Історія Києва: заводські багатотиражки
Короткий зміст матеріалів заводської багатотиражки "Дарницький вагоноремонтник" від 12 вересня 1964 року,
винесений на першу шпальту газети: "Ремонтно-будівельний на підйомі", "Ветеран Валентин Тарасович Бауло",
"Гідно несе високе звання", "Приклад комуніста", "Правила експлуатації існують для всіх",
"Ветерани самодіяльної сцени", "Листи до редакції".
В замітці про інженера-конструктора, ветерана Дарницького вагоноремонтного заводу Валентина Бауло
розповідається про його трудовий шлях - від фрезерувальника до інженера. Працював на заводі майже
від дня його заснування, включаючи роботу в евакуації в м.Канаш, що в Чувашії.
Після визволення Києва повернувся з першим ешелоном, у роки відбудови зруйнованого господарства заводу
працював без світла, без паперу та олівців.
Стаття про заводську художню самодіяльність присвячена самодіяльним акторам - бухгалтерам Раїсі Царенко та
Ніні Черняковій, механіку Михайлу Чуєнку, столяру Івану Рудю, майстру Василю Алексєєнку. На
останньому знімку сьогоднішньої фотогалереї можна побачити учасників драматичного гуртка Будинку культури ДВРЗ
в 1950-і роки. Це фото - з торішньої замітки сайту
"Творчі колективи та гуртки Центру культури". Є на знімку й героїня статті в багатотиражці Раїса Царенко.
З решти матеріалів заводської багатотиражки 50-річної давнини можна дізнатись про те, як відпочивав
по путівці в Криму робітник цеху правки вагонів на прізвище Юр, які проблеми виникли на трамвайній зупинці "Завод ДВРЗ",
а також побачити ліс на фотоетюді модельника ливарного цеху М.Глазка.
А як виглядає сьогодні кінцева зупинка трамваю біля Дарницького вагоноремонтного заводу, можна скласти
уявлення зі слайд-шоу сайту "Ліски", опублікованого
в замітці "У Києві близько 400 громадських туалетів. На ДВРЗ - жодного?"
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва", "Завод" та "Дарницький вагоноремонтник".