Номер 11(271) заводської газети "Дарницький вагоноремонтник" від 21 березня 1964 року в основному присвячений боротьбі працівників заводу за високий рівень виробничої культури. В замітках газети поміщені звіти учасників рейдових бригад, які перевіряли чистоту й порядок у цехах, інших виробничих та допоміжних приміщеннях заводу.

   У вагоноремонтному цеху рейдова бригада проводила перевірку разом із трикутником цеху (забуте тепер слово "трикутник" означало колись групу керівників, яка складалась із начальника підрозділу, парторга і профорга). Поряд з новою технікою рейдовики виявили поламану підлогу, брудне обладнання, товстий шар пилюки, непридатні шафи для інструменту та одягу робітників.

   Брудно і в цехах ходових частин та ливарному, в останньому ще й холодно, бо на дверях відсутні теплові завіси. В ремонтно-комплектувальному цеху - погано очищений від бруду токарний верстат №808 (токарі т.т. Карпенко та Томаєв), а токарний верстат №1066 взагалі ні за ким не закріплений.

   На другій сторінці газети начальник заводу Зайцев, начальник відділу праці і зарплати Зубрицький, планового відділу Нікітченко, виробничого відділу Неделькін та інші товариші на відкритих партійних зборах обговорюють проблему збільшення собівартості продукції. Так, ремонт критого вагона у 1962 році обходився у 591 крб., в 1963 зменшився до 583 крб., і раптом в січні 1964 року збільшився до 587, а в лютому - стрибнув до 620 карбованців.

   Завідуюча бібліотекою Зоя Радіонова (разом із Тетяною Фірсовою, Євгенією Яценко та Галиною Терещенко згадується в статті "Ветеранов здесь любят") розповідає про нові книжкові надходження. Серед новинок - роман Олеся Гончара "Тронка".

   На фотоетюді - весняний Хрещатик, ще голі дерева, будівля Центрального універмагу, автомобіль ГАЗ-21 "Волга", тролейбуси та пішоходи.

Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод", "Історія Києва" та "Дарницький вагоноремонтник".