До змісту
Мовний блог: добрий день чи доброго дня?
Нещодавно в соцмережах учергове обговорювали, яка з форм, "Добрий день" чи "Доброго дня", відповідає нормі. Докинемо й ми трохи хмизу до дискусії.
Безперечно, форма добрий день! давніша, про що маємо багато свідчень. У народній мовній традиції вона була єдиною, про що, зокрема, свідчить і виникнення вигуку добри́день!
Народний мововжиток не орієнтується на частини доби під час привітання. Добрий день! або добридень! казали і кажуть, незалежно від того, настав ранок чи вечір. Це підтверджують численні спостереження за живим народним мовленням.
"В одному серіалі російське дієслово иди в усіх випадках переклали як ходи. Що це? Безграмотність чи в цьому є якийсь сенс?" ‒ запитує читач.
На переважній більшості української етномовної території, а також у класичній літературі панує дієслівна форма йди в спонукальних конструкціях (іди сюди).
Форма ходи характерна для говірок південно-західного наріччя, у художній літературі поширилася через активний вплив цих діалектів.
Проте немає підстав уважати, що форма ходи в спонукальних конструкціях (ходи сюди) замість іди стала нормативною.
Отож уживаймо йди сюди.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Мовний блог".