До змісту
ДВРЗ, з днем народження!
Сьогодні, 23 лютого 2022 року заводу ДВРЗ виповнюється 88 років. Так, саме сьогодні філія "Дарницький вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" святкує свій День народження. Це не просто вигадана чи приблизна дата, це саме той день, коли у далекому 1934 році було видано Розпорядження народного комісара шляхів сполучення від 23 лютого 1934 року № 48 "Про будівництво вагоноремонтних заводів на Південно-Західній та Донецькій залізницях", яке було підписане заступником народного комісара Г.І. Благонравовим.
Очолював будівництво заводу (тодішня назва ВАГОНБУД, через легендарну арку перед заводом) Павло Іванович Суслов. Згодом знаний організатор залізничного транспорту був керівником Одеської залізниці. Він успішно впорався з поставленим завданням – в надзвичайно стислі строки, за півтора року, було побудовано завод. Нажаль, його не оминули репресії 30-х років.
Після завершення будівництва виробнича потужність заводу становила 6000 відремонтованих вантажних вагонів на рік. Ремонтувались вагони різних типів: від 25-тонних критих до 50-тонних платформ, снігоочисні машини, рефрижератори. У 1941 році, коли розпочалася війна, завод евакуювали до міста Канаш (Чувашія).
Після визволення Києва від німецької окупації у листопаді 1943 року почалось відновлення зруйнованого заводу. У 1944 році завод випустив перші відремонтовані після окупації вагони. У 1945 році запрацювали заводські електропідстанції, котельня, компресорна, киснева станції; відновлювались та впроваджувались в експлуатацію цехи заводу. До кінця 1948 року потужність заводу досягла довоєнного рівня.
У 1958 році замість застарілого "стійлового" методу почалося впровадження прогресивної поточно-конвеєрної технології ремонту: у 1959 році на заводі впроваджено перший в історії залізничного транспорту головний конвеєр по ремонту 4-вісних напіввагонів. В 1960-61 роках були побудовані та впроваджені в дію і головний конвеєр для ремонту 4-вісних критих вагонів, і універсальний конвеєр для ремонту усіх типів 4-вісних напіввагонів.
У 1960 році модель поточно-конвеєрної лінії експонувалась на ВДНГ СРСР і одержала високу оцінку. Завдяки впровадженню передових на той час технологій за 2 роки стало можливим підвищити продуктивність праці на 70%, випуск відремонтованих вагонів збільшився у 2 рази.
У 1972 році на заводі розпочато реконструкцію, після якої виробнича потужність підприємства, при двозмінному режимі роботи, склала 16 750 приведених вагонів в рік - його потужність відносно до потужності перед початком реконструкції збільшилася майже вдвічі.
У 1989 році завод при чисельності працюючих 3 500 осіб досягнув нечуваних на той час виробничих потужностей: відремонтовано 15 285 вантажних вагонів за рік. Підприємство пережило лихі 90-ті, буремні 2000-ні роки. І не зупинилось, вистояло. Працювало і працює.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Завод".