Перша сторінка номера 305 (45) багатотиражної газети Дарницького вагоноремонтного заводу (ДВРЗ) від 14 листопада 1964 року починається цитатою з доповіді товариша Леоніда Ілліча Брежнєва на урочистому засіданні на честь 47-х роковин (виділено ред.) Великої Жовтневої соціалістичної революції.

   "Цифри зростання заводу" - так називається замітка, в якій порівнюються результати роботи за 1964 рік з результатами за 1958 рік. Нагадаємо, що 1964 рік - це шостий рік семирічки (1959-1965р.р.), прийнятої замість перерваної XXI-м з'їздом КПРС за ініціативою М.С.Хрущова шостої п'ятирічки (1956-1960 роки). Виконання семирічного плану - з підвищеними завданнями - повинно було стати першою сходинкою в побудові комунізму до 1980 року. Після зміщення Хрущова в жовтні 1964 року семирічку визнали авантюрою й повернулись до звичного п'ятирічного планування.

   Про випускника залізничного училища (теперішня назва - Київський професійний ліцей транспорту) Івана Пашкова йдеться в статті автора А.Карпмана під назвою "Мій сучасник Іван Пашков".

   На звороті газети - спогади колишнього керівника підпільної організації ДВРЗ Леоніда Воробйова. Він розповідає про одного з учасників дарницького підпілля лікаря Олександра Григоровича Калганова.
   Ось що пишуть про нього земляки - мешканці села Нижній Шкафт Пензенської області Російської Федерації: После войны стало известно имя другого героя Великой Отечественной войны Александра Калганова. В боях под Киевом Александр Калганов попал в плен и оказался в немецком лагере. После освобождения возглавлял группу подпольщиков в Дарницке. В 1943 г. немцам удалось напасть на след патриотов и они были арестованы. После нечеловеческих пыток всех подпольщиков приговорили к расстрелу. Посмертно Александр Калганов награжден медалями «За оборону Киева» и «Партизану Отечественной войны». На сайті "Ліски" підпільник Калганов згадувався в новині "Юрьевчане, победившие фашизм".

---

Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Завод", "Історія Києва" та "Дарницький вагоноремонтник".