До змісту
Не про жаб: як Україна розбила в ООН ключовий міф Москви
Днями відбулося засідання Ради Безпеки ООН, скликане дипломатичною місією України у зв’язку з черговим загостренням російських атак на мирних жителів нашої країни.
Кожного разу Постійний представник України при ООН Андрій Мельник кілька днів поспіль готує свої промови для таких історичних засідань. Адже їхньою метою є не лише інформування міжнародної спільноти про нові воєнні злочини і злочини проти людяності, які вчиняє Росія проти українців.
На жаль, страшні цифри про жертви і руйнування мало кого зачіпають. Саме тому важливо формулювати меседжі, які б дійсно резонували як серед наших союзників, виводячи їх з летаргії і спонукаючи до дії, так і для наших супротивників і країн, які зручно займають нейтральну позицію.
Відтак, попередні виступи Андрія Мельника були присвячені основоположним темам - зокрема тезі про те, чому Москва досі здатна продовжувати війну на винищення української державності - лише завдяки експорту енергоносіїв, який має бути зупинений чи хоча б обмежений. Саме у цій промові про голку Кощія Безсмертного і прозвучала його памʼятна фраза, що Путін отримає дірку від бублика, а не Україну.
Січневий виступ був натомість зосереджений на детальному аналізі, чому внутрішньоекономічна ситуація на ерефії стає дедалі більш напруженою, ледь не критичною. Відтак було розвіяно черговий міф про "непереможність" Кремля. Завершив свою промову Мельник тоді іронічними словами "Все ребятушки, приплыли: сушите весла и плетите лапти", які - так само як і бублик - стали дійсно вірусними (до речі, і про цю крилату фразу вже встигли скласти і заспівати пісню).
Готуючи свою нову промову, посол Мельник згадав, як напередодні Нєбєнзя озвучив із високої трибуни Радбезу ООН черговий міф про "єдиний народ", підкріпивши цю тезу згадкою про своє нібито українське коріння. Український посол був занепокоєний тим, що російська дипломатія продовжує цинічно педалювати історичні казки в якості важливого інструменту агресивної війни.
Саме тому у своїй березневій промові постійний представник України вирішив дати відсіч всім тим брехливим легендам, які Росія поширює про Україну також і на оонівському майданчику. Свій виступ він присвятив не лише ірансько-російській вісі зла. Головний наголос посол зробив саме на розвінчуванні навʼязливого міфу Путіна про начебто історичну "єдність" українців та росіян. І зробив він це у притаманному йому дипломатичному стилі - із сарказмом і гумором.
Теза про те, що коли в середині ХІІ століття Київ був столицею найбільшої і однієї потужних держав середньовічної Європи, то на території майбутньої Москви в той час на болотах квакали жаби, вже знову встигла стати крилатою. Саме ж відео, поширене на ютубі та в соцмережах, за останні дні побачили мільйони глядачів.
Приємно, що все більше людей - і не лише в Україні - усвідомлюють критичність історичного виміру варварської війни Росії та необхідність активно протидіями путінським байкам.
Особливо вразив аналіз українсько-ізраїльського журналіста Олександра Луценка, опублікований в онлайн-виданні Times of Israel, який дуже точно вловив задум цієї промови: "Не про жаб: як Україна розбила в ООН ключовий міф Москви". Він влучно підмітив, що Андрій Мельник не лише достойно відповів російському візаві, а по суті деконструював один із найдавніших політичних наративів Москви про те, що українці й росіяни є "єдиним народом", і саме тому Росія має нібито право говорити від імені України, її минулого, теперішнього і майбутнього.
Журналіст визнає, що це була не просто гостра репліка посла заради headlines. Це була свідома спроба зруйнувати історію, яку Москва десятками років нав’язує світу, що Україна буцімто є лише відгалуженням або "помилкою" російської історії. Так, автор статті відзначає гостроту думки Андрія Мельника про контраст між історичним фактом, що коли Київ був столицею однієї найпотужніших держав середньовічної Європи, то "територія сучасної Москви тоді була лише болотом, де квакали жаби".
І хоча журналіст визнає, що ця фраза була доволі жорсткою, але вона не була сприйнята як провокація. Навпаки, вона стала образним запереченням багаторічних спроб Росії спотворити і привласнити історію Києва, щоби потім використовувати її як ідеологічне виправдання домінування, окупації та війни.
Автор продовжує: "Мельник не обмежився цією фразою, а занурився значно глибше в історію, згадавши 1169 рік, коли війська князя Андрія Боголюбського розграбували Київ. В інтерпретації дипломата це було не просто посилання на факт історії, а чіткий доказ того, що відносини Москви з Києвом формувалися не братерством, а насильством і привласненням".
"Саме Москва зрадила Київ. І донині продовжує ту ж саму жорстоку політику: бомбить Київ, руйнує наші золотоверхі церкви, ґвалтує і вбиває мирних людей", - цитує слова постпреда О.Луценко.
"У цей момент виступ вийшов за межі символіки. Адже посол фактично заявив: російські історичні міфи - це не якась академічна суперечка. Це політична зброя. Вони допомагають виправдовувати реальні ракетні удари, руйнування і смерті", - продовжує журналіст. "Саме це, - на переконання автора, - і надало особливої сили промові, яка блискуче поєднала в собі середньовічну історію, імперську традицію і сучасну війну в одну логічну лінію".
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Російсько-українська війна".