Кінорежисер Довженко проти архітектора Каракіса
Український радянський архітектор Йосип Юлійович Каракіс (29 травня 1902 — 23 лютого 1988) - автор десятків будівель, які стали згодом пам'ятками архітектури, а також цілого ряду типових проектів. Одних тільки шкіл за його проектами побудовано більше 4500, і їхнє будівництво продовжується й досі.
На фотографії з журналу "Соціалістичний Київ" за червень 1937 року - Йосип Каракіс (перший справа в останньому ряду) у складі Правління Спілки радянських архітекторів України. Цікаво, що на цьому ж фото зображено також одного з інститутських викладачів майбутнього архітектора - професора Валеріяна Рикова (перший зліва в першому ряду).
Фото членів Правління зроблене за підсумками Першого з'їзду радянських архітекторів України. Не дивлячись на обрання в члени Правління, в ході самого з'їзду Йосипа Каракіса будо піддано нищівній критиці з боку почесного гостя з Москви, орденоносця-кінорежисера Олександра Довженка.
У своїй промові Довженко критикував також інших архітекторів - Григор'єва за будинок штабу Київського округу, Бекетова - за будинок робітників ЦК, Шехоніна - за будинок радіотеатру. Однак найбільше дісталося саме Каракісу.
На думку Довженка, "Величезні помилки знаходимо ми в будинках, споруджених архітектором Каракісом", "будинок НКВС... неправильно орієнтований своїм фасадом", "художня школа... псує одну з найкрасивіших точок міста", "...на лівій стороні вул.Кірова не можна ставити будинків, і архітектор Каракіс невірно робить, що ставить свої доми там", "...коли я дивлюсь на 9-поверховий будинок проти Червонопрапорного заводу, споруджений архітектором Каракісом, то повинен сказати, що він абсолютно позбавлений відтінку монументальності".
На наступних фотографіях - саме цей, створений за проектом архітектора Каракіса і "позбавлений відтінку монументальності" будинок навпроти заводу Арсенал, біля станції метро Арсенальна. Перше фото зроблене під час будівництва, друге - в лютому 2019 року.
Прим. ред. "Ліски": знизу фотографій є повзунок (маленький трикутник білого кольору), який рухає вправо-вліво вертикальну лінію поділу зображень. У деяких браузерах цей механізм не працює - у таких випадках фотографії розташовані вертикально одна над другою.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Історія Києва".