Історія Києва: заводські багатотиражки
Значна частина номера 466 багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) від 18 червня 1966 року
присвячена виконанню заводського плану. "Всі сили на виконання піврічного плану!" - так називається центральна стаття
номера. В ній висловлюється тривога у зв'язку зі значним відставанням від запланованого графіку виконання робіт.
Наприклад, цех правки вагонів (начальник В.Колосков) станом на 15 червня недодав 34 вагони - відставання
більше ніж на добу.
В іншій замітці розповідається про внутрішньозаводське змагання підрозділів. Серед основних цехів перше місце, на жаль,
вирішили не присуджувати, друге присуджено цеху правки вагонів, третє - цеху ходових частин. По групі
заготівельних цехів кращим визнано колектив ливарного цеху, а серед допоміжних - енергосилового.
В замітці під назвою "Блискуча перемога" йдеться не про спорт, а про політику - про підсумки
виборів до Верховної Ради СРСР. Повідомляється, що переміг блок комуністів та безпартійних. Робітники
заводу, як і всі радянські люди, голосували з великим піднесенням.
На першій сторінці газети лише одне фото - під рубрикою "Їх імена в книзі пошани" опубліковано фото
ударниці комуністичної праці стриженщиці ливарного цеху Марії Лук'янчикової.
На звороті багатотиражної газети розміщено дві фотографії. На першій зображена група випускників Харківського
інституту залізничного транспорту, трудівників Дарницького вагоноремонтного заводу. Серед них -
начальник планового відділу ДВРЗ Михайло Петрович Нікітченко, колишній слюсар, а тепер інженер-конструктор
Григорій Данилович Качмала, старший майстер вагоноремонтного цеху Володимир Андрійович Барановський. Успішно
захистили дипломи майстер ремонтно-механічного цеху Василь Фокич Джога та конструктор Володимир Якович Рудик.
На іншому фото - учні 2"Б" класу школи №11, які разом з учителькою Н.Піонтковською відвідали з екскурсією
музей "Визволителям міста Києва" в селі Ново-Петрівці Вишгородського району Київської області. В ході екскурсії
школярі побували також і на Київському морі. А про те, щоб поїздка була цікавою та безпечною, подбав шофер автобусу
Володимир Федорович Присяжний.
Ще дві замітки на другій сторінці багатотиражки ДВРЗ розповідають про ремонт заводського гуртожитку
по вулиці Сергія Лазо, та про роботу Народного контролю, який добився відвантаження заборгованих
пиломатеріалів. Після втручання міністерства пиломатеріали були негайно
адресовані заводу від підприємств лісової промисловості Свердловської та Пермської областей.
Від редакції. Можливо, читачі впізнають когось з учнів 2-го "Б" класу школи №11 станом
на літо 1966 року? Всі вони повинні бути приблизно 1958 року народження, до першого класу пішли в 1965 році,
а закінчили середню школу в 1975 році.
По центру, мабуть, вчителька Н.Піонтковська, на задньому плані - водій автобуса, а ще дві жінки - ймовірно,
вчителі або матері школярів, можливо, члени батьківського комітету класу.
До речі, привертають увагу зачіски декількох хлопчиків, у тому числі двох хлопчиків у першому ряду -
характерні для того часу "чубчики" :)
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва", "Завод", "Школа" та "Дарницький вагоноремонтник".