До змісту
Київська Русанівка
"Топоніми, мікротопоніми, історичні місцевості – Русанівка, Русанов, під Садком. Русанівський масив – один із найвідоміших серед наймолодших мікрорайонів Києва… Про Русанівку написано чимало статей, знято професійних і аматорських фільмів. Воно й не дивно, адже це перший житловий масив Києва, зведений за новаторськими технологіями на намивних пісках. На півночі та сході він межує з Лівобережним мікрорайоном, на півдні – з Березняками, а на заході його омивають хвилі Дніпра.
Окремі дослідники вважають, що топонім "Русанівка" походить від прізвища Сави Русановича, який у XV–XVI ст. володів значними маєтками на межі з землями Микільсько-Пустинського монастиря. У ті часи частина Київського Лівобережжя, де зараз знаходиться Русанівський масив, була незаселеною, оскільки це була низина, яка часто підтоплювалася дніпровськими повенями. Тут знаходилися великі заплавні луки, які славилися багатими сіножатями.
За більш реалістичною версією, назва житлового масиву Русанівка походить від назви озера, про яке йде мова в архівних документах XVIII ст., і на місці якого у другій половині XIX ст. утворилася спочатку Русанівська затока, а згодом – протока.
Топонім "Русанівка" та похідні від нього часто зустрічаються на планах і мапах XVIII–ХІХ ст., зокрема урочище Русанівка, озеро Русанів, рукав Дніпра та затока Русанівка, село Русанів. До 60-х років ХХ ст. у північній частині сучасного Русанівського каналу знаходилося озеро Святище (Святе), про що свідчать географічні мапи тих часів. Крім того, внаслідок сильної повені 1877 року, на місці ланцюжка невеличких озер-стариць утворилася протока, яка теж отримала назву – Русанівська. Власне, на тому місці, де нині височіє житловий масив, раніше знаходилося урочище Русанівка.
1906 року через Русанівську затоку збудовано двопрогоновий металевий Русанівський міст, знищений під час Другої світової війни. Після повені 1931 року та через будівництво лівобережного Наводницького шосе на місці південної частини сучасного Русанівського каналу утворилося озеро…" (цитата (с. 172) й світлини з видання: Лемеха С. М. Освячений Дніпром. Тернопіль: ТзОВ "Терно-граф", 2020).
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Бібліотека".