До змісту
Дарницький ВРЗ та синантропна рослинність
Синантропні рослинні угруповання є продуктом антропогенної діяльності. Вони формуються і утримуються виключно завдяки діяльності людини і супроводжують її поселення та місця активності. Ці угруповання з’являються там, де людини знищила природний рослинний покрив внаслідок розкопування землі, викидання сміття, інтенсивного механічного використання, а також агрозаходів на полях.
Формування синантропних типів рослинності має свою історію. Вирубуючи ліси, людина висівала на їх місці культурні рослини, з якими приходили нові синантропні види. В передісторичні і ранньоісторичні часи в Європі знайшли новий дім тут, головним чином, рослини з Азії та Південно-Східної Європи (Wysocki, Sikorski, 2009).
Від часів заснування Києва його річковим портом з інтенсивним товарообігом був Поділ, що створювало умови для занесення адвентивних видів. Дослідження палеоботанічних матеріалів з розкопу давньоруського часу (Х-ХI ст.) на Подолі, вул. Спаська, 35, див. (Козловська Н.А., Пашкевич Г.О., Хамайко Н.В. Палеоботанічні матеріали з розкопок по вул. Спаська, 35 у м. Києві // Археологія і давня історія України. – 2013. – Вип. 11. – С. 90–99.) показало наявність низки бур’янів. Це зокрема пов’язані з культивованим в цей час просом мишій сизий (Setarіa glauca (L.) Beauv) та мишій зелений (Setaria viridis (L.) Beauv). Тут виявлено також такий давній бур’ян як кукіль звичайний (Agrostemma githago L.), лободу білу (Chenopodium album L.), яка могла вживатися в їжу, гірчак березковидний (Fallopia convolvulus (L.) A.Löve.), пов’язаний з витоптуванням гірчак звичайний, спориш (Polygonum aviculare L.), нітрофільна кропива дводомна (Urtica dioica L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), подорожник ланцетний (Plantago lanceolata L.), жабрій (Galeopsis sp.), куколиця біла (Melandrium album (Mill.) Garcke), та перстач (Potentilla sр.).
З розвитком торгівлі та відкриттям нових земель, зростала кількість новоприбулих рослин, часом з дуже віддалених країн. Види переміщувалися разом з товарами. Групу таких видів без сумнівів занесених людиною і чужих нашій флорі називають антропофітами (пришельцями) (Wysocki, Sikorski, 2009).
В умовах сучасного Києва вивчення адвентивних видів рослин, які поширилися територію міста порівняно нещодавно і перебувають на стадії первинного проникнення свідчить, що головними зонами проникнення залишається Поділ до якого наразі додалася ще залізнична станція "Дарниця".
Поділ з його зерносховищами, елеваторами, млинами, пивзаводами, мальзаводами, Київським комбікормовим заводом, складами, наявністю транзитної інфраструктури: станція "Київ-Петрівка", а також річковим портом і наразі залишається головними "воротами", через які на територію Києва потрапляє більшість адвентивних видів, особливо тих, які заносяться з зерном. Тут також спостерігається найбільше різноманіття карантинних видів. Звичайно, встановити певну наступність між видовим складом адвентивної флори стародавнього та сучасного Подолу навряд чи можливо, але вартий уваги сам приклад певної постійності природно-господарських комплексів в урбанізованому середовищі.
Дарницька зона є другою за своїм значенням для занесення адвентивних видів після Подолу. Вона включає Дарницький залізничний вузол, через який проходять практично усі вантажі, які йдуть через Київ транзитом або ж мають тут кінцевий пункт призначення. На даній території наявні також склади, промислові зони, пункт миття та санітарної обробки товарних вагонів, парк прийому вантажних потягів, величезні за площею сортувальні залізничні ділянки, вантажні термінали.
Депо, Дарницький вагоноремонтний завод та інші об’єкти своїм існуванням сприяють підвищенню динаміки флори, зокрема занесенню адвентів. Саме тут відмічалися первинні осередки багатьох адвентивних видів у Києві.
Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Флора ДВРЗ".