Четвертого жовтня 2011 року в Києві було запущено кільце міської електрички, цій події сайт "Ліски" присвятив невеличкий фоторепортаж від 6-жовтня під назвою "Київська міська електричка. Видубичі-Дарниця".
Вийшло так, що за минулий відтоді час третина користувачів сайту "Ліски" заходила на нього у зв'язку з цією публікацією, як правило, шукаючи розклад київської міської електрички (ще одна третина цікавилась публікацією про опитування, організоване об'єднанням громадян "Київська громада").

Тож спробуємо підвести деякі підсумки роботи міської електрички за час від запуску кільця.

Роклад руху в основному витримується. Трапляються випадки, коли з кінцевої зупинки електричка відправляється на 2-3 хвилини раніше, а на проміжних станціях - на стільки ж запізнюється. Тому радимо пасажирам врахувати ці особливості при плануванні своєї поїздки.

Інтер'єр вагонів виглядає досить продуманим. Наприклад, конструктори ліквідували перегородки між тамбурами і вагонами, що убезпечило пасажирів від "тамбурних" курців. Разом з тим, на місці перегородок є своєрідні еркери, які захищають від протягу з дверей під час руху електрички. У вагонах в основному чисто, але місцями підлога вже забруднена пасажирами чи їхніми речами. Мабуть, треба було б мити підлогу хоча б раз на тиждень.
У деяких вагонах є місця для кріплення 3-х велосипедів. Багато місця для стоячих пасажирів, зручні поручні. Зустрічаються сидіння двох видів - або звичайні тісненькі "коліна до колін", або метрополітенівського типу - по периметру вагона. Причому у всіх вагонах певної електрички тип сидінь однаковий.
Можливо, залізничникам варто розглянути можливість формування "мікст"-потягів, у яких наприклад 3-й та 4-й вагони будуть з місцями для велосипедів, а 1-й і 6-й - підвищеної місткості (з сидіннями метрополітенівського типу). Втім, схоже, що самих вагонів, як і електричок, обмаль. Так, у четвер 24 листопада, ввечері по кільцю міської електрички курсував звичайний приміський потяг.

Проїзні квитки.
На жаль, обіцяних Поповим місячних проїзних квитків ще нема, як нема й жетонів. Більше того, зелені абонементні талони вже не продаються, замість них треба купляти звичайні приміські залізничні квитки. Їхня незручність полягає в тому, що вони дійсні лише з певних станцій. Крім того, придатність таких квитків обмежено 10-ма днями. Через це пасажири вимушені або купувати квитки безпосередньо перед поїздкою, ризикуючи не встигнути на електричку, або купувати про запас, коли частина квитків може пропасти. Може, саме на це й розраховують автори нововведення? :)

Платформи
На платформі "Видубичі", як і раніше, не горять ліхтарі освітлення, тож пасажирам треба бути обережними при посадці чи висадці. У Дарниці краще, та й диктори там постійно нагадуть, що посадка в напрямку Видубичів проводиться з 7-ї колії, а до Петрівки - з 1-ї. Колії рахують від південної сторони вокзалу, з боку Привокзальної вулиці.

Рентабельність
Не дивлячись на те, що від самого початку проект київської міської електрички позиціонується як соціальний, що буде дотуватись з міського бюджету, цікаво було б дізнатись реальні цифри доходів і витрат. Адже ми всі розуміємо, що гроші у міський та державний бюджети не друкуються марсіанами, а так чи інакше беруться з наших кишень.

Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Міська електричка"  або "Транспорт".