Тег AREA. Top_221


Сайт Л і с к и               Головна      Про сайт     Архів новин     Флора/Монітор     Вебкамера 


  До змісту

Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 29

Середа, 13.03.2024 19:01   

   До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.


Попередня частина (28)

Наступна частина (30)  

     Перша радянська робота Патона та мототрамвай

   Посилення адміністративних зв’язків між Лівобережжям і Правобережжям потребувало якнайшвидшого розв’язання транспортної проблеми. До відновлення зручного сполучення через Дніпро більшовики наблизилися впритул завдяки проекту професора Київського політехнічного інституту Є.О. Патона. Він пропонував звести новий міст на залишках Ланцюгового, зробивши його вищим і застосувавши як старі деталі, так і нові металеві перекриття, виготовлені робітниками київських заводів "Арсенал" і "Більшовик".

Мітинг з нагоди відкриття моста ім. Є. Бош, 1925 р.
Мітинг з нагоди відкриття моста ім. Є. Бош, 1925 р.

   Добре розроблений і незатратний проект київським будівельникам вдалося реалізувати у напрочуд стислі терміни. Під керівництвом інженерів Березіна та Ендімінова конструкцію вагою 250 тис. пудів зібрали за 85 днів. Вже у травні 1925 року відбулося урочисте відкриття моста, названого на честь першого і єдиного секретаря внутрішніх справ підрадянської України – Є. Бош. Крім того, у травні 1925 року було здано в експлуатацію й Русанівській міст між Трухановим островом і Микільською Слобідкою, відновлений теж за проектом Є.О. Патона.

Груповий знімок учасників будівництва мосту ім. Є. Бош, у центрі – Є. Патон. Фото 1925 р.
Груповий знімок учасників будівництва мосту ім. Є. Бош, у центрі – Є. Патон. Фото 1925 р.

   За цим було відновлено й рух бензотрамвая від Поштової площі до Дарниці. Проте наявних 10 пар вагонів виявилося недостатньо, тому в грудні запрацював автобусний маршрут, що з’єднав Дарницю із центром міста. Перевезення пасажирів забезпечували 10 машин, придбаних у Німеччині.

   На Києво-Броварській дільниці рух мототрамвая вдалося відновити наприкінці 1923 року. Справних вагонів знайшлося небагато, тому сполучення між Києвом і Броварами здійснювалося в основному за допомогою кінної тяги і тільки до зупинки Артилерійський полігон.

Бензомоторний трамвай, виготовлений на київському заводі до свята 1 травня. Фото 1926 р.
Бензомоторний трамвай, виготовлений на київському заводі до свята 1 травня. Фото 1926 р.

   У жовтні 1924 року було прокладено нову трамвайну лінію значно коротшим маршрутом – вулицею Бориспільською, а також відновлено рух між Микільською Слобідкою та Дарницею. Для зменшення дефіциту рухомого складу працівники автогаража ім. М.В. Фрунзе переробили на вагони 10 вантажних автодрезин, якими раніше возили торф з Бородянки до Києва.

   1 червня 1926 року було електрифіковано трамвайну лінію від Поштової площі до Микільської Слобідки, а наступного року – подовжено до Дарниці й у напрямку Биківні та Броварів.


   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Бібліотека".



Вам була корисна ця стаття?

Можете додати свій коментар
Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів, тільки текст, гіперпосилання недопустимі):