Роковини Голодомору.
Український інститут національної пам'яті пропонує до поширення соціальну рекламу, розроблену до 91-х роковин Голодомору 1932–1933 років.
У ролику йдеться про нагадування акції "Запали свічку пам'яті", яка традиційно припадає на четверту суботу листопада. Цьогоріч акція
відбудеться 23 листопада о 16:00. Ролик закликає долучитися до вшанування мільйонів загиблих, у тому числі через збереження пам’яті про
цей геноцид, що став однією з найстрашніших трагедій в історії України.
Докладніше...
15.11.2024 19:38
День народження композитора Олександра Злотника.
Сьогодні, 15 листопада, день народження святкує український композитор, народний артист України та ректор Київської муніципальної академії музики
імені Рейнгольда Глієра Олександр Злотник. Йому виповнюється 76 років. Видатні твори Злотника, зокрема "Гай, зелений гай", "Родина", "Все золото світу",
"Білі лілеї", виконували найвідоміші артисти України. Майбутній композитор народився 15 листопада 1948 року в місті Тараща, Київської області. Навчався
в музичному інтернаті ім. М. Лисенка, м. Київ. Мешкав у гуртожитку поруч із Володимиром Івасюком – майбутнім співавтором. Закінчив Київську державну
консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу баяна та диригування та Одеську державну консерваторію ім. Г. А. Нежданової по класу композиції та
теорії музики.
Докладніше...
14.11.2024 17:43
Сьогодні - день народження Ніли Крюкової.
Народилася 14 листопада 1943 року в селі Попівка Кіровоградської області. У 1967 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва
імені І. Карпенко-Карого. У 1967-1968 роках працювала в Полтавському українському музично-драматичному театрі. Їй одразу почали давати головні ролі:
Дженні Герхардт в однойменній драмі Драйзера, Галі в "Циганці Азі" Старицького, Інни в п'єсі "На сьомому небі" Зарудного та інші роботи. Як талановитий
майстер художнього слова сформувалася в Київському театрі "Слово" (1970-1975). З 1975 року – в Київській філармонії. Ось тут найповніше розкрився її
талант митця широкого діапазону, високої виконавської культури. В її репертуарі – твори української класики і сучасних письменників, 17 сольних програм:
"Вечір української новели", "Твоя зоря" Олеся Гончара, "Маруся Чурай" Ліни Костенко, "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине!" за творами Т.Г. Шевченка.
Докладніше...
30.10.2024 19:55
До 110-річчя від дня народження композитора Вадима Гомоляки.
30 жовтня 2024 року виповнюється 110 років від дня народження композитора, педагога Вадима Борисовича Гомоляки. Творчу спадщину композитора складають
симфонічні твори, хорова, камерна музика, а також музика до театральних вистав, телепередач і кінофільмів, серед яких і легендарна стрічка
"За двома зайцями". Для історії українського балету В. Гомоляка став одним із основоположників народно-героїчної драми, а його балети "Запорожці"
(1954 р.), "Сорочинський ярмарок" (1956 р.), "Оксана" за твором Т. Шевченка "Сліпа" (1964 р.) – неповторним обличчям вітчизняної балетної творчості.
До ювілею митця пропонуємо послухати "Київський вальс до мінор", виконує Духовий оркестр штабу Київського військового округу, диригент Г. Кузнєцов.
1968 р.
Докладніше...
04.10.2024 17:24
Новини з оцифрування архівних кінодокументів.
Працівники Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву продовжують оцифровувати архівні кінодокументи.
Упродовж липня – вересня 2024 року було оцифровано 125 кінодокументів (157 одиниць зберігання) Національного архівного фонду.
Серед них – документальні фільми, кіножурнали, спецвипуски, збірники теле- та кіносюжетів виробництва ВУФКУ, Укркінохроніки,
Республіканської студія телебачення, Укртелефільму, Київнаукфільму та інших. Пропонуємо увазі читачів добірку з оцифрованих
кінодокументів.
Докладніше...
02.08.2024 20:30
Золота стеблина Ніни Саєнко.
Панно Ніни Саєнко, виконані мозаїчним набором соломою, не залишать байдужим жодного поціновувача прекрасного. Їхній своєрідний орнамент і ритміка,
тонка стилізація форм, лаконічність композицій та стриманий колорит захоплюють. "Працювати з соломою мене навчив батько. Він любив цей благородний
матеріал – золоту стеблину, наповнену променями сонця й світла, здатну найповніше відтворити чарівність нашої землі і красу українців, які живуть на ній"
Н. Саєнко (цитата (с.107) та світлини з видання: Саєнко Н. Знаки долі. Харків: НТМТ. 2015. С. 107). У фотогалереї - Ніна Саєнко. У творчому пошуку;
Чорногузи; А зозулі кують; Дивосвіт; Лісова рапсодія; Орнаментальна квітка; Рано-вранці воду брала; Я пас ягнята за селом; Чар-зілля.
Докладніше...
17.07.2024 19:43
Новини з оцифрування фонодокументів.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів (ЦДАЕА) продовжує оцифровувати документи архівної фонотеки.
Упродовж останніх кількох місяців 527 одиниць зберігання (1235 одиниць обліку) тривалістю 19,5 тисяч хвилин загального
звучання поповнили архівний цифровий фонд користування. Цінним джерелом з історії Українського радіо є радіопередача
"Українське радіо в роки Великої вітчизняної війни" 1970 р., у якій розповідається про створення і діяльність української
радіостанції ім. Т. Г. Шевченка, що працювала під час Другої світової війни, її ефірний контент. Поміж художніх звукозаписів
особливе місце належить постановкам української та світової оперної класики.
Докладніше...
17.06.2024 20:32
Традиційну гру жителів української Бессарабії визнали нематеріальною культурною спадщиною.
Традиційну народну гру "Ашик", поширену серед болгар і гагаузів української Бессарабії, внесли до списку елементів нематеріальної культурної спадщини
України. Настільна гра, яку також називають "Рашичета", "Рашик", "Асік", "Гра у бабки", "Ашижик", — улюблений вид дозвілля серед жінок і дітей у
деяких селах Болградського та Ізмаїльського районів, повідомляють у Мінкульті. В "Ашику" грають п'ятьма кісточками — традиційно ними слугують надкопитні
кістки вівці. Вони мають таку форму, що при падінні на горизонтальну поверхню можуть упасти в одному з чотирьох положень з однаковою ймовірністю. Кожна
сторона гральної кістки має свою ціну та назву. Іноді їх забарвлюють у яскраві кольори — червоний, синій, помаранчевий, зелений, проте найчастіше кістки
мають натуральний колір.
Докладніше...
21.05.2024 19:35
Киянам покажуть первинну версію фільму «За двома зайцями» - україномовну.
У Києві запускають проєкт "Кіно з архіву", який передбачає безоплатні покази архівних фільмів. Перший показ присвятили Дню Києва і
пропонують до уваги глядачів відреставровану культову комедію Віктора Іванова "За двома зайцями" українською мовою. Кінопоказ відбудеться в суботу,
25 травня 2024 року, у кінотеатрі "Ліра" - вулиця Велика Житомирська, 40. Початок о 15:00. Вхід вільний. Проєкт "Кіно з архіву" започаткований КП
"Київський культурний кластер" спільно із Національним Центром Олександра Довженка. У межах проєкту щомісяця впродовж 2024 року будуть транслюватись
архівні фільми, які охоплюють 100-річний період історії українського кіно.
Докладніше...
03.05.2024 18:04
«Стерті файли» української історії.
На виконання Указу Президента України від 22 січня 2024 року № 17/2024 "Про історично населені українцями території Російської Федерації"
та з метою збереження національної ідентичності українців в російській федерації, у тому числі на історично населених ними землях,
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів розпочинає оприлюднення аудіовізуальних документів про історично населені
українцями території рф. Один із таких регіонів – Кубань, куди наприкінці ХVІІІ ст. масово переселялися чорноморські козаки. Пропонуємо
до перегляду відеоролик за документами архіву, до якого увійшли фрагменти кінофільму режисера В. Ткаченка "На Кубань, за щастям…"
(Укркінохроніка, 1993).
Докладніше...
15.04.2024 14:20
На Одеській кіностудії починається виробництво фільму про Довженка.
Зйомки фільму про легендарного режисера Олександра Довженка найближчим часом стартують в Одесі. Цього року виповнюється 130 років від дня народження
класика світового кінематографа. Як стало відомо під час пресконференції на Одеській кіностудії, повнометражний художній фільм розповість, як
літератор-початківець Довженко робить перші кроки в кіно і незабаром стає професійним режисером. На Одеській кіностудії він працював з 1926-го по 1929-й.
"...Я просидів ніч у своїй майстерні, підбив підсумки свого невлаштованого тридцятирічного життя, вранці пішов iз дому і більше не повертався. Я виїхав
в Одесу..." — написав Олександр Довженко про той епізод в "Автобіографії" 1939 року. Одеська кіностудія завжди прихильно ставилася до молодих митців.
Саме тут Олександр Петрович створив свої перші роботи - "Вася-реформатор", "Ягідка кохання", "Сумка дипкур'єра".
Докладніше...
04.03.2024 20:45
До 75-річчя від дня народження Володимира Івасюка.
4 березня минає сімдесят п’ять років від дня народження композитора, поета, одного з творців української поп-музики Володимира Михайловича Івасюка,
який за своє коротке тридцятирічне життя написав 107 пісень, став автором 53 інструментальних творів, створив музику до кількох театральних вистав.
Його найбільш відомі та впізнавані пісні "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори", "Два перстені" й дотепер залишаються візитівкою
української пісенної культури ХХ століття. Окрім цього, Володимир Івасюк був професійним медиком, скрипалем, чудово грав на фортепіано,
віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні… Пропонуємо згадати талановитого митця й переглянути відеоролик за документами архіву, до
якого увійшли фрагменти відеофільму режисера С. Сотниченка "Володимир Івасюк. Життя моє – обірвана струна…" (НТКУ, ТК "СТЕП", 2007).
Докладніше...
19.02.2024 19:35
Звукові автографи часу: тріо Маренич.
Черговий випуск онлайн-проєкту "Звукові автографи часу" присвячуємо першому тріо на українській естраді, легендарному гурту "Тріо Маренич".
Колектив почав свою діяльність 1973 року при Волинській обласній філармонії і за короткий час здобув надзвичайну популярність не лише в Україні,
а й по всьому Радянському Союзі та за кордоном. Унікальне поєднання голосів, динамічне нюансування мелодій визначали неповторне творче обличчя
колективу й заворожували слухачів з перших нот. Та попри неймовірну популярність і слухацьку любов, а, можливо, саме через це,
та ще за творчу непоступливість (артисти категорично відмовлялися співати під фонограму, виконувати пісні про партію та комсомол) колектив зазнав
утисків: відміняли концерти, майже на десятиріччя заборонили виступи поза межами Волинської області, виступи на радіо та телебаченні, будь-які
згадки про митців у пресі. Навколо тріо створили "зону мовчання", але так і не змогли знищити.
Докладніше...
07.02.2024 18:56
Оцифрування кінодокументів.
Збереження культурної спадщини — завдання, що вимагає інновацій та передових технологій. За фінансової підтримки ALIPH та сприяння Державної архівної
служби України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів отримав новітній кіносканер, що відкриває раніше недосяжні можливості
для обробки цінних кінодокументів. Цей передовий пристрій дозволяє здійснювати якісне оцифрування кіноплівок, забезпечуючи високу чіткість та точність
відтворення. Це важливий крок у напрямку збереження історії та культури нашої нації. Архів запрошує переглянути атмосферний відеоролик від DreamTech,
який відображає важливість роботи архіву та впровадження новітніх технологій у процесі збереження нашої кіноспадщини.
Докладніше...
30.01.2024 20:48
Найбільший художній музей Фінляндії визнав Іллю Рєпіна українцем.
Найбільший художній музей Фінляндії Атенеум змінив підпис національності під прізвищем художника Іллі Рєпіна з росіянина на
українця. Про це повідомляє місцеве видання Suomen Kuvalehti. У 2021 році фінський музей у співпраці з Третьяковською галереєю
та Музеєм російського мистецтва провів велику виставку робіт Рєпіна. На ній розповідалося про те, що художник народився на території
сучасної України, але представляли його як росіянина. Відтоді українці зверталися до музею з наміром відновити історичну справедливість.
Рішення про зміну національності Рєпіна зайняло в фінського музею близько двох років з часу перших звернень після виставки у 2021-му.
Докладніше...
28.01.2024 13:14
До 185-річчя від дня народження П. Чубинського.
27 січня минуло 185 років від дня народження видатного вченого, етнографа, історика, фольклориста, поета, громадського діяча Павла Платоновича
Чубинського. Павло Чубинський народився на хуторі поблизу Борисполя у незаможній дворянській родині. Отримав домашню освіту та вступив до Другої
Київської гімназії, а по її закінченню вступив до Петербурзького університету, де здобув вищу юридичну освіту. У студентські роки брав участь у
діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу "Основа", співпрацюючи в якому, познайомився з Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим,
Пантелеймоном Кулішем. Проти Громади невдовзі було заведено кримінальну справу, почалося слідство. Тієї ж осені 1862 року за півгодини в Києві Павло
Чубинський пише вірш "Ще не вмерла Україна", що став національним гімном українського народу.
Докладніше...
17.01.2024 19:20
Винахідник польової кухні Антон Турчанович.
17 січня 1854 р. у сім’ї збіднілих дворян у Жмеринці (за іншими даними – у Тульчині) народився Антон Турчанович – винахідник польової кухні. Закінчив
Холмську гімназію. Службу в армії розпочав рядовим 18 листопада 1875 року. Брав участь у російсько-турецькій війні. За мужність, виявлену у складі
збірного корпусу генерала Михайла Скобелєва під Плевною, був нагороджений георгіївським хрестом, одержав звання прапорщика та направлення у Київське
піхотне училище. Поступово ставав підпоручиком, поручиком, штабс-капітаном, капітаном… З лютого 1898 року він – підполковник, а з лютого 1910-го –
полковник. Протягом семи років командував ротою та батальйоном. Коли Антон Федорович став офіцером, він задумався над тим, як полегшити важкий
солдатський побут. Адже воїни були і так-сяк одягнені, і напівголодні. Під час походів їжа для них готувалася на вогнищах і в котлах, що їх перевозили
в обозах.
Докладніше...
09.01.2024 18:52
До 100-річчя від дня народження Сергія Параджанова.
9 січня 2024 року минає сто років від дня народження Сергія Йосиповича Параджанова, кінорежисера, народного артиста України, сценариста,
композитора, художника-постановника та візуального митця. Сергій Параджанов був одним із представників хвилі українського поетичного кіно
та здобув світову славу завдяки своїм фільмам "Тіні забутих предків" та "Колір граната". Після виходу на екрани стрічки "Тіні забутих предків"
С. Параджанов став славетним, посівши почесне місце поряд із метрами світового кіно. Історія трагічної любові Івана (І. Миколайчук) і
Марічки (Л. Кадочникова) сколихнула світ. Двадцять вісім призів на міжнародних фестивалях у двадцять одній країні, захоплені телеграми
з поздоровленнями від Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Жан-Люка Ґодара та Акіра Куросави.
Докладніше...
04.01.2024 19:13
Лекція Геннадія Ніколаєнка у бібліотеці Заболотного.
11 січня 2024 року в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного відбудеться лекція Геннадія Ніколаєнка
"[Не] відоме, відоме Межигір’я". Про лектора: Ніколаєнко Геннадій Миколайович – краєзнавець, дослідник Межигір’я. Народився 31.10.1961 р.
в с. Нових Петрівцях Вишгородського р-ну Київської обл. З 2007 року досліджує історію Межигір’я, автор книги "Межигір’я – український Єрусалим".
Автор понад 50 передач на радіо й телебаченні про історичну значимість Межигір’я для України та більше 50 друкованих публікацій про історію Межигір’я.
Засновник і автор шести фестивалей "Межигірський Узвіз". Екскурсовод у Межигір’ї.
Докладніше...
06.12.2023 19:18
Думки і серце Миколи Амосова.
Микола Михайлович Амосов народився 6 грудня 1913 року в селі Вільхове Вологодської губернії. Після навчання у Лісомеханічному технікумі
М. Амосов вступив до Всесоюзного заочного індустріального інституту у Москві, а згодом – до Архангельського державного медичного інституту,
який закінчив із відзнакою у 1939 році за спеціальністю хірургія. По тому почав працювати ординатором хірургічного відділення міжрайонної лікарні
у м. Череповець. З початком німецько-радянської війни М. Амосова призначили провідним хірургом у польовий пересувний госпіталь. Війна зробила
його досвідченим хірургом із унікальною практикою та знаннями. У листопаді 1952 року Миколу Михайловича запросили очолити спеціально створену
клініку серцевої хірургії Українського НДІ туберкульозу ім. академіка Ф. Г. Яновського. У Києві М. Амосов захищає докторську дисертацію і 1955
року засновує першу в Радянському Союзі кафедру грудної хірургії для вдосконалення лікарів.
Докладніше...
03.12.2023 19:04
Листи з Сибіру на бересті внесуть до списку документальної спадщини ЮНЕСКО.
Естонія, Латвія, Литва, Польща та Україна подали спільну заявку про номінування листів на бересті до Списку документальної спадщини ЮНЕСКО
"Пам’ять світу". Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО надіслала груповий запит 28 листопада. До списку планують долучити
листи на березовій корі, надіслані з Сибіру в 1945 – 1965 роках. Також включать інші особисті матеріали, створені політв’язнями та депортованими.
Всього налічується 148 документів. Раніше, 22 листопада, Україна вперше увійшла до Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це дозволяє використовувати
нові можливості для реалізації Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, яку ратифікували у 1988 році. Зокрема, тепер Україна
може включати об’єкти до Списку всесвітньої спадщини, а також до Списку всесвітньої спадщини під загрозою.
Докладніше...
25.11.2023 20:51
Донешта.
Ви про це знали? Одна з тих страшних речей, якими ламали українців за часів совєтів - то був податок на дерева (і кущі) та масова примусова
вирубка садів. Їх було кілька: 1929го, 1939го, 1948го і останній 1953го, буквально перед самою смертю Сталіна. В деяких селах люди самі вирубували
дерева і кущі, бо не мали чим платити (за несплату карали). В інших - це робили показово бригади "буксірів" і червоноармійців. Скасували його в 1954 р.
Те, який вплив мав цей аспект геноциду на українську культуру - важко оцінити. Про це детально мають говорити як історики, так і ботаніки.
Але якщо коротко: було знищено десятки старовинних сортів яблук, груш, слив, жерделів і морелів (старі різновиди абрикос), смородини, вишень,
черешень, малини, суниці, бросквини (старовинна назва персиків). От ви куштували коли-небуть дулі? Не ті, що з маком, а я маю на увазі різновид
дрібних ранніх літніх груш, дуже запашних і солодких, він був поширений на території Речі Посполитої із 16 ст. (і аж до 19 ст. не мав конкурентів).
Докладніше...
07.11.2023 19:26
Про Миколу Вінграновського - розповідає Олександр Верхман.
Український письменник Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в м. Первомайськ Миколаївської області. В школі № 17 Первомайська
здобув середню освіту. Навчався на акторському відділі Київського інституту театрального мистецтва. За два тижні від початку занять ставного,
показного українця-степовика прослухав О. Довженко (майстрові "було дозволено" сформувати власний курс у кіноакадемії) і забрав його до себе в Москву
навчатися у ВДІКу. Довженко здійснив значний вплив на формування М. Вінграновського. Через рік учителя не стало, але прилучення до його світу позначилося
на всій творчій долі М. Вінграновського. Ще студентом він зіграв головну роль рядового солдата Івана Орлюка у художньому фільмі "Повість полум’яних літ",
автором якого був Олександр Довженко. На відео - про Миколу Вінграновського згадує Олександр Верхман.
Докладніше...
04.11.2023 17:50
Сьогодні в Україні - День залізничника.
4 листопада залізничники України відзначають своє професійне свято. Чому обрано цю дату? Розбираємося та принагідно згадуємо історію появи
залізниці в Україні. Свято українських залізничників сягає ХІХ століття — саме на цей час припадає активний розвиток залізниці. Наші землі
тоді були розділені між російською та Австрійською імперіями, які попри свою антиукраїнську політику, все ж були зацікавлені в розбудові
логістичної мережі. Першою на території сучасної України була Балаклавська або Велика Кримська Центральна залізниця. Залізничне полотно у
23 км для військових цілей збудували англійці та французи, які разом з іншими союзниками протистояли російській імперії в Кримській війні
1853-1856 рр. У 1855 р. союзники взяли Севастополь у блокаду, їм потрібно було швидко доправляти боєприпаси. Можна вважати, ще це був початок
розбудови вантажного напрямку залізничних перевезень.
Докладніше...
25.10.2023 20:52
Радіоточка.
Українська музика 60-90-их років, яка дійшла до нас, у кращому разі, на вінілі чи плівці, знову стала доступною для всіх українців. Тепер слухати
українську ретро-музику можна на онлайн-радіоканалі Суспільного з промовистою назвою #Радіоточка. Саме так називали приймачі дротового радіо,
які ще в 90-их роках були на кожній кухні. З них линула музика, яку зараз не почуєш на жодній fm-станції: "Червону руту" Володимира Івасюка,
"Гуцулку Ксеню" й сотні інших пісень категорії "Gold". Під цю музику в 60-90-их українці не забували, що вони українці. Нині за нею хтось ностальгує,
а хтось відкриває її для себе наново. А слухачі пишуть, що такий канал заслуговує на FM-хвилі. Адже подібної радіостанції в Україні не було і немає.
Докладніше...
14.10.2023 17:57
До 80-річчя Раїси Кириченко.
Народилася Раїса Корж (у заміжжі Кириченко) на Покрову в селі Корещина Глобинського району 1943 р, і дуже скоро стало зрозуміло: народилася співати.
Те покликання було чимсь дуже природним, вписаним у долю людини ХХ століття. Вміла все руками: замісити, спекти, виростити, побілити і біду людську
розвести. А ще хотіла сповнити сокровенне написане: "не занедбати дарованого". Скоро від щебету на вишні у батьківському саду, згодом у школі та
клубах перейшла на посаду солістки народного хору Кременчуцького автомобільного заводу, полтавського ансамблю "Веселка", житомирського "Льонок",
херсонського "Веснянка", а з січня 1968 р. її запишуть солісткою Черкаського народного хору. Народними у її виконанні стали пісні "Степом, степом",
"Синові", "Мамина вишня", "Дорога до матері", рясно пересипані тими, що названого автора не мають.
Докладніше...
13.09.2023 19:56
Чумацтво.
Одним із найдавніших і найвагоміших допоміжних занять українців було чумацтво. Початки цього заняття сягають доби Київської Русі.
Так у "Літописі Руському" згадуються прасоли, що займалися транспортуванням солі з Прикарпаття. В ХІV– ХV ст. чумацтво перетворилося на промисел,
тобто стало важливим джерелом заробітку значної частини населення. Не менш інтенсивно розвивався даний промисел у наступних сторіччях, досягши
найбільших масштабів наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Тоді чумацтво побутувало майже на всій території сучасної України.
Чумацтвом займалися переважно селяни і козаки, подекуди – міщани, духовенство, поміщики. В добу середньовіччя основною продукцією їхньої торгівлі
були сіль і риба. З розвитком промисловості й товарно-грошових відносин асортимент товару значно розширився, а маршрути чумаків набули переважно
південного напрямку.
Докладніше...
11.09.2023 19:35
До 80-річчя Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Верьовки.
У цьому році Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г. Г. Верьовки святкує своє 80-річчя. Хор, який з 1965 року гордо
носить ім’я засновника й першого диригента Григорія Верьовки, сьогодні є найбільшим в Україні професійним хоровим колективом. Він відомий своїми
талановитими артистами та постановками як в Україні, так і далеко за її межами. Хору ім. Г. Верьовки притаманний індивідуальний виконавський
стиль і багатоманітний фольклорний репертуар, що сягає понад 1000 творів. Вісімдесят років цей високопрофесійний колектив, учасники якого всім серцем
і душею віддані творчій справі, дарує світу пісенне й хореографічне багатство нашого народу. До ювілейної дати пропонуємо добірку світлин і відеоролик,
створений за документами з фондів Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.
Докладніше...
21.08.2023 20:12
Омелян Железняк.
21 серпня 1909 року в селі Грибовій Рудні на Чернігівщині народився український художник-кераміст, заслужений майстер народної творчості УРСР
Омелян Савелійович Железняк. Працював митець у керамічній майстерні Академії будівництва і архітектури УРСР. "У саду біля Софії Київської
О. Железняк збудував керамічний фонтан за проектом академіка В. Заболотного. Робив він і моделі керамічних порталів для сучасних будинків,
архітектурні виставки, балюстради і облицювання для фасадів. Однією з характерних рис Железняка як художника була його багата уява. Митця
приваблює строкатий світ народної фантастики. Казкових химерних звірів і птахів він втілює у фігурному посуді, в іграшках"
(світлини й цитата з видання: Мусієнко П., Федорова Н. "Омелян Железняк". Київ: Мистецтво, 1970).
Докладніше...
16.08.2023 14:20
Маестро Авдієвський.
16 серпня виповнюється 90 років від дня народження художнього керівника Національного заслуженого академічного народного хору імені Г. Верьовки,
народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, академіка Академії педагогічних наук України, Академії мистецтв
України, професора Анатолія Тимофійовича Авдієвського. Людина неспокійної творчої вдачі, яка за покликом серця більше сорока років несла у широкі
слухацькі маси красу і велич української пісні. Піввікова діяльність Анатолія Авдієвського належить до визначних надбань національної культури другої
половини ХХ – початку ХХІ століття. Це, без перебільшення, – ціла епоха в українському хоровому виконавстві.
Докладніше...
26.07.2023 19:05
Новини з оцифрування фонодокументів.
З метою забезпечення збереженості та зручного доступу до аудіовізуальних документів НАФ у Центральному державному аудіовізуальному та електронному
архіві триває оцифрування фонодокументів. Фонодокументи є надзвичайно важливим документальним сегментом НАФ. Вони акумулюють звукову історію, матеріально
закріплюють минуле і сьогодення у звуковій формі, репрезентують знакові події суспільно-політичного та культурно-мистецького життя. З початку 2023 року
в архіві оцифровано 2974 фонодокументів на магнітній стрічці. На відео - оцифрування фонодокумента на магнітній стрічці "Реве та стогне Дніпр широкий"
(запис 1963 року) на слова Т. Г. Шевченка у виконанні Державної хорової капели "Трембіта" (художній керівник і диригент, автор обробки пісні, заслужений
діяч мистецтв УРСР П. І. Муравський).
Докладніше...
21.07.2023 19:10
Мерія Одеси готується визнати, що місту понад 600 років.
Ідею зі встановленням на Приморському бульварі Одеси пам'ятної таблички, яка констатує, що історія міста тягнеться щонайменше з XV століття,
підтримали після довгої дискусії члени історико-топонімічної комісії при міськвиконкомі. Як передає кореспондент "Думської", текст на ній буде
таким: "Тут і на прилеглій території у XV-XVIII ст. була розташована фортеця та місто Кочубіїв-Хаджибей — місце бойової слави українських козаків.
У 1795 році отримало назву Одеса". Нагадаємо, перша письмова згадка про населений пункт, що існував на місці сучасної Одеси, датується саме XV століттям.
Історик і священик Ян Длугош у своїй хроніці Annales seu cronicae inclyti regni Poloniae opera написав, що польський король Владислав Ягайло 1415 року
відправив до Константинополя з чорноморського порту Кочубеїв візантійському імператору Мануїлу II Палеологу щедру допомогу зерном.
Докладніше...
20.07.2023 19:13
Півень.
За народним повір’ям, крик півня, що віщує наближення дня, відганяє від хати злих духів. Якщо півень обходив навколо обійстя, а потім злітав на тин
і співав, знали: треба чекати гостей. Особливими властивостями народна уява наділяла червоного півня. Вважалося, що він приносить щастя, охороняє
худобу (текст з видання: Українська минувшина. Київ: Либідь. 1993. С. 236). У фотогалереї - світлини з альбому "Петриківка" (Дніпропетровськ, 2001):
Я.Клюпа, "Півень та метелик", 1986 р.; В.Глущенко, "Півень, що співає", 1988 р.; В.Соколенко, "Півень", 1975 р.; В.Дека, "Два півники", 1986 р.
До теми: українська народна пісня "Два півники". Відео з електронного підручника "Мистецтво 1 клас" видавництва "Генеза" та студії "Брістар".
Докладніше...
07.07.2023 20:30
Новини з оцифрування кінодокументів.
Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів (ЦДАЕА) продовжує роботу з оцифрування кінодокументів, які справедливо вважають
"живими свідками" історії. Упродовж травня–червня 2023 року співробітниками архіву оцифровано 88 кінодокументів (134 одиниці зберігання)
Національного архівного фонду. Це – документальні фільми, кіножурнали, спецвипуски, окремі кіносюжети виробництва Укркінохроніки, Одеської
кінофабрики ВУФКУ, Республіканської студії телебачення, Корпорації "Kobzar" (США) та ін. Для перегляду кінодокументів та виготовлення цифрових
копій можна звертатися до читального залу ЦДАЕА. Пропонуємо Вашій увазі відеодобірку з оцифрованих кінодокументів.
Докладніше...
19.06.2023 17:45
Олександр Пилипович Мишуга.
Наприкінці XIX ст. Олександр Мишуга був одним із найвідоміших співаків світу. Народився Олександр Пилипович 19 червня 1853 р. в селі Новий Витків
Радехівського повіту на Львівщині. Злидні, нестатки і голод рано навчили юнака боротися за життя, вселили прагнення
до кращої долі. Вийти на мистецький шлях допомогли йому чудовий голос і добрі люди. Тільки завдяки їм юнак потрапляє в хор собору Святого Юра у Львові,
а потім — у гімназію, вчительську семінарію і, нарешті, в консерваторію. Чудовий голос і артистична обдарованість Олександра Мишуги привернули увагу
прогресивної громадськості Львова, яка допомагає йому виїхати для поглиблення своєї вокальної і сценічної майстерності до Італії. Талант і невсипуща
енергія, наполегливість і працьовитість молодого митця сприяли його успіху в країні, де "співають навіть дерева". Звідси ж починаються тріумфальні
виступи Мишуги в усіх столицях і великих містах Європи, де він виконує найскладніші партії ліричного і драматичного тенора.
Докладніше...
14.06.2023 15:58
125 лет со дня рождения Петра Лещенко.
14 июня 1898 года (2-го по ст. ст.) в селе Исаево Херсонской губернии, ныне Николаевский район Одесской области, родился Пётр Константинович Лещенко
— певец (лирический баритон), артист, ресторатор. В возрасте девяти месяцев вместе с матерью, а также с её родителями переехали на жительство в город
Кишинёв. До 1906 года рос и воспитывался дома, а затем, как имевший способности по танцам и музыке, был взят в солдатский церковный хор. Регент этого
хора Коган позднее определил его в 7-е народное приходское училище в Кишинёве. Одновременно с этим регент архиерейского хора Березовский, обратив
на него внимание, определил в хор. К 1915 году он получил общее и музыкальное образование. В 1915 году ввиду перемены голоса он в хоре участвовать
не мог и остался без средств, поэтому решил пойти на фронт.
Докладніше...
08.06.2023 19:16
Художник, узник, ассенизатор, хранитель Дома Грина.
3 января 1938 года звезда японского кино Иосико Окада вместе с мужем Рекити Сугимото нелегально пересекла японско-советскую границу на Сахалине,
куда пара прибыла под предлогом новогоднего выступления для японских пограничников. К тому времени ее муж – японский коммунист - мечтал увидеть СССР,
страну своей мечты. Она, несмотря на то, что уже состоялась, как профессиональная актриса, мечтала оказаться в Москве, чтобы учиться у самого
В. Мейерхольда. На советской стороне перебежчикам не поверили. Их обвинили в шпионаже. Рекити Сугимото был казнён, как японский шпион. Иосико была
осуждена на 10 лет лагерных работ. За два года до описываемых событий будущий художник Пётр Буинцев учился в Пензенском художественном училище.
Юноше шел 21-й год, когда он был арестован за неудачно выбранное слово в разговоре с директором.
Докладніше...
31.05.2023 12:29
Битва між східною ордою і європейською цивілізацією триває вже сотні років.
Рівно 800 років тому, 31 травня 1223 року, відбулася битва на річці Калці, в якій об’єднані сили Русі й половців були вщент розбиті монголами на
чолі з темниками Джебе і Субедеєм. Битва, що відбулася на території сучасної Донеччини на північний захід від Маріуполя, була першим великим зіткненням
України з монгольською цивілізацією. Про її перебіг можна докладно прочитати в літописах, численних статтях і підручниках історії. Незважаючи на героїзм
оборонців українських міст і Переяслав, і Чернігів і зрештою Київ були взяті й спустошені ворогом, і загалом Русь зазнала цілковитої катастрофи. Одним
із наслідків монгольської навали, передвісником якої була битва на Калці, стало й утворення московської держави, яка успадкувала найгірші риси
монгольської орди.
Докладніше...
25.05.2023 18:36
Стадіон у Мукачеві носитиме ім’я легендарного гравця київського ’Динамо’.
Мукачівський стадіон ДЮСШ відтепер носитиме ім’я легендарного гравця київського "Динамо" кінця 1950-х — 1960-х років Василя Турянчика.
Згідно з рішенням, ухваленим на черговому засіданні Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, арена ДЮСШ тепер називатиметься
"Стадіон імені Василя Турянчика". Зазначимо, що Турянчик народився в Мукачівському районі. У 2010 році він отримав звання почесного
громадянина Мукачева, а два роки тому на новому стадіоні ДЮСШ йому було встановлено пам’ятник. Довідка: Василь Юрійович
Турянчик (1935-2022) — колишній захисник. Більшу частину кар’єри провів у київському "Динамо". Чотириразовий чемпіон СРСР і дворазовий
володар Кубка СРСР. Після закінчення кар’єри гравця працював головним тренером ужгородських "Закарпаття" і "Говерли", а також мукачівських
"Кераміка" і "Карпат".
Докладніше...
01.05.2023 21:37
Станіслав Мікульський.
1 травня 1929 р. у м. Лодзь народився польський актор Станіслав Мікульський (пол. Stanisław Mikulski). Почав із капітана Ганса Кльосса у багатосерійному
фільмі "Ставка більша за життя" (1959), зіграв польського розвідника Станіслава Колицького в ставці німецького командування під час Другої світової війни.
Станіслав Микульський знімався у серіалах "13-та дільниця", "Що сказав покійник", також у низці кращих польських фільмів: "Попіл", "Єва хоче спати",
"Людина з бульвару Капуцинів", "В гонитві за Адамом". Всього зіграв 60 ролей у кіно.
Докладніше...
22.02.2023 11:49
Анна Керн.
22 лютого 1800 р. в Лубнах народилася Анна Полторацька (за першим чоловіком Керн, за другим Виноградська) - козацький нащадок, онука видатного
українського співака Марка Полторацького (перший український артист, зарахований до Петербурзької італійської оперної трупи, де протягом 20-ти років
був солістом), письменниця, перекладачка. О. Пушкін присвятив їй "Я помню чудное мгновенье", Михайло Глинка для її дочки Катеньки створив музику
на ці слова, присвятив їй романс "Если встречусь с тобой" на слова Кольцова, написав "Вальс-фантазію". Останок свого життя Анна провела у Корецькому
монастирі (нині Рівненська область), там знаходиться її могила.
Докладніше...
10.02.2023 11:34
До 250-річчя від дня народження В.Каразіна.
10 лютого 2023 року виповнюється 250 років від дня народження Василя Каразіна, вченого, винахідника, громадського та освітнього діяча, публіциста,
знаменитого учня Г. Сковороди, ініціатора заснування Харківського університету. Авторству Василя Каразіна належить близько 60 наукових праць у
різних галузях знань. Особливо значущими були його відкриття та винаходи в галузях харчової промисловості, метеорології та хімії. Справжній новатор,
він синтезував перший штучний алмаз за шість років до того, як це було зроблено у Франції. Але найголовнішим досягненням Василя Назаровича стало
відкриття у 1805 році університету в Харкові, першого у Східній Україні. Пропонуємо до перегляду відеоролик, створений з фрагментів кінофільму
"Громадянин вірнопідданий" про життя цієї багатогранної людини, яка випередила свій час і зробила величезний внесок в розвиток української освіти та науки.
Докладніше...
26.01.2023 18:55
Григорій Соболевський.
25 січня 1741 р. у Глухові на Чернігівщині у шляхетській родині народився Григо́рій Соболе́вський. Восьмирічного хлопчика з прекрасним голосом
і слухом забрали від батьків до північної столиці придворним півчим. У дванадцять років він уже не цікавив капелу – і його збагрили до семінарії
Троїцько-Сергієвської лаври. Та дитина виявилася тямущою, тому був Генеральний сухопутний госпіталь; у 17 років Гриць отримав звання підлікаря,
у 20 – закінчив курс шпитального училища зі званням лікаря. І того ж року Гриць учився в Парижі, потім у Лейдені, де здобув звання доктора медицини.
З 1775 р. Соболевський у Петербурзі викладав в обох петербурзьких шпитальних школах. У 1779 р. Григорій Федорович Соболевський склав опис лікарських
рослин Російської Імперії.
Докладніше...
30.12.2022 18:32
Данило Щербаківський.
30 грудня (18 грудня за старим стилем), згідно з метричним свідоцтвом, відзначається 145 років від дня народження дослідника українського мистецтва,
одного із фундаторів музейної справи Данила Михайловича Щербаківського. В історії вітчизняної культури постать Данила Щербаківського є непересічною
та видатною, проте для багатьох наших сучасників його трагічна доля і донині залишається малознаною. До уваги користувачів бібліотека пропонує
монографію Ірини Ходак "Людський заробіток. Данило Щербаківський: сильвета українського мистецтва" (2020). На основі рідкісних документів та унікальних
архівних джерел авторка реконструює життєпис вченого, якого за життя вважали найавторитетнішим знавцем українського мистецтва, народного побуту,
етнології та фольклору, музики, театру. Видання ілюструють численні світлини з колекцій науково-дослідних, архівних та бібліотечних установ України.
Докладніше...
12.12.2022 09:06
З нагоди 300-річчя Григорія Сковороди.
12 грудня 2022 року у Київській обласній бібліотеці для дітей відбудеться літературно-філософська зустріч під назвою
"Григорій Сковорода: премудрість простоти". На зустрічі можна буде послухати виступи історика та екскурсовода Світлани Петровської
та історика й громадського діяча Володимира Петровського. Адреса: місто Київ, Русанівська набережна, буд.12. Захід розпочнеться
о 15 годині. Вхід вільний. Телефон бібліотеки: +380(44)295-0961.
Докладніше...
30.11.2022 18:36
Незнаменита війна.
30 листопада 1939 року о 8:00 за московським часом радянські війська одержали наказ перейти радянсько-фінський кордон та розпочати бойові дії.
Чотири армії СРСР загальною чисельністю 540 тисяч чоловік напали на Фінляндію. Почалась радянсько-фінська війна, "незнаменита війна" за
визначенням Олександра Твардовського. СРСР одержав перемогу дорогою ціною: втрати разом із пораненими й обмороженими склали 289 610 осіб,
у фінів – 70 000. Офіційно війну так і не було оголошено. І нині рашистська "історіографія" називає свою агресію "збройним конфліктом на
кордоні з Фінляндією" або "оборонною війною СРСР проти агресії буржуазної Фінляндії".
Докладніше...
16.11.2022 18:33
Українське радіо.
Сьогодні Українському радіо виповнюється 98 років: 16 листопада 1924 р. в Харкові, тодішній столиці УРСР, розпочалося радіомовлення в Україні.
Цікаво, що попри ідеологічне протистояння й інформаційну війну між СРСР та Заходом, українська діаспора могла чути радіопрограми з України.
Йдеться про Українське іномовлення в УРСР для діаспори з ефірною назвою "Радіо Київ", що розпочалось у 1950 році і існувало до 1991 року
(тоді воно трансформувалося у Всесвітню службу радіомовлення України з ефірною назвою "Радіо Україна").
Докладніше...
26.10.2022 19:00
Кінолекторій в Кінофотофоноархіві України.
До Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини, відзначення якого проходить під гаслом "Ваше вікно у світ: залучення документальної спадщини
для сприяння інклюзивним, справедливим і мирним суспільствам", ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного проводить кінолекторій "Мовою кіно. Свобода
як духовна константа: Борис Антоненко-Давидович". Захід відбудеться 27 жовтня 2022 року о 14.00 в режимі оn-line на базі платформи Google Meet.
У рамках заходу відбудеться показ документального фільму Ірини Шатохіної "Версія 2: вижити" із зібрання ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного.
Докладніше...
14.10.2022 21:50
Жіночий портрет воїнів УПА.
Часом заснування Української повстанської армії (УПА) вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій з
метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. Через лави УПА пройшло понад
100 тисяч воїнів, а за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.
За незалежну соборну Українську Державу нарівні з чоловіками в лавах УПА боролися жінки. Вони служили зв’язковими, лікарками, розвідницями,
пропагандистками, командували окремими підрозділами. Деяким вдалося пробитися на Захід і стати "голосом УПА" у вільному демократичному світі.
Частина загинула, інші потрапили в полон, пройшли радянські тюрми, табори й заслання.
Докладніше...
12.10.2022 19:49
Автор мелодії хіта Едіт Піаф народився в Україні.
12 жовтня 1910 року у Рогатині на Івано-Франківщині (тоді - на території королівства Галичини і Лодомерії у складі Австро-Угорської імперії)
народився французький композитор і піаніст НОРБЕРТ ҐЛАНЦБЕРҐ (12 жовтня 1910 - 25 лютого 2001). Це він створив мелодію найвідомішого шансону
"Padam… Padam" для Едіт Піаф на початку 1940-х років. Коли в 1951 р. з'явилися слова, пісня стала шлягером і багато років не сходила з піку
популярності. Шарль де Ґолль під час відвідин Москви у 1966 році заходив до Кремля саме під звуки "Padam… Padam". Батьки Норберта, якого від
народження звали Натан, народилися й жили у Рогатині, а з народженням первістка, переселилися до Європи. Осіли у баварському Вюрцбурзі, де батько
заробляв на хліб дрібним гендлярством. З раннього дитинства його син виявив неабиякі музичні здібності й брав уроки фортепіано й компонування
у консерваторії Вюрцбурґа.
Докладніше...
04.10.2022 19:19
До ювілею американської прем`єри українського `Щедрика`.
Уперше в Києві, з нагоди 100-ої річниці американської прем’єри "Щедрика", відбудеться програвання унікальної платівки із нью-йоркським записом пісні
(1922 рік). Будинок-музей Миколи Лисенка запрошує 5 жовтня о 16:00 на урочистості з цієї нагоди. Ви дізнаєтеся, коли і за яких обставин було здійснено
перший грамофонний запис "Щедрика" у США. Як пісня була сприйнята під час прем’єри у Карнегі Гол. Коли з’явилася колядка Carol of the Bells і
як уже американізований шедевр Миколи Леонтовича привласнював собі за океаном "русский мир". Про все це розповість дослідниця історії
"Щедрика", засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько, котра привезла грамофонний раритет із Нью-Йорка. Вхід вільний!
Докладніше...
28.09.2022 19:53
Школи Сластіона.
Минулого тижня був день пам'яті Опанаса Георгійовича Сластіона – українського живописця, графіка, етнографа і мистецтвознавця. Протягом 1910–1916 рр.
за проєктами Опанаса Сластіона та його сподвижників в Україні збудували близько сотні земських (початкових) шкіл у стилі національного модерну.
Перші дослідники творчості О. Сластіона (В. Чепелик, Г. Шибанов, В. Ханко) одностайні: принцип серійності, блискуче розроблений митцем, не мав
аналогів у народному будівництві та тогочасній архітектурній практиці. Однотипність не означала трафаретності: один лише фасад шкільної будівлі
був опрацьований у десяти варіантах. У фотогалереї - світлини з видання: Власенко А. "Земські школи Опанаса Сластіона". Київ. 2016.
Докладніше...
25.09.2022 19:05
Опанас Сластіон.
Учора був день пам'яті Опанаса Георгійовича Сластіона (Сластьона) – українського живописця, графіка, етнографа і мистецтвознавця. Протягом
усієї творчої діяльності О. Сластіон цікавився й вивчав народну культуру, побут, робив етнографічні замальовки. Увагу художника також привертали
образи народних співців. Над портретною галереєю кобзарів О. Сластіон працював понад півстоліття (перший виконаний у 1875 р., останній – у 1928 р.).
Альбом "Портрети українських кобзарів О. Сластіона" (1961) складається з 23 портретів різних форматів, майстерно виконаних у різних техніках:
туш, перо, чорна акварель, білила, олівець. Для кожного портрета автор знаходив оригінальне композиційне рішення. Авторські написи на портретах
у багатьох випадках вказують на репертуар кобзаря, його місце народження, проживання тощо.
Докладніше...
10.09.2022 18:00
Знімається кіно!
Щорічно у другу суботу вересня відзначається День українського кіно, професійне свято працівників кінематографії. Виникнувши в останні
десятиріччя ХІХ ст. як продукт технічного прогресу, кінематограф сам став його уособленням. Вже друге століття кіно залишається найпопулярнішим
і наймасовішим видом мистецтва. Український кінематограф розвивася в унісон з кінематографом світовим. 1893 року механік Одеського університету
Й. Тимченко сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати, восени 1896 року у Харкові фотограф А. Федецький зняв кілька короткометражних
документальних сюжетів, влаштувавши у грудні публічний кіносеанс у приміщенні Харківського оперного театру. У вересні 1896 року у Львові розпочалися
перші регулярні кіносеанси у Пасажі Гаусмана. 1911 року один із піонерів українського кінематографа, катеринославський кінооператор і кінорежисер
Д. Сахненко зняв повнометражний німий фільм "Запорізька Січ".
Докладніше...
08.09.2022 21:35
У Києві вулицю перейменували на честь відомого композитора з Буковини.
У Києві проспект Героїв Сталінграду, що знаходиться в Оболонському районі, перейменували на честь буковинського музиканта
Володимира Івасюка. Про це йдеться на сайті Київської міської ради. За перейменування проголосувала більшість депутатів.
На сесії також затвердили зміну назв ще 40 вулиць та провулків. Секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко додав,
що українці віддали понад 6,5 мільйонів голосів за нові назви для 294 київських вулиць, провулків, бульварів, проспектів
та площ у додатку "Київ Цифровий".
Докладніше...
07.09.2022 21:08
Порфирій Мартинович!
Відкриття для мене неймовірне. Читаючи книжку про Опанаса Сластіона, дізналася про його товариша, з яким вони і дружили, і вчилися у Петербурзькій
Академії мистецтв, і мали, що найголовніше, спільний український дух. Життя, доля, творчість, драматизм, трагедія, фантастичний талант, потужні знання,
вміння, інтелект! Надталановитий художник, унікальний етнограф, мандрівник, перший (!) ілюстратор "Енеїди" Котляревського, його портрети кобзарів та
народних типажів - надбання світового мистецтва, поводир знаменитого кобзаря Остапа Вересая! У 1870-1880-х роботи Порфирія Мартиновича: "Казенка",
"У волосного пристава", "Баби печуть хліб" входили до переліку обов'язкових до вивчення творів в середніх і вищих навчальних художніх закладах.
У 1877 за визначні успіхи в малярстві Порфирій Мартинович отримав велику срібну медаль Петербурзької академії мистецтв.
Докладніше...
19.08.2022 10:12
До 80-річчя від дня народження співака Мусліма Магомаєва.
17 серпня 2022 року минуло 80 років від дня народження азербайджанського оперного та естрадного співака Мусліма Магометовича Магомаєва. До ювілейної
дати Кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного запропонував відеоролик, створений на основі фрагментів з кінофільму "ЧОЛОМ ТОБІ, АЗЕРБАЙДЖАНЕ!"
(Укркінохроніка, 1979 р.) з архівної колекції.
Докладніше...
11.08.2022 20:49
Стів Возняк .
6 лютого 1985 р. американець українського походження Стів Возняк, співзасновник компанії Apple Computer, залишив компанію на знак протесту проти її
перетворення на велике малоефективне бюрократизоване підприємство. У цей же день компанія Microsoft оголосила про створення текстового процесора Word,
призначеного для комп’ютерів IBM PC. Інтуїтивно побудована, проста в роботі програма зуміла витримати конкуренцію з лідером програм для обробки
текстів WordPerfect і невдовзі стала однією із найпопулярніших у світі. Стів Гері Возняк (просто Woz) народився 11 серпня 1950 р. у м. Санівейл,
штат Каліфорнія, США. Батько Стіва – Френсіс Возняк, теж інженер, закінчив Каліфорнійський технологічний університет і працював інженером
в корпорації Lockheed, розробляючи самонавідні ракети.
Докладніше...
08.08.2022 18:10
Дастін Гоффман.
У Посольстві США в Україні є фотогалерея, де представлені портрети відомих науковців, дипломатів, музикантів, художників, інженерів, акторів
українського походження: Ігор Сікорський, Девід Духовни, Боб Ділан і володар двох "Оскарів" Дастін Лі Гоффман. 8 серпня 1937 р. у Гаррі та
Лілліан (уродженої Голд) Гоффманів, у Лос-Анджелесі, (Каліфорнія, США) народився другий син Дастін Лі Гоффман, американський кіноактор українського
походження. Його батько киянин, дід із Білої Церкви; рід матері євреї ашкеназі з Румунії. Більшовики на очах дітей розстріляли бабцю й діда, у таборі
для в’язнів мама втратила руку. У 1920-х роках батьки емігрували з Києва до США. Мати – джазова піаністка, батько деякий час працював
декоратором в кінокомпанії Columbia Pictures.
Докладніше...
20.07.2022 12:27
Ілля Максимович Шульга.
Ще у сиву давнину наші пращури звернули увагу на ліворуких людей, їхні особливості,
тоді від давнього слова "шуя" – лівиця, ліва рука утворилося слово "шульга". Пізніше
з’явилося немало прізвищ: Шульга, Шульгін, Шульженко, Шульгівський, Шульгін. Серед
українців із прізвищем Шульга багато відомих людей. Один із них художник Ілля Максимович
Шульга. Народився Ілля Максимович Шульга 20 липня 1878 р. у старовинному козацькому селі
Кропивна на Черкащині. Змалку натхненно малював. Батьки помітили хист сина, віддали його
спочатку до малярної майстерні в Золотоноші, пізніше – в "науку" до Рисувальної школи
Миколи Мурашка в Києві.
Докладніше...
10.07.2022 16:36
В этот день родился украинский футболист Леонид Буряк.
10 июля 1953 года в Одессе родился Леонид Иосифович Буряк — футболист, тренер. В прошлом полузащитник киевского "Динамо" и сборной СССР,
тренер сборной Украины. Заслуженный мастер спорта СССР (1975). Заслуженный тренер Украины (1996). Леонид Буряк — бронзовый призер Олимпийских
игр: 1976. Чемпион СССР (5): 1974, 1975, 1977, 1980, 1981. Серебряный призёр чемпионата СССР (4): 1973, 1976 (осень), 1978, 1982. Бронзовый
призёр чемпионата СССР: 1979. Обладатель Кубка СССР (6, рекорд): 1974, 1978, 1982, 1985, 1986, 1988. Обладатель Кубка обладателей кубков УЕФА: 1975.
Обладатель Суперкубка УЕФА: 1975. Член клуба Григория Федотова (106 голов). В списках 33 лучших футболистов сезона в СССР (8): № 1 — 1977,
1979—1982; № 2 — 1975, 1976; № 3 — 1978.
Докладніше...
30.06.2022 20:07
Виконувач духівниці Ніни Грін - на боці добра.
Супер! Всесвітньовідомий винахідник Олександр Верхман, розробник тик-диму, вудочки Верхмана, механічної лопати та окопного танку, стратосферного
старту космічних апаратів та багатьох інших розробок, запатентував метод фінансової допомоги ЗСУ. Кожен пенсіонер, хто отримує за кордоном грошову
допомогу може, а за висновками автора ідеї - повинен частину своєї пенсії в Україні надсилати, наприклад, пану Притулі на байрактари.
Слава Україні та її винахідникам в усьому світі! На фото: винахідник, а також відремонтований джип, який вже працює на перемогу.
До теми: про громадського діяча, винахідника та педагога Олександра Верхмана сайт "Ліски" писав багато разів, зокрема в день його народження
у 2020 році. Нижче - відео з замітки "Грін наш. Творчий вечір у бібліотеці №15 Голосіївського району Києва".
Докладніше...
27.06.2022 20:10
Батько народних пісень.
Він був приречений творити шедеври, такі як "Віють вітри", "Козак виїжджає, дівчинонька плаче", "Ой місяцю, місяченьку, не світи нікому",
"Така її доля", "Нащо мені чорні очі", "Думи мої, думи мої". Скільки років ми чули, що це пісні "народні", тобто байстрюки. А батько був-таки…
Український композитор, піаніст і педагог Владислав Іванович Заремба побачив світ 15 (27) червня 1833 в м.Дунаївці, нині Хмельницької області.
Змалку виховувала природа, українські та польські пісні. Коли Владиславу виповнилося 13 років, його батьки переїхали в Кам’янець–Подільський.
Музики навчався у братів Антона та Йосипа Коципінських у Кам’янці-Подільському. Потім рік стажування за кордоном. У 22 роки Владислав — органіст
у місцевому костелі, викладач гри на фортепіано, жив у Кармелітському монастирі. Від березня 1856 р. - у Житомирі, тут Заремба одружився,
знайшлися йому двоє синів і дочка.
Докладніше...
09.06.2022 20:37
В Аккерманской крепости восстановили турецкую закладную плиту.
Еще одну турецкую закладную плиту восстановили в Аккерманской крепости. Копия плиты появилась в нише на фасаде юго-западной башни цитадели,
где она была ранее, сообщил ректор Южноукраинского национального педагогического университета, доктор исторических наук Андрей Красножон.
Надпись на староосманском на ней гласит: "Отремонтировал Абу-Бекр ага. Год 1673", — рассказал он. Историк уточнил, что это последняя из
известных нам памятных закладных плит крепости, которая четко привязана к месту своего первичного расположения. Всего за последние годы удалось
восстановить и вернуть в свои ниши шесть таких плит. Все эти памятники эпиграфики в разное время были украдены, утеряны или перемещены в различные
музеи. "Приключения некоторых из них не прекратились и сегодня: так, оригиналы четырех аккерманских плит XV века ныне располагаются на временно
оккупированной территории", — говорит Красножон.
Докладніше...
08.06.2022 17:58
Богомил Райнов.
19 червня 1919 р. у Софії народився Богомил Райнов, болгарський письменник, автор гостросюжетних повістей ("Інспектор і ніч", "Немає нічого
ліпшого за негоду", "Пан Ніхто"). Інтелектуал, син інтелектуала. Його батько – відомий письменник і вчений Ніколай Райнов. Богомил Райнов закінчив
Софійський університет. Вивчав філософію, спеціалізація — естетика та мистецтвознавство. З 25 років – комуніст, причому такий відданий, що зрікся
батька через політику. У 1963 р. вийшов друком детективний роман "Інспектор і ніч", за ним сценарист Б. Райнов зробив фільм. Сподіваюсь, є ще люди, які пам’ятають
спостережливого, іронічного інспектора майора Петра Антонова? Потім тетралогія Богомила Райнова "Пан Ніхто" – цикл пригодницьких романів із головним
героєм, розвідником Емілем Боєвим. Богомил Райнов прожив 87 років. Помер у Софії 8 червня 2007 р.
Докладніше...
01.06.2022 21:03
Сонячне сопрано (до 120-річчя від дня народження Зої Гайдай).
1 червня виповнюється 120 років від дня народження української оперної співачки Зої Гайдай. На думку мистецтвознавців вона була однією з
найосвіченіших українських жінок свого часу. Працюючи над новою партією, вона вивчала відповідні історичні та етнографічні матеріали,
експериментувала, відмовляючись від сталих редакцій та творчих стереотипів. Співала солістка п’ятьма мовами – українською, російською, італійською,
французькою, німецькою, подеколи – китайською, а кожен концерт перетворювала на захоплюючу мандрівку в історію музики в формі незабутнього
художнього спектаклю. У фондах Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного зберігається унікальна колекція, яка
нараховує близько 80 аудіовізуальних документів, що відображають сценічну діяльність Зої Гайдай у різні роки.
Докладніше...
12.05.2022 08:33
Цього дня народився художник Іван Марчук.
12 травня 1936 року народився Іван Марчук – український художник, народний художник
України, лауреат премії імені Тараса Шевченка. Навчався у Львівському училищі
прикладного мистецтва, відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва.
Свій власний стиль віднайшов у 1965 році. В доробку майстра майже чотири тисячі
робіт, виконаних дев’ятьма видами техніки (авторство деяких видів належить лише йому).
Докладніше...
03.05.2022 07:51
Степан Руданський.
3 травня 1873 року в Ялті у власному двоповерховому будинку біля порту під час епідемії
холери на руках брата Григорія зі словами: "Україно моя мила..." згас 39-річний лікар і
поет Степан Руданський. Винахідник нового поетичного жанру в українській поезії -
віршованої гуморески-співомовки, писав балади, ліричні вірші, віршовані казки й поеми,
перекладав з російської та з інших десяти мов. 33 вірші Руданського стали піснями:
"Повій, вітре, на Вкраїну", "Ти не моя", "Мене забудь!", "Чорний кольор". Мав найкращу
медичну освіту у Криму, став першим ветеринарним лікарем, відкрив першу стаціонарну
лікарню, першу медичну бібліотеку в Криму (Ялта, 1865).
Докладніше...
30.04.2022 08:12
Олексій Берест.
30 квітня 1945 року о 14-ій годині 25 хвилин українець лейтенант Олексій Берест разом
із сержантами М. Єгоровим і М. Кантарією встановив Прапор Перемоги на даху німецького
Рейхстагу. Олексі́й Проко́пович Бе́рест, Герой України, народився 9 березня 1921 року в
селі Горяйстівка Охтирського району на Сумщині. У сім’ї було 16 дітей. У голодомор
померли батьки та семеро братів і сестер. Виховувався Олексій у дитбудинку. Закінчив
Чупахівські курси МТС. Добровольцем пішов на фінську.
Докладніше...
26.04.2022 08:34
Білоруський топонімічний кластер біля ДВРЗ.
У позаминулому місяці Департамент суспільних комунікацій Київської міської
держадміністрації повідомив рішення Комісії з питань найменувань про перейменування
в Києві п’яти скверів та чотирьох вулиць. Усі пропозиції пройшли громадське обговорення.
Дві з них стосуються житлових масивів Березняки та ДВРЗ. Так, сквер ім. В. Леніна на
Березняках буде перейменовано на сквер ім. Павла Тичини, а сквер під назвою
"Стародарницький-1" на перетині вулиць Гродненської та Алматинської буде названо на
честь Кастуся Калиновського.
Докладніше...
22.04.2022 16:51
Цього дня народився художник Василь Корнієнко.
22 квітня 1867 року в селі Мануйлівка, Новомосковський повіт, Катеринославська губернія
(нині у складі лівобережної частини міста Дніпро) народився Василь Корнієнко, український
поет, живописець і графік, перший ілюстратор "Енеїди" Івана Котляревського, автор
першого зображення Енея. Його батьки – безземельні селяни (батько був чоботарем, мама
вирощувала квіти на продаж). У родині було шестеро малят, Василько – п’ятий, але вони
дали змогу синові опанувати науки у сільській школі.
Докладніше...
11.04.2022 19:17
Королева бензоколонки.
11 квітня 1963 року на екрани СРСР вийшла кінокомедія Олексія Мішурина та Миколи Літуса
"Королева бензоколонки". Хоч стрічка знімалася на Київській кіностудії ім. Довженка,
мова була одна – російська (какаяразніца?). Сценарій до фільму написав відомий
український сатирик Павло Лубенський. Фільм одразу ж розібрали на цитати: "Два по сто
в одну посуду", "К полумерам не привык", "- Анонім?.. – Дав же бог фамілію!"…,
"Прибор для стройности фигуры". Головні ролі у стрічці зіграли зірки українського
кінематографу Андрій Сова, Нонна Копержинська.
Докладніше...
09.04.2022 20:16
Конституція Пилипа Орлика.
9 квітня 2010 року в Бендерах було відкрито пам'ятник Конституції Пилипа Орлика,
встановлений на честь її 300-річчя. Пам'ятний знак споруджено у вигляді книги,
на якій вкарбувано інформацію про історію написання Конституції та її повну
назву українською і латинською мовами. 5 (16) квітня 1710 року біля містечка Тягина
на правому березі річки Дністер (турецька назва — Бендери, нині територія Молдови)
відбулися збори козацтва. Гетьман Пилип Орлик виголосив присягу і оприлюднив “угоду” –
“Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького”, або договір гетьмана Війська
Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська яка чітко розписувала
права та обов’язки гетьмана, старшини, простого козацтва.
Докладніше...
02.04.2022 19:23
Лундстрем – гілочка роду Шевченка.
2 квітня 1916 р. народився нащадок Тараса Шевченка Олег Лундстрем, керівник джазового
оркестру, внесеного до Книги рекордів Гіннесса як найстаріший у світі безперервно
існуючий бенд. Лундстрем знав про своїх предків і писав у автобіографії. Дід Олега
Лундстрема по матері Петро Прокопович Валуєв – українець, внучатий небіж Тараса
Григоровича, народоволець. Його арештували за звинуваченням у замахові на Олександра III,
після смерті імператора за амністією відправили на вічне поселення в Читу. Там нащадок
Шевченка шалено закохався у співучу грекиню з Одеси, яка працювала білошвейкою,
одружився. У Читі народилася Галина Петрівна Валуєва, мати Олега.
Докладніше...
13.02.2022 19:45
Маріупольці виявили рідкісний гаджет початку ХХ століття, подібних у світі практично не збереглося.
У Маріуполі виявили рідкісний гаджет, що використовувався в статусних будинках на початку ХХ століття. Незвичайну знахідку знайдено під час
реставрації старовинних дверей. Як повідомляє засновник проєкту з відновлення історичної спадщини "Життя дверей має значення" Ярослав Федоровський,
цікаву табличку виявив Валерій Капінус у процесі реставрації. Він додає, що така табличка століття тому вважалася розкішшю та належала особам певного
статусу. За припущеннями учасників проєкту, в старовинному будинку на вул. Миколаївська знаходився кабінет-приймальна купця Б. Ф. Мелекова.
За інформацією, отриманої від урбаністів різних міст світу, таких табличок не збереглося.
Докладніше...
08.02.2022 18:44
Художник Іван Похитонов.
Чародій з України, Іван Похитонов, який уславився міньйонами, маленькими картинами на дереві, народився 8 лютого 1850 р. на Херсонщині у с.Мотронівці.
Початкову освіту майбутній художник отримав у Єлизаветградському чоловічому пансіоні Г. Гумберта, який було відкрито на ступені прогімназії у 1860 р.
На ті часи пансіон був кращим освітнім закладом міста. Учився в кадетському корпусі в Полтаві та реальній гімназії в Миколаєві. Далі була Одеса,
природничий відділ фізмату, лекції Іллі Мечникова. Тут добродушний велет Іван Похитонов подружився з художником-силачем Миколою Кузнєцовим,
зацікавився живописом, але професійно не навчався. У 1904 р. художник без вищої освіти був удостоєний звання дійсного члена Академії мистецтв у
Петербурзі. Остання персональна виставка робіт художника відбулася в Льєжі у 1922 р.
Докладніше...
29.01.2022 14:02
День пам’яті Героїв Крут.
29 січня 1918 року на залізничній станції Крути поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, відбувся бій, що на довгі
роки у громадській свідомості став символом боротьби українського народу за свободу і незалежність, символом жертовності й героїзму.
У фотогалереї - світлини Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного:
Гончаренко Аверкій – підполковник армії УНР,
начальник оборони на станції Крути. 1918 р.; Похорон загиблих студентів при обороні станції Крути Південно-Західної залізниці в січні 1918 р.
Київ, березень 1918 р.; Мітинг-реквієм пам’яті Героїв Крут на місці бою. с. Крути Чернігівської обл., 29 січня 1998 р.; Скорботна хода з нагоди
81-х роковин загибелі київських студентів на станції Крути в січні 1918 р. Київ, 29 січня 1999 р.
Докладніше...
28.01.2022 18:31
У Львові на стіні школи створили мурал на честь олімпійського чемпіона.
У Львові на стіні загальноосвітньої школи №32 художник Тарас Довгалюк намалював мурал, приурочений до 100-річчя від дня народження видатного
спортсмена Віктора Чукаріна. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Управління спорту міської ради. Спортсмен Віктор Чукарін народився 1921 року,
був 7-разовим чемпіоном Олімпійських ігор (чотири рази в 1952, три рази в 1956 році) з гімнастики. Починав заняття гімнастикою у дворі на перекладині.
У 1948 році 27-річний Віктор Чукарін вперше стає чемпіоном СРСР у вправах на брусах. 1949 року став вже абсолютним чемпіоном СРСР і зберігав цей титул
ще протягом двох років. У 1952 році на літніх Олімпійських іграх у Гельсінках став золотим медалістом у командному заліку та переможцем в абсолютній
першості. Працював на посаді завідувача кафедри гімнастики Львівського інституту фізичної культури.
Докладніше...
21.01.2022 18:48
В этот день родился Игорь Моисеев.
21 января 1906 года в Киеве родился Игорь Александрович Моисеев — хореограф, балетмейстер, артист балета. Народный артист СССР.
Герой Социалистического Труда. Лауреат трёх Сталинских премий. Лауреат Ленинской премии. Вместе с семьей Игорь переехал в Полтаву,
а оттуда - в Москву. Учился в частной балетной студии, в Хореографическом техникуме ГАБТ имени А.А. Горского, а в 1933 году
окончил Университет искусств. После окончания техникума в 1924 году был принят в труппу Большого театра. В 1931 году стал солистом.
С 1930 года начал работать балетмейстером. В 1943 году создал первую в стране профессиональную школу народного танца.
Докладніше...
15.01.2022 20:11
30-річчя затвердження музичної редакції Державного Гімну України.
30 років тому, 15 січня 1992 року, Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України (перший куплет і приспів твору
П. Чубинського "Ще не вмерла України і слава, і воля"), автором якої є Михайло Вербицький. Саме в такому співавторстві Гімн утвердився у
свідомості всього українського народу й досі надихає борців за рідну Україну. Аудіозапис: "Ще не вмерла Україна", пісня у виконанні хору
студентів диригентсько-хорового факультету Національної музичної академії України ім. П. Чайковського (1991 рік запису, од. обл. 33205,
од. зб. М-15176).
Докладніше...
15.01.2022 18:57
В этот день родился художник Владимир Черников.
15 января 1918 года в городе Лисичанске, ныне Луганской области, родился Владимир Михайлович Черников — украинский живописец, мастер станковой и
монументальной живописи. В 1939 году окончил Ворошиловоградское (ныне Луганское) художественное училище. Участник Великой Отечественной войны.
Произведения: панно: "Индустрия" в главном павильоне ВДНХ УССР, ныне Национальный комплекс экспоцентр Украины (1958); картины: "Донецкие шахтеры"
(1957); "1941 год" (1967); "Пограничный пикет" (1969); "Морской десант" (1975); "Они начинали" (1975); "Командир взвода морской пехоты Евдокия
Завалий" (1975); "Праздник на шахте" (1982); "Оборона Киева" (1983) и др.
Докладніше...
05.01.2022 18:20
Дід Панас.
10 червня 1911 р. народився козацький нащадок Петро Юхимович Вескляров (справжнє Вескляр) український актор театру та кіно, заслужений "дід Панас"
України. У Тальному, що на Черкащині, родина кравця (батьки і двоє синів) жила на околиці міста в Здобутку, в одній кімнаті у двоповерховому
гуртожитку, харчувалися у спільній їдальні. Дитсадок, школа, драматичний гурток. Зрештою його талант помітили артисти з Черкаського театру,
і запросили Петра у 1932 р. актором до Черкаського робітничо-селянського театру. У 1941 році, з початком війни, парубка призвали у військовий
театр Південно–Західного фронту, але, потрапивши в оточення, Петро Юхимович опинився у таборі. Він втік із фільтраційного табору, тому додав
до прізвища російське "ов".
Докладніше...
03.01.2022 20:22
Цього дня народився Борис Лятошинський.
Життєвий та творчий шлях українського композитора Бориса Миколайовича Лятошинського розпочався в Житомирі. Тут народився майбутній композитор,
провів раннє дитинство та прожив трохи більше двох років в юнацькому віці. Батько композитора наприкінці 1910 року очолював Житомирське комерційне
училище і залишався на посаді директора до 1919 року. Ще в юності, під впливом батька, Борис Лятошинський зацікавився
історичним минулим нашого народу, що проявилось пізніше у використанні історичної тематики в його оперних та симфонічних творах.
Докладніше...
23.12.2021 21:28
Цього дня народився актор Михайло Водяной.
Михайло Григорович Водяной народився 23 грудня 1924 року в місті Харкові. Закінчив три курси Ленінградського державного театрального інституту
ім. О. М. Островського (нині — Російський державний інститут сценічних мистецтв). В 1943–1945 роках працював в П'ятигорському театрі музичної
комедії. В 1945 році прийшов у Львівський театр музичної комедії. В 1953 році Львівський театр переїхав в Одесу, і з того часу Михайло Водяной —
актор Одеського театру музичної комедії. Михайло Водяной — це одна з легенд міста, символ Одеси. Недаремно Л. Утьосов назвав Водяного
"повпредом Одеси в Москві". Величезний успіх М. Водяному принесла роль Попандопуло у виставі та однойменному фільмі "Весілля в Малинівці".
На III Всесоюзному кінофестивалі ця роль була визнана кращою комедійною роллю.
Докладніше...
16.12.2021 20:18
Кримськотатарський орнамент Орьнек внесли до культурної спадщини ЮНЕСКО.
Орьнек – це традиційний орнамент у художньому мистецтві кримських татар. Ним оздоблювали різноманітні предмети побуту та культу: одяг, тканини,
ювелірні вироби, меблі, архітектурні об'єкти, надгробки. Орнамент Орьнек та знання про нього 16 грудня під час засідання Міжурядової комісії в Парижі
внесли до списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
"Кримськотатарський орнамент – це важливий елемент самоідентифікації цілого народу, невід’ємна частина життя кожної кримськотатарської сім'ї. Орнамент
є засобом передачі знань від покоління до покоління в культурному та історичному аспектах життєдіяльності народу, саме тому знання про Орьнек
збереглись під час депортації 1944 року", – пояснюють у Мінкульті.
Докладніше...
15.12.2021 20:23
На Житомирщині відкрили пам’ятник Оноре де Бальзаку та Евеліні Ганській.
У селі Верхівня на Житомирщині, де три роки жив Оноре де Бальзак, відкрили пам’ятник письменнику та його дружині Евеліні Ганській. Про це
розповіла завідувачка Літературно-меморіального музею Оноре де Бальзака Олена Маківчук. "У Верхівні відкрили пам’ятник Оноре де Бальзаку
та Евеліні Ганській, який виготовили ще до 220-річчя письменника. Його встановили у центрі села. Пам’ятник виготовлений із червоного граніту
і складається із двох стел із зображенням Евеліни Ганської та Оноре де Бальзака", - зазначила Маківчук. Оноре де Бальзак проживав у маєтку
Ганських у Верхівні упродовж 1847-1850 років. Маєток – пам’ятка історії, архітектури та садово-паркової культури кінця XVIII – початку XIX століття.
Докладніше...
10.12.2021 19:38
Вітряки.
"В 1944 році Стефан Таранушенко (1886–1976) підготував був альбом "Вітряки", що складався з 23 таблиць рисунків та коротенької вступної замітки.
Альбом цей того ж року вигравірував в техніці сухої голки і видрукував архітектор Л. Літошенко в кількості 10 примірників", -
цитата на с.8 з видання: Таранушенко С. Вітряки. Харків. 2010. У фотогалереї - світлини з альбому: Таранушенко С. Вітряки. Грав. Л. Літошенко (1944),
що зберігається у фонді Державної наукової архiтектурно-будiвельної бібліотеки iмені В.Г. Заболотного.
Докладніше...
06.12.2021 20:47
Владислав Городецький.
6 грудня 1909 р. у Києві у долині Либеді на Великій Васильківській після 10-річної побудови було освячено костел Св. Миколая. Архітектор
Владислав Городецький за проектом С. В. Валовського побудував храм у неоґотичному стилі; митець вперше використав залізобетонні палі та перекриття.
А друг В. Городецького скульптор Еліо Саля прикрасив храм фігурами янголів, декоративним ліпленням із залізобетону. За часів радянщини у храмі
розташовувався "глушильний" комплекс КГБ - глушили іноземні радіостанції. Після Гельсінки 1975 р. туди перевезли архів, геть затягнутий павутинням.
Згодом провели ремонт, завезли стільці, придбали орган у НДР - у храмі зробили концертний зал органної музики.
Докладніше...
08.10.2021 13:37
8 жовтня 1871 року народився відомий усьому світові українець - силач Іван Піддубний.
"Мені 78 років. Згадайте мої заслуги перед країною і радянською владою. Ви самі називали мене національним героєм, а тепер забули.
Прошу одного - прикріпіть мене до їдальні військової частини, щоб я хоч іноді їв гаряче". Це лист легендарного Івана Піддубного до радянської
влади напередодні голодної смерті, який залишився без відповіді. Багаторазовий чемпіон світу з боротьби, його називали "Чемпіоном чемпіонів".
Він був ще й неперевершеним майстром силових вправ на арені цирку. Іван Піддубний народився в 1871 році в сім'ї нащадка запорізьких козаків.
Він був ожилим образом українського козака. Сам Іван казав, що знав тільки одну людину сильнішу за нього - свого батька, Максима. Примітно, що
від матері йому дістався музичний талант, і на свята він співав у церковному хорі. Останні роки свого життя Піддубний провів у російському Єйську,
але завжди вважав себе українцем.
Докладніше...
30.09.2021 13:58
В этот день родился Константин Огневой.
30 сентября 1926 года в Днепропетровске родился Константин Дмитриевич Огневой — оперный и эстрадный певец (лирический тенор), педагог.
Народный артист Украины (1972). Профессор. В 1950 году окончил Днепропетровское музыкальное училище. Всесоюзная комиссия направила
выпускника в Московскую консерваторию, но он не прошел по конкурсу, поэтому отнес документы в Гнесинский институт. Когда об этом стало
известно ректору консерватории Свешникову, он вызвал Константина и, отчитав его за то, что тот "бегает по институтам", зачислил. По-случайности,
Огневого пригласили в Киев на запись фонограмм для документального фильма. Он пришел в Киевский оперный театр прослушиваться, и его взяли.
Докладніше...
13.09.2021 21:03
Ентузіязм: Симфонія Донбасу.
До Дня українського кіно, що відзначається другої суботи вересня, Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного
опублікував фрагмент (другу частину) кінодокумента з архівного зібрання (архівний номер 7346) - фільму Дзиґи Вертова "Симфонія Донбасу"
("Ентузіазм", 1930 рік). Вражений метр світового кіно, Чарлі Чаплін, захоплено зазначив після перегляду стрічки: "Я ніколи не міг уявити,
що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними. Я вважаю "Ентузіязм: Симфонія Донбасу" однією з найбільш
хвилюючих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзига Вертов – музикант. Професори мають учитись у нього, а не сперечатися з ним".
Докладніше...
06.09.2021 21:57
Українець в антарктичній експедиції Роберта Скотта.
Вражаючий пейзаж. І надовго зосереджуєшся на обличчях. Це дивовижні особи. Прямі та чисті, чи існують зараз такі? На цих обличчях тільки воля і віра -
в різній пропорції, але тільки вони. Особливості фотографії початку ХХ століття роблять будь-яку людину більш монументальною. І давайте усвідомимо,
що одним з цих монументальних людей був українець Антон Омельченко. Антарктика – біла пустеля материка площею більше 14 млн. кв.км. За підкорення
цього континенту на початку 20 століття змагалися джентльмени, дослідники, мрійники і авантюристи. Який шлях, випробування, радості і страхи
пережив українець Антон Омельченко, родом з Батьків на Полтавщині, в команді британського капітана Роберта Скотта? Найбільш детальну інформацію про
здібності та характер Антона Омельченка дізнаємося з мемуарів фотографа експедиції Ґерберт Джорджа Понтінга - "Великий Білий Південь".
Докладніше...
16.07.2021 19:39
Декларація.
16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет УРСР, яка проголосила державний суверенітет
України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність
у зовнішніх стосунках. "За" проголосували 355 депутатів, зокрема абсолютна більшість комуністів. Утрималося – 0. Проти – четверо. Історія їх знає.
16 липня 1991 року вперше й востаннє відзначено як День Незалежності – із концертом українських гуртів на площі тоді ще Жовтневої революції в Києві.
Апогеєм свята став виступ "Братів Гадюкіних" і феєрверк.
Докладніше...
12.06.2021 19:35
Я все життя мріяла співати.
"Виходячи на сцену, я щоразу налаштовувала себе так, ніби це буде мій останній виступ. І я маю співати так, аби глядачі запам’ятали на все життя
мій голос", - Євгенія Мірошниченко. Майбутня співачка народилася 12 червня 1931 року в селі Першому Радянському Харківської області
у сільській родині. Сім’я з великими труднощами пережила воєнне лихоліття. Батько загинув на фронті, й мати лишилася одна з трьома дітьми. Після
визволення Харкова старших дітей Люсю і Женю зарахували до жіночого ремісничого училища радіосправи, де Женя навчалася на слюсаря-складальника.
Там дівчинка брала участь у художній самодіяльності – спочатку танцювала, потім співала в хорі, яким керував хормейстер і композитор Зиновій
Заграничний, котрий першим розгледів талант юної вихованки. Добірка аудіовізуальних документів представляє Євгенію Семенівну у різних
образах на сцені та дозволяє насолодитися колоритним голосом оперної примадонни.
Докладніше...
31.05.2021 21:20
Дарницкий вагоноремонтный завод Южной железной дороги.
Саме так названо одну зі сторінок розділу "Завершенные проекты" на сайті Акціонерного товариства "Ленгипротранс" (місто Санкт-Петербург,
Російська Федерація), яке з моменту створення 13 травня 1935 року і до 1951 року називалось інакше - Інститут "Лентранспроект",
відділення Всесоюзного об'єднання "Союзтранспроект". "Название проекта: Комплекс работ по проектированию объектов вагонного хозяйства. Начало
реализации проекта: 1935. Окончание реализации проекта: 1935. Тип работ, выполняемых исполнителем: Проектирование транспортных, промышленных
зданий и сооружений. География проекта: Киев".
Докладніше...
05.05.2021 21:51
Микола Кондратюк — золотий голос української музичної культури.
5 травня у місті Старокостянтинів на Хмельниччині народився видатний український співак, педагог та музично-громадський діяч Микола Кондратюк.
Його прекрасний оксамитовий баритон викликав неабияке захоплення глядачів усього світу, з гастролями співак об’їздив більше 40 країн,
де з величезним успіхом представляв високу виконавську майстерність та українську культуру. Дитячі роки співака пройшли у Полтаві, з малих літ
Микола проявив неабиякий хист до музики та був активним учасником художньої самодіяльності. У 16 років хлопець стає студентом Полтавського музучилища,
але за місяць його призивають до армії: Кондратюк служить в артилерійських військах, де з великим успіхом виступає в хорі та ансамблі збройних сил.
Голос юнака справив надзвичайне враження на маршала Гречка, завдяки якому Миколу переводять на службу до Києва та поза конкурсом зараховують на
навчання до консерваторії.
Докладніше...
26.04.2021 11:13
Сьогодні 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи.
Вночі 26 квітня 1986 року серія вибухів зруйнувала четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Повністю ліквідувати пожежу
вдалося лише 10 травня. Радіоактивна хмара накрила три країни: Україну, Білорусь та Росію. Евакуація почалася тільки на другий день, оскільки
радянська влада приховувала катастрофу. Люди брали з собою найнеобхідніше, в основному, тільки документи, їм пообіцяли, що вони повернуться
додому протягом двох або трьох днів. Однак більше ніхто з них сюди не повернувся. Загалом було евакуйовано 115 тисяч людей з Прип'яті та
навколишніх поселень. Ця подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою.
Докладніше...
06.04.2021 20:10
Микола Скліфосовський: светя другим – сгораю сам.
Сьогодні - 185 років від дня народження Миколи Скліфосовського, видатного військово-польового хірурга, громадського діяча,
автора більш ніж 70 праць з хірургії. Скліфосовський Микола Васильович народився поблизу містечка Дубосари Херсонської губернії
у бідній дворянській родині. Закінчив 2-гу Одеську гімназію, медичний факультет Імператорського Московського університету (1859).
У 1860-1866 роках працював ординатором хірургічного відділення Одеської міської лікарні. Практична діяльність хірурга дала
змогу Миколі Васильовичу написати докторську дисертацію. Скліфосовський М. В. - визначний спеціаліст у галузі воєнно-польової хірургії.
Як хірург і консультант, він був учасником чотирьох війн. Останні роки життя провів поблизу Полтави. На могилі великого вченого викарбовано
слова видатного голландського лікаря 17 століття Ніколаса Ван Тюльпа "Светя другим – сгораю сам".
Докладніше...
24.03.2021 19:05
День народження Івана Козловського.
Співак Іван Семенович Козловський народився 24 березня 1900 року в селі Мар'янівка біля міста Васильків. Першим шкільним вчителем Івана Козловського у
селі Мар'янівка став Сисой Григорович Саєнко. З 7 років Іван співав у Михайлівському Золотоверхому монастирі, де прожив близько десяти років.
1917 року Козловський вступив до Київського музично-драматичного інституту, а наприкінці 1918 року почав співати в Полтавському музично-драматичному
театрі. Служба в Червоній армії тимчасово перервала артистичну діяльність. По закінченні служби Іван Козловський співав у спектаклях Харківського
і Свердловського театрів опери, а 1926 року був прийнятий у трупу Великого театру СРСР. Першою роллю Козловського на сцені Великого театру стала
невелика партія Юродивого в опері "Борис Годунов" Модеста Мусоргського, яка, однак, принесла співакові всесоюзне визнання.
Докладніше...
16.03.2021 19:50
Вітрильний сезон в Одесі відкрила 105-річна яхта.
У неділю, 14 березня, в акваторію Одеського порту зайшла вітрильна супер’яхта Joseph Conrad, збудована в 1916 році.
Судно завели у Нову гавань і ошвартували біля причалу №17 морського вокзалу лоцман Ігор Бойко і лоцман-стажер
Олександр Кузнєцов. На борту яхти перебувають 5 членів екіпажу. За наявною інформацією, супер’яхта зайшла в Україну
для вирішення питання чергової реновації. Ймовірно, з Одеси яхта вирушить до Миколаєва, де базуються фірми, які
займаються реновацією суден маломірного флоту. В українські води вітрильник прибув з Хорватії. Перед цим були порти
Греції та Португалії, а до них – Куба, яка стала кінцевою точкою чергової кругосвітньої подорожі SY Joseph Conrad.
Докладніше...
10.03.2021 19:43
Поліська вузькоколійка: бурштиновий шлях.
Незвичайна колія завширшки 750 мм починається з пристанційного містечка Антонівка на Поліссі й простягається на
106 км аж до станції Зарічне. На шляху цієї вузькоколійної залізниці — первозданна краса соснових лісів,
блакить озер і маловідомі туристичні атракції. Ця колія — свідок та безпосередній учасник історії розвитку транспорту
19–20 ст. Історію цю сьогодні ретельно зберігають місцеві мешканці. І не лише зберігають, а й розвивають далі.
Вузькоколійка Антонівка-Зарічне діє вже понад 115 років. Спочатку залізницю використовували для перевезення деревини,
пізніше — торфу. Під час Першої світової війни вузькоколійка стала важливим стратегічним військовим об’єктом: за неї
тривали запеклі бої, адже вона була чи не єдиним швидким засобом перевезення солдат та техніки через непрохідну
болотисту місцевість.
Докладніше...
16.02.2021 20:29
Довгий шлях до вшанування.
10 лютого, в день народження Василя Вишиваного, освячено місце для майбутнього пам’ятника видатному патріоту України.
Місце, обране для пам’ятника (вул. Іллєнка, 39), символічне — неподалік від Лук’янівської в’язниці, де колись
обірвалося життя Василя Вишиваного. Встановлення самого пам’ятника планують здійснити вже цьогоріч — на День вишиванки.
Кандидатка історичних наук Тетяна Осташко: "Варто відзначити, що справу встановлення цього пам’ятника взяла на себе
українська громадськість. Це Музичний Батальйон, а також організатори вшанування пам’яті полковника Болбочана й
встановлення йому пам’ятника.
Докладніше...
04.02.2021 20:32
На Херсонщині збереглися 17 скульптур половецьких кам`яних баб.
На території Херсонської області в біосферному заповіднику "Асканія-Нова" імені Фальц-Фейна до наших часів збереглися
17 антропоморфних скульптур, що стоять групами на височинах посеред неозорих таврійських степів. Це — половецькі кам’яні
баби. Хоча на перший погляд здається, що скульптури дуже схожі одна на одну, відмінність все ж таки є. Кам’яні фігури
зображували не тільки чоловіків, а й жінок. Розпізнати жіночу скульптуру просто: образ доповнювали головними уборами
чи аксесуарами. Чоловіки ж частіше тримали зброю.
Докладніше...
02.02.2021 19:44
Секрети Більського городища.
Скіфське місто Гелон, згадуване ще у працях давньогрецького історика Геродота, науковці часто ототожнюють із давнім
городищем неподалік села Більськ на Полтавщині. З 2005 року тут діє історико-культурний заповідник, куди часто
приїжджають туристи, відбувається щорічний фестиваль "Гелон-фест", для всіх охочих організовується археологічна
школа. Займаючи площу понад 5 тисяч гектарів, воно ймовірно є найбільшим городищем ранньої залізної доби у Східній Європі.
Більський заповідник приховує чимало загадок, залишених скіфами. Туристи їдуть сюди, щоб на власні очі побачити
рукотворні земляні вали і спробувати сили на розкопках; археологи щороку знаходять нові цінні артефакти.
Докладніше...
25.01.2021 15:36
Українці в Єгипті.
З нагоди 29-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Єгиптом (25 січня 1992 року) фейсбук-сторінка
Diaspora.ua публікує розповідь про українську діаспору в Єгипті: "У розпал курортного сезону в Єгипті нікого вже не
дивують вигуки місцевих торговців "Слава Україні", адже останніми роками українці становлять понад половину туристів зі
Східної Європи. Водночас ми майже нічого не знаємо про українську діаспору в Єгипті. Вважається, що першими українцями,
що бували в Єгипті та певний час там мешкали, були прочани з Великого князівства Київського та Галицько-Волинського
князівства, які відвідували християнські святині Єгипту, зокрема монастир Св.Катерини на Синайському півострові".
Докладніше...
22.01.2021 09:23
З Днем соборності України!
На початку 1918-го року була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. На територіях, які входили до
складу колишньої Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918-го
року у Фастові лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір, що увійшов в
нашу сучасну історію як "Акт злуки", 22-го січня 1919-го року був оприлюднений в Києві на Софійській площі.
Долучаючись до відзначення Дня Соборності, ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного опублікував добірку архівних
фотодокументів - "Маніфестація на Софійській площі в м. Києві. 1 квітня 1917 р.", та ін.
Докладніше...
09.01.2021 17:27
Наталія Ужвій очима Сергія Параджанова.
9 січня виповнюється 97 років від дня народження Сергія Параджанова. Митця, який назавжди залишився в історії
світового кіно, режисера особливого бачення світу, неповторного стилю й віртуозної майстерності.
Його фільми продовжують заворожувати й інтригувати, таємниці творчої лабораторії та контраверсійна постать
притягувати інтерес дослідників, митців, глядачів. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного у проекті "Одиниця обліку.
За лаштунками архівних документів" презентує випуск "Наталія Ужвій очима Сергія Параджанова", присвячений одному
із ранніх фільмів режисера, документальній стрічці "Наталія Ужвій" (1959 р.), яка зберігається в архівній кінотеці.
Докладніше...
06.01.2021 17:50
До 80-річчя від дня народження Ганни Чубач.
6 січня 1941 року на Вінниччині народилася українська поетеса Ганна Чубач. Зі шкільних підручників початкових класів,
шкільних програм, радіо й телеефірів це ім’я відоме українському читачеві. Серед її прихильників – діти різного віку
і дорослі. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською,
монгольською та іншими мовами. Перу Ганни Чубач належить майже 80 книжок для дорослих і дітей та понад п’ятсот пісень,
серед яких "Крила", "Хустка тернова", "Не відлітайте, лелеки", "Поле, поле", "Вишенька біла", "Світ із любові".
А її пісню "Черепаха-аха" знають майже всі українські діти. До вашої уваги вірш Г. Т. Чубач "На пісню кличу…"
у виконанні автора.
Докладніше...
15.12.2020 21:25
Український куточок на угорському Балатоні.
На півострові Тіхань у північній частині озера Балатон в Угорщині на високому пагорбі стоїть пам'ятник з
білого каменю. Це - скульптури угорського короля Андраша І та його дружини Анастасії, доньки київського князя Ярослава
Мудрого. Напис угорською і українською мовами - "Король Угорщини Андраші І та королева Угорщини Анастасія (українська
княгиня)". Після шлюбу з Анастасією Андраш отримав від Ярослава Мудрого велику озброєну військову дружину. А Анастасія
звернулася по допомогу до своєї сестри Анни, королеви Франції, і звідти до Угорщини було направлено великий почет
католицького духовенства на чолі з єпископом. Завдяки двом донькам князя Київської Русі Анастасії та Анні на теренах
Угорщини, по суті, заново відбулася християнізація поганських племен угрів.
Докладніше...
23.11.2020 16:35
Автор Незнайка жив в Ірпені на Першій лінії.
Як приємно йти ірпінськими вулицями і знати, що ти на батьківщині чудового мультяшного героя – Незнайка! Бо саме тут,
в Ірпені, були написані перші глави безсмертного твору Миколи Носова "Незнайко". Квіткове місто, у якому жили казкові
герої з "Незнайка", було саме в Ірпені, де минуло яскраве дитинство майбутнього дитячого письменника Миколи Носова.
Спогади про дитячі роки трансформувалися в книгу. Незважаючи на те, що будинок Носових був на вулиці Перша лінія,
письменник прописав своїх героїв на вулиці Квітковій – вона розташована тут же, поруч і не змінила назви з часів
свого заснування. А отже, саме тут і жили коротуни, які разом з Незнайком переїдуть зі свого невеликого, екологічно
чистого Квіткового міста в мегаполіс – Сонячне місто. Цим мегаполісом неодмінно можна вважати Київ, розташований за 20
кілометрів від Ірпеня.
Докладніше...
27.10.2020 18:57
Одиниця обліку. За лаштунками архівних документів.
27 жовтня відзначається Всесвітній день аудіовізуальної спадщини (World Day for Audiovisual Heritage), який цього року
проходить під гаслом "Ваше вікно у світ". Аудіовізуальні документи відкривають нам вікно у світ, і саме завдяки їм
ми можемо спостерігати за різноманітними подіями і місцями, які не можемо відвідати, а також краще зрозуміти минуле,
зафіксоване у звукозорових образах. За їх допомогою світ презентує та інтерпретує себе. Центральний державний
кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного до Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини розпочинає проєкт
"Одиниця обліку. За лаштунками архівних документів" та представляє його перший випуск.
Докладніше...
23.10.2020 16:47
Цього дня народилася Ніна Грін - дружина письменника Олександра Гріна.
Ніна Миколаївна Грін (до заміжжя - Миронова) народилася 23 жовтня 1894 року. З Олександром Гріном побралися
7 березня 1921 року. Подружжя провело разом трохи більше 11-ти років. Ці роки стали для письменника найщасливішими в
особистому житті і найбільш плідними у творчості. На першому фото галереї - Олександр Грін з дружиною, місто Старий
Крим, 1926 рік. На інших фотографіях - сьогоднішні квіти від сайту "Ліски" біля пам'ятної дошки на будинку №41/22 по
вулиці імені Джона Маккейна в Києві. Напис на дошці: "У цьому будинку в 1964-1970 р.р. у квартирі Ю.А. Первової
неодноразово зупинялася, жила і працювала Ніна Миколаївна Грін - дружина письменника Олександра Гріна. Їй присвячена
його фейєрія "Алые паруса".
Докладніше...
19.10.2020 20:26
Цього дня народився Еміль Гілельс.
19 жовтня 1916 року в Одесі народився Еміль Григорович Гілельс, радянський піаніст і музичний педагог. Репертуар музиканта
охоплював фортепіанні твори від епохи Бароко до музики XX століття. Гру піаніста відрізняли тонке почуття стилю,
бездоганна техніка, яскравість і сила виконання. Грати на фортепіано Еміль почав у віці п'яти з половиною років
на Одеських музичних курсах. Швидко домігся значних успіхів. У 1931 році Гілельс бере участь у 2-му Всеукраїнському
конкурсі піаністів у Харкові. Справжня популярність прийшла до музиканта після його перемоги в 1933 році на 1-му
Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців у Москві, за яким послідували численні концерти по СРСР.
Докладніше...
11.08.2020 19:21
Коля Турчанинов - самый юный участник драматического перезахоронения жены писателя Александра Грина.
"На рассвете, ложась спать в доме Субботиной, Николай пробормотал: "Самые счастливые похороны в моей жизни". Я пошла
поделиться радостью к Марии Васильевне Шемплинской. Она жила неподалеку, в доме, который был первым жильем Гринов
в Старом Крыму". Это отрывок из воспоминаний Юлии Первовой "Как было выполнено завещание вдовы Александра Грина".
Текст воспроизведен изданием "Федосийский альбом" под названием "Ночью на кладбище. Тайное перезахоронение Нины
Николаевны Грин". Сегодня расскажем еще об одном участнике драматического события 1971-го года - Николае
Турчанинове. Именно он упомянут в начале этой заметки как один из героев воспоминаний Юлии Первовой.
Докладніше...
10.08.2020 17:19
Цього дня народився кінорежисер, аніматор Анатолій Кирик.
10 серпня 1938 року народився Анатолій Пилипович Кирик — український радянський художник, режисер кіно,
мультиплікатор. Закінчив київську школу №11. У 1965—1974 р.р. — режисер Київської кіностудії ім.О.Довженка
(фільм "Стальное колечко", інші фільми). У 1974—1986 р.р. — режисер художньої мультипликації студії Київнаукфільм
(мультфільми: "Джинн — помощник"; "Настоящий медвежонок"; "Бумажный змей"; "Котенок"; "Фламандский мальчик";
"Журавлик"). Художник мультфільму "Казки про машини" (1975). Після виходу на пенсію Анатолій Пилипович проживав
в одному з будинків по вулиці Алматинській (місцевість ДВРЗ в Києві).
Докладніше...
09.08.2020 11:47
До 90-річчя Юрія Гуляєва.
9 серпня виповнюється 90 років від дня народження відомого естрадного і оперного співака, народного артиста
СРСР Юрія Олександровича Гуляєва. Народився Юрій Гуляєв у 1930 році у м. Тюмені. Навчався в Уральській консерваторії
у м. Свердловську (нині – м. Єкатеринбург) на вокальному факультеті, який закінчив по класу Ф. І. Образцовської.
До четвертого курсу співав тенором і тільки пізніше відкрився його прекрасний оксамитовий баритон.
У 1953 р. студент п’ятого курсу Юрій Гуляєв був запрошений до Свердловського театру опери та балету.
Кар’єра оперного співака продовжувалась у Донецькому (1955–1960) та Київському оперних театрах (1960–1975).
До ювілею Юрія Олександровича Гуляєва ЦДКФФА України ім.Г.С.Пшеничного пропонує аудіодобірку з архівної скарбниці.
Докладніше...
18.07.2020 10:10
60 років від дня народження Сергія Буковського.
18 липня 2020 року виповнюється 60 років від дня народження відомого українського режисера-документаліста,
народного артиста України, призера престижних міжнародних кінофестивалів Сергія Буковського, який більше 10 років
працював на Українській студії хронікально-документальних фільмів, знявши за 35-річну кар’єру в кіно близько 40
документальних фільмів. До цієї дати Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного пропонує
ознайомитись з фільмографією митця та переглянути фрагмент документального телефільму "Пейзаж, портрет, натюрморт"
з архівної колекції фонду.
Докладніше...
10.06.2020 14:53
Цього дня народився Петро Юхимович Вескляров - дід Панас.
10 червня 1911 року в місті Тальне, тепер Черкаської області, народився Петро Юхимович Вескляров — актор театру і кіно,
телеведучий. Заслужений артист УРСР (1973). Член Спілки кінематографістів України (1962). Відомий телеведучий
передачі "На добраніч, діти" (дід Панас). Працював у Черкаському та Волинському музично-драматичних театрах, на Київській
кіностудії. Знімався у фільмах: "Іванна" (1960), "Олекса Довбуш" (1960), "Лісова пісня" (1961), "Гадюка" (1966),
"Циган" (1967), "Падающий иней" (1969) та ін. Протягом 1964—1986 р.р. вів на Українському телебаченні передачу
"На добраніч, діти".
Докладніше...
05.06.2020 15:51
Очі волошкові.
Сьогодні виповнилося б 100 років відомому композитору, автору національних шлягерів "Марiчка", "Очi волошковi"
Степану Сабадашу. Пісенну музику Степан Олексійович почав писати з 1951 року, а основною темою його творчості були
патріотичні, ліричні та жартівливі пісні. Найбільш відомі його твори – "Пісня про Лук’яна Кобилицю", "Вареники",
"Пісня з полонини", "Пісня про трембіту". Пісня "Марічка" була відзначена на обласному конкурсі самодіяльних
композиторів пісні "Чернівецький вальс". Перу майстра належить обробка багатьох українських народних пісень.
Докладніше...
22.05.2020 10:16
22 травня - день перепоховання Тараса Шевченка у Каневі.
Сьогодні пам'ятний день - 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі
поблизу Канева. Помер 47-річний український поет у Санкт-Петербурзі, там його (на Смоленському кладовищі) спочатку і
поховали. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути
похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі
серед степу широкого на Вкраїні милій...». Після того, як п’ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі,
його домовину, згідно із заповітом, після отримання дозволу в квітні того ж року, було перевезено в Україну й
перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Докладніше...
28.04.2020 13:10
Цього дня народився винахідник, педагог та громадський діяч Олександр Верхман.
Олександр Аркадійович Верхман народився 28 квітня 1937 року в місті Шепетівка Хмельницької області. За освітою він
інженер, проте читачам нашого сайту відомий передусім як виконувач духівниці Ніни Миколаївни Грін - дружини
письменника Олександра Гріна. Участь у небезпечному нелегальному перепохованні Ніни Грін, за яке в радянські часи
можна було дістати реальний строк ув’язнення, не була випадковим епізодом у житті Олександра Верхмана. У 1960-70 роки
він познайомився з художниками та літераторами, представниками київської інтелігенції, людьми передових поглядів, які
пізніше стали відомі як "шістдесятники". Разом з ними розповсюджував заборонені в СРСР видання, брав участь у кампаніях
захисту політичних в'язнів.
Докладніше...
25.04.2020 10:22
Фермер відновив 240-річний козацький храм.
У селі Мала Ростівка Вінницької області керівник фермерського господарства Микола Мотузюк відновлює козацький храм.
Спільно з родиною пан Микола відновлює храм уже понад п’ять років. Щоб повністю завершити реконструкцію храму,
ще треба виконати частину робіт всередині та облаштувати навколишню територію. Прикметно, що козацьку церкву відновили
такою, якою вона була після спорудження у 1776 році. Для цього використали матеріал дуба. Зберегли всі елементи,
що залишилися у храмі зі старих часів на стінах, як всередині, так і зовні. Стіни зроблені з дуба, а ось дах – із
сосни. Соснові дошки не встояли, дубові зруби збереглися. Запис про спорудження церкви у Малій Ростівці є у книзі
"Сказание о населенных местностях Киевской губернии" (1864 рік).
Докладніше...
20.04.2020 10:28
Цього дня народився автор пісні "Це остання неділя".
Польський піаніст, диригент і композитор Єжи Петерсбурський (Jerzy Petersburski) народився 20 квітня 1895 року у
Варшаві в сім'ї співака Якуба Петерсбурського та піаністки Пауліни Мелодисти. З чотирьох років
мати почала навчати хлопчика грі на піаніно. Після закінчення гімназії Єжи навчався у Варшавській консерваторії та
Віденській Академії Музики. Повернувшись до Варшави, вступив добровольцем до авіаполку. Брав участь у
польсько-радянській війні. Після військової служби співпрацював з музичним театром і кабаре як піаніст, композитор
та аранжувальник. Згодом організував джазовий оркестр. У 1935 році Єжи Петерсбурський написав музику до пісні
"Це остання неділя" ("To ostatnia niedziela"). Автор тексту цього відомого польського шлягера передвоєнного часу -
Зенон Фрідвальд.
Докладніше...
03.04.2020 15:30
День народження українського гумориста Степана Олійника.
3 квітня 1908 року в селі Пасисели (тепер Балтський район Одеської області) народився український поет Степан Іванович
Олійник. Закінчив літературний факультет Одеського педагогічного інституту (1934). Учасник Другої світової війни.
Лауреат Державної премії СРСР (1950). Віршам Степана Олійника притаманні актуальність тематики, сатирична гострота,
політична направленість, соковитий український гумор. Гумореска Олійника "Пес Барбос і повчальний крос" отримала друге
народження у фільмі режисера Леоніда Гайдая "Пес Барбос и необычный кросс". Саме в ньому глядачі вперше побачили на
екрані знамениту трійцю кіноакторів "Нікулін — Віцин — Моргунов".
Докладніше...
21.03.2020 17:51
Google присвятив дудл 125-річчю Утьосова.
Пошуковий сервіс Google присвятив сьогодні свій тематичний малюнок радянському артисту естради, співаку Леоніду
Утьосову (справжнє ім'я Лазар Вайсбейн). Народився він у 1895 році в Одесі, у багатодітній родині. Навчався в
комерційному училищі, брав уроки музики. З 1912 року виступав у Кременчуцькому театрі мініатюр; тоді ж узяв собі
псевдонім Леонід Утьосов. З 1913 року працював в одеських театрах. У фотогалереї - будинок-музей видатного
співака в Одесі, в будинку №11 по провулку Утьосова (колишня назва провулку - Треугольный). В еспозиції музею можна
побачити особисті речі Леоніда Осиповича, архівні документи та фотографії, круглі металеві коробки з кіноплівкою,
а також грамплатівки.
Докладніше...
12.02.2020 16:39
Кінофотофоноархів України отримав цінні історичні документи.
На зберігання до ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного надійшли фотографії, передані Київською митницею Державної митної
служби України. Дані фотодокументи є цінним джерелом у дослідженні подій Другої світової війни. 301 фотографію намагався вивезти
з України громадянин Німеччини. Фотографії можна умовно поділити на декілька груп. Перша - 25 фото з подіями заключного етапу
Другої світової війни, друга - 16 фото із зображенням страти нацистських злочинців в Миколаєві і Києві 1945-1946 років.
Автором другої групи фотографій, судячи зі штампів, був відомий гранд фотографії 1930-1950-х років - військовий фотограф
ТАРС Георгій Угринович. На деяких фото є штампи - "Спецфонд МВД УССР" і "Погашено", або "Снято с учета".
Докладніше...
06.02.2020 16:50
Цього дня піднято прапор на українській антарктичній станції.
6 лютого 1996 року британську антарктичну станцію "Фарадей" передано українським полярникам. Станція була придбана Україною
за символічну ціну в 1 фунт стерлінгів у Британії. На її базі створено українську станцію "Академік Вернадський". Цього дня
відбулося перше підняття українського прапору на станції. Російська Федерація у спадщину від Радянського Союзу отримала
дев'ять антарктичних станцій - п'ять постійних і чотири сезонних. А братами виявились англійці, які з шести своїх одну за
символічну плату передали українцям (на фото - станція "Фарадей" у 1949 році).
Докладніше...
24.01.2020 11:48
Художник Костянтин Богаєвський.
Сьогодні – день пам’яті художника Костянти́на Богає́вського, одного із п’яти учнів Івана Айвазовського. Народився
художник-«кіммерієць» Костянтин Богаєвський у м. Феодосія 24 січня 1872 р. в родині дрібного службовця і жив у Карантині.
Одне з найсильніших вражень дитинства – олеографія, що зображувала діючий вулкан Везувій, кажуть, тоді геологічне минуле
Кіммерії прокинулося у його генах. Перші навички ремесла опановував у Адольфа Феслера, потім займався малюванням у майстерні
Івана Айвазовського. У Петербурзькій Академії мистецтв його вчителем був Архип Куїнджі. У 1906 р. К. Богаєвський повернувся
до Феодосії, збудував майстерню біля Храму ікони Іверської Божої. Цього ж року у цьому храмі взяв шлюб із Жозефіною Дуранте.
Його єдиним другом був Максиміліан Волошин. К. Богаєвський створив малюнки до книги віршів Максиміліана Волошина «Роки мандрів».
Докладніше...
29.12.2019 15:34
29 декабря 1986 года лучшим футболистом Европы был признан Игорь Беланов.
Беланов входит в топ-100 лучших футболистов в истории чемпионатов мира по версии The Guardian. Обладатель Кубка
кубков УЕФА, двукратный чемпион СССР, трёхкратный обладатель Кубка СССР, вице-чемпион Европы 1988 года.
Единственный советский футболист, забивший три гола в одном матче финальной стадии чемпионата мира.
На снимке 1988 года - серебряный призер чемпионата Европы по футболу сборная СССР.
Верхний ряд - Ринат Дасаев (Россия), Олег Кузнецов, Анатолий Демьяненко, Геннадий Литовченко,
Сергей Балтача, Владимир Бессонов (все - Украина). Нижний ряд - Игорь Беланов, Василий Рац (оба - Украина),
Тенгиз Сулаквелидзе (Грузия), Александр Заваров, Олег Протасов (оба - Украина).
Докладніше...
29.11.2019 16:28
Архивные дела НКВД: профиль Троцкого на фотографии котельной и силуэты танков на панорамном фото ДВРЗ.
Фотография пейзажа, фрагмент географической карты или даже узор на ковре иногда могут напомнить своими очертаниями животных,
бытовые предметы или людей. И людей не только абстрактных, но и вполне конкретных. Это может стать поводом для шутки.
Однако в сталинские годы случайное и малозаметное сходство могло привести к плачевным последствиям. Одна такая история нашлась
в рассекреченных украинских архивах советских спецслужб. 21 апреля 1937 года в газетных киосках появился очередной номер
ежедневной газеты "Комуніст". На третьей странице было напечатано фото котельной "Шелкостроя" — киевского комплекса фабрик
легкой промышленности.
Докладніше...
28.10.2019 17:08
Виставка фотодокументів архіву Пшеничного.
28 жовтня відзначається 75-та річниця визволення України від нацистських окупантів. До цієї дати
Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного пропонує переглянути
віртуальну виставку фотодокументів.
Прим. ред. "Ліски": натиснувши на зображення, дочекайтесь повного завантаження карти
"Звільнені міста України. До 75-річчя вигнання нацистських окупантів" (займає декілька секунд).
На ній з'являться маленькі чорно-білі фото - посилання на відповідні даній місцевості архівні
фотографії з детальними описами.
Докладніше...
24.10.2019 16:07
М а к д о н а л ь д.
24 жовтня 1924 року в Одесі на Першій державній кінофабриці ВУФКУ знято перший український трюковий короткометражний фільм
кінокомедію "Макдональд". Картина ввійшла до першого номера кіножурналу ВУФКУ "Маховик". Фільм – сатира на лідера англійських
лейбористів 1920-х років Макдональда, агресивно налаштованого до Радянського Союзу. Режисер – Лесь Курбас, сценарист – Дмитро
Бузько, у головних ролях – Амвросій Бучма (Макдональд) та Василь Василько (король Георг V). Інші актори: Симонов (член II
Інтернаціоналу), Антон Клименко (член II Інтернаціоналу), Леонід Юренєв (Ллойд Джордж), Павло Долина (італійський журналіст),
Степан Шагайда. Фільм не зберігся.
Докладніше...
18.07.2019 20:28
Kyiv вместо Kiev: зачем и почему?
"Внимание, это будет гигантский пост об Украине для россиян и русскоязычных", - так начал
свою заметку Бектур Искендер, журналист из Кыргызстана, один из основателей портала Kloop.kg.
И продолжил: "Внезапно в моей ленте возникло много постов о том, что США решили писать Kyiv вместо Kiev.
Очень много ажиотажа к этой новости именно в российском/русскоязычном сегменте соцсетей. Ну и, конечно,
не обошлось без лавины безграмотных комментариев от русскоязычных людей, которые в Украине не были
и для которых начертание Kyiv вдруг стало сюрпризом".
Докладніше...
26.06.2019 09:17
Зачем автомобилю ракушка?
В 1970-1980-е годы построить гараж в СССР было, наверное, еще более сложным делом, чем купить автомобиль. Гараж, как и автомобиль,
тоже был роскошью для советского человека. Дефицит мест для стоянки автомобилей возник с 1960-х годов и с каждым годом становился
все более ощутимым. Во дворах многоэтажек не хватало мест для размещения "Москвичей", "Жигулей", "Волг" и "Побед". Машины стояли
во дворах, создавая проблемы и пешеходам, и самим владельцам, так как нередки были случаи, когда автомобили обворовывали или
даже угоняли. В конце 1980-х был изобретён малогабаритный гараж, называемый в простонародье "ракушкой", "мыльницей" или "пеналом".
Докладніше...
09.05.2019 08:55
Ніколи не розказував про війну, не одягав медалі і не ходив на парад.
Ілюшенко Микола Григорович. Дідусь народився у 1925 р. під Києвом в багатодітній родині (3 брати),
яка в 1933 році залишилася без батька. Родина пройшла "розкуркулювання". Дідусь закінчив 9 класів
та курси ЛІКНЕПУ в селі. Призваний на фронт був у 1943 році. З призивного пункту у Новоград-Волинську
був перекинутий до Західної України. Після поранення та реабілітації у шпиталі був направлений до міста
Севастополь. Служив у Чорноморському флоті, плавучий док №16, курсантом 127 запасного стрілкового полку.
Демобілізували у 1949 році. Все своє життя працював на Дарницькому вагоноремонтному заводі.
Докладніше...
27.04.2019 07:10
Поздравляем Виктора Павленко з днём рождения!
В этот день родился Виктор Яковлевич Павленко - историк по образованию, романтик душой, благородный и мужественный в поступках
человек. Друзья знают Виктора как любознательного путешественника, интересного собеседника, отзывчивого, спокойного и скромного
человека. Он - один из шестерых смельчаков, осуществивших тайное перезахоронение Нины Николаевны Грин, вдовы писателя Александра
Грина, согласно её завещанию. Это событие произошло в ночь на 23 октября 1971 года в городе Старый Крым. Приводим воспоминания
Виктора Павленко о знакомстве с Ниной Николаевной Грин, состоявшемся двумя годами ранее.
Докладніше...
16.02.2019 10:46
Радянський Союз засудив введення військ до Афганістану через 10 років після події.
Вчора була 30-а річниця виводу радянських військ з Республіки Афганістан. Введені вони були 25 грудня 1979 року.
В січні 1980 року Генеральна Асамблея ООН засудила збройну інтервенцію СРСР в Афганістан. У самому Радянському Союзі
введення військ до Афганістану було засуджене через 10 років після події, 24 грудня 1989 року, постановою
№982-1 З'їзду народних депутатів СРСР - вищого на той час органу державної влади у країні. Цитата з постанови:
"Съезд народных депутатов СССР поддерживает политическую оценку, данную Комитетом Верховного Совета СССР по
международным делам решению о вводе советских войск в Афганистан в 1979 году, и считает, что это решение
заслуживает морального и политического осуждения".
Докладніше...
24.11.2018 06:09
Ти приніс мені яблуко?
Переважна більшість померлих в результаті Голодомору в Україні були сільськими мешканцями. Про це на
прес-конференції в Укрінформі повідомив Олександр Гладун - заступник директора Інституту демографії та
соціальних досліджень ім. М.В.Птухи. Всього під час Голодомору, який тривав три роки, Україна втратила 3,9 млн.
населення. Із загальної кількості померлих 1 мільйон складають діти віком до 10 років, в селі у 1932-1934 роках
передчасно померла кожна шоста дитина.
Докладніше...
17.11.2018 08:09
Архітектурна спадщина України стає на облік.
5 листопада 2018 року на Консультативній раді Департаменту культури і туризму Полтавської
ОДА відбувся захист 6-ти комплектів облікової документації на пам'ятки архітектурної спадщини Полтавщини.
Це чотири школи в селах Піски, Бербениці, Гаївщина та Лучка, земська лікарня та жіночє єпархіальне училище
в м. Лубни. Всі перелічені пам'ятки рекомендовані на статус місцевих, крім Лубенського жіночого єпархіального
училища, якому консультативна рада рекомендувала національний статус.
Докладніше...
14.11.2018 16:04
Едуард Тотлебен і кримські татари.
Депортація кримських татар 1944 року стала трагедією для десятків тисяч людей. Втрата батьківщини, звичного
середовища існування, висока смертність у місцях висилки — все це поставило на грань повного вимирання
невеликий за чисельністю народ. Спроби виселити татар з Криму були й раніше. У 1860 році генерал-ад’ютанту
графу Е. І. Тотлебену було доручено вивчити питання про повне виселення кримських татар. Тотлебен був одним
з організаторів оборони Севастополя під час Кримської війни. Він добре знав Крим і сумлінно підійшов до питання.
Докладніше...
05.11.2018 11:09
5 листопада 1968 року на Хрещатику стався акт самоспалення.
На знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації
та агресії СРСР проти Чехословаччини 5 листопада 1968 року український патріот Василь Макух здійснив акт
самоспалення на Хрещатику в Києві. Василь Омелянович Макух народився на Львівщині, воював в Українській
Повстанській Армії. В лютому 1946 року поранений і схоплений НКВД, засуджений до 10 років концтаборів і 5 років
заслання. Після звільнення брав участь в українському правозахисному русі 1960-х років. На честь Василя Макуха
названо пішохідний міст через річку Ботіч у Празі.
Докладніше...
27.07.2018 09:17
Google посвятил дудл украинской советской шахматистке.
На главной странице Google сегодня появился дудл (тематический рисунок), посвященный дню рождения украинской
советской шахматистки Людмилы Руденко (27 июля 1904 - 28 февраля 1986). На рисунке изображена сама шахматистка,
шахматная доска, а также несколько шахматных фигур в прямоугольниках разного цвета. Уроженка города Лубны
(ныне Полтавской области) Людмила Руденко - международный гроссмейстер, вторая в истории шахмат и первая среди
советских шахматисток чемпионка мира (1950—1953). Заслуженный мастер спорта СССР.
Докладніше...
09.05.2018 09:21
Родился в Донецкой области, учился в 11-й школе Киева, погиб при освобождении Белоруссии.
Олег Иванович Руденко родился в 1924-м году в городе Красный Лиман. Детство провел в городе Киеве. Учился в
школе N11 Дарницкого (теперь Днепровского) района, микрорайон ДВРЗ. С 25 января 1941 года учился в авиационной
школе города Борисоглебск. В 1943 году служил на полевой почте 42063. Офицер, летчик истребительной авиации.
Из письма матери и сестре: "Сейчас нахожусь в новой боевой части. Так что адрес мой теперь таков: п.п.42063,
Олегу Ивановичу Руденко. Ну, работа новая, жизнь идет тоже по-новому. Новое в том, что работал непосредственно над
полем боя. Видишь результат своей работы".Докладніше...
14.01.2018 21:22
В этот день ООН осудила вооруженную интервенцию СССР в Афганистане.
25 декабря 1979 года СССР ввёл войска в Демократическую Республику Афганистан. 7-9 января 1980 года Совет
Безопасности ООН рассмотрел проект резолюции, квалифицирующей действия СССР как вооруженную интервенцию,
противоречащую международному праву. Советский Союз как постоянный член Совета Безопасности наложил вето на
эту резолюцию. 14 января 1980 года Генеральная Ассамблея ООН на 6-й чрезвычайной специальной сессии приняла
резолюцию A/RES/ES-6/2 "Положение в Афганистане и его последствия для международного мира и безопасности".
За неё проголосовали 104 государства. Против - 18.
Докладніше...
24.05.2016 21:48
Брат инженера Бородина.
В начале апреля мы сообщили об одном из недавних переименований в Киеве - улица Сергея Лазо сменила название
на Инженера Бородина. Рассказали и об Александре Парфеньевиче, чьё имя носит теперь улица.
В ходе работы над материалом выяснилось, что старший брат Александра - Иван Парфеньевич Бородин -
также являлся незаурядной личностью. Малолетние братья в возрасте 4-х и 3-х лет приехали в Петербург весной 1851
года вместе с матерью, сопровождавшей в военный госпиталь заболевшего супруга, капитана лейб-гвардии
Драгунского полка Парфения Афанасьевича Бородина. Здоровье офицера не поправилось, и через полгода он умер,
а 23-летняя вдова переехала за Нарвскую заставу и поселилась с сыновьями на арендованной даче. Молодая женщина
посвятила жизнь воспитанию сыновей.
Докладніше...
27.04.2016 21:59
Таємниці Старого Криму в розповіді Віктора Павленка.
Із шістьох учасників таємного перепоховання Ніни Миколаївни Грін, яке відбулося в 1971 році, троє
народилися в квітні. Шістнадцятого квітня народилася Юлія Первова, завтра святкуватиме свій день народження
Олександр Верхман, а 27 квітня народився Віктор Павленко. Саме йому присвячена наша сьогоднішня
публікація, проілюстрована фотографіями зустрічі в Старому Криму 13 листопада 2011 року учасників тих подій.
Письменник Олександр Грін помер у старому Криму – містечку “квітів і румовищ” – у 1932 році, увійшовши тільки
після смерті до сонму “святих світової літератури”. Містика його долі, почасти відбита у творах, оповиває
цю долю й досі. Всієї правди про життя Гріна не знає ніхто. Але нові сюжети з’являються, відхиляючи
темні штори небуття. Один з таких сюжетів стосується Ніни Грін – дружини письменника, його “Ассоль”.
Докладніше...
15.02.2014
Не померкнет слава солдат Отечества!
Сегодня исполняется 25 лет со дня вывода советских войск из Афганистана… Пока живы те, кто вернулся с этой
войны, пока жива память тех, кто потерял в ней своих сыновей и отцов, дочерей и матерей, чьи друзья и просто
знакомые не вернулись в родные дома, до тех пор эта война будет иметь живой образ в памяти нашего народа.
Мы ушли из этой страны. Не победив и не проиграв. Да и могла ли там быть победа, подобная Победе советского
народа в Великой Отечественной войне? В Афганистане у нас были победы в боях и в военных операциях, были и
поражения. Был массовый самоотверженный героизм, но были предательство и трусость. На войне как на войне,
и те, кто её прошёл, хорошо знают это. И то, что мы покинули Афганистан, ещё не значит, что война эта
закончилась в умах и сердцах наших людей.
Докладніше...
23.01.2014
Автора "Щедрика" вбили у батьківській хаті.
23 січня 1921 року було вбито українського композитора й диригента Миколу Леонтовича в домі його батька-священика в
селі Марківка Гайсинського повіту на Вінниччині. Звечора до них на нічліг попросився чоловік. Показував документи,
що він агент Гайсинського ЧК Грищенко. Удосвіта всіх розбудив постріл. Над ліжком Миколи Леонтовича зі зброєю
стояв Грищенко. Микола Леонтович того ж ранку помер. Як композитор, уславився обробками українських народних пісень.
Найвідоміша — "Щедрик".
Докладніше...
19.11.2013
День пам'яті жертв голодоморів.
В четверту суботу листопада, яка в цьому році припадає на 23 число, в Україні відзначається День пам'яті жертв
голодоморів та політичних репресій. О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого
по всій Україні відбувається акція "Запали свічку", в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам.
В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.
Докладніше...
17.11.2013
Сегодня - День памяти жертв ДТП.
Ежегодно, в третье воскресенье ноября, отмечается Всемирный день памяти жертв дорожно-транспортных происшествий.
Государственная автоинспекция МВД Украины призывает водителей в этот день почтить память жертв ДТП, включив
ближний свет в фарах автомобилей... 23 июля 1941 года в городе Старый Крым в семье Натальи
Стамовой и Алексея Гагарина родилась дочь Татьяна. В детстве была застенчивым, всесторонне одарённым
и любознательным ребёнком. Исходила пешком все тропы между Феодосией, Старым Крымом и Коктебелем,
понимала и любила природу. Спросите, почему мы вспомнили её сегодня?
Докладніше...
24.08.2013
Українські тіпи і краєвиди.
Невдовзі після публікації замітки "Дореволюційна поштова листівка...", підготовленої з допомогою
одних читачів, інші читачі зауважили, що існує ціла серія листівок "Українські тіпи і краєвиди". Виявляється,
що не дивлячись на революції та війни, збереглося таких листівок досить багато. Для колекціонерів особливої
цінності вони не складають і продаються на аукціонах з приблизною стартовою ціною 20 грн.,
та кінцевою - 120-150 грн. Цікаво, що зображені на листівках українські дівчата одягнуті дуже мальовничо,
а от взуті - не завжди.
Докладніше...
19.08.2013
Дореволюційна листівка з портретом Шевченка.
Приємно, що читачі нашого сайту охоче відгукуються на прохання надавати до редакції копії раритетних документів
чи фотографій з сімейних архівів. Або оригінали, які ми, попередньо оцифрувавши, незмінно повертаємо власникам.
Завдяки цьому поповнюється електронний архів сайту "Ліски", а копії документів стають доступними широким
колам читачів. Черговий документ - листівку - надруковано в Швейцарії, а колаж, складений з портрета
Тараса Шевченка, зображень кобзаря, кобзи та елементів українського пейзажу, названо "Українські тіпи і
краєвиди".
Докладніше...
18.08.2013
Перший піонерський зліт.
Вісімдесят чотири роки тому, 18 серпня 1929 року в Москві, на стадіоні "Динамо" розпочався Перший Всесоюзний зліт
юних піонерів. Зліт працював до 25 серпня, а його учасниками стали близько 7 тисяч піонерів-делегатів із
шести республік СРСР - Російської Федерації, України, Білорусії, Закавказької Федерації, Узбекистану і Туркменії.
Ось як описує відкриття зльоту дитячий календар "Круглый год", виданий у 1958 році видавництвом "Детгиз":
"По полю стадиона "Динамо", мимо трибун, прошла огромная пестрая курица. За ней семенили желтые цыплята.
Впереди курицы плыл трактор, за трактором - гигантский радиоприемник... Московские улицы в эти дни были заполнены
маленькими ленинградцами в красных каскетках, украинскими "дивчинами" в пестрых платочках и "хлопчиками" в
смушковых шапках..."Докладніше...
02.08.2013
Літній відпочинок в СРСР очима "Крокодила".
Мабуть, усі погодяться, що літо - найкращий час для відпусток. Та й лікарі люблять радити (адже поради їм
нічого не коштують) приблизно таке: "Частину відпустки проведіть у горах, а потім їдьте на море". Літньому
відпочинку в СРСР присвячені дві поштові листівки 1956 року. На першій з них молода жінка в скромному купальнику (мабуть, працівниця якоїсь фабрики :) питає
в іншої відпочиваючої - на якій темні окуляри, ювелірні прикраси та ще й сигарета в руці:
"А что вы делаете в зимние месяцы?" "Достаю путевки на будущую весну, лето и осень..."- відповідає та.
Призабуте тепер слово "діставати" яскраво ілюструє радянську дійсність, у якій наявність грошей ще не означала
автоматичної можливості купити дефіцитний товар, до якого належали й путівки.
Докладніше...
24.07.2013
Слідами "Крокодила", 1956 рік.
За радянських часів найпопулярнішими сатиричними та гумористичними журналами були "Крокодил", який виходив
російською мовою, та "Перець" - українською. Багато сімей підписувались на один з цих журналів, а то й на обидва
зразу. Цікаво, що журнальні карикатури часто мали й друге життя - у вигляді поштових листівок. На них можна було
наліплювати марки й надсилати адресату.
У 1956 році видавництво "Изогиз" надрукувало на Ленінградській фабриці офсетного друку набір із 16 листівок
з малюнками журналу "Крокодил". Тираж випуску - 500 тисяч екземплярів, а теми малюнків - вади тодішнього
суспільства.
Докладніше...
30.11.2012
30 листопада - день народження Назарія Яремчука.«Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну...»
Народився Назарій Назарович Яремчук 30 листопада 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області в селянській родині четвертою дитиною.
У 1963 році закінчив початкову школу в рідному селі. Потім навчався в школі-інтернаті м.Вижниці.
У 1969 році Назарій закінчив Вижницьку середню школу №1. Після невдалої спроби вступити на географічний факультет Чернівецького
держуніверситету упродовж певного часу працював сейсмографом у Західноукраїнській геолого-розвідувальній партії, а згодом
за направленням військкомату навчався на курсах водіїв.
З осені цього року юнак пов’язав своє життя з вокально-інструментальним ансамблем “Смерічка” Вижницького будинку культури.
Докладніше...
19.03.2012
Ліна Костенко - поетеса і громадянин.
Вітаємо з днем народження Ліну Костенко, одну з тих, хто не
втратив людської гідності в часи випробувань. Майбутня поетеса народилась 19 березня в мальовничому містечку
Ржищів Київської області, що розташоване на дніпровських кручах по дорозі з Києва до Канева.
Докладніше...
Результати пошуку за тегом: "Iсторія"
20.11.2024 20:33
15.11.2024 19:38
14.11.2024 17:43
30.10.2024 19:55
04.10.2024 17:24
02.08.2024 20:30
17.07.2024 19:43
17.06.2024 20:32
21.05.2024 19:35
03.05.2024 18:04
15.04.2024 14:20
04.03.2024 20:45
19.02.2024 19:35
07.02.2024 18:56
30.01.2024 20:48
28.01.2024 13:14
17.01.2024 19:20
09.01.2024 18:52
04.01.2024 19:13
06.12.2023 19:18
03.12.2023 19:04
25.11.2023 20:51
07.11.2023 19:26
04.11.2023 17:50
25.10.2023 20:52
14.10.2023 17:57
13.09.2023 19:56
11.09.2023 19:35
21.08.2023 20:12
16.08.2023 14:20
26.07.2023 19:05
21.07.2023 19:10
20.07.2023 19:13
07.07.2023 20:30
19.06.2023 17:45
14.06.2023 15:58
08.06.2023 19:16
31.05.2023 12:29
25.05.2023 18:36
01.05.2023 21:37
22.02.2023 11:49
10.02.2023 11:34
26.01.2023 18:55
30.12.2022 18:32
12.12.2022 09:06
30.11.2022 18:36
16.11.2022 18:33
26.10.2022 19:00
14.10.2022 21:50
12.10.2022 19:49
04.10.2022 19:19
28.09.2022 19:53
25.09.2022 19:05
10.09.2022 18:00
08.09.2022 21:35
07.09.2022 21:08
19.08.2022 10:12
11.08.2022 20:49
08.08.2022 18:10
20.07.2022 12:27
10.07.2022 16:36
30.06.2022 20:07
27.06.2022 20:10
09.06.2022 20:37
08.06.2022 17:58
01.06.2022 21:03
12.05.2022 08:33
03.05.2022 07:51
30.04.2022 08:12
26.04.2022 08:34
22.04.2022 16:51
11.04.2022 19:17
09.04.2022 20:16
02.04.2022 19:23
13.02.2022 19:45
08.02.2022 18:44
29.01.2022 14:02
28.01.2022 18:31
21.01.2022 18:48
15.01.2022 20:11
15.01.2022 18:57
05.01.2022 18:20
03.01.2022 20:22
23.12.2021 21:28
16.12.2021 20:18
15.12.2021 20:23
10.12.2021 19:38
06.12.2021 20:47
08.10.2021 13:37
30.09.2021 13:58
13.09.2021 21:03
06.09.2021 21:57
16.07.2021 19:39
12.06.2021 19:35
31.05.2021 21:20
05.05.2021 21:51
26.04.2021 11:13
06.04.2021 20:10
24.03.2021 19:05
16.03.2021 19:50
10.03.2021 19:43
16.02.2021 20:29
04.02.2021 20:32
02.02.2021 19:44
25.01.2021 15:36
22.01.2021 09:23
09.01.2021 17:27
06.01.2021 17:50
15.12.2020 21:25
23.11.2020 16:35
27.10.2020 18:57
23.10.2020 16:47
19.10.2020 20:26
11.08.2020 19:21
10.08.2020 17:19
09.08.2020 11:47
18.07.2020 10:10
10.06.2020 14:53
05.06.2020 15:51
22.05.2020 10:16
28.04.2020 13:10
25.04.2020 10:22
20.04.2020 10:28
03.04.2020 15:30
21.03.2020 17:51
12.02.2020 16:39
06.02.2020 16:50
24.01.2020 11:48
29.12.2019 15:34
29.11.2019 16:28
28.10.2019 17:08
24.10.2019 16:07
18.07.2019 20:28
26.06.2019 09:17
09.05.2019 08:55
27.04.2019 07:10
16.02.2019 10:46
24.11.2018 06:09
17.11.2018 08:09
14.11.2018 16:04
05.11.2018 11:09
27.07.2018 09:17
09.05.2018 09:21
14.01.2018 21:22
24.05.2016 21:48
27.04.2016 21:59
15.02.2014
23.01.2014
19.11.2013
17.11.2013
24.08.2013
19.08.2013
18.08.2013
02.08.2013
24.07.2013
30.11.2012
19.03.2012