Сайт Л і с к и         Головна    Про сайт    Довідка   Архів новин   Гостьова   Пошук


До змісту 


Дніпровський вояж: перша зупинка

Четвер, 08.06.2017 21:49   
Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б’є…

   У квітучу травневу пору приємно прогулятись не тільки парками, а просто вулицями нашого міста, на яких велике розмаїття квітучих дерев, а особливо каштанів. Нагадаю дещо про це чудове дерево. Його з’явою у Києві офіційно вважається 1826 рік Але кажуть, що в місті є давнішій каштан, якому більше 350 років, і росте він біля стародавнього монастиря у Китаївській пустелі. І цей каштан мовби посадив Петро Могила. А ще кажуть, що на території Печерської Лаври є каштан, вік якого майже триста років, та цьому немає підтвердження. Тільки у ботанічному саду імені Фоміна нам точно кажуть рік народження їхніх каштанів - він більше 150 років, і за ними дуже ретельно доглядають наукові співробітники.

   Загалом у Києві налічується більше мільйона цих дерев. Любов до них кияни засвідчили на гербі міста, а 1983 року на мапі міста з’явився новий топонім - вулиця Каштанова, що прописалася у Деснянському районі. У 2014 році у парку на Нивках висаджено 104 деревця на честь Небесної Сотні із табличками прізвищ кожного Героя. А в Маріїнському парку встановлено скульптуру «Бронзові каштани», 2009 р., які символізують життя. Сотворив цей пам’ятник В.Осадчий і біля залізних розкритих колючих кожушків каштанів автор висадив молодих живих родичів.

   Каштан київський є не тільки символом міста, а й є символом київської флори, музики, живопису та солодощів у вигляді Київського торту, на яких зображені листя і магічні білі, рожеві, або червоні суцвіття. «Цвітіння каштанів у Києві – це аналог японського цвітіння сакури» - вважає режисер Олексій Кужельний, і я з ним погоджуюсь. А одне подорожнє бюро нашого мегаполісу пропонує киянам і гостям столиці цікаву екскурсію «Каштани Києва».

   А я запрошую читачів до уявного міні-туру на 118-му автобусному маршруті, котрий почав діяти в місті з лютого цього року. Але не по всій його ділянці, а тільки по тих зупинках, що пролягають по нашому районі, що і обумовило назву заголовку. Їх в нашій подорожі буде десять. Рушаймо!


Починаємо з першої зупинки - станція метро «Чернігівська».

   Згадайте і порахуйте і вийде, що «Чернігівcька» - 11-та станція Київського метрополітену. Добре знаємо, що вона межує між станціями «Дарниця» та «Лісова» і входить до Святошинсько-Броварської лінії. Станція, як ми бачимо і відчуваємо, що вона наземна. Відкрили її 4 жовтня 1968 року і звалася вона тоді «Комсомольська» на честь 50-річчя ВЛКСМ. Перейменували її з відомих причин і сучасну назву вона носить з 2-го лютого 1993 року.

   Архітектурний образ станції дуже простий. Зведена «Київметробудом» за проектом І.Л. Масленкова, В.С. Богдановського та Т.О. Целіковської. Станція обслуговує житлові масиви Дніпровського та Деснянського районів.

Вояж-1

   Вздовж лінії метрополітену пролягла вулиця Попудренко, яка відноситься до житлового масиву Соцмісто. Вулиця виникла в середині ХХ століття під назвою 646-та Нова. Сучасну назву отримала 1953 року на честь радянського партійного і державного діяча Миколи Попудренка (підполковника НКВС), тому законом про декомунізацію внесена до списку вулиць, що підлягають заміні.

   На цій вулиці маємо невеличке наукове містечко. Так під № 50 нас зустрічає Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва НАМН України. У 2001 році перед центральним входом інституту відкрито пам’ятник Олександру Марзеєву - бюст з білого мармуру.

Вояж-1

   На сірій мармуровій стелі слова академіка: «…И все таки, будущее принадлежит гигиене…». Як бачимо, міркування медика стали пророчими. В науково-дослідному інституті вирішуються актуальні задачі гігєни навколишнього середовища, медичної екології, проблеми захисту населення від шкідливих антропогенних чинників довкілля, раціоналізації гігієнічних умов життя населення України.

   Президія НАМН України своєю постановою від 29 квітня 2015 року перейменувала ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім.. О.М.Марзеєва НАМН України» в ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М.Марзеєва НАМН України». Загальна кількість співробітників – 354 особи. Із них: науковців – 219; докторів наук – 32; кандидатів наук – 63.

Вояж-1

   Щорічно публікується близько 400 наукових робіт у вітчизняних і зарубіжних виданнях. З 1990 року заклад очолює директор, Андрій Михайлович Сердюк, академік НАМН України. Побажаємо цьому закладу нових відкриттів у науці і попрощаємося з ним.

   Зовсім поруч, під номером 52 – знаходиться ВАТ «УКРПРОЕКТБУДСЕРВІС». Назва каже сама за себе.

Вояж-1

   А під номером 54 – ДНВП «Картографія» - Український державний науково-виробничий інститут зйомок міст та геоінформатики ім. Анатолія Шаха. Всі наукові установи прикрашають великі дерева квітучих каштанів.

Вояж-1

   Ще далі, на території колишнього Дарницького шовкового комбінату не так давно розмістився Арт-завод Платформа, який оживив спустошені цехи ДШК. Раз на місяць тут проходить Кураж-Базар, який залучає до свого проекту цікаві мистецькі заходи. У травні 2017 року в них прийняли участь артисти театру класичного індійського танцю НАКШАТРА. Цього року Індія відмічає 70-ліття своєї незалежності і 25-ліття дипломатичних відносин з Україною.

   У протилежному напрямку по вулиці Попудренко, яка має довжину трохи більше 4-х кілометрів, серед квітучих каштанів, акації і бузку розмістилися будівлі медичних закладів.

   Під номером 34, знайома більшості мешканцям, оригінальна споруда - Київська міська курортна бальнеолікарня профспілок України. Збудована у 1984 році. У лікуванні застосовують різні морські солі, грязі з курортів Прикарпаття та сучасні фізіотерапевтичні методи. Більш повну інформацію про цей заклад можна знайти на сайті «Приглашает Киев».

Вояж-1

   Між вулицею Попудренко та лінією метрополітену чудово почуває себе невеличкий парк, закладений у середині ХХ століття. Є в ньому і реліктові дерева і наші вікові сосни, і молоді каштани та різні кущі. Парк полюбляють місцеві жителі та їхні чотирилапі друзі. У цьому парку трохи й перепочинемо.

З вами була Антоніна Просєкова.
2 червня 2017 року.



Продовження


   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Пишуть читачі".


Вам була корисна ця стаття?

Антоніна Просєкова 11.06.2017 12:57
Дякую редакції за публікацію невеличкого художньо-довідкового циклу. Я започаткувала його, тому що не знайшла екскурсій по Лівому берегу Києва.Хіба що "Интересный Киев" іноді пропонує локальні подорожі. І мене обурило, коли гостям, що приїхали на Євробачення-2017, не було запропоновано ні однієї екскурсії про наше Лівобережжя. На писання цього циклу маю моральне право, як корінна киянка і як людина, що закінчила Краєзнавчий факультет Університету Третього віку.

Можете додати свій коментар

Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів):