До змісту
Виставка архівних фотодокументів до Дня Києва
Стародавнє місто Київ має багату історію, стоїть на семи пагорбах, омитих річкою Дніпро. Знайомлячись з містом, завжди звертаємо увагу на велику кількість пам’ятників, як нових, так і тих, які пам’ятають старожили, та вже не знає молодь. Однак історія пам’ятає…
До Дня Києва Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного пропонує ознайомитись із виставкою фотодокументів "Пам’ятники, які пам’ятає місто".
Пам’ятник Миколі І, що знаходився навпроти Київського університету, в університетському сквері. Ще у 1872 році тодішній київський міський голова Павло Демидов висловив пропозицію збудувати у Києві пам’ятник імператору Миколі І, і згодом у 1896 році з нагоди 100-річчя від дня народження імператора пам’ятник був встановлений, а у 1920 році – знесений більшовиками. З 1939 року на його місці стоїть відомий пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, відкритий з нагоди 125-річчя від дня народження Кобзаря.
Пам’ятник Олександру ІІ Романову римського скульптора Етторе Ксіменеса, що стояв на сучасній Європейській площі, на місці сходів до Хрещатого парку, було встановлено у 1911 році з нагоди 50-річчя скасування кріпосного права. Це був найбільший пам’ятник Олександру ІІ в Російській імперії. Імператор називав Київ «Єрусалимом землі руської». Бронзовий п’єдестал був знесений більшовиками у 1920 році. Наприкінці 1930-х років на цьому місці було влаштовано каскад фонтанів і встановлено паркову статую Йосипа Сталіна. Однак згодом було прийнято рішення знести всі споруди і залишити сходи.
Пам’ятник полтавському полковнику Івану Іскрі та генеральному судді Василю Кочубею, провідникам опозиції до гетьмана Івана Мазепи, встановлений царською владою у Києві у 1914 році з нагоди 200-річчя Полтавської битви. Знаходився він на сучасній Арсенальній площі. Демонтований українською владою у 1918 році. Від оригінального пам’ятника лишився постамент, який у 1923 році був використаний більшовиками для спорудження пам’ятника арсенальцям.
Пам’ятник відомому політику, підприємцю, економісту, меценату, засновнику цукрової промисловості в Україні, будівничому першої залізниці у Російській імперії та Наддніпрянській Україні графу Олексію Бобринському знаходився на бульварі Тараса Шевченка і дивився у бік залізничного вокзалу. Автор пам’ятника – архітектор Іван Шредер. Увінчував композицію напис «Полезной деятельности графа Алексея Алексеевича Бобринского». Урочисте відкриття та освячення монументу відбулося 6 лютого 1872 року. Демонтований радянською владою у 1926 році. У 1954 році на цьому місці встановили кінний пам’ятник Миколі Щорсу, відкриття якого було приурочене до 300-річчя Переяславської ради.
Пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу і Мефодію було урочисто освячене та відкрито 17 вересня 1911 року. Його авторами були скульптори Іван Кавалерідзе, Петро Сниткін та архітектор Валеріян Риков. У 1919 році вандали скинули скульптуру княгині Ольги, а до 1935 року пам’ятник був остаточно демонтований. У 1996 році пам’ятник відновили. Автори реконструкції – скульптори Віталій Сівко, Микола Білик та Віталій Шишов.
Пам’ятник Петрові Столипіну знаходився на сучасному Майдані Незалежності. Проект пам’ятника безкоштовно виконав відомий італійський скульптор Етторе Ксіменес. Урочисто відкритий 6 вересня 1913 року, монумент простояв лише 4 роки та був знесений українським революційним натовпом 30 березня 1917 року у ході підготовки до Свята Свободи. На місці пам’ятника Петру Столипіну 20 лютого 1919 року, через два тижні після проголошення у Києві радянської влади, було встановлено перший у місті пам’ятник Карлу Марксу, який згодом було зруйновано денікінцями.
Прим. ред. "Ліски": для перегляду місць розташування перелічених пам'ятників та ознайомлення з докладнішою інформацією про них перейдіть на сайт ЦДКФФА України ім. Г.С.Пшеничного за посиланням нижче - клацнувши на зображенні фрагменту дореволюційного плану міста Києва.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва".