До змісту Понеділок, 25.05.2026 21:28   

   25 травня 1892 року в Києві народився Володимир Пантелеймонович Добржанський. Закінчив двокласне училище. У Першу світову війну був рядовим.

   В кіно з 1908 року. Почав роботу як помічник механіка, одночасно був оператором-аматором. З 1909 року - кінокореспондент "Пате-журналу". З 1910 року працював у московському відділенні "Пате-журналу". Протягом 15 років користувався одним і тим же кіноапаратом "Пате".

   У 1911 році знімав приїзд до Києва із Санкт-Петербурга імператора Миколи II з сім’єю та всім двором - документальний фільм "Киевские торжества по случаю открытия памятника царю-освободителю в присутствии Их Величеств в сопровождении П.А. Столыпина".

   У вересні 1912 року Володимир Добржанський знімав закладку пам'ятника Петру Столипіну в Києві (цікаво, що в 1917 році він же був оператором іншого фільму - "Снятие памятника Столыпину"). В жовтні 1912 року знімав похорон композитора Миколи Лисенка. У 1913 році літав разом з Петром Нестеровим за маршрутом Київ-Остер-Козелець. Під час польоту знімав з висоти 1000 м Київ, Дніпро, Десну, села.

   З 1919 року Володимир Добржанський працював в Українському кінокомітеті, з 1925 — в "Пролеткіно". У 1927 році перейшов до "Узбеккіно". Помер у 1939 році.

   Фільмографія: фільми 1919 року - "Всеобуч", "Єдина світова республіка праці", "Мир хатам, війна палацам", "На допомогу Червоному Харкову", "Повстаньте гнані і голодні", "Революційний тримайте крок", "Слухайте, брати!", "Хай згине темрява, хай живе світло!", "Це буде останній і вирішальний бій", "Червона ріпка", "Червоний командир". Також фільми "Боротьба за "Ультиматум" (1923), "Друга дружина" (1927), "Прокажена" (1928).

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Iсторія" та "Відео".