До змісту
До 90-річчя від дня народження Юрія Чикирисова
Юрій Семенович Чикирисов народився 19 липня 1936 року в Києві. Його батько, Чикирисов Семен Іванович, був парторгом депо станції
Київ-1 Пасажирський. Незабаром після народження сина його було заарештовано, у 1937 році засуджено до ВМП й розстріляно. Посмертно
реабілітовано 26 жовтня 1957 року.
Сім'я "ворога народу" не підлягала евакуації з Києва під час Другої світової війни і тому залишилась у тимчасово окупованій ворогом
столиці України.
У 1959 році Юрій закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Від січня 1960 до 1972 року
— кореспондент, завідувач відділу, відповідальний секретар у газеті "Друг читача"; потому майже чверть століття (грудень 1972-96)
працював на різних посадах у республіканському видавництві "Радянський письменник" (редактором, завідувачем редакції прози,
завідувачем редакції першої книжки, провідним редактором).
Від 1991 року — член Спілки письменників України, зокрема її київського осередку. У цьому ж році (1991) дістав звання Заслужений
працівник культури України.
Ю. С. Чикирисов — автор близько 2 десятків книжок художніх перекладів з болгарської, чеської та сербської мов, зокрема творів
Богомила Райнова ("Пан Ніхто","Інспектор і ніч. Бразільська мелодія"), Георгія Караславова, П. Вежинова, Б. Крумова, М. Лалича, Т. Младеновича, Н. Маринкович, О. Воїновича, Д. Калича,
Е. Фікера тощо; виступав у періодиці як прозаїк і публіцист.
У літературному доробку Ю. Чикирисова — повісті про життя Києва під час і відразу після ІІ Світової війни ("Шпана з Євбазу", "Комуналка"). Він переклав для українських театрів п’єси Г.Буковчана "Серце Луїджі", С.Стратієва "Максималіст".
Юрій Семенович був майстерним публіцистом і досконалим перекладачем, який глибоко відчував красу й мелодику українського слова. Помер 20 вересня 2014 року після важкої хвороби на 79-му році життя.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Історія Києва" та "Бібліотека".