До змісту
Уривки з книги "ДВРЗ". Частина 3. ДВРЗ на суботнику
У день суботника на ДВРЗ завжди все було урочисто: "…в коммунистической бригадє с намі Лєнін впєрєди", – гучно лунало з великих "колоколів-динаміків", встановлених біля Будинку культури й Заводу. Скрізь буфети. Працівники Заводу впорядковували вулиці селища.
Постійно навідувалися начальники різних рангів, схвально відгукувалися про тих, хто працював на суботнику, і їхали далі – треба інших підбадьорити. Інколи начальники самі брали в руки лопату, особистим прикладом учасників суботника до трудових подвигів. Працювали повсюдно, суботник вважався всесоюзним.
Протягом дня у точно визначений час у районні інстанції надавалися відповідні звіти: скільки на даний момент чого зроблено, прибрано або вироблено, якщо суботник влаштовувався на робочих місцях.
Районні органи доповідали міським, ті вище. Запізнення з наданням такої інформації вважалося надзвичайною подією з наперед відомими наслідками. “Зверху” зразу мали знати, скільки, де й чого прибрано та вироблено, і на скільки більше, ніж минулого суботника. Виробити або прибрати менше мало хто наважувався.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Бібліотека".





