До змісту
Уривки з книги про історію Дніпровського району столиці. Частина 44
До уваги читачів - уривки з історико-краєзнавчого видання "Освячений Дніпром", яке вийшло в світ у 2019 році з нагоди 50-річчя заснування Дніпровського району міста Києва. Книга передавалась у всі бібліотеки району.
Наступного, 1939 року бюджет району поповнився 8,618 млн крб, більшу частину з яких було спрямовано на розвиток комунального
господарства, зокрема каналізаційної мережі. Справа в тім, що її відсутність не лише постійно загрожувала спалахами захворювань,
а й стримувала житлове будівництво в районі.
Звісно, великі підприємства мали власні очисні споруди та локальне водопостачання, але житловий сектор у цьому сенсі значно відставав.
Щоб вирішити проблему із забезпечення людей якісною питною водою, за кошти місцевого бюджету було придбано установку для буріння
свердловин для районного відділу комунального господарства.
Завдяки цьому обладнанню до кінця 1939 року загальна кількість доступних точок із чистою водою в районі сягнула 1322 одиниць. Умови
життя в районі відчутно покращував розвиток торгівельної мережі. Протягом чотирьох років було зведено 86 магазинів і на 1939-й рік
їх загальна кількість становила 174 одиниці.
Крім того, цього ж року в Новій Дарниці з’явився ще й критий колгоспний ринок, збудований коштом району, тобто на гроші платників
податків.
У вересні 1939 року розпочалася Друга світова війна, зініційована двома найкривавішими тиранами ХХ століття. Від моменту свого приходу до влади Й. Сталін цілеспрямовано готував країну до масштабної військової агресії, відтак усі сфери життя суспільства пронизала мілітаристична складова.
Не стало виключенням і дозвілля громадян Країни Рад. Створений 1938 року Дарницький районний комітет ТОСАВІАХІМу прискіпливо слідкував за тим, щоб вільний час дарничан проходив з користю – на заняттях із "військово-прикладних видів спорту".
У той історичний період у СРСР було своєрідне бачення щодо того, як має виглядати спорт. Наприклад, до цієї категорії належали кулеметний гурток, створений на ДВРЗ, стрілецький гурток вагонного депо, гурток із вивчення основ організації протиповітряної та хімічної оборони на станції "Дарниця", а також курси підготовки мотоциклістів для підрозділів бронетанкових військ регенератно-гумового заводу.
У звітних документах того часу, які збереглися в архівах ДВРЗ, міститься інформація що лише за 10 місяців 1939 року ТОСАВІАХімівська організація заводу зросла більше як удвічі – до 415 осіб, а в жовтні того ж року при заводі відкрилися й курси підготовки медсестер.
Попри все, масові заходи з військовим нахилом користувалися великою популярністю у молоді. Так, газета "Стахановець м’ясокомбінату" пафосно повідомляла про воєнізований піший похід за маршрутом Київ–Житомир–Київ, в якому взяли участь 150 комсомольців підприємства, а газета паровозного депо "Дарницький гудок" розповіла про воєнізований 8-кілометровий марш-кидок комсомольців у протигазах. Що цікаво, підготовка бійців для Червоної армії відбувалася не лише за рахунок держбюджету, а й коштом місцевих громад і підприємств. Наприклад, із Дарницького районного бюджету фінансувалися щорічні двомісячні курси допризовників на базі спеціально обладнаного літнього табору.
Влада всіляко заохочувала молодь до здобуття дефіцитних військово-технічних спеціальностей. Наприклад, збереглося декілька газет із статтями, присвяченими піонервожатій середньої школи № 127 Ганні Білоіван, яка без відриву від виробництва навчалася в авіаційному гуртку й здобула фах пілота.
Довідка. 17 січня 1939 року відбувся Всесоюзний перепис населення, згідно з яким до складу Дарницького району входило вже 18 населених пунктів, в яких мешкало 54 046 громадян. Зокрема, це Стара Дарниця (3085 мешканців); Нова Дарниця (11674); Воскресенська Слобідка (1403); Передмостова Слобідка (8539); Микільська Слобідка (8113); Кухмістерська Слобідка (1771); хутір Червоний (823); хутір ім. Шевченка (1593); хутір Биківня (536); селище ДВРЗ (3581); селище Фанерного заводу (1783); селище Київлегпромбуду (6536); село Осокорки (2211); село Позняки (1764); Дарницьке лісництво (146); Микільське лісництво (68); Броварське лісництво (167); роз’їзд Бортничі (193).
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Бібліотека".