Борги міської електрички? "Гдэ-то так - сэм, восэм..."
Останні київські снігопади підтвердили надійність такого виду транспорту, як метрополітен. Крім метро, безперебійно працювала й
міська електричка, популярність якої серед киян дедалі збільшується. Разом з тим, постійно доводиться чути про
заборгованість Київської міської держадміністрації (КМДА) перед Південно-Західною залізницею за експлуатацію й обслуговування
рухомого складу.
Нагадаємо, що рік тому Міністерство інфраструктури України та КМДА уклали
договір №611/2300 від 7 грудня 2011 року, згідно з яким
у комунальне підприємство "Київпастранс" були передані всі 10 електропоїздів, переобладнані у вересні 2011 року для застосування на
залізничному кільці навколо столиці України. Відповідальність за стан рухомого складу міської електрички була покладена
на КП «Київпастранс». Залізничники ж, у свою чергу, взяли на себе відповідальність за належний стан залізничної інфраструктури,
а саме: колійного господарства, систем електрозабезпечення та посадочних платформ.
На брифінгу 4 грудня 2012 року перший заступник начальника головного управління приміських пасажирських перевезень залізничного транспорту «Укрзалізниці»
Олександр Гудков
повідомив, що договір з боку КМДА не виконується, і Київська міськдержадміністрація не доплачує значні кошти.
В Укрзалізниці запевняють, що йдеться про суму 52-53 млн. грн. (електроенергія, користування інфраструктурою, інші витрати).
Дивує легкість маніпулювання цифрами : мільйон туди - мільйон сюди. Від солідної організації очікується більш строге ставлення до
грошових коштів (прим. ред.)
З іншого боку, за час від 4 жовтня 2011 року Київпастранс мав шанс використати міську електричку як пілотний проект оздоровлення
міського транспорту, поширивши його згодом на інші види.
З неофіційних джерел відомо, що витрати на міську електричку щомісяця складають близько 3 млн. грн., а повертається від продажу квитків - 1 млн. грн.
Інфраструктура міської електрички - ізольовані перони зі строгим пропускним режимом та налагоджена квиткова система - дозволяє майже повністю вирішити
болючу проблему безбілетних пасажирів.
Інша проблема - безкоштовний проїзд пільговиків, у тому числі - іногородніх (такий проїзд регулюється постановами
Кабінету Міністрів України №354 та
№555 від 1993 та 1994 років).
Загальновідомо, що відшкодування пільг на проїзд - це каламутна сфера, в якій рано чи пізно доведеться наводити порядок.
Якщо заборонити іногороднім пільговикам безплатний проїзд міською електричкою, а для пільговиків-киян запровадити обмеження
(наприклад, до 20 безплатних поїздок на місяць), розрив між витратами й доходами електрички зменшиться. У свою чергу, перевід
пільговиків та інших пасажирів на багаторазові проїзні квитки (які можуть мати вигляд звичайних квитків зі штрих-кодом) зменшить щоденне навантаження
на каси і дозволить скоротити їхню кількість.
Мабуть, можливі й інші заходи економії. За умови, що вони робитимуться прозоро, підтримка свідомих киян гарантована.
Зрештою, всі ми хочемо мати впевненість у доброму фінансовому стані та перспективах розвитку міського транспорту, яким щоденно користуємось.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Міська електричка".