До змісту
Петиція про перейменування бульвару Бучми на Березняках у Києві
У грудні минулого року створено електронну петицію №13938 "Перейменувати бульвар Амвросія Бучми на бульвар Євгена Петрушевича". На початку петиції - довідкові дані про об'єкт перейменування: "Бульвар Амвросія Бучми (0,5 км) знаходиться у Дніпровському районі (житловий масив Березняки). Названий на честь українського радянського актора Амвросія Бучми (1891–1976)".
З Вікіпедії: вулиця виникла в середині 60-х років XX століття як безіменний бульвар. Сучасна назва — з 1967 року. З 1957 року до середини 1960-х років існувала також вулиця Бучми на Кухмістерській слобідці.
Автор петиції коротко обгрунтовує, чому, на його думку, слід перейменувати вулицю: "Хоча Бучма був українцем, його кар'єра та найвищі нагороди
тісно пов'язані з радянською системою (Народний артист СРСР, Сталінська премія), що робить його фігурою, яка може бути замінена на діяча доби
Визвольних змагань.
Наявність у біографії Амвросія Бучми факту роботи у Вінницькій ЧК (Всеросійська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією та саботажем)
наприкінці 1919 – початку 1920 року, а також його подальша кар'єра як Народного артиста СРСР, підтверджує його тісний зв'язок з радянською
владою".
Далі докладно розповідає про запропоновану ним кандидатуру для нової назви вулиці на Березняках: "Євген Омелянович Петрушевич — видатний український політичний діяч, правник, президент Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), який присвятив життя боротьбі за незалежність українських земель Галичини.
...
Навчався у Академічній гімназії у Львові. Закінчив юридичний факультет Львівського університету, де здобув ступінь доктора права. Кар'єра правника: Працював адвокатом у різних містах Галичини (Тисмениця, Сколе, Сокаль), здобувши репутацію чесного та принципового юриста.
Петрушевич рано включився у політичне життя і став одним із лідерів українського національного руху. Галицький Сейм (1907–1914): Був обраний послом (депутатом) до Галицького крайового сейму.
Австрійський Парламент (Державна Рада) (1907–1918): Був обраний депутатом до парламенту у Відні. З 1910 року очолив Українську парламентську репрезентацію — об'єднання всіх українських послів. Активно боровся за розширення прав українців, заснування українського університету у Львові та за виборчу реформу, яка б гарантувала українцям більше місць у парламенті.
Після розвалу Австро-Угорської імперії Петрушевич став ключовою постаттю у створенні української держави на західних землях: 19 жовтня 1918 року Українська Національна Рада (парламент) під його головуванням проголосила створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
...
Після військової поразки та переходу уряду ЗУНР на еміграцію, влітку 1919 року Петрушевич був наділений диктаторськими повноваженнями і став фактично Президентом ЗУНР. Він керував військовими та дипломатичними зусиллями, не втрачаючи надії на відновлення держави. Керував діяльністю уряду ЗУНР у вигнанні. Намагався домогтися міжнародного визнання ЗУНР.
...
Помер 29 серпня 1940 року в Берліні, де й був похований. У 2002 році прах Євгена Петрушевича було урочисто перепоховано на Личаківському цвинтарі у Львові, в пантеоні видатних діячів України".
Автор петиції - Данило Олександрович Василинюк. Протягом місяця після створення петиція зібрала 252 підписи з 6000 необхідних для її розгляду. До завершення збору підписів станом на 9 січня залишається 27 днів.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегами "Запит до влади" та "Березняки".




