Сайт Л і с к и         Головна    Про сайт    Довідка   Архів новин   Гостьова   Пошук


До змісту 


Бронепоїзди вступають у бій

Неділя, 20.05.2012    Оригінал публікації - на сайті газети "Рабочее слово".

   Суттєву допомогу військам у боях з гітлерівцями надавали бронепоїзди. На Київському паровозовагоноремонтному заводі було налагоджено їх будівництво. Так 7 липня з воріт заводу вийшов перший бронепоїзд, а вже до 20 липня - другий. Робітники Дарницького вагоноремонтного заводу і паровозного депо спільно виготовили до 10 серпня і третій, назвавши його «Дарницький партизан».

   Команди бронепоїздів укомплектовували з робітників і службовців-залізничників, які знали артилерійську та стрілецьку справу. За штатом було потрібно 100 чоловік, а подали заяви до команди бронепоїздів 800. Командиром першого бронепоїзда було призначено заступника начальника політвідділу Південно-Західної залізниці О. Тихохода. А командиром другого став начальник станції Київ-Пасажирський Л. Василевський. Командиром «Дарницького партизана» був призначений інженер М. Богданов.

Бронепоїзд

   Грозою для ворога одразу став бронепоїзд народних ополченців під командуванням Л. Василевського. Маневруючи на залізничній гілці в районі Мишоловки, він вражав ворога влучним вогнем. Гітлерівці не раз намагалися знищити бронепоїзд. Під час одного з обстрілів командир був тяжко поранений. Командування бронепоїздом взяв на себе комісар С. Голованєв.
   Мужність і винахідливість при виконанні бойового завдання проявив особовий склад бронепоїзда ополченців під командуванням О. Тихохода. 6 серпня він вибив гітлерівців із залізничної станції Жуляни і вивів ешелон з цінним обладнанням. Таку ж операцію провели ополченці на станціях Пост-Волинський та Рихальська. Особливо відзначилися влучним вогнем командир бронемайданчика В. Лункевич, артилерист С. Пономаренко, командири кулеметних розрахунків Я. Приходько, І. Рудик, П. Котих, Е. Цісар, кулеметниця і медсестра О. Ячменева.
   У бою біля станції Клавдієво бронепоїзди з літером «А» і «В» розгромили штаб гітлерівської частини. У цій операції відзначилися заступник командира А. Підопригора, керівники розвідгрупи К. Ареф’єв і П. Поплавський, командир бронемайданчика Н. Рябоконь, артилерійські розрахунки А. Кржевского і П. Наумовича, кулеметники О. Жуковецкий, І. Курлович, Н. Лазаренко, медсестра Л . Кошавцева та інші.
   У ніч з 3 на 4 серпня командування укріпрайону і штаб оборони Києва послали підкріплення в південний сектор оборони. Тієї ж ночі два бронепоїзди київських залізничників зробили сміливий рейс на захоплену ворогом станцію Боярка і висадили в повітря склади з боєприпасами, пальним і продовольством.
   15 серпня війська 26-ї армії були відведені з займаних плацдармів на лівий берег Дніпра. Відхід прикривали чотири роти військ НКВС, 92-й прикордонний загін, 78-й залізничний батальйон і два бронепоїзди. Гітлерівці наносили по бронепоїздах з повітря бомбові удари, вели артилерійський вогонь. Але бій продовжувався. У критичні хвилини бійці і командири бронепоїзда вступали у рукопашний бій з ворогом.
   Виняткову стійкість проявили також залізничники Коростенського відділення. 46 днів під безперервним бомбардуванням і артилерійським обстрілом ворога вони забезпечували рух поїздів, безперебійно доставляли на передову боєприпаси, техніку, поповнення.
   Коли бої вже йшли на підступах до Києва, важко було розрізнити, хто залізничник, а хто боєць ополчення. Люди, в залежності від того, що диктувала ситуація, або йшли в бій, або вели до фронту поїзди, вивозили в тил обладнання підприємств та запаси продовольства.

   Звістка про героїзм і стійкість коростенських героїв облетіла всю країну. Про них склав пісню «Залізні люди залізниць» поет В.Лебедєв-Кумач:

   По рельсам и шпалам дыханье войны
   Промчалось сиреной тревожной.
   И встали бесстрашно на вахту сыны
   Громады железнодорожной.
   На станции каждой
   Живут патриоты,
   Герои отважной и четкой работы.
   Они не сдаются
   Врагу никогда
   И твердой рукою
   Ведут поезда!
   Фашистских зверей мы огнем и мечом
   Встречаем на каждом пороге,
   И с армией вместе воюют с врагом
   Железные наши дороги.


   Настали вкрай важкі дні - майже вся Південно-Західна залізниця виявилася захопленою ворогом. Бої йшли в районі Голосіївського лісу, Святошина, Мишоловки. Фашисти перерізали і останню лінію Київ - Лубни, що зв’язувала столицю з тилом. На Київському залізничному вузлі залишалися лише бронепоїзди та відновлювальні летючки. Приступили до виконання завдання командування підривники залізничних військ. 16 вересня вони отримали наказ залишити Київ. ...Проте Перемога була попереду.

   Із книги Г. Ейтутіса, П. Москаленка, В. Задворнова, В. Лапіна «Історія та сьогодення Південно-Західної»

Бронепоїзд Бронепоїзд 'Терек', 2008 рік Арт-установка на 'Байкалі' Арт-установка на 'Байкалі' Головна платформа Бронелокомотив 'Козьма Мінін', 2009 рік

Коментар сайту "Ліски"
   Як пишуть на форумі "Славянское наследие", більше 150-ти бронепоїздів досі знаходяться на озброєнні в різних країнах світу. Зокрема, в Росії бронепоїзди використовувались у ході російсько-чеченських війн (див. фото). Станом на 2011 рік в армії РФ було два спецпоїзди - "Байкал" та "Амур", їх планується зняти з озброєння не раніше 2015 року.
   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Завод".



Вам була корисна ця стаття?

Можете додати свій коментар

Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів):