Будівництво колишнього Будинку культури Дарницького вагоноремонтного заводу (тепер - Центр культури та мистецтв Дніпровського району) було розпочато в 1949 році. Його перший директор К.Є. Мегеда заклав капсулу будівництва - один карбованець. Перший поверх будівлі звели німецькі військовополонені, які жили неподалік, в одному з двох довоєнних будинків у кінці Алма-Атинської вулиці (в другому будинку проживали їхні конвоїри).
   Будівництво тривало протягом п'яти років, в основному методом народної будови. Працівники ДВРЗ у вільний від основної роботи час приходили працювати разом з професійними будівельниками. До речі, таким же чином відбувалося будівництво штучної водойми в лісі ДВРЗ, яку місцеві мешканці і досі називають "водойом".
   Важливим елементом зовнішнього вигляду Будинку культури ДВРЗ була огорожа, яка складалась із цегляних стовпів, з'єднаних металевими гратами, прикрашеними орнаментом. Кутові стовпчики були оформлені у вигляді декоративних віконець. Частиною огорожі з лівого боку від Будинку культури була монументальна Дошка пошани, а перед нею були влаштовані квітники. На жаль, до теперішнього часу огорожа не збереглася.
   У фотогалереї сайту "Ліски" - дві фотографії Будинку культури ДВРЗ, зроблені в 1954 році. На наступних двох фотографіях можна побачити сучасний вигляд території перед Центром культури, захаращеної торгівельними кіосками. На останньому фото - залишки огорожі, які були зруйновані при зведенні будинку №109В по вулиці Алма-Атинській. Це фото датоване 2008 роком, взято його звідси.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва", "Клуб", "Фото" та "Будівлі ДВРЗ".