Інтернет-видання "Багнет" опублікувало відповідь Першого заступника генерального директора комунального підприємства "Київпастранс" Олексія Паланта на запит редакції. З відповіді можна здогадатись, які саме питання ставились журналістами: стосовно зупиночної платформи "Вишгородська" (на якій утворились провали), про затримки в русі електропоїздів, стосовно доцільності використання декількох видів пропускних систем, та інше.
   Не можемо не погодитись із коментарем "Багнета", що відповідь викликала ще більше запитань. Однак певні висновки з неї все-таки можна зробити. Головний із них редакція винесла в заголовок новини - київська міська електричка збиткова. Додамо, що її збитковість не скорочується, а навпаки збільшується. Якщо раніше наводились місячні збитки у розмірі 2 млн. грн., то в наведеному документі вони складають вже 3,6 млн. грн. за місяць (43,3 млн./12 міс.).
   Виникає питання: чи можна досягти беззбитковості міської електрички? Так, це можливо, якщо мати на увазі лише чисті видатки на експлуатацію. Якщо ж розвивати інфраструктуру та підвищувати комфорт шляхом скорочення інтервалів руху, то її збитковість (як і будь-якого іншого громадського транспорту) - неминуча. Навіть міська електричка в Берліні дотується з бюджету. Німці вважають, що розвиток міського громадського транспорту вигідний - чим більше городян ним скористається, тим меншим буде навантаження на дороги та екологічна шкода від приватних автомобілів. Однак наявність дотації не означає, що не треба прагнути до скорочення збитковості. В тому ж Берліні напрочуд диференційована система оплати проїзду, яка дивує туристів із екс-СРСР. Та й ціну не порівняти з нашою - квиток на 2-годинну поїздку коштує близько 3 євро.
   Так що й нам рано чи пізно доведеться і ціни підвищувати, і пільги скорочувати, а головне - наводити порядок у сфері громадського транспорту. Прийнятної альтернативи, мабуть, немає. Чи все-таки є?

Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Міська електричка".