Тег AREA. Top_231


Сайт Л і с к и               Головна      Про сайт     Архів новин     Флора/Монітор     Вебкамера 

До змісту 


Результати пошуку за тегом: "Мовний блог"

  01.02.2024 19:02

Мовний блог: дякую чи спасибі?
   Мовний блог: дякую чи спасибі?   Олександр Авраменко, доцент Київського університету Б.Грінченка, відповідає на питання глядачки: "Чи є в українській мові слово "спасибі", яке дуже часто використовують ведучі новин"? Так. Вдячність можна висловлювати словом "спасибі", яке живе в наших писемних пам'ятках із XVI століття. Воно походить від сполуки слів "спаси, боже". Ця сполука з часом зрослася в одне слово "спасибі". Більш поширеною етикетною формулою висловлення вдячності є слово "дякую". Підсилити вдячність можна словами "дуже" або "красно" - "дуже дякую", "красно дякую". До речі, в українській мові слово "красний" означає "гарний, чудовий". А й справді, красномовною називають людину, яка гарно говорить. Отже, краще сказати все ж таки "спасибі" чи "дякую"? Докладніше...

  06.10.2023 19:46

Адрес і адреса в українській мові
   Адрес і адреса в українській мові.   У споріднених мовах часто бувають схожі за звучанням слова, які при цьому мають різне значення. Часто вони збивають з пантелику недосвідчених мовців або тих, хто переходить на іншу мову. Таким прикладом в українській є слова "адрес" та "адреса". Обидва фіксуються словниками, обидва притаманні нашій мові, але при цьому вони мають різне значення. Місце перебування чи проживання якоїсь людини, організації, установи, закладу, тощо в українській мові позначається словом "адреса". Її можна написати на конверті, а також вона може бути електронною. Отже, "адреса" – це координати, за якими ви можете знайти когось чи щось чи звернутись до когось. Слово "адрес" в українській мові теж є. Докладніше...

  30.08.2023 16:54

Удача чи вдача: мовознавець пояснив різницю
   Удача чи вдача: мовознавець пояснив різницю.   Слово "удача" насправді є українським, хоча багато людей думають, що воно запозичене з російської мови. Вчитель Олександр Авраменко пояснив різницю між "удачею" та "вдачею". "Бажаний результат, щасливий збіг обставин, успіх - називається "удачею". Це давнє українське слово", - підкреслив він. Не треба плутати "удачу" із "вдачею". "Це пароніми. Тобто слова, які означають різні речі: "Вдача" - це характер, натура людини, звичка. Наприклад, кажуть: "Вона має "веселу вдачу". У мого сина "горда вдача". Тож, "удача" - це успіх, а "вдача" - характер", - пояснив мовознавець. Докладніше...

  10.08.2023 19:44

Ополоник чи черпак: як правильно українською?
   Ополоник чи черпак: як правильно українською?   В багатьох регіонах України, на жаль, дуже поширений суржик. Ми часто вживаємо слова, навіть не підозрюючи, що їх не існує в українській мові, і вони запозичені з інших країн. Потрібно очищати свою мову від непотрібних слів, наприклад, більшість не знає, як правильно сказати "ополоник" чи "черпак". "Ополоник" – це велика ложка, якою насипають рідку страву. Також цей предмет часто називають поварка та черпак. Але не можна казати "половник", тому що це слово запозичене з російської мови і лише засмічує наше мовлення. Люди часто називають кухонне приладдя неправильно. Наприклад, слово "друшлаг", потрібно вимовляти як "друшляк", а "сковорідка" – це українською "пательня". Деякі з цих слів незнайомі для більшості, але потрібно звикати їх говорити, щоб наша вимова була гарною та грамотною. Докладніше...

  25.07.2023 18:08

Як пилосос буде українською?
   Як пилосос буде українською?   Не всі українці з народження спілкувалися державною мовою, для багатьох перехід на українську – свідомий вибір. Тож хочеться уникати суржика, кальки та русизмів, які не приманні нашій рідній мові. Питання виникають і щодо слова "пилосос". Звучить воно дещо незвично, а деякі застосунки для перевірки граматики та орфографії і взагалі перекладають його як "порохотяг" або "пилосмок". Олександр Авраменко, відомий мовознавець і викладач, розповів, як буде "пилосос" українською. До речі, у різних регіонах України є свої цікаві слова. Так склалося історично: на розвиток української мови протягом століть впливали польська, угорська, литовська, німецька та інші. Докладніше...

  22.06.2023 18:51

Толком чи до пуття?
   Толком чи до пуття?   Дуже часто мовці не знають, як краще перекласти українською вислів "говорить (делать) с толком". Є декілька варіантів: говорити (робити) до пуття, до ладу, ладом, з розумом. Крім того, не варто зловживати "толком" і в інших зворотах, оскільки в українській мові є свої питомі вислови. Без толку – без пуття; без ладу; безглуздо. Где ум, там и толк – де голова, там і розум. Дать толк чему – дати лад чому; довести до пуття що. Знать (понимать) толк в чём – розумітися (знатися) на чому. Из него толк выйдет (будет) – з нього будуть люди; з нього буде пуття. Докладніше...

  01.06.2023 19:24

Формули вітання
   Формули вітання.   Є офіційні формули: "доброго ранку!", "добрий день!", "добрий вечір!". Менш офіційні - "добридень!" і "добривечір!". Наша мова належить до тих, які у формулах вітання мають слова і ранок, і день, і вечір. Так само у білорусів, чехів, німців, росіян. В інших мовах у вітаннях обходяться без ранку. Поляки одразу кажуть "добрий день" і "добрий вечір".Так само і греки. Існує вітання і таке: "слава Ісу!". Відповідь: "слава на віки Богу!". Є неформальні вітання "привіт!", "вітаю!". Прощаючись, кажуть "на все добре!", "ходіть здорові!", "бувайте здорові!", "до побачення!", "хай щастить!". Побажання доброго сну, приємного нічного відпочинку висловлюємо в такий спосіб: "добраніч!", "на добраніч!" Докладніше...

  23.05.2023 19:41

Чому коп., але грн і млн?
   Чому коп., але грн і млн?   Сьогодні про скорочення. За загальним правилом в умовних графічних скороченнях ставимо крапку: гр. (громадянин), ст. (століття), проф. (професор) тощо. Але крапку НЕ ставимо: у скороченнях назв метричних мір та інших одиниць виміру: м (метр), мм (міліметр), г (грам), год (година), с (секунда) тощо; – в інших графічних скороченнях, утворених стягненням звукового складу слова: грн (гривня), млн (мільйон) тощо, на відміну від скорочень, утворених усіченням складу слова, де крапку ставимо: дол. (долар), коп. (копійка), тис. (тисяча) тощо. Докладніше...

  08.05.2023 20:05

На жаль чи нажаль? Як правильно писати українською?
   На жаль чи нажаль? Як правильно писати українською?.   На жаль, багато людей пишуть ці два слова разом. Якщо прислівник утворено за допомогою прийменника й іменника, який зберігає своє лексичне значення та граматичну форму, то він пишеться окремо. Особливо, якщо між прийменником та іменником можна вставити прикметник. Приклади: на (превеликий) жаль, без (будь-якого) відома, без (особливого) наміру. Докладніше...

  24.04.2023 18:54

Мовний блог: як українською e-mail
   Мовний блог: як українською e-mail.   Володимир Артюхов цікавиться, як правильно писати скорочену назву електронної адреси. Зустрічаються різні варіянти. Якщо відтворювати не написання, а вимову англійського e-mail, то потрібно писати і-мейл. Микола Дупляк має кілька запитань. Українською мовою, по-українському чи по-українськи? Ці вислови синонімічні, але віддавати перевагу слід у такій послідовності, як вказав читач: українською мовою, по-українському, по-українськи. Чи можна сказати подякувати отця Олексія? Правильно казати подякувати отцеві Олексієві. Докладніше...

  06.03.2023 19:44

Мовний блог: коли пишемо ’їх’, а коли – ’їхній’
   Мовний блог: коли пишемо ’їх’, а коли – ’їхній’.   Тривалий час між присвійними займенниками їх і їхній у літературній мові точиться конкурентна боротьба. Можна натрапити на написання їх школа та їхня школа, їх роль і їхня роль, їх земля та їхня земля тощо. І обидва ці займенники функціонують у межах сучасної літературної норми. Проте наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. займенник їхній став поборювати свого конкурента. У багатьох академічних граматиках і стилістиках автори радять як присвійний прикметник використовувати тільки їхній. Отже, для того, щоб знати, де використовувати форму їх (особового займенника вони), а де присвійний займенник їхній, потрібно поставити питання: їхній відповідає на питання чий?, а їх - на питання (немає) кого? чого?(знайти) кого? що? Докладніше...

  05.02.2023 17:43

Мовний блог: чашка чи філіжанка?
   Мовний блог: чашка чи філіжанка?   Чимало коментарів з’явилося з таким змістом: "Краще: ЗА ФІЛІЖАНКОЮ чи ГОРНЯТКОМ кави. Не ходіть до московії по їхні чашки((". Та чи насправді слово "чашка" таке зрадницько-насадне? Етимологічний словник української мови допомагає зрозуміти, що: ФІЛІЖА́НКА – запозичене з турецької мови, можливо, через польське або румунське посередництво (рум. filigean "тс."). Хоч "горнятко" спершу і пестить вухо своїм українофільським звучанням, але словник підказує, що це зменшено-пестлива форма до слова "горня". А чи п’ють чай з горщиків? ГОРНЯ́ – маленький горщик. Походить від праслов'янського *gъrnъ – "піч". А що з чашкою? Докладніше...

  05.12.2021 15:58

Мовний блог: листопад і черговий - де ставити наголос
   Мовний блог: листопад і черговий - де ставити наголос.   Ігор Сватовський прагне з'ясувати правильне наголошення слів черговий, листопад, правочин. На його думку, "у всіх цих словах правильним є наголос на останньому складі, але дуже часто робиться наголос на передостанньому". Слова чергови́й, листопа́д, правочи́н у сучасній українській літературній мові наголошуємо на останньому складі. Саме такий наголос зафіксованій в академічних словниках, граматиках, порадниках та довідниках. У практичному вжитку можна почути й інші типи наголошення, як-от: черго́вий, листо́пад, право́чин. Проте такий спосіб акцентуації ненормативний, він відбиває певні етапи розвитку наголосової системи української мови, це елемент її історії. Докладніше...

  19.11.2021 19:56

Мовний блог: добрий день чи доброго дня?
   Мовний блог: добрий день чи доброго дня?   Нещодавно в соцмережах учергове обговорювали, яка з форм, "Добрий день" чи "Доброго дня", відповідає нормі. Докинемо й ми трохи хмизу до дискусії. Безперечно, форма добрий день! давніша, про що маємо багато свідчень. У народній мовній традиції вона була єдиною, про що, зокрема, свідчить і виникнення вигуку добри́день! Народний мововжиток не орієнтується на частини доби під час привітання. Добрий день! або добридень! казали і кажуть, незалежно від того, настав ранок чи вечір. Це підтверджують численні спостереження за живим народним мовленням. Докладніше...

  04.10.2021 21:12

Мовний блог: чи можна довіряти старим словникам; Бровари під Києвом, чи Броварі?
   Мовний блог: Чи можна довіряти старим словникам; Бровари під Києвом, чи Броварі?   Дмитро Шаварський запитує, чи має право на існування в українській мові слово конюшня? Воно є, зокрема, в словнику Грінченка. "Але чи можна довіряти словнику, створеному під керівництвом Російської академії?" ‒ запитує читач. Словник за редакцією Бориса Грінченка, а саме так коректно його називати, і досі не втратив свого значення, бо до нього повсякчас звертаємося, коли хочемо підтвердити наявність певних одиниць у нашій мові. Обидві лексеми, стайня й конюшня, нормативні в літературній мові, бо закріплені не лише Грінченковим словником, а й багатьма іншими, зокрема сучасними. Відповідаємо далі на запитання киянина Олега Вайди. Яка правильна назва міста ‒ Бровари чи Броварі? Докладніше...

  31.08.2021 20:28

Мовний блог
   Мовний блог: у чому різниця між "закордоном" і "за кордоном".   На 30-річчя відновлення Незалежності сайт BBC NEWS|Україна поновлює блог про українську мову на BBC. На запитання читачів відповідатиме Олександр Скопненко - кандидат філологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. Потебні Національної академії наук України. Пані Анастасія просить пояснити різницю між поняттями закордон і за кордон. Вона не розуміє, чому в одних випадках пишемо всі компоненти разом, як одне слово, а в інших - окремо, адже в кожному разі йдеться про перетин кордону. Докладніше...