До змісту
День народження Зої Недбай
Недбай Зоя Василівна (02. 12. 1942, Одеса – 22. 03. 1990, Київ) – кіноактриса. Член НСКінУ (1972). Закінчила Київський інститут театрального мистецтва
(1965; майстерня В. Івченка). Відтоді – актриса Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка.
Лірико-драматичне обдарування Зої Недбай знайшло
яскраве втілення в образах як сучасниць, так і представниць минулих поколінь. Її ролі відзначені майстерністю і переконливістю сценічного образу.
Творчій манері Недбай були притаманні стриманість, лаконічність акторських засобів при величезній внутрішній напрузі.
Основні ролі: Маріам ("Є й такий острів", 1964, реж. Г. Сеїдбейлі, "Азербайджанфільм"), Лариса Петрівна ("Сьогодні – щодня", 1966, реж. В. Савельєв),
Ліля Рєзник ("Карантин", 1968), Роза ("Мир хатам, війна палацам", 1970, реж. І. Шмарук), Ніна Петрівна ("Інспектор карного розшуку", 1971; "Будні карного
розшуку", 1973; усі – реж. С. Цибульник), Комарикова ("Щовечора після роботи", 1973, реж. К. Єршов; Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка),
Німецький лікар ("За ніччю день іде", 1984, реж. О. Бійма, "Укртелефільм").
Епізодичні: "Два роки над прірвою" (1966), "Родина Коцюбинських" (1970; обидва – реж. Т. Левчук), "Берег надії" (1967, реж. М. Вінграновський), "Стара фортеця" (1973, реж. М. Бєліков, О. Муратов), "Каштанка" (1975), "Польоти уві сні і наяву" (1982; обидва – реж. Р. Балаян), "Війна (На західному напрямку)" (1990, реж. Т. Левчук, Г. Кохан; усі – Київська кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка).
Кадр із фільму "Щовечора після роботи". Зліва - школа №81 на житловому масиві Березняки в Києві, де й розгортаються головні події стрічки. На задньому плані - озеро Тельбин та новобудови поблизу вулиці Шумського та проспекту Павла Тичини.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Iсторія" та "Березняки".