Удача чи вдача: мовознавець пояснив різницю.
Слово "удача" насправді є українським, хоча багато людей думають, що воно запозичене з російської мови. Вчитель Олександр Авраменко
пояснив різницю між "удачею" та "вдачею". "Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх - називається "удачею". Це давнє українське слово",
- підкреслив він. Не треба плутати "удачу" із "вдачею". "Це пароніми. Тобто слова, які означають різні речі: "Вдача" - це характер, натура людини,
звичка. Наприклад, кажуть: "Вона має "веселу вдачу". У мого сина "горда вдача". Тож, "удача" - це успіх, а "вдача" - характер", - пояснив мовознавець.
Докладніше...
10.08.2023 19:44
Ополоник чи черпак: як правильно українською?
В багатьох регіонах України, на жаль, дуже поширений суржик. Ми часто вживаємо слова, навіть не підозрюючи, що їх не існує в українській мові, і вони
запозичені з інших країн. Потрібно очищати свою мову від непотрібних слів, наприклад, більшість не знає, як правильно сказати "ополоник" чи "черпак".
"Ополоник" – це велика ложка, якою насипають рідку страву. Також цей предмет часто називають поварка та черпак. Але не можна казати "половник",
тому що це слово запозичене з російської мови і лише засмічує наше мовлення. Люди часто називають кухонне приладдя неправильно. Наприклад,
слово "друшлаг", потрібно вимовляти як "друшляк", а "сковорідка" – це українською "пательня". Деякі з цих слів незнайомі для більшості, але потрібно
звикати їх говорити, щоб наша вимова була гарною та грамотною.
Докладніше...
25.07.2023 18:08
Як пилосос буде українською?
Не всі українці з народження спілкувалися державною мовою, для багатьох перехід на українську – свідомий вибір. Тож хочеться уникати суржика,
кальки та русизмів, які не приманні нашій рідній мові. Питання виникають і щодо слова "пилосос". Звучить воно дещо незвично, а деякі застосунки
для перевірки граматики та орфографії і взагалі перекладають його як "порохотяг" або "пилосмок". Олександр Авраменко, відомий мовознавець і викладач,
розповів, як буде "пилосос" українською. До речі, у різних регіонах України є свої цікаві слова. Так склалося історично: на розвиток української мови
протягом століть впливали польська, угорська, литовська, німецька та інші.
Докладніше...
22.06.2023 18:51
Толком чи до пуття?
Дуже часто мовці не знають, як краще перекласти українською вислів "говорить (делать) с толком". Є декілька варіантів: говорити (робити) до пуття,
до ладу, ладом, з розумом. Крім того, не варто зловживати "толком" і в інших зворотах, оскільки в українській мові є свої питомі вислови. Без толку
– без пуття; без ладу; безглуздо. Где ум, там и толк – де голова, там і розум. Дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що.
Знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому. Из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття.
Докладніше...
01.06.2023 19:24
Формули вітання.
Є офіційні формули: "доброго ранку!", "добрий день!", "добрий вечір!". Менш офіційні - "добридень!" і "добривечір!". Наша мова належить до тих,
які у формулах вітання мають слова і ранок, і день, і вечір. Так само у білорусів, чехів, німців, росіян. В інших мовах у вітаннях обходяться без ранку.
Поляки одразу кажуть "добрий день" і "добрий вечір".Так само і греки. Існує вітання і таке: "слава Ісу!". Відповідь: "слава на віки Богу!".
Є неформальні вітання "привіт!", "вітаю!". Прощаючись, кажуть "на все добре!", "ходіть здорові!", "бувайте здорові!", "до побачення!", "хай щастить!".
Побажання доброго сну, приємного нічного відпочинку висловлюємо в такий спосіб: "добраніч!", "на добраніч!"
Докладніше...
23.05.2023 19:41
Чому коп., але грн і млн?
Сьогодні про скорочення. За загальним правилом в умовних графічних скороченнях ставимо крапку: гр. (громадянин), ст. (століття), проф. (професор) тощо.
Але крапку НЕ ставимо: у скороченнях назв метричних мір та інших одиниць виміру: м (метр), мм (міліметр), г (грам), год (година),
с (секунда) тощо; – в інших графічних скороченнях, утворених стягненням звукового складу слова: грн (гривня), млн (мільйон) тощо,
на відміну від скорочень, утворених усіченням складу слова, де крапку ставимо: дол. (долар), коп. (копійка), тис. (тисяча) тощо.
Докладніше...
08.05.2023 20:05
На жаль чи нажаль? Як правильно писати українською?.
На жаль, багато людей пишуть ці два слова разом. Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й іменника, який зберігає своє лексичне значення
та граматичну форму, то він пишеться окремо. Особливо, якщо між прийменником та іменником можна вставити прикметник. Приклади:
на (превеликий) жаль, без (будь-якого) відома, без (особливого) наміру.
Докладніше...
24.04.2023 18:54
Мовний блог: як українською e-mail.
Володимир Артюхов цікавиться, як правильно писати скорочену назву електронної адреси. Зустрічаються різні варіянти.
Якщо відтворювати не написання, а вимову англійського e-mail, то потрібно писати і-мейл. Микола Дупляк має кілька запитань.
Українською мовою, по-українському чи по-українськи? Ці вислови синонімічні, але віддавати перевагу слід у такій послідовності,
як вказав читач: українською мовою, по-українському, по-українськи. Чи можна сказати подякувати отця Олексія?
Правильно казати подякувати отцеві Олексієві.
Докладніше...
06.03.2023 19:44
Мовний блог: коли пишемо ’їх’, а коли – ’їхній’.
Тривалий час між присвійними займенниками їх і їхній у літературній мові точиться конкурентна боротьба. Можна натрапити на написання
їх школа та їхня школа, їх роль і їхня роль, їх земля та їхня земля тощо. І обидва ці займенники функціонують у межах сучасної літературної
норми. Проте наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. займенник їхній став поборювати свого конкурента. У багатьох академічних граматиках і стилістиках
автори радять як присвійний прикметник використовувати тільки їхній. Отже, для того, щоб знати, де використовувати форму їх (особового
займенника вони), а де присвійний займенник їхній, потрібно поставити питання: їхній відповідає на питання чий?,
а їх - на питання (немає) кого? чого?(знайти) кого? що?Докладніше...
05.02.2023 17:43
Мовний блог: чашка чи філіжанка?
Чимало коментарів з’явилося з таким змістом: "Краще: ЗА ФІЛІЖАНКОЮ чи ГОРНЯТКОМ кави. Не ходіть до московії по їхні чашки((".
Та чи насправді слово "чашка" таке зрадницько-насадне? Етимологічний словник української мови допомагає зрозуміти, що:
ФІЛІЖА́НКА – запозичене з турецької мови, можливо, через польське або румунське посередництво (рум. filigean "тс.").
Хоч "горнятко" спершу і пестить вухо своїм українофільським звучанням, але словник підказує, що це зменшено-пестлива форма
до слова "горня". А чи п’ють чай з горщиків? ГОРНЯ́ – маленький горщик. Походить від праслов'янського *gъrnъ – "піч".
А що з чашкою?
Докладніше...
05.12.2021 15:58
Мовний блог: листопад і черговий - де ставити наголос.
Ігор Сватовський прагне з'ясувати правильне наголошення слів черговий, листопад, правочин. На його думку,
"у всіх цих словах правильним є наголос на останньому складі, але дуже часто робиться наголос на передостанньому".
Слова чергови́й, листопа́д, правочи́н у сучасній українській літературній мові наголошуємо на останньому складі.
Саме такий наголос зафіксованій в академічних словниках, граматиках, порадниках та довідниках.
У практичному вжитку можна почути й інші типи наголошення, як-от: черго́вий, листо́пад, право́чин.
Проте такий спосіб акцентуації ненормативний, він відбиває певні етапи розвитку наголосової системи української мови,
це елемент її історії.
Докладніше...
19.11.2021 19:56
Мовний блог: добрий день чи доброго дня?
Нещодавно в соцмережах учергове обговорювали, яка з форм, "Добрий день" чи "Доброго дня", відповідає нормі. Докинемо й ми трохи хмизу до дискусії.
Безперечно, форма добрий день! давніша, про що маємо багато свідчень. У народній мовній традиції вона була єдиною, про що, зокрема, свідчить і
виникнення вигуку добри́день! Народний мововжиток не орієнтується на частини доби під час привітання. Добрий день! або добридень! казали і кажуть,
незалежно від того, настав ранок чи вечір. Це підтверджують численні спостереження за живим народним мовленням.
Докладніше...
04.10.2021 21:12
Мовний блог: Чи можна довіряти старим словникам; Бровари під Києвом, чи Броварі?
Дмитро Шаварський запитує, чи має право на існування в українській мові слово конюшня? Воно є, зокрема, в словнику Грінченка.
"Але чи можна довіряти словнику, створеному під керівництвом Російської академії?" ‒ запитує читач. Словник за редакцією Бориса Грінченка,
а саме так коректно його називати, і досі не втратив свого значення, бо до нього повсякчас звертаємося, коли хочемо підтвердити наявність
певних одиниць у нашій мові. Обидві лексеми, стайня й конюшня, нормативні в літературній мові, бо закріплені не лише Грінченковим словником,
а й багатьма іншими, зокрема сучасними. Відповідаємо далі на запитання киянина Олега Вайди. Яка правильна назва міста ‒ Бровари чи Броварі?
Докладніше...
31.08.2021 20:28
Мовний блог: у чому різниця між "закордоном" і "за кордоном".
На 30-річчя відновлення Незалежності сайт BBC NEWS|Україна поновлює блог про українську мову на BBC. На запитання читачів відповідатиме Олександр
Скопненко - кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. Потебні Національної академії
наук України. Пані Анастасія просить пояснити різницю між поняттями закордон і за кордон. Вона не розуміє, чому в одних випадках пишемо всі
компоненти разом, як одне слово, а в інших - окремо, адже в кожному разі йдеться про перетин кордону.Докладніше...
Результати пошуку за тегом: "Мовний блог"
30.08.2023 16:54
10.08.2023 19:44
25.07.2023 18:08
22.06.2023 18:51
01.06.2023 19:24
23.05.2023 19:41
08.05.2023 20:05
24.04.2023 18:54
06.03.2023 19:44
05.02.2023 17:43
05.12.2021 15:58
19.11.2021 19:56
04.10.2021 21:12
31.08.2021 20:28