До змісту
Країна троянд (вимушена подорож). Частина 3.
Весна набирала обертів, температура повітря піднялася до плюс 22-х градусів. І я набралася духу пройти до моря, йшла 20 хвилин – воно того варте. Його фотографувала – це було неймовірне почуття і я зрозуміла, що фотознімка – моя Стихія, як і Море. До нього ходила через день, або сама, або з рідними, з маленькими правнуками.
Йдучи до пляжу, проходила повз ятки, в яких пропонувалося все, що потрібно для відпочинку на морі. Познайомилася з однією із продавчинь. Одного дня
була цікава розмова:
-Моя родичка працює у банку і вона каже, що українцям видають багато грошей. У нас теж є люди, котрі потребують матеріальної допомоги.
-Ці люди мають дах над головою. До Болгарії приїздять українці, які не мають нічого, бо їх домівки повністю знищені, вони втратили все, що накопичували
за все своє життя.
По Україні кожен день гатять ракети по цивільних об’єктах: лікарнях, школах, музеях, домашніх господарствах. Українці, котрі приїхали, вони влаштовуються
на роботу.
-Так, це правда, - погодилася зі мною моя нова знайома, - тут на ринку працюють українки.
15 квітня прийшов лист від знайомого, відповіла йому, написала про свої справи. Погода почала псуватись, надійшли хмари, температура знизилася до плюс 8, і прилетів ураганний вітер.
До номеру постукалися і зайшла наша українська волонтерка:
-Ваша родина може записатися на гуманітарну допомогу, якщо такої потребуєте.
-Дякуємо, я запишусь.
Я записала для молодшого правнука підгузки, засоби гігієни та ліки для мене. Десь через 10 днів нам приносять маленький тюбик зубної пасти,
кусочок мила та рулон туалетного папірця.
-Все інше, що записали, можете під’їхати до нашої адміністрації і там отримати. А Ваших ліків у нас немає. За день-два приїде машина з речами та
дитячими іграшками.
-Дякуємо!
Із речей ми нічого не вибрали, а іграшки виклали на столик для загального користування у дворі.
Одного дня спробувала піднятись пішки на шостий поверх, у мене це вийшло і я була задоволена – це була моя перемога над ковідом-19! Коли підіймалася, на якомусь балконі сидів кіт, він мене побачив і зупинив свій здивований погляд. Я з ним привіталася, усміхнулася і кивнула головою. Кіт у відповідь теж усміхнувся мені і кивнув головою. Це біженці приїхали - хто з котиками, а хто із собачками. Мабуть, кіт впізнав в мені українку, тому привітався. Така приємна несподіванка.
Сьогодні, 17 квітня, християни західного обряду святкують Великдень. На обід в ресторані до меню додали смачний куліш, крашанки та червоного вина, хто скільки вип’є.
У понеділок, 18 квітня, до нас приїхала у гості молодша онука. Це було свято для всієї родини! Вона привезла, що я її просила, а також передала мої ключі від київської квартири. Онука у нас проїздом до Італії, куди збирається на конференцію.
20 квітня висіла об’ява, що о 16:00 біля готелю ‘Кубань’ проводиться мітинг на підтримку України. Погода була хмарна, а коли мирні мітингувальники зібралися, почався дощ. Біженці просили допомоги для України у війні, яку розпочала росія. Мітинг тривав недовго, бо дощ посилився, а люди були з дітьми. Мої рідні теж там були з діточками, разом із малюком. Я за станом здоров’я сиділа у номері. А в Україні Верховна Рада продовжила до 25 серпня військовий стан.
Погода вітряна, біля моря холодно і діти вирішили проїхатись до туристичного комплексу Акве Каліде – лат. AquaeCalidae, в перекладі – «У гарячих вод». Їхали всією компанією, найменший у машині спав. Територія комплексу зелена, гарно упорядкована. На вулиці з кранів біжить вода до 40 градусів. Багато людей безкоштовно набирали цю воду у великі ємкості. Ми трохи погуляли у лісочку, перекусили і повернулися до свого готелю.
Трохи додам інформації про цей туристичний комплекс. Він знаходиться у Бургаській області. Цю місцину відкрили ще до нашої ери у V - IV тисячолітті, про що свідчать артефакти, які знаходяться у маленькому музеї. З тих давніх часів і до сьогодні мінеральні гарячі води притягують до себе. Тому виникла красива легенда, яку пропоную читачам.
У давньогрецькій міфології чарівні та звабливі Німфи були покровительками джерел і природи в цілому. У Океана та Тефіди було більше 3000 нащадків. Поет Гесіод (VIII – VII вв. до н.е.) стверджував, що нікому не під силу перерахувати їх імена. Деякі з них були охоронницями морських вод – їх звали Океанідами. Інші з них були німфами річкових вод – ймення мали Наяди.
Вважалося, що джерела, які охороняли Німфи, були цілющими, а деякі дарували вічну молодість та безсмертя. Легенда сповіщає, що три з тих Німф були охоронницями цілющих мінеральних джерел у древньому місці Акве Каліде. Але дівчата були зваблені, не зберегли своєї цнотливості, за що боги, розгнівавшись, перетворили їх у камінь. Вже в I тисячолітті до н.е. святе місце Трьох Німф біля гарячого мінерального джерела було священним для фракійців. Протягом століть паломники з різних країн збиралися до святині, яка притягувала їх незвичною цілющою силою.
Сьогодні, 24 квітня, наш Великдень. На сніданок додали крашанку та скибку солодкої булки, на обід пригостили болгарським вином, а на вечерю на десерт було морозиво.
28 квітня Конгрес США більшістю проголосував за ленд-ліз для України. Цей законодавчий акт має спростити надання великих обсягів зброї України. Дай Боже, щоб це скоріше сталося.
Цього ж дня я пройшла до моря і пірнула в його хвилі, вода ще прохолодна, але заряджає енергією і я швидко, за 10 хвилин була вже біля свого корпусу. Пообідала з великим апетитом і задоволенням. Такі прогулянки покращували мій стан. У середу, 4 травня, знову був мирний мітинг українців на площі біля готелю, як і в минулий раз. Але я про це дізналася пізно, бо не виходила з номеру.
Міжнародні новини: у Польщі, у Варшаві 5 травня проходить донорська конференція, ініційована Польщею та Швецією для збору коштів Україні.
Діти з онукою поїхали до Софії по справах. 7 травня молодша онука була вже в Італії.
У неділю, восьмого травня, проводилося засідання Великої Сімки, на якій віртуально була присутня Україна. А ще восьмого травня був День весілля доні із зятєм, але вони в цей час були у Туреччині. Ходила по крамничках та придбала дві літні сукні, бо погода вже готувалася до тепла.
У середу, 11 травня, молодша онука телефонувала вже з України. А мені телефонувала медсестра з кардіології, питала про моє здоров’я, казала, що буде телефонувати щомісяця. 13 травня я їздила на автобусі до місцевої поліклініки і зробила розгорнуту платну ЕКГ, вона краща, ніж була в січні цього року, коли після звернення до сімейного лікаря додому приїздили кардіологи з паліативної служби, яка відкрилася в Дніпровському районі нашого міста.
16 травня день народження моєї покійної сестри Зої, їй було б 80 років. Царство Небесне її душі. Вона покоїться на Північному кладовищі у Києві.
17 травня родина написала заяву на соціальну допомогу. В черзі ми стояли з кінця березня, а отримаємо її через місяць-два. Мені видали талончик, на котрому позначено: «АСП – Дирекция «Социално подпомагаме» Поморие 2, № ………. 17.05.2022». А на дверях був записаний режим роботи організації: «РОБОТНЕ ВРЕМЯ за административно обслужване на граждани от 09.00 ч до 17.30 ч БЕЗ ПРЕКЪСВАНЕ». З приводу цієї допомоги з донею була не дуже приємна бесіда, бо я відмовлялася отримувати соціалку, а хотіла їхати додому.
19 травня в Україні День вишиванки. До їдальні, хто міг, прийшли у вишиванках. 21 травня День Європи. Ввечері нас пригостили морозивом.
Окремо хочу подякувати старшому кухарю пані Ліні за якісну їжу. Вона готувала як для себе: борщі були справжні українські, як і всі інші страви, бо вона
була з Києва. Ми з нею часто залюбки спілкувалися. Коли випадково зустрілися з Ліною у ліфті, вона запитала про мій вік. Я відповіла, вона
обійняла і зізналася:
-Я Вас люблю! У мене «нюх» на добрих людей. Вперше Вас побачивши з палицею, дуже зажурилася, а тепер Ви зовсім інша!
-Це Ваша їжа мене вилікувала.
-Я завтра від’їжджаю в іншу країну, тому дарую Вам картку на проїзд у ліфті.
-Дякую! А я Вам даю свою візитівку. Може в Києві колись зустрінемося.
Двадцять третього травня в Україні відзначають День Героїв. 24 травня – Воєнний стан продовжено до 23 серпня 2022 року. 29 травня День Києва. Послала вітання киянам. На столі реєстрації була об’ява: «Кто планирует оставаться в отеле после окончания программы (31.05.2022), пожалуйста, подойдите к Катерине для регистрации».
Вийшла погуляти з онуком біля корпусу на дитячий майданчик. Присіла на лавочку, до мене підійшла жінка і запитала, чи може вона поспілкуватись зі мною.
-Будь ласка, місце вільне, давайте поговоримо.
-Ми живемо на першому поверсі, на північній стороні, в номері дуже холодно, то я виходжу погрітися. Ми тут з онукою, вона школярка. А Ви де живете?
-Ми із родиною займаємо площу на шостому поверсі, У нас завжди сонце. Приходьте до нас у гості, подивитесь на гори.
-Дякую! А Ви їдете після 31 травня?
-Ні, ми не виїжджаємо.
-Це добре. А ми їдемо до свого Дніпра. Щоб залишитись, треба гроші, а в нас їх немає. У Дніпрі залишилися рідні, та у них теж немає грошей, бо багато
підприємств позакривалося.
Наш місцевий олігарх сидить у бункері, кажуть люди, що він звернувся до вовика з такою погрозою: «Якщо ти тільки посмієш вдарити по Дніпру, то рознесемо
твою берлогу!» Тож сподіваємося, що в місті буде тихо від пострілів.
Ми ще трохи «попасли» наших онуків і поїхали на наш шостий поверх.
-О! Як у вас гарно!
Та не встигли ще пройти до номеру, як побачили на балконі багато великих чайок. Діти були у захваті! Птахи кружляли над чимось та геготіли, а коли
побачили нас, то стрімко почали відлітати. Ми зайшли на балкон і побачили безлад: валялися кульки та кришка від кастрюльки, у якій було щось смачненьке,
та чайки все розхватали.
-Така несподівана зустріч із морськими великанами! Таке у нас вперше. Та Ви ходіть по всьому балконі і оглядайте зі всіх сторін панораму нашого
узбережжя, а я тут трохи поприбираю.
-Такий гарний краєвид і гори видно! – із захопленням проказали дніпровчанки.
- Дякуємо Вам, ми вже підемо, бо треба збиратися у дорогу.
В кінці травня я проводжала цю жінку з онукою на автобус, що йшов до Києва, а потім до їх рідного міста. Автобус був повний, бо багато українців-біженців
поверталися до своїх домівок – до тих, що вціліли після бомбардувань.
Наша родина залишилася ще на місяць у цьому готелі і в тому ж номері, ми тільки заплатили за їжу на місяць і за проживання. 2 червня українським біженцям пов’язали червоні браслети, без яких їжа не видавалася. Нас перевели у другу зміну, бо в першу відпускали школярів, що приїхали із Києва.
А ще приїхали на канікули польські студенти. З цього приводу в залі був відновлений інтер’єр. У холі з’явилося оголошення: «ВНИМАНИЕ! Новое расписание: завтрак: 8.30 – 9.30, обед: 12.30 – 13.00, ужин: 18.00 – 19.00».
П’ятого червня приїхав чоловік старшої онуки, щоб перевезти родину у більш дешеве місце. Проживання в цьому готелі йому не сподобалося, сказав, що дуже дорого. З цього приводу та ще з іншої причини відбулася не дуже приємна розмова у нашій родині.
Шостого червня погода змінилася, почався невеликий дощик. Я взяла велику чорну парасольку і пішла прогулятися. І не дарма, бо побачила болгарське чудо - троянди під дощем. Троянди і так дуже чарівні, а особливо під дощем. Ця квітка любить багато вологи і в дощик стає найяскравішою квітковою принцесою. А ще тому, що болгарська троянда дуже велика і її саджають всюди. Біля кожного готелю обов’язково ви побачите декілька великих кущів болгарської троянди. Моя прогулянка мене задовольнила і, звісно, я робила фото на згадку.
Пропоную читачам пізнати легенди та реальність про цю неймовірну квітку. Ось що подає нам Вікіпедія (скорочено). «Троянда – провісниця щастя», - кажуть болгари. Серед них живе романтична легенда про закоханих Добромира та Лею, бо коли двоє зустрінуться серед троянд, то обов’язково покохають одне одного. Окрасою Болгарії та її національним багатством є Долина троянд. Долина троянд або Розувата долина – поля олійної Дамаської троянди в Казанликській улоговині у підніжжя гір Стара Планина між містами Казанлик і Карпово. До Європи Дамаська троянда була завезена у ХІІІ столітті. У 1903 році в Болгарії вперше був проведений Міжнародний фольклорний фестиваль троянд. А у 1984 році в Долині троянд було відкрито Музей троянд, в якому демонструються фотографії, документи і матеріали про 330-річну історію болгарського виробництва троянд і традиційної культури.
Іще одна легенда, яку пропонує блог «Мандрівник – пам’ятки Болгарії». Індійські легенди розповідають, що найгарніша на світі жінка Лакшмі народилася з квітки троянди, що складалася з 108 великих і 1608 маленьких пелюсток. Вішну, хранитель радості та веселощів, побачивши чарівну красуню в її трояндовій колисці, розбудив її і взяв собі за дружину. З цього моменту Лакшмі стала богинею краси, а бутон троянди, котрий був її одягом, став символом божественної таємниці, тому для всіх народів сходу троянда стала священною. Від себе додам, що болгарська троянда – це дійсно неперевершена природна краса.
Повертаємось до наших реалій. З рідного міста страшна новина – на завод впали чотири ракети, випущені з Каспію. «З початку війни Росія випустила по містах України 2,6 тисяч ракет». - Повідомив Зеленський у зверненні до українців 09.06.2022.
Розмовляла із молодшою онукою, у них тривають сирени. Після всіх новин у мене піднявся знову тиск – 170 на 100. Десятого червня захворіли онуки на застуду, температура 38. Два дні полежали, і все минулося.
А на Сонячному Березі вже почався курортний сезон. Готелі готувалися до цього заздалегідь. Поруч з нами був елітний готель. Його працівники виносили у діжках пальми і ставили їх біля столиків та біля басейну. Басейни тут теж готують зарання: спочатку добре миють голубий кахель, дезінфікують, а потім наповнюють водою, яка ввижається на вигляд морською.
Ще хочу трохи розповісти про тутешні вечори. Ще з кінця травня у деяких готелях почалися дискотеки. Мушу зауважити, що гучність музикальних творів була на найвищому рівні. Та вони дотримувалися норм розпорядку і о 23-й годині все замовкало, як по чарівній тростинці. Біля нас впритул було 4-ри готелі. В одному якогось дня грали весілля, тож музики грали чи не всю ніч. Іншим разом у другому готелі у когось був ювілей з дня народження. Музика була лірична, тиха, при цьому ювіляр після 24-ї години освіжав себе у басейні.
У нашому готелі волонтери теж почали проводити дискотеки з 8-ї вечора. Мої рідні із найменшою дитиною зацікавилися цією подією і ввечері вже чекали на веселе дійство. Так проходили наші вечори.
«Вечірній Київ», 22 червня 2022 року (скорочено): «Доведіть готовність відстоювати власні цінності, які Україна вже відстоює, - Володимир Кличко звернувся до політиків ЄС. – Завтра у Брюсселі для України – вирішальний день. Надання статусу кандидата в члени ЄС Україні буде першим питанням засідання Європейської ради на рівні глав держав та урядів країн-членів, яке відбудеться у Брюсселі 23-24 червня».
Він нагадав, що на Майдані 8 років тому звучало: «Україна – це Європа». Відтоді українці щодня захищають право бути частиною Європи. І платять за свій вибір життям захисників і мирних мешканців. Рідний брат та головний помічник у воєнний час мера Києва, запевнив європейців, що українці вміють і готові багато працювати, щоб зміцніти свої позиції у ЄС. Але головне, що і сама Україна не лише щит для Європи, а й нові можливості», - наголосив Володимир Кличко. – Написала Ольга Скотнікова.
Міжнародна інформація. 23 червня 2022 року Європейська рада на саміті у Брюсселі надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією. «Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами», - сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
26 червня 2022 року почався саміт лідерів Групи семи (G 7), на якому світові лідері обговорюватимуть критичні глобальні виклики, спричинені російським повномасштабним вторгненням в Україну. Начебто позитивні дії для нашої держави та як вони будуть втілюватися у життя, час покаже.
А на 27 червня рідні десь дістали торт, всередині якого стояли магічні дві сімки та різнокольорові гелеві кульки. Загасивши сім свічок, задумала мрію. Подякувала дітям за допомогу при лікуванні ковіда і за це свято для мене.
В цей же день була екскурсія. Ми поїхали до маленького Старого Міста, що розташований на півострові між курортом Сонячний берег та містом Поморіє, який територіально відноситься до громади міста Несебър. Ця невеличка місцина є найстарішою в Європі, бо має безліч руїн стародавніх церков різних століть, датованих до нашої ери, і в 1983 році включена до списку світової Спадщини ЮНЕСКО. В місті вузенькі бруковані вулички і своїми численними ятками з різнобарвними товарами нагадують Андріївський узвіз у рідному місті в святкові дні. Звісно, що ми робили фотознімки.
Відчувши полегшення у здоров’ї, пішла до моря, вирішила трохи поплавати. Зайшла до глибини по шию, повернулася, щоб пливти, та руки не змогла підняти: вони мене не слухалися, зовсім відмовили. А ззаду підійшла велика хвиля і накрила мене з головою, я впала, стукнулася колінами об камінці. Ледь піднявшись, бо хвиля за хвилею мене нагинала, дійшла до берега. Більше плавати у мене бажання не виникало.
В інші дні ходила по краю моря, дивилася на тутешні готелі. Вони збудовані один біля одного і відкриті для відпочиваючих. Привернула увагу одна помпезна забудова – це великий архітектурно-художній ансамбль. Півколом стоять статуї Янголів-Богів, по боках центрального входу - постаті вершників на конях, а в центрі, перед фасадом, велична статуя якогось римського імператора. Потім я дізналася, що це Imperial Palace Hotel, п’ятизірковий, за 30 метрів від берега моря. Був відкритий у 2003 році.
Кілька слів про архітектуру Болгарії (Вікіпедія, скорочено). Сучасні та історичні пам’ятки, що мають архітектурну та історичну значимість, сформувалися у північно-східній частині Балкан, де віддавна жили фракійські племена та була мережа грецьких колоній-полісів. До нової архітектури належить Народний театр «Іван Вазов», побудований у Софії. Також у Софії дієва Судова палата.
Найпомітнішим архітектурним явищем Болгарії після звільнення від Туреччини став палац «Евксиноград», який розташований на північ від Приморського парку міста Варна. Побудований як літня резиденція князя Александра I Батенбнрга (1890-ті роки). В Русе, також у цьому році італійський архітектор Валентино спроектував римо-католицький собор Святого Павла. У Варні в 1912 році було побудовано Національний театр, фасади якого створюють враження пластикою французького бароко.
Антоніна Просєкова
15 листопада 2023 року
Австрія
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Пишуть читачі" та "Російсько-українська війна".