петербурзькій Академії мистецтв його вчителем був Архип Куїнджі. У 1906 р. К. Богаєвський повернувся до Феодосії, збудував майстерню біля Храму ікони Іверської Божої. Цього ж року у цьому храмі взяв шлюб із Жозефіною Дуранте. Його єдиним другом був Максиміліан Волошин. К. Богаєвський створив малюнки до книги віршів Максиміліана Волошина «Роки мандрів». Докладніше...

  29.12.2019 15:34

   29 декабря 1986 года лучшим футболистом Европы был признан Игорь Беланов.   Беланов входит в топ-100 лучших футболистов в истории чемпионатов мира по версии The Guardian. Обладатель Кубка кубков УЕФА, двукратный чемпион СССР, трёхкратный обладатель Кубка СССР, вице-чемпион Европы 1988 года. Единственный советский футболист, забивший три гола в одном матче финальной стадии чемпионата мира. На снимке 1988 года - серебряный призер чемпионата Европы по футболу сборная СССР. Верхний ряд - Ринат Дасаев (Россия), Олег Кузнецов, Анатолий Демьяненко, Геннадий Литовченко, Сергей Балтача, Владимир Бессонов (все - Украина). Нижний ряд - Игорь Беланов, Василий Рац (оба - Украина), Тенгиз Сулаквелидзе (Грузия), Александр Заваров, Олег Протасов (оба - Украина). Докладніше...

  29.11.2019 16:28

   Архивные дела НКВД: профиль Троцкого на фотографии котельной и силуэты танков на панорамном фото ДВРЗ.   Фотография пейзажа, фрагмент географической карты или даже узор на ковре иногда могут напомнить своими очертаниями животных, бытовые предметы или людей. И людей не только абстрактных, но и вполне конкретных. Это может стать поводом для шутки. Однако в сталинские годы случайное и малозаметное сходство могло привести к плачевным последствиям. Одна такая история нашлась в рассекреченных украинских архивах советских спецслужб. 21 апреля 1937 года в газетных киосках появился очередной номер ежедневной газеты "Комуніст". На третьей странице было напечатано фото котельной "Шелкостроя" — киевского комплекса фабрик легкой промышленности. Докладніше...

  28.10.2019 17:08

   Виставка фотодокументів архіву Пшеничного.   28 жовтня відзначається 75-та річниця визволення України від нацистських окупантів. До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного пропонує переглянути віртуальну виставку фотодокументів. Прим. ред. "Ліски": натиснувши на зображення, дочекайтесь повного завантаження карти "Звільнені міста України. До 75-річчя вигнання нацистських окупантів" (займає декілька секунд). На ній з'являться маленькі чорно-білі фото - посилання на відповідні даній місцевості архівні фотографії з детальними описами. Докладніше...

  24.10.2019 16:07

   М а к д о н а л ь д.   24 жовтня 1924 року в Одесі на Першій державній кінофабриці ВУФКУ знято перший український трюковий короткометражний фільм кінокомедію "Макдональд". Картина ввійшла до першого номера кіножурналу ВУФКУ "Маховик". Фільм – сатира на лідера англійських лейбористів 1920-х років Макдональда, агресивно налаштованого до Радянського Союзу. Режисер – Лесь Курбас, сценарист – Дмитро Бузько, у головних ролях – Амвросій Бучма (Макдональд) та Василь Василько (король Георг V). Інші актори: Симонов (член II Інтернаціоналу), Антон Клименко (член II Інтернаціоналу), Леонід Юренєв (Ллойд Джордж), Павло Долина (італійський журналіст), Степан Шагайда. Фільм не зберігся. Докладніше...

  18.07.2019 20:28

   Kyiv вместо Kiev: зачем и почему?   "Внимание, это будет гигантский пост об Украине для россиян и русскоязычных", - так начал свою заметку Бектур Искендер, журналист из Кыргызстана, один из основателей портала Kloop.kg. И продолжил: "Внезапно в моей ленте возникло много постов о том, что США решили писать Kyiv вместо Kiev. Очень много ажиотажа к этой новости именно в российском/русскоязычном сегменте соцсетей. Ну и, конечно, не обошлось без лавины безграмотных комментариев от русскоязычных людей, которые в Украине не были и для которых начертание Kyiv вдруг стало сюрпризом". Докладніше...

  26.06.2019 09:17

   Зачем автомобилю ракушка?   В 1970-1980-е годы построить гараж в СССР было, наверное, еще более сложным делом, чем купить автомобиль. Гараж, как и автомобиль, тоже был роскошью для советского человека. Дефицит мест для стоянки автомобилей возник с 1960-х годов и с каждым годом становился все более ощутимым. Во дворах многоэтажек не хватало мест для размещения "Москвичей", "Жигулей", "Волг" и "Побед". Машины стояли во дворах, создавая проблемы и пешеходам, и самим владельцам, так как нередки были случаи, когда автомобили обворовывали или даже угоняли. В конце 1980-х был изобретён малогабаритный гараж, называемый в простонародье "ракушкой", "мыльницей" или "пеналом". Докладніше...

  09.05.2019 08:55

   Ніколи не розказував про війну, не одягав медалі і не ходив на парад.   Ілюшенко Микола Григорович. Дідусь народився у 1925 р. під Києвом в багатодітній родині (3 брати), яка в 1933 році залишилася без батька. Родина пройшла "розкуркулювання". Дідусь закінчив 9 класів та курси ЛІКНЕПУ в селі. Призваний на фронт був у 1943 році. З призивного пункту у Новоград-Волинську був перекинутий до Західної України. Після поранення та реабілітації у шпиталі був направлений до міста Севастополь. Служив у Чорноморському флоті, плавучий док №16, курсантом 127 запасного стрілкового полку. Демобілізували у 1949 році. Все своє життя працював на Дарницькому вагоноремонтному заводі. Докладніше...

  27.04.2019 07:10

   Поздравляем Виктора Павленко з днём рождения!   В этот день родился Виктор Яковлевич Павленко - историк по образованию, романтик душой, благородный и мужественный в поступках человек. Друзья знают Виктора как любознательного путешественника, интересного собеседника, отзывчивого, спокойного и скромного человека. Он - один из шестерых смельчаков, осуществивших тайное перезахоронение Нины Николаевны Грин, вдовы писателя Александра Грина, согласно её завещанию. Это событие произошло в ночь на 23 октября 1971 года в городе Старый Крым. Приводим воспоминания Виктора Павленко о знакомстве с Ниной Николаевной Грин, состоявшемся двумя годами ранее. Докладніше...

  16.02.2019 10:46

   Радянський Союз засудив введення військ до Афганістану через 10 років після події.   Вчора була 30-а річниця виводу радянських військ з Республіки Афганістан. Введені вони були 25 грудня 1979 року. В січні 1980 року Генеральна Асамблея ООН засудила збройну інтервенцію СРСР в Афганістан. У самому Радянському Союзі введення військ до Афганістану було засуджене через 10 років після події, 24 грудня 1989 року, постановою №982-1 З'їзду народних депутатів СРСР - вищого на той час органу державної влади у країні. Цитата з постанови: "Съезд народных депутатов СССР поддерживает политическую оценку, данную Комитетом Верховного Совета СССР по международным делам решению о вводе советских войск в Афганистан в 1979 году, и считает, что это решение заслуживает морального и политического осуждения". Докладніше...

  24.11.2018 06:09

   Ти приніс мені яблуко?   Переважна більшість померлих в результаті Голодомору в Україні були сільськими мешканцями. Про це на прес-конференції в Укрінформі повідомив Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи. Всього під час Голодомору, який тривав три роки, Україна втратила 3,9 млн. населення. Із загальної кількості померлих 1 мільйон складають діти віком до 10 років, в селі у 1932-1934 роках передчасно померла кожна шоста дитина. Докладніше...

  17.11.2018 08:09

   Архітектурна спадщина України стає на облік.   5 листопада 2018 року на Консультативній раді Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА відбувся захист 6-ти комплектів облікової документації на пам'ятки архітектурної спадщини Полтавщини. Це чотири школи в селах Піски, Бербениці, Гаївщина та Лучка, земська лікарня та жіночє єпархіальне училище в м. Лубни. Всі перелічені пам'ятки рекомендовані на статус місцевих, крім Лубенського жіночого єпархіального училища, якому консультативна рада рекомендувала національний статус. Докладніше...

  14.11.2018 16:04

   Едуард Тотлебен і кримські татари.   Депортація кримських татар 1944 року стала трагедією для десятків тисяч людей. Втрата батьківщини, звичного середовища існування, висока смертність у місцях висилки — все це поставило на грань повного вимирання невеликий за чисельністю народ. Спроби виселити татар з Криму були й раніше. У 1860 році генерал-ад’ютанту графу Е. І. Тотлебену було доручено вивчити питання про повне виселення кримських татар. Тотлебен був одним з організаторів оборони Севастополя під час Кримської війни. Він добре знав Крим і сумлінно підійшов до питання. Докладніше...

  05.11.2018 11:09

   5 листопада 1968 року на Хрещатику стався акт самоспалення.   На знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини 5 листопада 1968 року український патріот Василь Макух здійснив акт самоспалення на Хрещатику в Києві. Василь Омелянович Макух народився на Львівщині, воював в Українській Повстанській Армії. В лютому 1946 року поранений і схоплений НКВД, засуджений до 10 років концтаборів і 5 років заслання. Після звільнення брав участь в українському правозахисному русі 1960-х років. На честь Василя Макуха названо пішохідний міст через річку Ботіч у Празі. Докладніше...

  27.07.2018 09:17

   Google посвятил дудл украинской советской шахматистке.   На главной странице Google сегодня появился дудл (тематический рисунок), посвященный дню рождения украинской советской шахматистки Людмилы Руденко (27 июля 1904 - 28 февраля 1986). На рисунке изображена сама шахматистка, шахматная доска, а также несколько шахматных фигур в прямоугольниках разного цвета. Уроженка города Лубны (ныне Полтавской области) Людмила Руденко - международный гроссмейстер, вторая в истории шахмат и первая среди советских шахматисток чемпионка мира (1950—1953). Заслуженный мастер спорта СССР. Докладніше...

  09.05.2018 09:21

   Родился в Донецкой области, учился в 11-й школе Киева, погиб при освобождении Белоруссии.   Олег Иванович Руденко родился в 1924-м году в городе Красный Лиман. Детство провел в городе Киеве. Учился в школе N11 Дарницкого (теперь Днепровского) района, микрорайон ДВРЗ. С 25 января 1941 года учился в авиационной школе города Борисоглебск. В 1943 году служил на полевой почте 42063. Офицер, летчик истребительной авиации. Из письма матери и сестре: "Сейчас нахожусь в новой боевой части. Так что адрес мой теперь таков: п.п.42063, Олегу Ивановичу Руденко. Ну, работа новая, жизнь идет тоже по-новому. Новое в том, что работал непосредственно над полем боя. Видишь результат своей работы". Докладніше...

  14.01.2018 21:22

   В этот день ООН осудила вооруженную интервенцию СССР в Афганистане.   25 декабря 1979 года СССР ввёл войска в Демократическую Республику Афганистан. 7-9 января 1980 года Совет Безопасности ООН рассмотрел проект резолюции, квалифицирующей действия СССР как вооруженную интервенцию, противоречащую международному праву. Советский Союз как постоянный член Совета Безопасности наложил вето на эту резолюцию. 14 января 1980 года Генеральная Ассамблея ООН на 6-й чрезвычайной специальной сессии приняла резолюцию A/RES/ES-6/2 "Положение в Афганистане и его последствия для международного мира и безопасности". За неё проголосовали 104 государства. Против - 18. Докладніше...

  24.05.2016 21:48

   Брат инженера Бородина.   В начале апреля мы сообщили об одном из недавних переименований в Киеве - улица Сергея Лазо сменила название на Инженера Бородина. Рассказали и об Александре Парфеньевиче, чьё имя носит теперь улица. В ходе работы над материалом выяснилось, что старший брат Александра - Иван Парфеньевич Бородин - также являлся незаурядной личностью. Малолетние братья в возрасте 4-х и 3-х лет приехали в Петербург весной 1851 года вместе с матерью, сопровождавшей в военный госпиталь заболевшего супруга, капитана лейб-гвардии Драгунского полка Парфения Афанасьевича Бородина. Здоровье офицера не поправилось, и через полгода он умер, а 23-летняя вдова переехала за Нарвскую заставу и поселилась с сыновьями на арендованной даче. Молодая женщина посвятила жизнь воспитанию сыновей. Докладніше...

  27.04.2016 21:59

   Таємниці Старого Криму в розповіді Віктора Павленка.   Із шістьох учасників таємного перепоховання Ніни Миколаївни Грін, яке відбулося в 1971 році, троє народилися в квітні. Шістнадцятого квітня народилася Юлія Первова, завтра святкуватиме свій день народження Олександр Верхман, а 27 квітня народився Віктор Павленко. Саме йому присвячена наша сьогоднішня публікація, проілюстрована фотографіями зустрічі в Старому Криму 13 листопада 2011 року учасників тих подій. Письменник Олександр Грін помер у старому Криму – містечку “квітів і румовищ” – у 1932 році, увійшовши тільки після смерті до сонму “святих світової літератури”. Містика його долі, почасти відбита у творах, оповиває цю долю й досі. Всієї правди про життя Гріна не знає ніхто. Але нові сюжети з’являються, відхиляючи темні штори небуття. Один з таких сюжетів стосується Ніни Грін – дружини письменника, його “Ассоль”. Докладніше...

  15.02.2014

   Не померкнет слава солдат Отечества!  Сегодня исполняется 25 лет со дня вывода советских войск из Афганистана… Пока живы те, кто вернулся с этой войны, пока жива память тех, кто потерял в ней своих сыновей и отцов, дочерей и матерей, чьи друзья и просто знакомые не вернулись в родные дома, до тех пор эта война будет иметь живой образ в памяти нашего народа. Мы ушли из этой страны. Не победив и не проиграв. Да и могла ли там быть победа, подобная Победе советского народа в Великой Отечественной войне? В Афганистане у нас были победы в боях и в военных операциях, были и поражения. Был массовый самоотверженный героизм, но были предательство и трусость. На войне как на войне, и те, кто её прошёл, хорошо знают это. И то, что мы покинули Афганистан, ещё не значит, что война эта закончилась в умах и сердцах наших людей. Докладніше...

  23.01.2014

   Автора "Щедрика" вбили у батьківській хаті.  23 січня 1921 року було вбито українського композитора й диригента Миколу Леонтовича в домі його батька-священика в селі Марківка Гайсинського повіту на Вінниччині. Звечора до них на нічліг попросився чоловік. Показував документи, що він агент Гайсинського ЧК Грищенко. Удосвіта всіх розбудив постріл. Над ліжком Миколи Леонтовича зі зброєю стояв Грищенко. Микола Леонтович того ж ранку помер. Як композитор, уславився обробками українських народних пісень. Найвідоміша — "Щедрик". Докладніше...

  19.11.2013

  День пам'яті жертв голодоморів.  В четверту суботу листопада, яка в цьому році припадає на 23 число, в Україні відзначається День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція "Запали свічку", в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні. Докладніше...

  17.11.2013

   Сегодня - День памяти жертв ДТП.  Ежегодно, в третье воскресенье ноября, отмечается Всемирный день памяти жертв дорожно-транспортных происшествий. Государственная автоинспекция МВД Украины призывает водителей в этот день почтить память жертв ДТП, включив ближний свет в фарах автомобилей... 23 июля 1941 года в городе Старый Крым в семье Натальи Стамовой и Алексея Гагарина родилась дочь Татьяна. В детстве была застенчивым, всесторонне одарённым и любознательным ребёнком. Исходила пешком все тропы между Феодосией, Старым Крымом и Коктебелем, понимала и любила природу. Спросите, почему мы вспомнили её сегодня? Докладніше...

  24.08.2013

   Українські тіпи і краєвиди.  Невдовзі після публікації замітки "Дореволюційна поштова листівка...", підготовленої з допомогою одних читачів, інші читачі зауважили, що існує ціла серія листівок "Українські тіпи і краєвиди". Виявляється, що не дивлячись на революції та війни, збереглося таких листівок досить багато. Для колекціонерів особливої цінності вони не складають і продаються на аукціонах з приблизною стартовою ціною 20 грн., та кінцевою - 120-150 грн. Цікаво, що зображені на листівках українські дівчата одягнуті дуже мальовничо, а от взуті - не завжди. Докладніше...

  19.08.2013

   Дореволюційна листівка з портретом Шевченка.  Приємно, що читачі нашого сайту охоче відгукуються на прохання надавати до редакції копії раритетних документів чи фотографій з сімейних архівів. Або оригінали, які ми, попередньо оцифрувавши, незмінно повертаємо власникам. Завдяки цьому поповнюється електронний архів сайту "Ліски", а копії документів стають доступними широким колам читачів. Черговий документ - листівку - надруковано в Швейцарії, а колаж, складений з портрета Тараса Шевченка, зображень кобзаря, кобзи та елементів українського пейзажу, названо "Українські тіпи і краєвиди". Докладніше...

  18.08.2013

   Перший піонерський зліт.  Вісімдесят чотири роки тому, 18 серпня 1929 року в Москві, на стадіоні "Динамо" розпочався Перший Всесоюзний зліт юних піонерів. Зліт працював до 25 серпня, а його учасниками стали близько 7 тисяч піонерів-делегатів із шести республік СРСР - Російської Федерації, України, Білорусії, Закавказької Федерації, Узбекистану і Туркменії. Ось як описує відкриття зльоту дитячий календар "Круглый год", виданий у 1958 році видавництвом "Детгиз": "По полю стадиона "Динамо", мимо трибун, прошла огромная пестрая курица. За ней семенили желтые цыплята. Впереди курицы плыл трактор, за трактором - гигантский радиоприемник... Московские улицы в эти дни были заполнены маленькими ленинградцами в красных каскетках, украинскими "дивчинами" в пестрых платочках и "хлопчиками" в смушковых шапках..." Докладніше...

  02.08.2013

   Літній відпочинок в СРСР очима "Крокодила".  Мабуть, усі погодяться, що літо - найкращий час для відпусток. Та й лікарі люблять радити (адже поради їм нічого не коштують) приблизно таке: "Частину відпустки проведіть у горах, а потім їдьте на море". Літньому відпочинку в СРСР присвячені дві поштові листівки 1956 року. На першій з них молода жінка в скромному купальнику (мабуть, працівниця якоїсь фабрики :) питає в іншої відпочиваючої - на якій темні окуляри, ювелірні прикраси та ще й сигарета в руці: "А что вы делаете в зимние месяцы?" "Достаю путевки на будущую весну, лето и осень..."- відповідає та. Призабуте тепер слово "діставати" яскраво ілюструє радянську дійсність, у якій наявність грошей ще не означала автоматичної можливості купити дефіцитний товар, до якого належали й путівки. Докладніше...

  24.07.2013

   Слідами "Крокодила", 1956 рік.  За радянських часів найпопулярнішими сатиричними та гумористичними журналами були "Крокодил", який виходив російською мовою, та "Перець" - українською. Багато сімей підписувались на один з цих журналів, а то й на обидва зразу. Цікаво, що журнальні карикатури часто мали й друге життя - у вигляді поштових листівок. На них можна було наліплювати марки й надсилати адресату. У 1956 році видавництво "Изогиз" надрукувало на Ленінградській фабриці офсетного друку набір із 16 листівок з малюнками журналу "Крокодил". Тираж випуску - 500 тисяч екземплярів, а теми малюнків - вади тодішнього суспільства. Докладніше...

  30.11.2012

   30 листопада - день народження Назарія Яремчука.  «Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну...» Народився Назарій Назарович Яремчук 30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в селянській родині четвертою дитиною. У 1963 році закінчив початкову школу в рідному селі. Потім навчався в школі-інтернаті м.Вижниці. У 1969 році Назарій закінчив Вижницьку середню школу №1. Після невдалої спроби вступити на географічний факультет Чернівецького держуніверситету упродовж певного часу працював сейсмографом у Західноукраїнській геолого-розвідувальній партії, а згодом за направленням військкомату навчався на курсах водіїв. З осені цього року юнак пов’язав своє життя з вокально-інструментальним ансамблем “Смерічка” Вижницького будинку культури. Докладніше...

  19.03.2012

   Ліна Костенко - поетеса і громадянин.  Вітаємо з днем народження Ліну Костенко, одну з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань. Майбутня поетеса народилась 19 березня в мальовничому містечку Ржищів Київської області, що розташоване на дніпровських кручах по дорозі з Києва до Канева. Докладніше...