Павло Суслов, який згадувався в нашій замітці як один з авторів публікацій журналу "Соціалістичний Київ" за 1934 рік, не був співробітником цього видання, більше того - взагалі не був журналістом. Проте писати про будівництво Дарницького вагоноремонтного заводу мав повне право, адже керував цим будівництвом саме він.
   У мережі Інтернет вдається знайти єдину фотографію Павла Івановича, на якій він одягнутий у формений кітель, з державною нагородою на грудях.
   Орденом Трудового Червоного Прапора його нагороджено Постановою ЦВК СРСР від 4 квітня 1936 року "О награждении работников железнодорожного транспорта". У постанові сказано: "... наградить ...Суслова Павла Ивановича — бывшего начальника строительства Дарницкого вагоно-ремонтного завода, ныне заместителя начальника Юго-Западной жел. дороги".
   Павло Суслов очолював будівництво ДВРЗ з лютого 1934 року до закінчення будівельних робіт - липня 1935 року. До призначення на будівництво працював заступником начальника колійного господарства Південно-Західної залізниці, ще раніше займав посаду завідувача сектору транспорту Київського міського партійного комітету КПУ(б).
   За освітою Павло Суслов - інженер залізничного будівництва, у 1930 році він заочно закінчив Київський інститут інженерів транспорту, після чого навчався в аспірантурі цього інституту.
   Потомствений залізничник, народився в 1905 році в родині колійного майстра, що проживала в селі Бульбоки Бессарабської губернії. До здобуття вищої освіти П.Суслов працював ремонтником служби колії, десятником при доглядачеві будівель Роздільнянської ділянки Одеського відділення залізниці. Зі специфікою будівельних робіт на залізниці познайомився з 1928 року, коли зайняв посаду голови будівельного комітету Цибулівської гілки Південно-Західної залізниці.
   Після закінчення будівництва ДВРЗ Павла Івановича Суслова призначають заступником начальника Південно-Західної залізниці, у червні 1936 року він очолює Одеську залізницю - стає першим начальником залізниці після її виділення зі складу Південно-Західної залізниці.
   У травні 1937 року Павла Суслова переводять з підвищенням до Москви - на посаду начальника Головного управління колії Народного Комісаріату шляхів сполучення СРСР.
   Дуже шкода, що сталінські репресії не оминули й цього здібного інженера й керівника. Восени 1937 року Павла Івановича Суслова було заарештовано. Місце і час його смерті невідомі.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод" та "Історія Києва".