Вівторок, 02.05.2017 20:05   

   Як було зазначено раніше, цей рік у нашій державі проходить під знаком Японії. А в Києві давно вже існує куточок країни, де сходить сонце. Тож, запрошую читачів до віртуальної подорожі - до парку, що простягається між вулицею Кіото та Броварським проспектом. Парк невеличкий, займає всього 13, 1 га, але він має родзинку, якої не мають великі парки нашого міста.

   Ця земля у ХІХ столітті належала до Броварської волості Остерського повіту Чернігівської губернії і була дачною місцевістю, яка ховалася у віковому сосновому лісі. Тож не дивно, що в цій зеленій зоні вас вітатимуть високі, з товстими стовбурами і волохатим великим гіллям вічнозелені красуні – сосни. Є там і молоде покоління цих дерев, а є і цьогорічні саджанці.

   З’ява парку відбулася ще у далекому 1972 році на знак дружби і співпраці між столицею України Києвом та культурною столицею Японії – Кіото. Тож бачимо, що йому вже сорок п’ять років! Мабуть, з цього приводу мери міст Києва та Кіото вирішили зробити реконструкцію японського саду зі ставком і переробити його в оазис краси та гармонії в кращих традиціях садово-паркового мистецтва, як повідомляється з реклами, що зустрічає нас перед входом до зеленої зони біля метро «Лісова».

   Невеличкий відступ про місто Кіото (Хей’ан). Воно є одним з найбільших мегаполісів Японії, а з 794 по 1868 рр. значилося столицею цієї держави і залишається головним культурним центром. Імператорський Палац на його території – одна з визначних його пам’яток, в якому розбитий сад каменів храму Реандзі, місце для глибоких роздумів про красу всього сущого. В Кіото знаходиться більше 1600 буддистських і 600 синтоїстських храмів. Знайти їх можна у долині Осака на острові Хонсю біля Японського моря.

   Повертаюся до нашого парку. З вересня 2011 року спільно з членами японської делегації була висаджена в ньому АЛЕЯ САКУР, яка налічує 360 саджанців. Через рік, 28 квітня 2012 року в парку відбулася урочиста церемонія фіксації цієї алеї – 987 метрів. Зазначу, що у Мукачевому на Закарпатті довжина алеї цих дерев складає 1131 метр, а алея сакур біля АЕС «Фукусіма-1» дорівнює 2,2 км.

   Чому вона така чарівна – ця квітка!? «Вирощують її заради розкішних суцвіть, які навесні покривають дерева в неймовірній кількості. Їхня чарівна краса сприяла масовому поширенню у багатьох країнах світу. В Японії вона є національним символом, а її цвітінню художники й поети присвятили й присвячують численні полотна та вірші. Для японців вона – символ любові й мужності, жіночої молодості та краси. А для всього світу весна в Японії – це пишнота квітучої сакури – дар безмежної щедрості природи. Саме японці це прекрасне видовище визнають як одне з найбільших національних свят – ханам. Свято милування квітучою сакурою – це поклоніння красі батьківщини, чистоті, вірності й шляхетності людських відносин. Ієрогліф «хана» означає квітка. Дослівно «ханамі» перекладається як милування квітами.

   За тисячоліття в Японії зусиллями багатьох поколінь виведені форми з великими махровими (до 50 пелюсток) квітками, які нагадують хризантеми, троянди й півонії. До цього додалася широка гама забарвлення: білосніжне-біле, рожеве, червоне, жовте, зелене, строкате» – пише Лариса Марущак («Дім, сад, город», №3, 2017).

   Ще додам, що сакуру часто відображають на кімоно, зонтах, філіжанках. Самим популярним ім’ям для дівчинки вважається Сакура. Самому старому дереву сакури біля 2000 років. Воно має звання національного пам’ятника природи.

   Парк виконаний у японському стилі. З міста Кіото він отримав подарунок – гранітну пагоду – квадратну багатоповерхову п’ятиметрову колону – японську (дзенську) ступу, яка сприятливо впливає на навколишню місцевість. Пагода – «вежа скарбів» - буддистська чи індуїстська споруда культового призначення. У різних країнах до пагод відносять різні типи споруд. У Японії пагодами називають багатоярусні башти, які використовують як храми або місця молебну. Пагода встановлена біля рукотворної гори з обрисами Фудзіями – найвищої гірської породи Японії. А маленьке озерце, що поруч, символізує море. Бо, як відомо, Японія острівна держава і з усіх сторін її омиває велика вода.

   Пройти до пагоди можна крізь Торії, що встановлені зі сторони вулиці Кіото. Торії – ворота перед святилищами, які уособлюють межу між суєтним і божественним просторами, позначаючи вхід до світу богів. Вони залишаються однією з головних деталей класичного японського саду.

   В центрі парку розташований сад каменів – камінь почесного сидіння, камінь печерного виду, камінь-охоронець, камінь місячної тіні – вони мають глибинний філософський зміст.

   Крім сакури рожевої та білої в парку зустрічаються і інші фруктові дерева, які милують око своїм цвітінням, а також парк прикрашають різні кущі.

   В парку буде приємно провести час як дорослим, так і малечі, для котрих зроблено яскравий дитячий майданчик.

   Приємної прогулянки парком! Пропоную читачам фотознімки, які я робила з другого по двадцять восьме квітня цього року.

Антоніна Просєкова
1 травня 2017 р.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Фото".