Сайт Л і с к и         Головна    Про сайт    Довідка   Архів новин   Гостьова   Пошук


До змісту 


Історія однієї ялинки

Четвер, 24.12.2015 22:55   Оригінал статті - на сайті газети "Магістраль".  Автор - Микола Павлюк.

Володимир Андрійович Барановський    Напередодні Нового року приємно згадати його головний символ, який знайшов притулок у дворі Дарницького вагоноремонтного заводу. Про те, як це відбулося, свідчить унікальний фотознімок, що зберігається у музеї ДВРЗ.
   На ньому колишній керівник цього підприємства Володимир Андрійович Барановський під час суботника садить молоду ялинку поблизу побудованого в 1978 р. інженерного корпусу. Тепер ця ялинка вже висока і могутня. Вона є своєрідним пам’ятником чудової епохи діяльності заводу, очолюваного Барановським протягом довгих 20 років.
   Володимир Андрійович практично все свідоме життя прожив у мікрорайоні ДВРЗ і пропрацював на вагоноремонтному заводі. У 1946 р., коли з евакуації в Дарницю повернулося залізничне училище № 5, до першого ж набору учнів за спеціальністю слюсар з ремонту рухомого складу потрапив цей майбутній керівник.
   Робоча спеціальність, яку отримав Володимир Барановський, на той час була особливо важливою. У п’яти цехах ДВРЗ слюсарні роботи виконувалися у великому обсязі і вимагали особливої відповідальності. Втім, працювати слюсарем у вагоноремонтному цеху Володимиру Андрійовичу довелося недовго, оскільки незабаром після закінчення училища його призвали до армії. Три роки строкової служби пролетіли як один день.

Завод ДВРЗ    Після служби у Збройних силах В. Барановський повернувся на завод та продовжив працювати слюсарем з ремонту рухомого складу. У той же час він поступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту на факультет «Вагони і вагонне господарство». Під час навчання Володимир Андрійович вже працював на посаді майстра у вагоноремонтному цеху. Після закінчення інституту з червоним дипломом був призначений заступником, а згодом й начальником цеху. У 1974 р. Володимир Андрійович очолив Дарницький вагоноремонтний завод.
   За часи його керування проведено суттєву реконструкцію: створено та впроваджено дев’ять вагонних конвеєрних ліній для ремонту всіх видів 4-вісних вантажних вагонів, запущено десятки поточних ліній для ремонту і виготовлення вузлів деталей вагонів, встановлено велику кількість спеціальних машин, станків, устаткування. Впровадження передової технології на базі конвеєрного методу ремонту і нової техніки тільки за два роки дозволило більш ніж у два рази збільшити випуск вагонів з ремонту і на 70 % підвищити продуктивність праці. В результаті реконструкції завод у 1989 р. випустив з ремонту 15 тис. 285 вагонів за чисельності працюючих 3 тис. 500 чол. Дарницький вагоноремонтний завод став головним підприємством у своїй галузі, де досягли найвищого рівня механізації ремонтного підприємства.

   Нелегкі часи спіткали завод на початку 90-х років. Завдання з ремонту вагонів зменшилися у п’ять разів. Завод перейшов на роботу в одну зміну. Потужність становила 8 тис. 200 вагонів, а чисельність робітників скоротилася вдвічі. 1991 р. особливо боляче вдарив по нашому підприємству. Всюди одна за однією почали закриватися подібні установи. Яскравим прикладом служать київський завод «Більшовик», наполовину закритий «Арсенал», ліквідований у Дарниці радіозавод тощо. Володимир Андрійович зробив усе можливе і неможливе задля того, щоб майно заводу не розікрали і не розпродали. Барановський знаходив шляхи для подальшої роботи ДВРЗ. Була навіть ідея будувати трамваї. Але для початку заводчани відремонтували 29 секцій електропоїздів. Потім, коли у повній мірі запрацювала Державна адміністрація залізничного транспорту України, В. А. Барановський пішов з посади керівника і продовжив працювати радником директора, а в червні 2003 р. пішов на заслужений відпочинок.

   Володимир Андрійович усе своє життя віддав заводу. Під час його керівництва у мікрорайоні ДВРЗ було збудовано десять великих будинків, у яких оселилися більше 1 тис. сімей заводчан, а також гуртожиток сімейного типу на 400 осіб. Тож, дивлячись на ялинку, посаджену цією гарною й патріотичною людиною, пригадаймо його світле ім’я.


   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Завод".


Вам була корисна ця стаття?

Можете додати свій коментар

Щоб змінити слово на інше (якщо букви важко розпізнати), клацніть на малюнку

Ваше ім'я:         Слово з малюнка:  

Коментар (до 1000 символів):