До змісту Четвер, 30.04.2020 16:12   

   "Я. Гашек — видатний чеський письменник-сатирик", - з таким поясненням до нової назви перейменовано в 1963 році Високовольтний бульвар у Дарницькому районі міста Києва на бульвар Ярослава Гашека (відноситься тепер до Дніпровського району столиці).
   Ярослав Матей Франтишек Гашек народився у Празі 30 квітня 1883 року. Навчався в гімназії, проте після смерті батька покинув її. Відзначаючись норовливістю і незалежністю вдачі, вже чотирнадцятирічним підлітком бере участь у заворушеннях. Згодом складає іспити до торговельного училища, а закінчивши його з відзнакою, починає працювати у банківському відділенні.
   Проте й тут надовго не затримується. Вподобавши піші подорожі по країні, декілька разів без дозволу залишає роботу, допоки терпець роботодавців уривається, і Ярослава звільняють.
   Відтоді Гашек починає жити винятково з літературної праці. Починаючи з 1900 року, пише численні гумористичні оповідання та фейлетони, що друкувались у періодичній пресі і згодом ввійшли до збірок, виданих у 1912–1915 роках.
   У лютому 1915 року Гашека було призвано до австро-угорської армії. Там він ухилявся від служби, щоб більше часу проводити за написанням віршів та прози. У вересні того ж року здався в полон до росіян. Перебував у таборі військовополонених, розташованому в Дарниці під Києвом. Дізнавшись, що в російській армії є частини, сформовані з чеських колоністів, виявляє бажання увійти до їх складу.
   У Києві бере участь у роботі "Спілки чесько-словацьких товариств", стає співробітником газети "Чехослован", органу Київського чесько-словацького товариства. Більше двох років - до березня 1918 року - Ярослав Гашек жив і творив на землі України.

   Крім названого іменем письменника бульвару, на фасаді готелю "Театральний", де в 1916–1918 роках жив і працював Ярослав Гашек, встановлено меморіальну дошку. Героя найвідомішого твору письменника - роману "Пригоди бравого вояка Швейка" - увічнено у сквері поблизу театру ім. Франка.

   У вступі до роману автор пише:

   "Велика доба потребує великих людей. На світі є невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Марно ви шукали б їхні імена в історії. Та коли проаналізувати, — їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Александра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в приношеному вбранні, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої доби. Він скромно йде своєю дорогою, нікого не турбує, і до нього не чіпляються журналісти з проханням про інтерв’ю. Коли б ви запитали, як його звуть, він би відповів дуже просто і скромно: «Я Швейк…»

   І справді, цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім’я якого ще за часів Австро-Угорщини було на устах усіх громадян Чеського королівства і слава якого не примеркне і в Республіці.

   Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, змальовуючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив отой дурень Герострат, щоб потрапити до газет та шкільних хрестоматій.

   А цього вже досить".

   Схожі публікації на сайті "Ліски" можна знайти за тегом "Бібліотека".