До змісту Понеділок, 11.10.2021 18:42   Джерело: сайт BBC NEWS|Україна. Скорочено

   Павловнія - це дерево-суперзірка. Маловідома раніше рослина нині перебуває на піку популярності. Багато людей бачать у ній вирішення екологічних та економічних проблем. Про дивовижні здатності павловнії до швидкого росту ходять легенди. Чи не перебільшені ці очікування? Чи не ризикуємо ми створити нового інвазійного монстра унаслідок масового вирощування дерева?

   Це рід, до якого належить від 8 до 17 видів. З-поміж них найвідомішою є павловнія повстиста. Походить вона з західного та центрального Китаю. Тепер ця рослина широко розповсюджена на теренах Північної Америки та Європи.

   Родова назва вшановує Анну Павлівну Романову-Гольштейн-Готторп (1795 -1865), яка була королевою-консортом Нідерландів та великою герцогинею-консортом Люксембургу.

   Ботаніки Філіп Зібольд та Йозеф Цукаріні не могли назватий рід Anna, адже таке найменування раніше було використане для іншого роду з родини Геснерієвих. Тому був використаний патронім (по батькові). Видова назва "повстиста" підкреслює рясне опушення листків рослини.

   Дерево виростає заввишки 10-25 м. На ньому формуються великі листки (найчастіше до 40 см) та запашні фіолетові суцвіттями. Згодом квітки перетворюються на плоди з великою кількістю (до 2 300) насінин, які легко поширюються вітром та водними потоками. Одне дерево за сезон може продукувати 21 мільйон насінин.

   Павловнію часто розглядають як панацею від змін клімату та знеліснення, адже рослина справді інтенсивно засвоює вуглекислий газ і дуже швидко росте. Окрім того, в пошані вид і в садівників, які зараз мають запит на рослини з великими фактурними листками. Зелені частини рослини містять багато азотних сполук, які допомагають збагачувати ґрунти. Також рослину використовують як кормову.

   Швидкість росту у висоту молодих павловній часто перевищує спринтерський показник 2 м/рік. Діаметр стовбура зростає на 3 см щороку. 10-річне дерево може мати діаметр 30-40 см, а промислове використання насаджень можливе вже після 5-6 років. Оптимальної зрілості плантації досягають вже за 15 років.

   Дерево витримує різноманітні типи забруднення, може зростати на різних типах ґрунтів і легко відростає після пошкоджень. Така швидкість росту можлива завдяки ефективному поглинанню вуглекислого газу з атмосфери. У той час як один гектар більшості видів деревних рослин поглинає від 0,4 до 3,8 тон вуглецю, то павловнієве насадження утилізує 41,2 тон.

   Тому не дивно, що є багато проєктів з використання дерева для зменшення парникових газів, відновлення рослинного покриву, запобіганню ерозії ґрунтів та для заготівлі деревини, з якої виготовляють меблі, музичні інструменти, ракетки для настільного тенісу, а також перетворюють на папір та біопаливо.

   Проте ці чесноти прозоро натякають на те, що вид може не лише бути корисним у промисловому деревному насадженні, а й нам'яти боки якійсь найближчій природній екосистемі.

   Для відповіді на це питання поглянемо на досвід інших країн.

   Павловнія повстиста як надзвичайно швидкоросле дерево легко розсіюється і є інвазійним видом у Північній Америці, де воно натуралізувалося на великих територіях східної частини США. Там рослину називають "принцесовим деревом", але все частіше констатують, що воно несе королівську загрозу. Вторгнення рослини перебудовує місцеві лісові екосистеми та зменшує їхнє видове багатство.

   М'які, легкі насінини раніше знаходили вжиток як пакувальний матеріал для китайської порцеляни, аж доки їх не витіснила полістирольна упаковка. Очевидно, втеча з коробок, у яких пересилався коштовний посуд, була поширеним способом проникнення павловнії в Америку, а також в Японію.

   До Європи ця рослина потрапила в 1834 році. Довго вважалось, що вона не здатна здичавіти. Перші випадки втечі з культури були зафіксовані у Німеччині у 1925 році.

   Але в кінці ХХ ст. рослина вже починає активно розповсюджуватися європейськими містами та утворює форпости вздовж залізниць та на пустирях. У природніх рослинних угрупованнях тут павловнію ще не фіксували, але як вважають фахівці - це лише справа часу.

   Поки що експансія павловнії нагадує ранні етапи вторгнення чужорідного виду айланта найвищого, який давно став широко розповсюдженим видом.

   Вважається, що в межах України павловнію вперше висадили 1846 року в Нікітському ботанічному саду. Уже через чотири роки зафіксували її перше цвітіння.

   Популярність павловнії в Україні зростає. Це сприяє появі нових випадків здичавіння. Основним фактором, який обмежує поширення виду, є температурний. Особливо зимові температури. Молоді рослини серйозно пошкоджують при - 10 С, але зрілі дерева витримують і - 25 С.

   За новими осередками виду слід ретельно стежити, адже кліматичні зміни перетворили колись неприступні для павловнії території на курорт, і найменше хотілось би, щоб рештки природних екосистем замінили маловидові зарості цієї рослини.

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Флора ДВРЗ".