
До змісту
До 125-річчя від дня народження Івана Козловського
24 березня 2025 р. виповнюється 125 років від дня народження знаного оперного співака Івана Козловського. Іван Семенович народився у с. Мар’янівці Київської губернії. Вчитися хлопця віддали до Михайлівського монастиря – на священника. Але і сам він, і наставники дуже скоро визначилися зі справжнім покликанням майбутнього оперного співака. Самовільно покинувши науку, Іван дістався до Києва і вступив до музично-драматичного інституту. З вісімнадцяти років виступав на сцені: в армії, в Полтавському музично-драматичному театрі, в Харківському оперному. Іван Семенович найперше був актором. У житті і на сцені не співав партію, а виконував роль, змінював трактовки, щоразу інтонуючи по-новому, що й стало запорукою успіху.
Під час Другої світової війни І. Козловський виступає перед фронтовиками мало не на передовій, у шпиталях, таємно перераховує значні кошти до Фонду оборони. Не менш сміливо включає до програми, крім оперних арій, романсів і народних пісень, релігійний спів: виконав і записав твори Й. С. Баха, брав участь у рідкісних тоді концертах духовної музики. В його репертуарі арії світової й вітчизняної класики: з "Наталки-Полтавки" і "Травневої ночі" М. Лисенка, "Демона" А. Рубінштейна, "Гальки" С. Монюшка, технічно складні партії Фауста ("Фауст") Ш. Гуно, Альфреда ("Травіата"), Герцога ("Ріголетто") Дж. Верді тощо. Попри вроджене акторство у всьому був щирим. Життєрадісний і впертий, жартівник і разом з тим народний авторитет, сам якось згадував: "Поза тим, що співав в опері, я приїздив на спектаклі верхи, ще й грав у драматичних виставах – "Паризькій комуні", наприклад".
За словами дочки співака Анни, з Україною батько був "пов’язаний непорушними душевними узами до самого кінця. Він любив Україну віддано і ніжно – синівською любов’ю. Любив її звичаї, природу, мову, зібрав і обробив українські колядки й був унікальним виконавцем народних пісень". І любов ця, як і любов до мистецтва, була дієвою. Так, до сьогодні діє в Мар’янівці музична школа його імені, правдами і неправдами зведена за його ж кошти. Завдяки йому односельці отримали й загальноосвітню школу. У 1944 р. за ініціативи І. Козловського створено хор хлопчиків (згодом хорове училище О. Свєшнікова). Покинувши сцену, І. Козловський не покидає творчих пошуків: планує і розробляє новаторські постановки. У 1938 р. створює Державний ансамбль опери СРСР – так він прагнув популяризувати класику, адаптуючи її для масового слухача.
В то й же час І. Козловський успішно концертував по всій країні з багатим репертуаром класики, народних пісень, романсів, гастролював із Державним джазовим оркестром. А ще знімався у кіно ("Поема про море" Ю. Солнцевої 1958 р., "Найвища…" 1967 р., "І життя, і сльози, і любов" 1983 р. – у ролі самого себе) і танцював у балеті, написав із десяток портретів дружини, до останнього виконував гімнастичний хрест на кільцях, не визнавав ліків і невластиво для тенора зберіг чистоту й тембр такого впізнаваного усіма голосу.
У фондах Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву "козловське" зібрання багате – близько 40 фотодокументів, серед яких портретні й групові, постановочні й живі, офіційні й домашні світлини.
Є понад 40 кінодокументів: Іван Семенович під час концертних виступів, культурних заходів, різноманітних з’їздів товариств і громадськості, неофіційного спілкування з колегами і шанувальниками на гастролях, громадська діяльність, численні зустрічі, в тому числі з солдатами під час Другої світової війни, біографічні фільми – як учасник спогадів про сучасників, зустрічей з громадою. А документальна стрічка "Іван Семенович Козловський" (1978 р., од. обл. 7528, Київнаукфільм, режисер А. Борсюк) присвячена суто йому.
Аудіозаписів у фонотеці архіву більше двох сотень: опери, концерти, окремі партії, романси й пісні, виступи на урочистостях, участь у радіопередачах, розповіді й спогади самого Івана Семеновича і про нього. Прим. ред. "Ліски": більше світлин та фонозаписів можна побачити і прослухати тут.
"Карії очі, чорнії брови", українська народна пісня. Виконавці: І. Козловський (тенор), О. Іванов-Крамський (гітара), М. Банк (фортепіано), 1960 р.
До теми: у Києві ім'ям співака названо провулок Івана Козловського (Печерський район), де 8 жовтня 2008 року відкрито пам'ятник Івану Козловському (скульптор В. І. Зноба). Фото пам'ятника власні, зроблені 23 жовтня 2019 року.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Iсторія".
Читачка 25.03.2025 14:18
Дякую! Із задоволенням прослухала цю пісню у неперевершеному виконанні Івана Семеновича!