В одній із заміток багатотиражної газети "Дарницький вагоноремонтник" від 30 травня 1964 року йшлося про скаргу мешканців будинку №89Б по Дарницькому шосе (тепер вул.Алма-Атинська).
   У той час будинок знаходився на балансі Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ), тому й скаржились мешканці в комунальний відділ та в адміністрацію заводу. Суть їхніх скарг - малоприємне сусідство туалетного приміщення, через що неможливо було відкрити вікна зі східного боку будинку.
   Редакція сайту "Ліски" розшукала мешканців будинку, які проживають у ньому від заселення - з 1962 року. Зараз вони вже не скаржаться на туалет (скаржаться на інше, але це буде темою наступної публікації - прим. ред.). Більше того, мешканці не пригадують навіть самого факту сусідства з туалетом. Як і решта місцевих старожилів, вони одностайно запевняють, що на ДВРЗ у всі часи був лише один громадський туалет, розташований біля кінцевої зупинки трамвая. На жаль, додають старожили, зараз він (на відміну від радянських часів) не функціонує.
   Дійсно, напівзруйнований туалет, або канцелярською мовою - "стаціонарна громадська вбиральня", не працює. Цікаво, на балансі якої організації він знаходиться? І чи збираються господарі відновлювати його роботу?

   Всього в Києві, за даними різних джерел, від 250 до 650 громадських туалетів. Більшість з них, як можна побачити на карті туалетів Києва, розташовані в центральній частині міста. На ДВРЗ автори карти позначили 3 туалети - в Центрі культури та мистецтв, в лікарні №11, та в лісі біля озера Лісове. Зрозуміло, що жодний з них не можна роглядати як повноцінний громадський туалет. Одні з них призначені лише для працівників та відвідувачів установ, інші знаходяться надто далеко від центру мікрорайону.

   Можливо, хтось із читачів звертався до органів влади з питанням про відновлення роботи громадського туалету в центрі ДВРЗ?

Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "ЖКГ", "Історія Києва" та "Пишуть читачі".