До змісту
Довгий шлях до вшанування
10 лютого, в день народження Василя Вишиваного, освячено місце для майбутнього пам’ятника видатному патріоту України. Історія Вільгельма Габсбурга (Василя Вишиваного) — нащадка австрійського імператорського роду, який усіма силами захищав інтереси нашої держави — є унікальною.
"Вже після того, як завершилися невдачею Українські національно-визвольні змагання 1917 — 1921 років, він брав участь у численних українських політичних акціях в еміграції, мав тісні контакти з Організацією українських націоналістів, за що, власне, й поплатився своїм життям. Радянська влада саме цей зв’язок і поставила йому в провину, коли він був викрадений більшовицькими агентами з англійської зони Відня. Його любов до України драматично завершилася ув’язненням: Василь Вишиваний помер у Києві в Лук’янівській в’язниці в 1948 році", - розповідає провідна наукова працівниця відділу історії Української революції (1917 — 1921 рр.) Інституту історії України НАНУ, кандидатка історичних наук Тетяна Осташко.
Місце, обране для пам’ятника (вул. Іллєнка, 39), символічне — неподалік від Лук’янівської в’язниці, де колись обірвалося життя Василя Вишиваного. Як зазначає Тетяна Осташко: "Варто відзначити, що справу встановлення цього пам’ятника взяла на себе українська громадськість. Це Музичний Батальйон, а також організатори вшанування пам’яті полковника Болбочана й встановлення йому пам’ятника. Слід сказати, що обидва герої також були пов’язані між собою, тому що навесні 1918 року, коли легіон Українських січових стрільців був переведений до Олександровська, де в цей час містився Другий запорізький полк під командуванням Петра Болбочана, діячі познайомилися і зробили спільну подорож на Хортицю".
"На моє глибоке переконання, нам такі герої дуже потрібні, їхню пам’ять потрібно вшановувати. І пам’ятників має бути набагато більше. Над цим має працювати й Інститут національної пам’яті й Інститут історії України. Тому що найважливішими рисами Василя Вишиваного, крім любові до України, була ще шляхетність і чесність. Можливо, тому стільки часу знадобилося для усвідомлення політичною елітою, що таких героїв потрібно популяризувати.
"Ще приблизно 2012 року ми пропонували перейменувати в Києві вулицю М.Гайцана на Печерську на честь Василя Вишиваного. Цей проєкт тоді не відбувся. Потім ми пропонували в 2014 році. Зрештою, перейменували, в Києві тепер є вулиця Василя Вишиваного, але вона десь у мікрорайоні ДВРЗ на задвірках (колишня вул. О.Дундича). Це дуже маленька вулиця, і ті, хто нею проходять, напевно, навіть і не здогадуються, хто такий Василь Вишиваний. Якщо в центрі буде такий пам’ятник, то в людей буде зацікавлення", — підсумовує Тетяна Осташко.
Встановлення самого пам’ятника планують здійснити вже цьогоріч — на День вишиванки.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Iсторія".