До змісту Субота, 13.02.2021 17:37   Джерело: фото з ЦДКФФА України ім.Г.С.Пшеничного, од. обл. 0-66563

   Великий парк "Сосновий", розташований біля Центру культури та мистецтв Дніпровського району, - одна з окрас київської місцевості ДВРЗ. Помірний рельєф парку, сторічні сосни і просторі галявини цілий рік приваблюють гостей мікрорайону та місцевих мешканців - як новоселів, так і старожилів.

   Проте для старожилів слово "парк" передусім асоціюється з іншим місцем. "Парком" корінні мешканці за звичкою називають зелену зону всередині кварталу вулиць Алматинської, Волховської, Інженера Бородіна та Макаренка. Донедавна вона була занедбаним пустирем, але знала й кращі часи.

   Ось як описує це місце автор книги "ДВРЗ" Володимир Приходько: "На відміну від центральних вулиць у парку росли клени. Тому хрущів тут гуло ще більше, ніж над тополями, але пуху не було. Парк той розбили за всіма правилами паркового мистецтва. З одного боку розташовувалися альтанки – неподалік від агітмайданчика, щоб було чути “агітатора”, що виступав, з іншого стояли столики, де грали в настільні ігри... Мабуть, задумку з облаштування парку до кінця не втілили, бо два басейни з водою, які планували під фонтани, так і лишилися як дві великі калюжі, де цілими днями борсалися діти. Коли вода в басейнах висохла, там грали в футбол. Взимку в них влаштовували хокейний майданчик".

   І альтанки, і басейни обох фонтанів можна побачити на фотографії, зробленій 24 квітня 1951 року. В архівних обліках світлину названо так: "Сквер в поселке Дарницкого вагоноремонтного завода". На фото дві невеличкі альтанки розташовані симетрично стосовно входу до скверу з вулиці Сергія Лазо. В одній з альтанок відпочиває людина, інша ж порожня. В центрі цієї ділянки скверу було розбито клумбу, прикрашену висадженим з квітів зображенням п'ятикутної зірки.

   Будинок з колонами на задньому плані - це гуртожиток (будинок №9 по вулиці Інженера Бородіна). Зліва від гуртожитку виднівся раніше будинок №10 по вулиці Марганецькій (тепер його затуляє невелика будівля технічного призначення). Ще лівіше бачимо частину будинку №10/8 по теперішній вулиці Інженера Бородіна. Цікаво, що непарний бік цієї вулиці у 1950-х роках було відгороджено парканом. Ажурною металевою огорожею з цегляними стовпчиками було відмежовано й територію скверу.

   У сквері в цей післяобідній (судячи з положення тіней) час багато людей, які зайняли майже всі лавочки. При цьому дві пари відвідувачів схожі між собою - жінки мають однаково накинуті шарфи, а чоловіки сидять в однакових позах. Третю лавочку зайняли молоді люди. Трохи далі відпочиває бабуся в хустці, поставивши перед собою корзину чи сумку.

   За клумбою знаходиться круглий басейн фонтану, біля якого граються діти, двоє хлопчиків та дівчинка. Звертаємо увагу на одну з характерних прикмет повсякденного одягу п'ятдесятих років - і дорослі чоловіки, і хлопчики в неодмінних головних уборах.

   Завершимо опис архівної фотографії, звернувши увагу читачів на численні ліхтарі, змонтовані на цегляних стовпчиках, подібних до стовпчиків огорожі скверу. У поле зору фотооб'єктива потрапило аж вісім таких ліхтарів, тож, поза всяким сумнівом, у темну пору доби сквер дуже добре освітлювався.

   Спитаєте, а де ж другий басейн або другий фонтан? Справа в тому, що його бетонна чаша, на відміну від першого, була піднята над землею вище, чим і скористався фотограф - заліз у неї з ногами, щоб отримати кращу перспективу для зйомки. В результаті ми бачимо в нижній частині фото лише краєчок фонтану.

   За спогадами старожилів, цей, ближчий до вулиці Алматинської, фонтан повноцінно працював. Щоправда, його струмені здавалися дітям занадто слабкими і тому непідходящими для пустощів з водою.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Історія Києва".