До змісту
Коли на ДВРЗ спека, на Русанівці - прохолодніше
Швидкого погляду на карту достатньо, аби побачити, наскільки температура поверхні в столиці відрізняється від температури околиць. Нічого дивного у цьому немає – бетон та асфальт нагріваються швидше, ніж природні поверхні, а дерев, які створюють затінок, у місті теж бракує. Як наслідок, в Києві фактично формується свій мікроклімат, з вищими температурами, де окремі частини міста можуть дуже різнитися між собою за температурними показниками.
Найбільш розжареними у Києві є райони з новобудовами та промислові зони. На правому березі ми бачимо у червоних кольорах вищих температур Оболонь, на лівому – Осокорки і Позняки. Все зрозуміло і логічно – коли зводилися нові будинки, приділяли найменше уваги збереженню природніх поверхонь, зеленим насадженням. Та й справді – для чого, краще спорудити замість цього нову парковку.
Ще один кластер розпечених поверхонь у місті – це промислові зони: переважно заасфальтовані, забетоновані території з мінімумом зелені. На лівому березі це, в першу чергу, ДВРЗ з велетенською територією Дарницького вагоноремонтного заводу та дарницьким депо. Навпроти нього, на київському правобережжі, виразно можна побачити червону пляму в районі метро Видубичі – там теж промзонами біля самої річки зайнята велика площа.
Звичайно, райони "старішої" забудови вигідно виділяються на карті своїми помірнішими температурами. Але говорити, що там все нормально – не випадає. Навіть ці райони свого часу планувалися з огляду на зовсім інші температурні показники, а не на умови, коли буквально щодня може встановлюватися черговий температурний рекорд.
До речі, про дороги. Широкі багатосмугові дороги разом з будинками обабіч є прекрасними місцями для подальшого прогріву поверхні. Достатньо глянути, як чітко на карті видно червоні контури Броварського проспекту.
Київ однозначно рятує Дніпро, допомагають і порослі зеленню дніпровські острови. Саме ця блакитна стрічка розсікає два найбільш розпечених київських райони – Оболонь і Осокорки. Заберіть з київського осердя цю блакить – і температура у київській "духовці" буде лише зростати.
Але й тут уже можна побачити ознаки негараздів. В районі Північного мосту в парку "Муромець" на однойменному острові можна побачити невеликі червоні плямки вищих температур. Саме там великі території були заасфальтовані під різні розважальні заходи. Якщо освоєння островів триватиме й надалі, є загроза отримати ще одну "точку розігріву".
Білі плями на півдні розжареного червоного масиву Осокорки – це водойми, у тому числі й ті, які планують забудувати. Тому у тих, хто бореться з забудовою, є ще один прекрасний стимул для подальших дій – не лише мати кращий краєвид з вікна чи місце для прогулянок, але й більш комфортне температурне середовище.
Загалом складається враження, що місто "вигрібає" лише завдяки залишкам "зелених" острівків та широкій річці посередині. Але ситуація продовжує погіршуватися. З одного боку, зростає кількість новобудов і зменшується кількість зелених територій. З іншого – зростають температури в цілому. Тому вкрай важливо було б розробити якусь комплексну програму щодо зменшення наслідків зміни клімату. Але поки що, здається, всі більше зайняті розбудовою нових доріг.
Більшість мегаполісів світу і в Азії, і в Європі та США впроваджують програми адаптації до клімату, що змінився. Серед них: створення в містах невеликих диких лісів з рослин, які швидко ростуть. Величезні площі в містах займають дахи, і ці площі засаджують травами і кущами.
В Лондоні жоден "епіцентр" не відкриється, якщо його дах не буде густо засіяний травою з усіма системами поливів. На новобудові дах засаджений рослинами, це зменшує температуру. Фото з інструкції мерії Лондона для забудовників.
Конструкції будинків намагаються робити зеленими, тобто висаджувати рослини, які обплітають стіни. Фото з інструкції мерії Лондона для забудовників. Зверніть увагу на будинки праворуч, біля стін потрібно садити рослини, які плетуться.
Паркувальні майданчики й інші площі роблять із покриття, котре дозволяє рости траві. Це також допомагає уникати навантаження на зливні системи під час потужних дощів, які теж характерні для нового клімату. Адже великі об'єми води всотуються в землю, але не стікають по асфальту чи бетону.
Банальне, давно відоме, популярне у Європі покриття, яке дозволяє зменшити температуру і зменшує ефекти зливи, рідко застосовується в Україні.
Такі конструкції зменшують температуру поверхні і забирають воду під час сильних злив. Фото з інструкції мерії Лондона для забудовників.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Екологія".