До змісту
Поліська вузькоколійка: бурштиновий шлях
Незвичайна колія завширшки 750 мм починається з пристанційного містечка Антонівка на Поліссі й простягається на 106 км аж до станції Зарічне. На шляху цієї вузькоколійної залізниці — первозданна краса соснових лісів, блакить озер і маловідомі туристичні атракції. Ця колія — свідок та безпосередній учасник історії розвитку транспорту 19–20 ст. Історію цю сьогодні ретельно зберігають місцеві мешканці. І не лише зберігають, а й розвивають далі.
Вузькоколійка Антонівка-Зарічне — місцеві мешканці називають її "поїздок", "вузька", "поліський трамвай" або ж "кукушка" — діє вже понад 115 років. Спочатку залізницю використовували для перевезення деревини, пізніше — торфу. Під час Першої світової війни вузькоколійка стала важливим стратегічним військовим об’єктом: за неї тривали запеклі бої, адже вона була чи не єдиним швидким засобом перевезення солдат та техніки через непрохідну болотисту місцевість.
У часи Другої світової війни залізницю було зруйновано. Через десятки років, у 70–80-х роках 20 ст., вузькоколійка отримала свій сучасний вигляд. Паротяги замінили тепловозами, оновили старі пасажирські вагони. Так було побудовано нове депо й прокладено дорогу, котра з’єднувала два поліські райони — Володимирецький та Зарічнянський.
Через економічну кризу 1990-х рр. вантажний рух припинився. Майже всі тепловози порізали на металобрухт. Постало питання про закриття залізниці. Утім, з огляду на те, що поліська залізниця була найважливішим засобом зв’язку з районними центрами, вона таки продовжила своє функціонування і досі щодня перевозить пасажирів.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Iсторія" та "Транспорт".