До змісту
Цей день в історії: народився Іван Замичковський
Український актор театру та кіно. Народився в Києві в родині механіка цукроварні. Через ранню смерть батька в дитинстві зазнає
злиднів та голоду. З шести років працює в друкарні. В 16 – полишає її та вступає до професійної балетної трупи.
Театральну кар’єру розпочинає в 1887 році у київському театрі російської оперети Сетова. До 1917 року – учасник низки українських
театральних труп. В 1919-1925 роках працює в дніпровському театрі ім. Тараса Шевченка, в 1925-31 – в Одесі, в театрі
ім. Жовтневої революції (нині – Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька).
В театрі Замичковський встиг втілити сотні незабутніх образів, таких як Мартин Боруля ("Мартин Боруля" Карпенка-Карого),
Микита ("Дай серцю волю, заведе в неволю" Кропивницького), Городничий ("Ревізор" Гоголя) та багато інших.
Іван Замичковський в ролі Михайла Щепкіна, фільм "Тарас Шевченко"
З 1920 року працює в кіно. До кінця десятиліття стає одним із найбільш упізнаваних облич ВУФКУ, де його зазвичай вважають "актором старої школи". Грає в цілій низці тогочасних гітів, серед яких "Тарас Трясило", "Тарас Шевченко" (обидва – 1926, реж. Петро Чардинін), "Беня Крик" (1926, реж. Володимир Вільнер), "Гамбург" (1926, реж. Владімір Баллюзек), "Два дні" (1927, реж. Георгій Стабовий).
Останньою появою актора в кіно стає сповнена драматизму роль стомленого карколомними історичними кульбітами професора Корнієнка в фільмі Бориса Тягна "Хранитель музею" (1930).
Помер 15 липня 1931 року в Одесі. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Історія Києва".