Дарницький вагоноремонтник. Березень 1964 року
51 рік тому, 28 березня 1964 року теж була субота - як зазначено на першій сторінці багатотиражної газети
Дарницького вагоноремонтного заводу "Дарницький вагоноремонтник". І зима того року теж затрималась до кінця
березня, так само як і в нинішньому році. Якими ж виробничими та культурними подіями було наповнене життя
мешканців селища ДВРЗ в 1964 році? Про це можна дізнатися, погортавши пожовклі від часу аркуші заводської газети.
На її першій сторінці - розповідь про робітничі збори, присвячені стану виробничої культури на заводі.
Збори були цього разу незвичайними. В спеціальній шафі можна було побачити молотки, гаєчні ключі та інші
інструменти, настільки занедбані своїми власниками, що працювати ними мало бути не лише соромно, але й
небезпечно.
Любительська кіностудія (прим. ред. "Ліски" - чи не її пізнішого авторства відеоролик
"Фотоохота на ДВРЗ"?) підготувала кінофільм "Говорять цехи заводу". А в кінці зборів
під звуки траурного маршу агіткультбригада Будинку культури ДВРЗ внесла на сцену носилки з
людиною - як підказав ведучий, це начальник ливарного цеху т.Замалін, якого "вдарило струмом"
від несправного рубильника.
На звороті газети - спортивні замітки (волейбол, футбол, шахи), а також велика розповідь про гуртки художньої самодіяльності Будинку культури Дарницького вагоноремонтного заводу. Цікаво, що будинком культури тоді керував тріумвірат - Голова правління т.Алексеєнко, директор т.Мегеда та художній керівник т.Павлов.
В замітці "Батьки вчаться" розповідається про університет для батьків, який працював тоді в Будинку культури ДВРЗ. Викладали в ньому вчителі школи, а слухачами були батьки, які прагнули здобути знання з виховання дітей у сім'ї.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод", "Дарницький вагоноремонтник" та "Історія Києва".