Тег AREA. Top_201


Сайт Л і с к и               Головна      Про сайт     Архів новин     Флора/Монітор     Вебкамера 

До змісту 


Результати пошуку за тегом: "Мовний блог"

  18.04.2024 16:28

Мовний блог: однофамілець
   Мовний блог: однофамілець.   Потрібно дбати про чистоту мови та позбавлятися від суржику. Калька та русизми "засмічують" мову та псують її звучання. Є багато слів, які звучать дещо суперечливо, тож хочеться підібрати для них правильний український аналог. Наприклад, слово "однофамілець" здається явним русизмом. Однак відомий вчитель та мовознавець Олександр Авраменко розповів, що це слово зовсім не суржикове, як може здатися на перший погляд. Мовознавець наголосив, що "однофамільця" дійсно можна зустріти в українських словниках. Утворене воно із двох частин: "одно" та "фамілець". Останнє походить не від російської мови, а з латини і буквально означає "familia" – "родина, сім’я". Авраменко додав, що в українській мові є й відповідний прикметник "фамільний", що теж має латинське походження і означає "родовий", "родинний": фамільне срібло, фамільний альбом. Докладніше...

  28.03.2024 09:50

Мовний блог: про час
   Мовний блог: про час.   Урок української мови від Олександра Авраменка. Сьогодні будемо вчитися грамотно називати час. Подивіться на годинник на дошці і скажіть, котру годину ми тут бачимо? Правильно - восьма година п'ятдесят хвилин. Або коротко - восьма п'ятдесят. Ні в якому разі не кажіть "вісім годин п'ятдесят хвилин", адже ми не ставим питання "Скільки врем'я? - Вісім годин", так? А ми питаємо "Котра година? - Восьма година п'ятдесят хвилин". Отож, запам'ятайте: називаючи годину, ми використовуємо порядковий числівник - "Котра година? - Восьма", а називаючи хвилини - кількісний. Питання: скільки? П'ятдесят. Восьма п'ятдесят. Офіційно називати час, як бачите, не так уже й складно. А ось як сказати по-простому, неформально назвати час? А ось тут усе залежить від того, в якій частині циферблата знаходиться велика, або хвилинна стрілка. Докладніше...

  01.02.2024 19:02

Мовний блог: дякую чи спасибі?
   Мовний блог: дякую чи спасибі?   Олександр Авраменко, доцент Київського університету Б.Грінченка, відповідає на питання глядачки: "Чи є в українській мові слово "спасибі", яке дуже часто використовують ведучі новин"? Так. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе в наших писемних пам'ятках із XVI століття. Воно походить від сполуки слів "спаси, боже". Ця сполука з часом зрослася в одне слово "спасибі". Більш поширеною етикетною формулою висловлення вдячності є слово "дякую". Підсилити вдячність можна словами "дуже" або "красно" - "дуже дякую", "красно дякую". До речі, в українській мові слово "красний" означає "гарний, чудовий". А й справді, красномовною називають людину, яка гарно говорить. Отже, краще сказати все ж таки "спасибі" чи "дякую"? Докладніше...

  06.10.2023 19:46

Адрес і адреса в українській мові
   Адрес і адреса в українській мові.   У споріднених мовах часто бувають схожі за звучанням слова, які при цьому мають різне значення. Часто вони збивають з пантелику недосвідчених мовців або тих, хто переходить на іншу мову. Таким прикладом в українській є слова "адрес" та "адреса". Обидва фіксуються словниками, обидва притаманні нашій мові, але при цьому вони мають різне значення. Місце перебування чи проживання якоїсь людини, організації, установи, закладу, тощо в українській мові позначається словом "адреса". Її можна написати на конверті, а також вона може бути електронною. Отже, "адреса" – це координати, за якими ви можете знайти когось чи щось чи звернутись до когось. Слово "адрес" в українській мові теж є. Докладніше...

  30.08.2023 16:54

Удача чи вдача: мовознавець пояснив різницю
   Удача чи вдача: мовознавець пояснив різницю.   Слово "удача" насправді є українським, хоча багато людей думають, що воно запозичене з російської мови. Вчитель Олександр Авраменко пояснив різницю між "удачею" та "вдачею". "Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх - називається "удачею". Це давнє українське слово", - підкреслив він. Не треба плутати "удачу" із "вдачею". "Це пароніми. Тобто слова, які означають різні речі: "Вдача" - це характер, натура людини, звичка. Наприклад, кажуть: "Вона має "веселу вдачу". У мого сина "горда вдача". Тож, "удача" - це успіх, а "вдача" - характер", - пояснив мовознавець. Докладніше...

  10.08.2023 19:44

Ополоник чи черпак: як правильно українською?
   Ополоник чи черпак: як правильно українською?   В багатьох регіонах України, на жаль, дуже поширений суржик. Ми часто вживаємо слова, навіть не підозрюючи, що їх не існує в українській мові, і вони запозичені з інших країн. Потрібно очищати свою мову від непотрібних слів, наприклад, більшість не знає, як правильно сказати "ополоник" чи "черпак". "Ополоник" – це велика ложка, якою насипають рідку страву. Також цей предмет часто називають поварка та черпак. Але не можна казати "половник", тому що це слово запозичене з російської мови і лише засмічує наше мовлення. Люди часто називають кухонне приладдя неправильно. Наприклад, слово "друшлаг", потрібно вимовляти як "друшляк", а "сковорідка" – це українською "пательня". Деякі з цих слів незнайомі для більшості, але потрібно звикати їх говорити, щоб наша вимова була гарною та грамотною. Докладніше...

  25.07.2023 18:08

Як пилосос буде українською?
   Як пилосос буде українською?   Не всі українці з народження спілкувалися державною мовою, для багатьох перехід на українську – свідомий вибір. Тож хочеться уникати суржика, кальки та русизмів, які не приманні нашій рідній мові. Питання виникають і щодо слова "пилосос". Звучить воно дещо незвично, а деякі застосунки для перевірки граматики та орфографії і взагалі перекладають його як "порохотяг" або "пилосмок". Олександр Авраменко, відомий мовознавець і викладач, розповів, як буде "пилосос" українською. До речі, у різних регіонах України є свої цікаві слова. Так склалося історично: на розвиток української мови протягом століть впливали польська, угорська, литовська, німецька та інші. Докладніше...

  22.06.2023 18:51

Толком чи до пуття?
   Толком чи до пуття?   Дуже часто мовці не знають, як краще перекласти українською вислів "говорить (делать) с толком". Є декілька варіантів: говорити (робити) до пуття, до ладу, ладом, з розумом. Крім того, не варто зловживати "толком" і в інших зворотах, оскільки в українській мові є свої питомі вислови. Без толку – без пуття; без ладу; безглуздо. Где ум, там и толк – де голова, там і розум. Дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що. Знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому. Из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття. Докладніше...

  01.06.2023 19:24

Формули вітання
   Формули вітання.   Є офіційні формули: "доброго ранку!", "добрий день!", "добрий вечір!". Менш офіційні - "добридень!" і "добривечір!". Наша мова належить до тих, які у формулах вітання мають слова і ранок, і день, і вечір. Так само у білорусів, чехів, німців, росіян. В інших мовах у вітаннях обходяться без ранку. Поляки одразу кажуть "добрий день" і "добрий вечір".Так само і греки. Існує вітання і таке: "слава Ісу!". Відповідь: "слава на віки Богу!". Є неформальні вітання "привіт!", "вітаю!". Прощаючись, кажуть "на все добре!", "ходіть здорові!", "бувайте здорові!", "до побачення!", "хай щастить!". Побажання доброго сну, приємного нічного відпочинку висловлюємо в такий спосіб: "добраніч!", "на добраніч!" Докладніше...

  23.05.2023 19:41

Чому коп., але грн і млн?
   Чому коп., але грн і млн?   Сьогодні про скорочення. За загальним правилом в умовних графічних скороченнях ставимо крапку: гр. (громадянин), ст. (століття), проф. (професор) тощо. Але крапку НЕ ставимо: у скороченнях назв метричних мір та інших одиниць виміру: м (метр), мм (міліметр), г (грам), год (година), с (секунда) тощо; – в інших графічних скороченнях, утворених стягненням звукового складу слова: грн (гривня), млн (мільйон) тощо, на відміну від скорочень, утворених усіченням складу слова, де крапку ставимо: дол. (долар), коп. (копійка), тис. (тисяча) тощо. Докладніше...

  08.05.2023 20:05

На жаль чи нажаль? Як правильно писати українською?
   На жаль чи нажаль? Як правильно писати українською?.   На жаль, багато людей пишуть ці два слова разом. Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й іменника, який зберігає своє лексичне значення та граматичну форму, то він пишеться окремо. Особливо, якщо між прийменником та іменником можна вставити прикметник. Приклади: на (превеликий) жаль, без (будь-якого) відома, без (особливого) наміру. Докладніше...

  24.04.2023 18:54

Мовний блог: як українською e-mail
   Мовний блог: як українською e-mail.   Володимир Артюхов цікавиться, як правильно писати скорочену назву електронної адреси. Зустрічаються різні варіянти. Якщо відтворювати не написання, а вимову англійського e-mail, то потрібно писати і-мейл. Микола Дупляк має кілька запитань. Українською мовою, по-українському чи по-українськи? Ці вислови синонімічні, але віддавати перевагу слід у такій послідовності, як вказав читач: українською мовою, по-українському, по-українськи. Чи можна сказати подякувати отця Олексія? Правильно казати подякувати отцеві Олексієві. Докладніше...

  06.03.2023 19:44

Мовний блог: коли пишемо ’їх’, а коли – ’їхній’
   Мовний блог: коли пишемо ’їх’, а коли – ’їхній’.   Тривалий час між присвійними займенниками їх і їхній у літературній мові точиться конкурентна боротьба. Можна натрапити на написання їх школа та їхня школа, їх роль і їхня роль, їх земля та їхня земля тощо. І обидва ці займенники функціонують у межах сучасної літературної норми. Проте наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. займенник їхній став поборювати свого конкурента. У багатьох академічних граматиках і стилістиках автори радять як присвійний прикметник використовувати тільки їхній. Отже, для того, щоб знати, де використовувати форму їх (особового займенника вони), а де присвійний займенник їхній, потрібно поставити питання: їхній відповідає на питання чий?, а їх - на питання (немає) кого? чого?(знайти) кого? що? Докладніше...

  05.02.2023 17:43

Мовний блог: чашка чи філіжанка?
   Мовний блог: чашка чи філіжанка?   Чимало коментарів з’явилося з таким змістом: "Краще: ЗА ФІЛІЖАНКОЮ чи ГОРНЯТКОМ кави. Не ходіть до московії по їхні чашки((". Та чи насправді слово "чашка" таке зрадницько-насадне? Етимологічний словник української мови допомагає зрозуміти, що: ФІЛІЖА́НКА – запозичене з турецької мови, можливо, через польське або румунське посередництво (рум. filigean "тс."). Хоч "горнятко" спершу і пестить вухо своїм українофільським звучанням, але словник підказує, що це зменшено-пестлива форма до слова "горня". А чи п’ють чай з горщиків? ГОРНЯ́ – маленький горщик. Походить від праслов'янського *gъrnъ – "піч". А що з чашкою? Докладніше...

  05.12.2021 15:58

Мовний блог: листопад і черговий - де ставити наголос
   Мовний блог: листопад і черговий - де ставити наголос.   Ігор Сватовський прагне з'ясувати правильне наголошення слів черговий, листопад, правочин. На його думку, "у всіх цих словах правильним є наголос на останньому складі, але дуже часто робиться наголос на передостанньому". Слова чергови́й, листопа́д, правочи́н у сучасній українській літературній мові наголошуємо на останньому складі. Саме такий наголос зафіксованій в академічних словниках, граматиках, порадниках та довідниках. У практичному вжитку можна почути й інші типи наголошення, як-от: черго́вий, листо́пад, право́чин. Проте такий спосіб акцентуації ненормативний, він відбиває певні етапи розвитку наголосової системи української мови, це елемент її історії. Докладніше...

  19.11.2021 19:56

Мовний блог: добрий день чи доброго дня?
   Мовний блог: добрий день чи доброго дня?   Нещодавно в соцмережах учергове обговорювали, яка з форм, "Добрий день" чи "Доброго дня", відповідає нормі. Докинемо й ми трохи хмизу до дискусії. Безперечно, форма добрий день! давніша, про що маємо багато свідчень. У народній мовній традиції вона була єдиною, про що, зокрема, свідчить і виникнення вигуку добри́день! Народний мововжиток не орієнтується на частини доби під час привітання. Добрий день! або добридень! казали і кажуть, незалежно від того, настав ранок чи вечір. Це підтверджують численні спостереження за живим народним мовленням. Докладніше...

  04.10.2021 21:12

Мовний блог: чи можна довіряти старим словникам; Бровари під Києвом, чи Броварі?
   Мовний блог: Чи можна довіряти старим словникам; Бровари під Києвом, чи Броварі?   Дмитро Шаварський запитує, чи має право на існування в українській мові слово конюшня? Воно є, зокрема, в словнику Грінченка. "Але чи можна довіряти словнику, створеному під керівництвом Російської академії?" ‒ запитує читач. Словник за редакцією Бориса Грінченка, а саме так коректно його називати, і досі не втратив свого значення, бо до нього повсякчас звертаємося, коли хочемо підтвердити наявність певних одиниць у нашій мові. Обидві лексеми, стайня й конюшня, нормативні в літературній мові, бо закріплені не лише Грінченковим словником, а й багатьма іншими, зокрема сучасними. Відповідаємо далі на запитання киянина Олега Вайди. Яка правильна назва міста ‒ Бровари чи Броварі? Докладніше...

  31.08.2021 20:28

Мовний блог
   Мовний блог: у чому різниця між "закордоном" і "за кордоном".   На 30-річчя відновлення Незалежності сайт BBC NEWS|Україна поновлює блог про українську мову на BBC. На запитання читачів відповідатиме Олександр Скопненко - кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. Потебні Національної академії наук України. Пані Анастасія просить пояснити різницю між поняттями закордон і за кордон. Вона не розуміє, чому в одних випадках пишемо всі компоненти разом, як одне слово, а в інших - окремо, адже в кожному разі йдеться про перетин кордону. Докладніше...