Історія і сучасність будинку N1 на ДВРЗ
З кінця травня мешканці київської місцевості ДВРЗ звертають увагу на ремонт будинку №105/2 по вулиці
Алма-Атинській. Що відомо про цей будинок? Це перший житловий будинок селища Дарницького
вагоноремонтного заводу, рік його побудови - 1934.
З тих часів зовнішній вигляд будинку
залишився майже незмінним, що
приваблює численні знімальні групи.
Зараз у будинку проводяться ремонтні роботи, зокрема, утеплення стін нежитлових приміщень, розташованих
на першому поверсі.
Будинок навпроти бані - "будинок з годинником" - згадував автор
книги "ДВРЗ" Володимир Приходько:
"Це перший, зведений наприкінці 1934 року, житловий будинок. І номер у нього також був перший,
будинки нумерували за порядком їх спорудження".
"Одну з квартир другого поверху зразу відвели під готель - на ДВРЗ часто навідувались поважні гості. На першому
поверсі розмістили просторий овочевий магазин, і хлібний. Пізніше овочевий поступився місцем штабу добровільної
народної дружини. Одну з кімнат цього будинку завжди займав
дільничний міліціонер".
Будинок №105/2 згадується в судовому рішенні за 2011 рік: "... 12.03.2011 о 16 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного спяніння в приміщенні кафе «Пятачок»,
яке розташоване по вул. Алма-Атинській, 58-А в м. Києві, висловлювався нецензурною лайкою, із хуліганських
спонукань, грубо порушував громадський порядок, чіплявся до громадян.
Після зауваження про припинення
хуліганських дій, ... вийшов з кафе та підійшов до будинку № 105/2 по вул. Алма-Атинській в м. Києві,
де розташоване службове приміщення дільничних інспекторів міліції Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Після цього, безпричинно, висловлюючись нецензурною лайкою, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну
неповагу до суспільства, не реагуючи на зауваження громадян припинити свої хуліганські дії,
почав ногами вибивати двері, які були зачиненні, а потім підняв із землі камінець та кинув ним у вікно,
через декілька хвилин у такий же спосіб розбив друге вікно.
Своїми хуліганськими діями ... завдав ЖРЕО-415 матеріальної шкоди на суму 320 гривень".
В іншій частині першого поверху будинку у післявоєнні роки знаходився гастроном. Випускник 11-ї школи станції
Дарниця Південно-Західної залізниці (зараз - середня школа №11 Дніпровського району м.Києва) Анатолій Васильович Довбня
згадує:
"1947-й рік. Такий далекий і такий пам'ятний для мене. По-перше, того року відбувся мій перший у житті "публічний виступ" - зі сцени заводського клубу (потім, після відкриття Будинку культури ДВРЗ, - спортивного залу) я прочитав вірша на вечорі, присвяченому 800-літтю Москви (це мені, тоді другокласнику, довірила наша вчителька Клавдія Михайлівна Осадча). По-друге - я став читачем бібліотеки ДВРЗ.
Про бібліотеку я дізнався від однокласниць Раї Рись та Віри Тацохи, коли ми стояли у черзі, в яку поставили нас мами (поки вони були зайняті своїми справами), здається, за мукою, що мали продавати зі входу до підсобного приміщення з тилу "Гастроному", який був у першому домі (за тодішньою нумерацією будинків у нашому селищі), що навпроти пізніше збудованої лазні. Виявилось, що бібліотека розташована тут же, на другому поверсі, над "Гастрономом".
Частину нежитлових приміщень першого поверху будинку №105/2 загальною площею 88,8 кв.м орендує
Громадська організація інвалідів "Добробут та безпека".
Рішенням Київської міської ради від 06.10.2016 року
N186/1190 приміщення передані їй в оренду до 2019 року.
Відомо, що організація "Добробут та безпека" (ідентифікаційний код 38393474) виконує функції громадської приймальні
депутата Київради
Павла Петровича Тесленка.
Згідно з Єдиним державним
реєстром Міністерства юстиції України, керівником цієї організації є
Анатолій Анатолійович Кулєшов, а до списку засновників входять Тесленко Петро Іванович і Тесленко Олександра Федорівна.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Будівлі ДВРЗ".
Ніна 03.06.2017 18:36
Прочитала статтю і мені пригадалося, як десять, а, можливо, 15-ть років тому був такий випадок. Хай мені бувша міліція це простить. Якось прочитала у газеті, що на очільницю місцевої житлово-комунальної організації оголошено розшук. "Ого!" - подумала. І при зустрічі, питаю сусідку, яка у таких справах мала "нюх": "Що там наробила керівниця ЖРЕО, що її розшукують?". "Хто там її розшукує?! Як жила у своїй квартирі, так там і проживає! Нікуди вона не збігла! Живе ж вона у будинку, в якому знаходиться кімната дільничного міліціонера!" - відповіла ствердно знайома. "Мабуть, будинок цей "нєпрікосновєнний", як і депутати" - подумала я. А через деякий час ця жінка таки звільнила своє посадове місце для наступника.
Антоніна 03.06.2017 17:19
Дякую авторові за цікаву публікацію про один лише будинок!