Сайт Л і с к и         Головна    Про сайт    Довідка   Архів новин   Гостьова   Пошук


До змісту 


Заплічні речі в київському метро

Четвер, 04.02.2016 20:39   Фото з сайту Моє місто

Заплічні речі в київському метро Заплічні речі в київському метро    Оголошення, які звучать на ескалаторах київського метрополітену, змінюються досить рідко. Через те будь-які новинки відразу помічаються пасажирами.
   Так, недавно з'явилися заклики не жертвувати кошти неперевіреним благодійним організаціям чи приватним особам, які можуть виявитися шахраями.
   Даний захід щодо інформування пасажирів був підтриманий керівництвом підприємства після публічного обговорення діяльності "людей зі скриньками" у підземці.
   У сьогоднішньому оголошенні довелося почути незвичне слопосполучення "заплічні речі" (пасажирів просять брати їх у руки, заходячи до вагонів).
   Словник підказує, що на увазі маються рюкзаки - заплічні мішки для речей.
        Добре йти в годину гожу
        і нести, хоч і важку,
        а проте приємну ношу
        за плечима в рюкзаку
        (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 273).

   Слідом за проханням стосовно заплічних речей в оголошенні просять пасажирів не спиратися на поручні біля дверей, а проходити далі у вагони.

   Що стосується мови оголошень, то в статті Вікіпедії про київський метрополітен цій темі присвячено окремий абзац: "У 1960-х роках Ївга Кузнецова, викладачка Київського університету, домоглася, аби у столиці України робили оголошення в метро тільки українською мовою.
   Але у першій половині 1980-х станції в Київському метро вже оголошували тільки російською мовою. Причому, до лютого 1984 р. при відправленні потягу замість «Осторожно, двери закрываются» лунала просто фраза «Двери закрываются», а вигляд «Осторожно, двери закрываются» вона набула лише в лютому 1984 року. При прибутті потягу на кінцеву станцію завершальною була фраза «Поезд дальше не идёт. Освободите, пожалуйста, вагоны».
   Такий спосіб залишався незмінним до листопада 1987 року. Від листопада 1987 р. до 16 липня 1990 р., коли була прийнята Декларація про суверенітет України, оголошення було двомовним: прибуття потягу на станцію оголошувалося українською мовою, а відправлення російською. Від серпня 1990 р. оголошення станцій стали робитися тільки українською мовою. Від травня 2012 р. оголошення в київському метро частково дублюються англійською мовою".



   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Історія Києва".


Вам була корисна ця стаття?

Інна 17.02.2016 13:07
ВІдповідь Krigolam від 15.02.2016 о 20:19. Головне не в тому, якою мовою володієш і що на себе вдягаєш. Головне - не продавати Батьківщину. Если ты её считаешь своей Родиной.

Данила 16.02.2016 21:02
Якщо Московіт каже на Українця-жлоб, то це расова дискримінація. Коли ж Українці між собою вживають цю лайку, то це щось інше. Среди моих знакомых выставляющих свою Украинскость есть и моральные уроды. Тупые. Грубые и т.п.. Мне за них стыдно. Потом Московиты при случае тычут мне ими в глаза. Вышиванку ещё нужно заслужить..

Светлана 16.02.2016 12:08
Ответ Krigolam 15.02.2016 20:19 Я не могу понять людей, для которых вышиванка як більмо на оці. А українська мова діе, як червоне на бика. Никогда не слышала, чтобы украиноязычные граждане обзывали русскоязычных жлобами, а вот рускоязычные имеют такую наглость.

Krigolam 15.02.2016 20:19
Светлана вы не можете понять таких как вы? Жителей Украины высказывающих непонравившиеся мысли называете убожеством А "10000" уровень ненависти к ним Главное слово здесь было жлоб, а не вышиванка, просто раньше жлобы прикрывались партбилетом а сейчас вышиванкой. Разве не жлобство наделять себя правом решать кто любит Родину а кто нет, кто убожество а кто пример морали, кто враг народа, а кто патриот. Власти меняются а исполнители те же.

Светлана 15.02.2016 12:26
Вот не могу понять людей, которые живут в Украине и при этом ненавидят жителей Украины. Да иногда жлоб в вышиванке в 10000 раз морально чище убожества правильно высказывающего свои мысли.....(((((

Данила 06.02.2016 15:57
"Пираты Карибского моря" с Украинским переводом вызывают рвотный рефлекс.., а вот "Альф" - великолепен! Наверное дело не в языке, а в мастерском владении этим языком. Я хочу свою Соборну Самостійну Державу, но разумеется жлоб в вышиванке не должен в ней править.

Алла 06.02.2016 11:09
Відповідь Всегда за 05.02.2016. Ви любите на Батьківщину, а себе у цій країні. (Стосовно Івги там не точні мої пояснення). Всього найкращого!

Всегда 05.02.2016 19:21
развития именно на этом языке. Более того, я считаю, что когда я плачу деньги (к примеру: о кино, театре и т.д.), а не зарабатываю их, то все должно быть так как хочу я. Жаль, что Вы сразу подумали о курсах и способностях. Я только это и слышу от людей с Вашей точкой зрения. При СССР наши родители жили в одной стране, ездили друг к другу в гости, командировки, на отдых и т.д. Естественно, что в транспорте делали объявления на русском языке. Думаю, Вам были бы непонятны объявления на узбекском, в случае посещения, например: Ташкента. Также и сегодня большинство наших гостей не из Европы, а из стран СНГ, где русский язык является языком межнационального общения. Как я объяснил речь не обо мне, живя в Украине не сложно выучить язык и без курсов, но уважать культурные потребности людей это нормально. Ничего страшного бы не случилось если бы крымско-татарский язык постоянно имел статус государственного или хотя бы регионального в Украине, а не в оккупации. При всем этом, я считаю себя патриотом нашего государства, представляете, бывает такое, когда Родину горячо любят не только Красные, но и Белые. Постарайтесь понять эту далеко не только мою точку зрения.

Всегда 05.02.2016 19:19
Ответ Алле. Я не знал, что она отсидела за объявления в транспорте на украинском языке. Люди так отстаивающие свои ценности заслуживают уважения у всех, не зависимо от взглядов.
В отношении: "не сажают за свободные мысли" с вами не соглашусь. Мог бы привести множество примеров, но остановлюсь хотя бы на журналисте Р. Коцабе (Amnesty International назвала его узником совести), писателе О.Бузине, нападениях на священников, да что там, захватах и поджогов храмов. Есть вещи и пострашнее. Многочисленная политическая и культурная эмиграция у нас тоже, думаю, не случайна. В отношении языка. Для начала предложил бы прочитать, что написано о русском языке в ст. 10 Конституции Украины. При этом, я как раз не жалуюсь, что многие говорят "не так", а утверждаю, что многие в стране говорят именно так. И именно поэтому считаю, что речь идёт об уважении к большинству. В Англии я бы не предлагал двуязычия. На украинском языке я все пишу на работе, более того, в силу своих обязанностей регулярно редактирую, в том числе и носителей языка. Однако, речь не о моих способностях. Не смотря на то, что у меня украинские корни, во всяком случае о русской крови мне не известно, на территории России я можно сказать не проживал и не имею там близких родственников, в быту разговариваю на русском языке. Получаю удовольствие от общения и культурного р

Алла 05.02.2016 11:48
Відповідь Всегда за 05.02.2016 о 08:53. За свою демократію Івга відсиділа в таборах, як і інші шістдесятники. А зараз нікого не саджають за вільні думки. Натомість відкрито багато курсів безкоштовних для вивчення як української мови, так і англійської. І Ви, як розумна людина, з цією вадою справитеся і не будете скаржитися, що більшість розмовляє не так.

Всегда 05.02.2016 11:04
Статья, конечно же, понравилась, с удовольствием читаю такие.

Антоніна 05.02.2016 10:23
Відеоролик про ст.метро "Дніпро" знятий погано. Інші відеоролики, зняті проти сонця - їх неможливо дивитись. Бажаю кращої якості зйомки!

Всегда 05.02.2016 08:53
Демократия была получается. Интересно, а сейчас сможет добиться чего-нибудь такого, что противоречит желанию действующего в стране режима, обычный преподаватель? К примеру двуюзычия в городе, где подавляющее большинство говорит на русском языке. Ответ однозначный - нет.

Можете додати свій коментар

Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів):