До змісту Неділя, 16.10.2022 19:04   Джерело: Міський сайт Дніпра. З доповненням

   15 жовтня виповнилося 120 років від дня народження українського композитора й педагога Андрія Штогаренка. Народився майбутній композитор на Катеринославщині, в селищі Нові Кайдаки, в сім’ї робітника-токаря. Сім’я була музикальна, батьки брали участь в аматорських гуртках, тож Андрій з дитинства зацікавився музикою, з 1912 року вчився в Катеринославському музичному училищі по класу фортепіано у викладачки З. Разловської. Закінчити училище він не зміг, бо сім’я мусила переїхати на інше місце.

   У 1926 році він організував ансамбль баяністів — Перший український камерний ансамбль ім.Комсомолу, з яким концертував до 1930 року мало чи не всій Україні. 1930 року ансамбль запросили до тодішньої столиці — Харкова, і тут А. Штогаренко став студентом Музично-драматичного інституту. Вчився майбутній композитор у видатного музиканта і педагога С. Богатирьова.

   Уже на студентській лаві молодий композитор виступив з поемою-кантатою "Канальські роботи", написаною на основі мелодії і тексту народної пісні. У тому ж жанровому ключі він створив сюїту "Дитинство", цикл обробок народних пісень "Дівоча доля" для голосу з симфонічним оркестром. Закінчивши 1936 року навчання, він був уже автором кількох хорових і вокально-симфонічних творів.

   Андрій Штогаренко залишився у Харкові, де працював до початку радянсько-німецької війни: з 1936 по 1941 рік керував секцією оборонної музики при Спілці композиторів; був заступником голови Харківського відділення Спілки композиторів.

   Роки війни композитор провів в евакуації в Алма-Аті та Ашхабаді, але продовжував громадську діяльність: у 1941—1943 роках був відповідальним секретар Спілки композиторів Туркменії, здійснював зв'язки з українськими музикантами, які перебували у Середній Азії. Схильність до вокально-симфонічного жанру композитор виявляв постійно, але саме в ці роки хорова пісня стала провідним жанром його творчості. У 1943 році вперше була виконана в Москві його кантата-симфонія "Україно моя" на слова А. Малишка та М. Рильського.

   З 1943 року життя та діяльність Андрія Штогаренка пов'язані з Києвом. Відомий композитор виявив себе ще й визначним педагогом. З 1954 по 1968 рік він — ректор Київської консерваторії, з 1960 року — професор, у 1968-1990 роках — завідував кафедрою композиції. 1968 року його обрали головою правління Спілки композиторів України.

   Доповнення. Творчу та педагогічну діяльність Андрій Штогаренко поєднував з активною громадською роботою, у тому числі зустрічами з учнями музичних шкіл, трудовими колективами, іншими представниками громадськості.

   На фото : у березні 1961 року Андрій Якович Штогаренко у складі делегації майстрів мистецтв України відвідав Палац культури Дарницького вагоноремонтного заводу, щоб поділитися творчими планами з працівниками підприємства та іншими мешканцями заводського селища. Співрозмовник Андрія Штогаренка - Герой Соціалістичної Праці Йосип Степанович Столбецький; в центрі світлини - український композитор Анатолій Григорович Свєчніков.

   Композитор Андрій Штогаренко неодноразово отримував нагороди і відзнаки уряду: Державну премію СРСР 1946 та 1952 рр., Державну премію УРСР ім. Т.Г. Шевченка 1974 року. 1972 року йому присвоєно звання народного артиста СРСР, а 1982 — Героя Соціалістичної Праці. Нагороджений також болгарським орденом Кирила і Мефодія.

   Помер Андрій Якович Штогаренко 15 листопада 1992 року. Похований на Байковому цвинтарі. У Києві на вулиці Суворова, 11, де мешкав Андрій Штогаренко, 1 липня 2008 року встановлено меморіальну дошку.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва", "Клуб" та "Завод".