До змісту Неділя, 29.12.2024 19:19   Джерело: Тернопільська обласна бібліотека для молоді

   Роберт Лісовський – український художник-графік, послідовник Михайла Бойчука і Георгія Нарбута. Займався станковою та книжковою графікою, декоративно-ужитковим мистецтвом, сценографією та дизайном. Його авторству належить пластова емблема – переплетення пластової лілейки з тризубом. Графічний знак авіакомпанії "Люфтганза", стилiзований у формi вписаного в коло журавля під час польоту, був створений художником у 1927-му. А ще йому належать проєкти, виконані на замовлення українських політичних структур в еміграції, емблеми політичних організацій, зокрема емблема ОУН – "Тризуб з мечем" тощо.

   Роберт народився 29 грудня 1893 року в місті Кам’янське нині місто Дніпропетровської області. Батько працював завідувачем механічних майстерень філії Дніпровської металургійної фабрики, мати – Юліяна фон Анзер була німкенею, займалася початковою освітою сина. Потім хлопець навчався у місцевій школі.
   Захоплювався малюванням, тому продовжив навчання у Миргороді. З основами малярства його познайомив Опанас Сластьон (український маляр і графік романтично-народницького напряму). А через два роки Роберт подався до Києва і вступив до рисувального класу художньої школи Олександра Мурашка. Свої перші твори експонував у двадцятирічному віці.
   У 1917-му Лісовського зарахували до Української Академії Мистецтв. Навчався у Михайла Бойчука, згодом у ректора цього вишу – Георгія Нарбута, який став для Роберта справжнім взірцем малярства. Невдовзі сам художник увійшов до гуртка "Музагет". Свої здібності втілив у створенні декорацій для вистав "Ромео і Джульєтта". Окрім цього займався книжковою графікою, зокрема оздобив обкладинки до збірок поезій Тичини та Мочарського.
   У 1920-х роках, коли Київ захопили більшовики, Роберта двічі арештовували. Аби уникнути в’язниці, довелося втікати. Львів, Берлін, Прага, Рим, Лондон …Подальше життя Лісовський провів у вимушеній еміграції, проте не забував про батьківщину і був активним діячем української діаспори.

  Роберт Лісовський був учасником Пласту – української скаутської організації. Знаний під пластовим ім’ям "Сизий орел", він виховав кілька поколінь патріотів. Саме Лісовському доручили створити емблему "Пласту".

   Р. Лісовський давно мріяв почерпнути фаховий досвід у відомих німецьких школах. У 1927 році, після появи в родині художника дочки Зої, сім`я оселилася в Берліні, де Р. Лісовський вступив до Державної мистецької академії для спеціялізації з різних форм графіки. Там він створив афішу "Юлія" для кінозірки Брігіти Гельм і виграв конкурс на емблему німецької авіакомпанії "Люфтганза", що існує досі.

   Після закінчення Берлінської академії Р. Лісовський був запрошений Українським науковим інститутом провадити відділ графіки в Українській студії пластичного мистецтва в Празі. Художник присвятив себе педагогічній праці, він прагнув створити модерну школу сучасної української графіки.

   Лісовський створював численні шрифти та ілюстрації для періодичних видань, а також обкладинки для книжок. "Сонячні кларнети" Павла Тичини, "Вежі" Олега Ольжича, "Українські баляди" Леоніда Полтави – ці та багато інших видань доповнилися дизайном Лісовського.

   Події Другої світової війни художник пережив у Празі, під час німецької окупації якої він втратив майже всі свої твори. У 1946 році емігрантська доля закинула його до столиці Англії. У важкий післявоєнний період художник вимушений був заробляти на шматок хліба тяжкою фізичною працею, що зумовило перерву в його творчій діяльності та, все ж у творчому плані лондонський період для художника був цікавим і плідним. Роберт Антонович активно знайомився з музейними колекціями та виставками сучасного мистецтва, безперешкодно виїжджав до європейських країн і США, підтримував контакти з українськими митцями-емігрантами. Хоча громадська робота в бюро Союзу українців у Великій Британії займала велику частину часу митця, він поступово повернувся до творчої праці. Створені в цей час обкладинки, заставки, цеглини, емблеми, поштові та видавничі марки, виконані на замовлення українських видавництв і установ, підтверджують послідовність митця у творчих шуканнях і незмінність джерел натхнення.

   Враховуючи та втілюючи вершинні досягнення художньої культури свого часу, Роберт Лісовський досяг мистецьких вершин – його графіка стала визначним явищем українською та європейського мистецтва ХХ ст. Знайшовши власний творчий шлях, розвиваючи та збагачуючи його новими формами, художник створював графіку, прийнятну та зрозумілу широкому колу глядачів протягом багатьох років.

   За будь-якої композиції, декоративно-образного наповнення чи пластичної мови, спільним у творах Лісовського залишається їхній внутрішній "український" зміст. Таке звернення до традиції та її стабільне культивування протягом майже цілого ХХ ст. дають можливість трактувати творчість митця як унікальне явище українського та європейського мистецтва.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Iсторія".