Неділя, 01.09.2019 19:14   

   Багатотиражна газета Дарницького вагоноремонтного заводу друкувалась під різними назвами. Перший номер газети під назвою "Трибуна стахановця" вийшов 15 серпня 1935 року. Її редактором був Іван Митрофанович Ковальов.
   Спочатку газета друкувалась через день і мала власну поліграфічну базу. Згодом стала виходити трохи рідше. Останній передвоєнний випуск газети від 25 червня 1941 року мав номер 598.
   З 1946 по 1956 рік багатотиражка називалась "Вагонник", редактор - працівник заводу В.З. Серченя. Слід зауважити, що заводську газету готували тоді люди різних спеціальностей, яких об'єднували знання заводського життя і любов до друкованого слова. Крім І. Ковальова і В. Серчені, газету також редагували М.М. Мислін, П.М. Наливайко, Ф.Н. Жуваго, В.А. Фурман, П.Й. Москаленко.
   З 1956 року газета отримала сучасну назву "Дарницький вагоноремонтник" і стала виходити з періодичністю не меншою, ніж 1 раз на тиждень. Так, випуск за грудень 1966 року мав номер 488, а перший з відновлених після перерви випусків газети - 23 лютого 2014 року - номер 3214.
   Після ювілейного випуску 2014 року вийшло ще 32 номери газети "Дарницький вагоноремонтник" з періодичністю 1 раз на місяць. Випуск газети остаточно припинився в кінці 2016 року.

   У сьогоднішній замітці - огляд номеру 3226 від 30 січня 2015 року.

   Перша сторінки багатотиражки повністю присвячена розповіді про Центральну заводську лабораторію (ЦЗЛ) "Коли без лаборантів не обійтись". До складу ЦЗЛ входять: санітарно-промислова лабораторія; вимірювальна лабораторія складу та властивостей речовин і матеріалів; калібрувальна лабораторія (геометричних, тиску та вакууму, теплотехнічних та електричних вимірювань).

   Очолює лабораторію Олена Іванівна Кравчук. Інженер з охорони навколишнього середовища - Марія Яківна Молодцова. Аналітичний контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, ефективністю роботи очисних споруд, стічних та дощових стоків здійснює атестована санітарно-промислова лабораторія підприємства.

   На звороті газети розміщені спогади про одну з перших співробітниць заводу Галину Хомівну Білоіван. Народилась вона 7 листопада 1918 року, в 1935 році закінчила середню школу №127 і прийшла працювати друкаркою на новозбудований Дарницький вагоноремонтний завод. Записалася до ТСОАВІАХІМу (попередник ДТСААФ), де навчилася стрибати з парашутом і керувати літаком. Після навчання здійснила самостійний політ над селищем ДВРЗ і заводом.

   По направленню райкому комсомолу працювала піонервожатою в заводській школі (тепер школа №11 Дніпровського району міста Києва). Під час війни увійшла до групи підпільників, очолюваної Леонідом Воробйовим, що діяла на ДВРЗ.

   Після того як Воробйов через загрозу провалу в лютому 1943 року покинув завод і пішов до партизанського загону, саме Галині Білоіван довірили керівництво підпільною організацією. У повоєнний час перебувала на партійній роботі, не забуваючи про потреби мешканців селища ДВРЗ.

   Крім статті-спогаду, на 2-й сторінці багатотиражки надруковано архітектурну замальовку "Порівняв хтось ДВРЗ із Парижем..." та привітання працівників заводу з ювілейними датами народження.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод", "Дарницький вагоноремонтник", "Історія Києва" та "Пишуть читачі".