До змісту
Вірш з Ірпеня
Олександр Ірванець передає рашистам полум'яний привіт з розтрощеного Ірпеня:
З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!
Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь.
Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.
З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь.
Я ніколи не прощу Росію.
...Чом відводиш очі, Білорусь?
Прим. ред. "Ліски": фото українського письменника і перекладача Олександра Ірванця - із замітки нашого сайту "Як звали короля: Ма́тіуш, Мате́уш чи Ма́цюсь?" (2016 рік).
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Бібліотека".