Дарницький вокзал на початку XX століття
За матеріалами веб-сайту "История железных дорог", газет "Комсомольская правда в Украине", "Российская газета" та "Магистраль".
Від читача сайту "Ліски" пана Вячеслава надійшов лист з двома фотографіями станції Дарниця -
новозбудованої будівлі (з поштової листівки початку минулого століття), та зруйнованої - часів Другої світової війни.
Із вдячністю публікуємо першу з фотографій, додавши до неї історичний контекст.
Залізнична станція Дарниця входить до складу Південно-Західної залізниці, створеної в червні 1870 року
шляхом об'єднання Києво-Брестської, Одеської і Брестсько-Граєвської залізниць. Це була перша в Росії велика
залізниця довжиною 2167 кілометрів, що становило тоді 10% від усієї залізничної мережі країни.
Офіційно рух Південно-Західною залізницею було відкрито 7 червня (26 травня) 1870 року. Об 11 годині 30 хвилин
з Києва відійшов перший поїзд, що прибув у Бірзулу (нині Котовськ, за 22 кілометри від станції Балта)
о 6 годині 27 хвилин ранку наступного дня.
В 1890-94р.р. розпочаті залізничні рейси Київ-Вороніж, в 1899 році було побудовано залізничну станцію Дарниця, тож
поїзди сполученням Київ-Полтава (рух відкрито в 1901р.) вже зупинялись на Дарниці. В 1914-17р.р. відкрився рух
по залізничній лінії Дарниця-Чернігів.
Одночасно з відкриттям станції поблизу неї почали селитись залізничники
та їхні сім'ї, спочатку з північного боку залізниці (селище Стара Дарниця, вулиця Лісова, зараз - Гродненська), потім -
з південного (селище Нова Дарниця).
Дарниця початку минулого століття відома не лише як залізнична станція, а також як однойменна дачна місцевість.
Як пише портал "В городе", навколо Києва на той час
виникла ціла мережа дачних селищ - Боярка, Ворзель, Ірпінь, Буча, Мотовилівка.
Сосновий ліс у Дарниці нічим
не поступався боярському чи ірпінському, сама ж Дарниця розташована на відстані лише 2 км від Дніпра.
До то ж, місцеві дачниці чи то жартома, чи то всерйоз запевняли, що літній сезон в Дарниці - найнадійніший
шлях для заведення романтичних знайомств...
Історію одного з дарницьких знайомств розповів газеті
"Магістраль" почесний залізничник Федір Федорович Сьомін:
...
Звон станционного колокола станции Дарница слышал и лейтенант П.П.Шмидт, который возглавил восстание на знаменитом
крейсере «Очаков». Это было в конце июля 1905 года во время одной из служебных поездок. На вокзале в Киеве, когда
он зашел в вагон, в купе находилась одна пассажирка, молодая красивая женщина. Офицер с ней познакомился.
Поезд шел с Киева до Дарницы 40 минут. Она ехала до ст.Дарница. Петр Петрович проводил ее на перрон.
Поезд стоял 5 минут, пока колокол своим малиновым звоном сообщил об окончании их свидания.
Звали женщину Зинаида Ивановна Ризберг.
Эта встреча оставила неизгладимый след в сердце лейтенанта, породила надежду на возможное счастье.
Зинаида Ивановна также разглядела в морском офицере интересную личность. На прощанье она оставила ему свой адрес.
Вскоре
переписка между ними
приобрела регулярный характер. В письмах Петр Петрович и
Зинаида Ивановна сообщали друг другу самое сокровенное, мечтали о счастье, делились успехами и неудачами.
Петр Петрович планировал выйти в отставку и переехать в Киев.
Об их переписке, их любви... есть повесть «Почтовый роман»... Когда лейтенант Шмидт после подавления восстания
на крейсере «Очаков» был заточен в тюрьму, переписка прекратилась...
Его сестра Анна Петровна Избаш с трудом добилась свидания с братом, который попросил сообщить Зинаиде Ивановне
обо всем случившемся...
Она выполнила просьбу брата, 30 декабря 1905 года прибыла в Киев, встретилась с Зинаидой Ивановной,
а уже на следующий день они вместе выехали в Одессу, а оттуда - в Очаков.
Свидания Зинаида Ивановна добилась только 7 января 1906 года.
Во время встречи Петр Петрович сказал:
«...думала ли ты, что 40 минут в вагоне приведут тебя сюда? Прости...». И после вынесения приговора,
18 февраля 1906 года осужденных доставили на транспорт «Прут», а Анна Петровна Избаш и Зинаида Ивановна Ризберг
провожали П.П.Шмидта, стоя на пристани. Мятежный лейтенант был приговорен к расстрелу...
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва", "Фото" та "Пишуть читачі".