Говорить Київ! Радіостанція РВ-9 на хвилі 539,6 метра
Однією з яскравих сторінок історії міста Броварів є робота тут радіостанції Південно-Західного фронту. Початок передач, які транслювалися на окуповану німецькими військами територію України, було покладено в серпні 1941 року.
Перед мікрофоном радіостанції виступив відомий український письменник Микола Бажан. Орган Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України – газета "Комуніст" так повідомила своїх читачів про цю подію:
"Український радіокомітет почав регулярно передавати радіовипуски для борців за волю нашого народу – героїчних червоних партизанів. У неділю 24 серпня о 14 годині 50 хвилин із зверненням до партизанів, цих відважних лицарів України виступив поет-орденоносець Микола Бажан.
Фашисти – сказав він – казяться, брудною лайкою, прокльонами і погрозами намагаються залякати нас. Даремна річ! Не від сили, а від безсилля, відчаю і переляку вони так знущаються над невинними жертвами, які потрапляють до їхніх кривавих рук. Але, товариші, кров за кров, смерть за смерть! Страшна і справедлива помста чекає цих катюг, цих звірів, цих убивць і душогубів. Нема їм пощади, нема їм рятунку, нема їм життя!"
Микола Бажан – редактор газети "За радянську Україну!" 1942 рік
Разом із Миколою Бажаном військовими кореспондентами броварської станції радіомовлення працювали відомі за радянських часів письменники Іван Ле, Яків Качура, Юхим Мартич, Леонід Первомайський. Статті, інформації та відозви для радіоуправління фронту готували Ванда Василевська та Олександр Корнійчук. Вони одночасно були й кореспондентами фронтової газети, редакція якої була обладнана у приміщенні броварського інкубатора.
З радіостанцією, яка знаходилася у Броварах, пов’язаний і такий факт. У вересні 1941 року в районі станції Бобрик окрім військових частин стримував наступ німців і загін ополченців-залізничників з бронепоїзда, яким командували Л.В.Василевський та комісар С.П.Голованьов – колишній секретар партійного комітету Київського залізничного вузла.
13 вересня 1941 року Голованьов виступив по радіо з Броварів і розповів про спорудження бронепоїзда робітниками Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ).
Згідно з документальними даними, головна Київська радіостанція РВ-87, яка протягом 1936 – 1937 років мала назву "Радіостанція РВ-87 імені Станіслава Косіора", а з 1938 по 1941 рік називалася "Українська Радіомовна станція РВ-87" Київського обласного управління зв’язку Народного Комісаріату зв’язку СРСР, працювала у Броварах до середини липня 1941 року, після чого була демонтована силами обслуговуючого персоналу та солдатами батальйону зв’язку і відправлена для зберігання у Челябінськ. 1943 року передавач був повернений до Броварів, змонтований і 6 листопада 1944 року вийшов в ефір.
В студії однієї з регіональних радянських радіостанцій 1930-х років (ілюстративне фото)
Друга радіостанція РВ-9, яка знаходилася у Броварах, забезпечувала українське радіомовлення (тобто, виконувала функції не лише радіоцентру Південно-Західного фронту, а й усієї Української радянської республіки) до останніх днів оборони Києва. Під час відступу радянських військ вона була знищена.
Потрібно додати, що радіостанції РВ-87 та РВ-9 були розміщені у Броварах в районі нинішньої "Порошинки", тобто там, де й нині стоять радіовежі (див. фото).
Як відомо, окупувавши Бровари, німці перетворили корпуси радіостанцій та їхню територію у табір для радянських військовополонених, яких там перебувало тисячі. Безліч їх загинула, могила невідома.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Історія Києва".